Рішення

від 30.08.2019 по справі 369/5287/19

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/5287/19

Провадження № 2/369/2857/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30.08.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.

секретаря Середенко Б.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського районного суду Київської області, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на частини земельних ділянок, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2019 року позивач звернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що після смерті ОСОБА_12 відкрилась спадщина на нерухоме майно. Він спадкове майно прийняв, оскільки у встановлений термін звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Спадкоємцем першої черги також є ОСОБА_2 . Між ними був укладений договір про поділ спадщини. За умовами договору йому перейшли права на земельні ділянки: кадастровий номер - 3222485200:06:005:0009, загальною площею 2, 5930 га, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Михайлівсько-Рубежівськасільська рада; кадастровий номер - 3222485200:05:005:0076, загальною площею 5, 0086 га, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Михайлівсько-Рубежівськасільська рада. Разом з тим, у нього відсутні оригінали правовстановлюючих документів на документи. Тому постановою нотаріуса йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з відсутністю правоустановчого документу на спадкове майно. Вважає своє право порушеним та таким, що підлягає захисту в судовому порядку.

Просив суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_12 на 1/9 частку земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер - 3222485200:06:005:0009, загальною площею 2,5930 га, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Михайлівсько-Рубежівська сільська рада; визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_12 на 1/9 частку земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер - 3222485200:05:005:0076, загальною площею 5, 0086 га, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Михайлівсько-Рубежівська сільська рада.

У судове засідання позивач не з`явивсь. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримали. Просили суд задоволити позов.

У судове засідання представник Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського районного суду Київської області, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 не з`явились. Представник сільської ради надав суду клопотання про розгляд справи у їх відсутність. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Причини неявки суду не повідомили.

Суд вважає, за можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити рішення.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положення цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_12 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Померла ОСОБА_12 була матір`ю ОСОБА_1 , родинні відносини підтверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 .

Як встановлено ч.1, 2, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_12 є її сини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який прийняв спадщину, подавши заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які спадщину прийняли, так як на день смерті їх матері мешкали разом з померлою за однією адресою. Інших спадкоємців, передбачених законом немає. Заповіт померла не залишила.

Як вбачається із статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 1220, ч. 3 ст.1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

На підставі ст. 1278 Цивільного Кодексу України спадкоємці уклали договір про поділ спадщини від 15 січня 2019 року, реєстраційний номер 215, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І.С. Згідно вказаного договору у спадщину до Позивача перейшли: земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2665 га, що розташована за адресою: Київська обл., Бородянський р-н., Дмитрівська сільська рада, кадастровий номер - 3221081501:02:006:0030; земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1326 га, що розташована за адресою: Київська обл., Бородянський р-н., Дмитрівська сільська рада, кадастровий номер - 3221081501:02:007:0067; земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,3102 га, що розташована за адресою: Київська обл., Бородянський р-н., Дмитрівська сільська рада, кадастровий номер - 3221081500:05:001:0050; земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,5814 га, що розташована за адресою: Київська обл., Бородянський р-н., Дмитрівська сільська рада, кадастровий номер - 3221081500:04:002:0115; 1/9 частка земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2, 5930 га, розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Михайлівсько-Рубежівська сільська рада, кадастровий номер -3222485200:06:005:0009; 1/9 частка земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 5, 0086 га, розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Михайлівсько-Рубежівська сільська рада, кадастровий номер -3222485200:05:005:0076.

За правилами ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до вимог ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежності від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Заповіту спадкодавець не складав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Законодавством також встановлено, що межі земельних ділянок визначаються в технічній документації із землеустрою та в натурі (на місцевості).

У відповідності до вимог ч.ч.1, 3, 4, 9, 10 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно частини 1 статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

За ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За ст. 125 ЗК України, в редакції чинної на час відкриття спадщини, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування роз`яснив, що в разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям в процедурі приватизації, то спадкоємці мають право звертатись до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 2 статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга отримує право спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

У першу чергу право на спадкування за законом мають право діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Ст 1268 ЦК України надано право спадкоємцю за заповітом чи за законом прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

За ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

У п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування вказано, що справи про спадкування за законом мають вирішуватись на основі правил глави 86 ЦК. Спадкування за законом здійснюється почергово. За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги. Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно. У п`яту чергу право на спадкування за законом також одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім`ї. Утриманцями слід вважати неповнолітню або непрацездатну особу (жінку, чоловіка при досягненні відповідно 55 і 60 років, інвалідів I, II і III груп), яка не була членом сім`ї спадкодавця, але не менш як п`ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

За ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

За ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Відповідно п. „а" ч. 1 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання прав.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Києво- Святошинського районного нотаріального округу Київської області відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки правовстановлювальний документ відсутній. На інше майно він отримав свідоцтва про право на спадщину.

Не встановлена наявність оригіналу правовстановлюючого документу - державного акту на право власності на земельну ділянку і при розгляді даної справи. На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що право позивача на отримання у власність земельної ділянки є порушеним та підлягає захисту в судовому порядку.

Керуючись ст. ст. 79, 79-1, 125, 152 Земельного Кодексу, ст. ст. 373, 1218, 1220, 1225 ч 1, 1268, 1269 ч. ч. 1, 2, ст. 1270 ч. 1, 1297 ЦК України, ст. ст. 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" ст. ст. 2, 12, 81, 141, 200, 206, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського районного суду Київської області, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на частини земельних ділянок - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_12 на 1/9 частку земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер - 3222485200:06:005:0009, загальною площею 2,5930 га, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Михайлівсько-Рубежівськасільська рада.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_12 на 1/9 частку земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер - 3222485200:05:005:0076, загальною площею 5, 0086 га, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Михайлівсько-Рубежівська сільська рада.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 30 серпня 2019 року.

Суддя