Рішення

від 20.11.2019 по справі 426/193/19

СВАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 426/193/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року , м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді - Осіпенко Л.М.,

за участю секретарів судового засідання - Брайловської М.М., Вітер І.П., Пономарьової В.С.

представника позивача - адвоката Будника М.В.,

представника відповідача - адвоката Малика Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Ковалівське , третя особа: Державний реєстратор Сватівської районної державної адміністрації Луганської області Дудник Людмила Борисівна, про стягнення заборгованості по виплаті орендної плати, пені за несвоєчасну сплату орендної плати, розірвання договору оренди землі, скасування державної реєстрації договору оренди землі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначає, що 10.01.2014 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Ковалівське був укладений договір оренди землі № 126, зареєстрований реєстраційною службою Сватівського районного управління юстиції, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 30.07.2015 року № 10620532.

Згідно вказаного договору Фермерському господарству Ковалівське була передана земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 12,5152 га, кадастровий номер 4424081500:12:002:0020, яка знаходиться на території Ковалівської сільської ради Сватівського району Луганської області і належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЛГ №4130600042, виданого 05.06.2000 року Ковалівською сільською Радою народних депутатів Сватівського району Луганської області.

Згідно із п. 3.1 Договору оренди, договір укладено терміном на 49 (сорок дев`ять) років.

Відповідно до п. 4.1. Договору оренди, Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій або натуральній формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п.4.3. Договору оренди Орендар сплачує орендну плату протягом дії договору не пізніше як у термін від 01 вересня до 30 грудня кожного року.

За період з 01.01.2017 року по 01.01.2019 року Фермерське господарство Ковалівське не сплатило орендну плату ОСОБА_1 внаслідок чого в них утворилась заборгованість у сумі 60 870,36 грн., яка станом на дату подачі позовної заяви не сплачена.

Оскільки Фермерське господарство Ковалівське не сплатило ОСОБА_1 вчасно орендну плату за 2017 рік у сумі 27 330,00 грн., відповідно до п. 4.7. Договору оренди, пеня за несвоєчасну сплату орендної плати становить 9 975,45 грн.

Вважає, що ухилення орендаря від виконання своїх обов`язків за договором оренди землі позбавляє ОСОБА_1 , як власника земельної ділянки, отримувати орендну плату за користування належною їй земельною ділянкою, що є суттєвим порушенням умов договору, носить систематичний характер (вчинений 2 і більше разів) і є підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку.

Просить суд стягнути з Фермерського господарства Ковалівське на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за 2017-2018 роки в сумі 60 870,36 грн., пеню за несвоєчасну

сплату орендної плати за 2017 рік в сумі 9 975,45 грн., розірвати договір оренди № 126 від 10.01.2014 року зареєстрований реєстраційною службою Сватівського районного управління юстиції 30.07.2015 року за № 10620532, а також скасувати запис про реєстрацію речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 30.07.2015 року № 10620532.

22 лютого 2019 року представник відповідача - адвокат Малик Д.О. надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що дійсно у Фермерського господарства Ковалівське відповідно до договору оренди землі № 126 від 10.01.2014 перебуває земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 12,5152 га, кадастровий номер 4424081500:12:002:0020. Відповідно до п. 4.1. Договору оренди, Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій або натуральній формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, та становить 7 236,68 грн. Згідно довідки виданої Фермерським господарством Ковалівське за 2017 рік та наперед, за 2018 рік, ОСОБА_1 було нараховано, згідно умов договору оренди, орендну плату в сумі 21692 грн. (за два роки), відраховано прибутковий податок в сумі 3 904,68 грн. та військовий збір в сумі 352,39 грн, які перераховано до бюджету в повному обсязі. Грошові кошти в сумі 17 462,59 грн, в рахунок орендної плати, відповідно до касових ордерів № 14 та № 16 були отримані з каси Фермерського господарства Ковалівське ОСОБА_2 , на підставі довіреності, якою ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_2 отримувати орендну плату, як в грошовому так і в натуральному вигляді. Вказана довіреність була посвідчена 25.10.2012 року приватним нотаріусом Сватівського нотаріального округу Харченком О.Ю. Зазначає, що заборгованість по орендній платі перед позивачем відсутня, Фермерське господарство Ковалівське в повному обсязі виконує зобов`язання за Договором оренди землі № 126 від 10.01.2014 року, а тому підстави для розірвання договору вказані позивачем є надуманими та такими, що не можуть бути враховані судом (а.с. 47-51).

28 лютого 2019 року позивач ОСОБА_1 надала відповідь на відзив, в якій вважає всі обставини незгоди відповідача з позовом безпідставними і такими, що суперечать дійсним обставинам справи, документам, які містяться у матеріалах справи і нормам закону з наступних підстав. Договір оренди № 126 від 10.01.2014 року, не містить умов, які передбачають виплату орендної плати наперед, бо відповідно до п. 4.3. Договору орендна плата повинна сплачуватись не пізніше як у термін від 01 вересня до 30 грудня кожного року. Отримання орендної плати ОСОБА_2 вважає протиправним, оскільки дія довіреності, на підставі якої останній отримав орендну плату замість ОСОБА_1 , яка була посвідчена 25.10.2012 року приватним нотаріусом Сватівського нотаріального округу Харченко О.Ю., припинена 19.10.2016 року, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей № 2378169 від 19.10.2016 року. Крім того, вважає надану відповідачем копію податкового розрахунку сум доходу, нарахованого(сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, намаганням уникнути цивільної відповідальності, за систематичне невиконання умов договору, так як уточнюючі відомості про нарахування ОСОБА_1 орендної плати, були подані після звернення з вищевказаним позовом до суду. В зв`язку з вищевикладеними обставинами наполягає на задоволенні позову (а.с. 79-81).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, про дату час і місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі (а.с.38).

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Будник М.В. надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Малик Д.О. надав пояснення аналогічні відзиву на позовну заяву, вважає позов не обґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Третя особа - Державний реєстратор Сватівської районної державної адміністрації Дудник Л.Б. в судове засідання не з`явилась, про дату час і місце судового засідання була повідомлена належним чином, надала суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, просить рішення прийняти на розсуд суду (а.с. 46).

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі

фактичні обставини на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд приходить до таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно виданого 05 червня 2000 року Ковалівською сільською Радою народних депутатів державного акту на право приватної власності на землю серії ЛГ № 4130600042 ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 12.5152 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ковалівської сільської ради Сватівського району Луганської області (а.с.13).

25 жовтня 2012 року ОСОБА_1 видала на ім`я ОСОБА_2 довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Сватівського районного нотаріального округу Луганської області Харченко О.Ю. 25 жовтня 2012 року за реєстровим № 827, за якою уповноважила його представляти її інтереси у відповідних органах, установах та організаціях, незалежно від їх організаційно-правової форми, з питань, пов`язаних з укладенням договорів оренди та одержанням належної мені орендної плати за орендовану земельну ділянку розміром 12.5152 розташовану на території Ковалівської сільської ради Сватівського району Луганської області, належну мені на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 4130600042, виданого Ковалівською сільською радою 05 червня 2000 року, на підставі рішення одинадцятої сесії Ковалівської сільської ради від 12.05.2000року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 84, та відповідний до нього земельний сертифікат. Довіреність видана з правом передоручення повноважень третім особам, строком на десять років та дійсна до двадцять п`ятого жовтня дві тисячі двадцять другого року (а.с.63).

19 жовтня 2016 року на підставі заяви ОСОБА_1 приватний нотаріус Харченко О.Ю. здійснив реєстрацію припинення дії довіреності посвідченої 25.10.2012 року, про що видав Витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей № 32378169 від 19.10.2016 року (а.с. 82).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє, при цьому представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 238 ЦК України, представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Відповідно до ст. 239 ЦК України, передбачено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, при цьому згідно із ч. 1 ст. 240 цього Кодексу представник зобов`язаний вчиняти правочини за наданими йому повноваженнями особисто.

Відповідно до ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватись за довіреністю, а довіреність є письмовий документ, що видається однією особою для представництва перед третіми особами, тобто видача довіреності односторонній правочин.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.247 ЦК України строк довіреності встановлюється у довіреності, а якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії. Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.

Згідно з п. 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 248 ЦК України передбачено, що представництво за довіреністю припиняється у разі скасування довіреності особою, яка її видала. У разі припинення представництва за довіреністю представник зобов`язаний негайно повернути довіреність.

Частиною першою ст. 249 ЦК України передбачено, що особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною.

Згідно з положенями ст. 249 ЦК України, момент скасування довіреності та момент втрати нею чинності для представника та третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність, не збігаються. Так, нотаріально посвідчена довіреність є скасованою з моменту подання особою нотаріусу відповідної заяви та вчинення нотаріусом на її підставі окремих дій. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 249 ЦК України права та обов`язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася. Отже, скасована довіреність втрачає чинність для представника та третіх осіб з моменту настання першої із подій: або коли представник довідався або міг довідатися про скасування довіреності; або коли третя особа дізналась або могла дізнатись, що дія довіреності припинилася.

До настання такої події скасована довіреність є чинною для представника та третіх осіб, перед якими представник представляє інтереси довірителя. Відповідно, всі вчинені представником в цей час правочини є чинними і для довірителя, тобто особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Вказаний обов`язок вона може виконати самостійно або доручити його виконання іншій особі, зокрема, державному нотаріусу, який скасував довіреність. Така можливість передбачена, зокрема, п.п. 6.4 п.6 Глави 4 Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

Так, матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач самостійно або за дорученням іншій особі повідомляв повірену особу про скасування довіреності, що підтверджує той факт, що ні ОСОБА_2 , ні відповідач не знали та не могли знати про її скасування.

Заслухавши в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 , остання пояснила, що вона є головним бухгалтером Фермерського господарства Ковалівське , також вона підтвердила, що відповідно до договору оренди землі ОСОБА_1 виплачується орендна плата в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Грошові кошти в рахунок орендної плати за 2017-2018 роки, згідно довіреності виданої ОСОБА_1 котра дійсна до 2022 року, отримав ОСОБА_2 . Орендна плата за 2017-2018 роки, наперед, була виплачена на підставі заяви ОСОБА_2 . Про те, що довіреність, на підставі якої ОСОБА_2 отримував замість ОСОБА_1 грошові кошти була скасована вона дізналась лише після подачі даного позову до суду. Крім того пояснила, що помилково відомості щодо нарахування орендної плати ОСОБА_1 були записані на ОСОБА_2 , в зв`язку з чим нею був поданий уточнюючий звіт до Державної фіскальної служби України. Довідки про те, що ОСОБА_1 не отримувала орендну плату за 2017-2018 роки у Фермерському господарстві Ковалівське є фіктивними, так як вона їх виготовила на прохання ОСОБА_1 для отримання останньою субсидії. За дані дії ОСОБА_3 понесла покарання, а саме сплатила штраф та судові витрати (а.с. 109-114).

Згідно відомостей на видачу грошових коштів в рахунок орендної плати по Фермерському господарству Ковалівське ОСОБА_1 було виплачено 17 462,59 гривень, які на підставі довіреності отримав ОСОБА_2 (а.с. 53-55).

Згідно із частиною 1 статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року"Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК України).

За положеннями ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано суду жодного доказу на порушення його прав, як землевласника, зі сторони відповідача Фермерського господарства Ковалівське , тобто доказів того, що відповідач ФГ Ковалівське дійсно порушує умови договору оренди № 126 від 10.01.2014 року, а саме не сплачує орендну плату ОСОБА_1 у встановлений термін.

Окрім того, суду не надано доказів того, що ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про скасування довіреності посвідченої 25.10.2012 року приватним нотаріусом Сватівського нотаріального округу Харченко О.Ю., тобто отримання ОСОБА_2 грошових коштів в рахунок орендної плати за вищевказаною довіреністю зберігають чинність для ОСОБА_1 , яка її видала.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Порушення цивільних прав може проявлятися, зокрема, в створенні власнику перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Таким чином, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд приходить до висновку про те, що з боку позивача не надані суду належні та допустимі докази відносно позовних вимог, які не знайшли свого доведення у судовому засіданні, не ґрунтуються на чинному законодавстві, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 15, 238, 239, 241, 244, 247-249, 321, 391 ЦК України, ст. 152 Земельного кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Фермерського господарства Ковалівське , третя особа: Державний реєстратор Сватівської районної державної адміністрації Луганської області Дудник Людмила Борисівна, про стягнення заборгованості по виплаті орендної плати, пені за несвоєчасну сплату орендної плати, розірвання договору оренди землі, скасування державної реєстрації договору оренди землі - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду через Сватівський районний суд Луганської області шляхом подачі в тридцяти денний строк апеляційної скарги з дня оголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 29 листопада 2019 року.

Суддя: Л.М. Осіпенко