Рішення

від 18.11.2019 по справі 615/219/18

ВАЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 615/219/18

Провадження № 2/615/41/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Токмакової А.П.

секретаря судового засідання - Антоненко М.Г.,

при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Валки Харківської області цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - приватний нотаріус Валківського районного нотаріального округу Харківської області Дем`яненко Валентина Олександрівна, Високопільська сільська рада Валківського району Харківської області про визнання недійсним заповіту,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_3.,

встановив:

13.02.2018 року позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою, в якій просить: визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , посвідчений секретарем виконавчого комітету Високопільської сільської ради Валківського району Харківської області 16.12.2016 року за реєстровим № 252; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що його бабуся ОСОБА_4 на випадок своєї смерті 02.03.2016 року склала заповіт, яким заповіла позивачу належну їй земельну частку (пай) в розмірі 4,4280 га, кадастровий №6321281500-040-00-0056.

Скориставшись своїм правом на прийняття спадщини за заповітом, у встановлений законодавством строк звернувся до приватного нотаріуса Валківського районного нотаріального округу Дем`яненко В.О. із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з чим нотаріусом заведена спадкова справа №60144535. Проте, в подальшому отримав лист нотаріуса від 23.05.2017 року, в якому повідомлено, що 16.12.2016 року, тобто за 5 днів до смерті, ОСОБА_4 складено заповіт за реєстровим №252, яким остання заповіла зазначений земельний пай іншій особі - відповідачу у справі.

Вважає, що заповіт від 16.12.2016 року не відповідає чинному законодавству і має бути визнаний недійсним, так як, на думку позивача, не дотримано в момент його вчинення встановлених ч.1 ст.203 ЦК України вимог, оскільки не був підписаний ОСОБА_4 , що є порушенням норм ст.ст.1234,1247,1248 ЦК України та не відповідає волі спадкодавця, що передбачено ч.3 ст.203 ЦК України.

Стверджує, що складення оспорюваного заповіту не відповідало внутрішній волі ОСОБА_4 , оскільки напис і підпис на заповіті не є підписом спадкодавця, що свідчить про його підробку. Ніяких відомостей про підпис заповіту іншою особою за дорученням ОСОБА_4 , не містить.

Впевнений, що у спадкодавця не було наміру заповідати земельну ділянку чужій людині, так як за життя вона неодноразово особисто зазначала про бажання залишити після смерті землю позивачу та рекомендувала йому здавати земельну ділянку в оренду, щоб отримувати грошові кошти, тому дуже дивним є те, що вона раптово та безпричинно змінила свою думку, заповівши земельну ділянку нібито відповідачу.

Як зазначає позивач, неналежність ОСОБА_4 напису та підпису на заповіті може бути підтверджено порівнянням із підписами на договорі оренди паю, в пенсійній справі, інших заповітах, реєстрі нотаріальних дій, квитанціях про плату за заповіти, паспортом та почеркознавчою експертизою.

Після виконання вимог ст.187 ЦПК України на підставі ухвали суду від 19.03.2018 року відкрито провадження у цивільній справі, з урахуванням вимог ст.274 ЦПК України судовий розгляд вирішено проводити в порядку загального позовного провадження та роз`яснено сторонам про порядок та строки виконання ними вимог цього Кодексу.

12.04.2018 року відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позов не визнає в повному обсязі.

При цьому повідомив, що ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 20.07.2017 року у справі №615/787/17 було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Високопільська сільська ради Валківського району Харківської області, приватний нотаріус Валківського районного нотаріального округу Харківської області Дем`яненко В.О. про визнання заповіту недійсним, яке знаходилося в провадженні судді Логвінова А.О. Дана справа слухалася протягом 6 місяців, але 31.01.2018 року позивачем подана заява про відмову від позову, яка прийнята судом, в зв`язку з чим провадження у справі закрито. Вважає, що позови є ідентичними, де маються ті самі сторони, той самий предмет спору - заповіт ОСОБА_4 від 16.12.2016 року та підстави.

Заперечуючи щодо змісту позовних вимог, вказав, що в судових засіданнях були допитані свідки - донька ОСОБА_4 та її сусідка, які спілкувалися за спадкодавцем до самої смерті, та надали вичерпні пояснення відносно поведінки позивача та його ставлення до бабусі. Підстав для сумніву щодо волевиявлення померлої не має.

Оскільки позивачем в порушення вимог п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України не зазначено в позовній заяві доказів, якими він підтверджує вказані ним обставини, вважає неприпустимим зловживання ним процесуальними правами, що є підставою для закриття провадження у справі в даній справі.

23.04.2018 року позивач подав відповідь на відзив, в якому вказав, що дійсно Валківський районний суд Харківської області розглядав його позовну заяву до ОСОБА_2 , треті особи - Високопільська сільська ради Валківського району Харківської області, приватний нотаріус Валківського районного нотаріального округу Харківської області Дем`яненко В.О. про визнання заповіту недійсним, однак підставою для визнання заповіту недійсним було посилання позивача на те, що складання заповіту не відповідало дійсній волі спадкодавця через похилий вік, хворобливий стан, не усвідомлення та не керування своїми діями.

Звернув увагу, що даний позов має зовсім інші підстави, а саме підпис в заповіті, який значно відрізняється від дійсного підпису спадкодавця, що може свідчити про те, що підпис було поставлено не ОСОБА_4 , а іншою особою.

Правом щодо подання інших заяв по суті справи в передбаченому ст.174 ЦПК України порядку сторони не скористалися.

За клопотаннями позивача ухвалами суду витребувано оригінали документів, які містять зразки підписів ОСОБА_4 (24.04.2018 року) та призначено почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам ХНІСЕ ім. М.С. Бокаріуса, в зв`язку з чим провадження у справі було зупинено (31.05.2018 року).

20.07.2018 року до суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи №15243, а саме: вільні зразки підпису ОСОБА_4 (25-30) та почерку (на 20 арк.) в різнохарактерних документах, бажано за датою складання максимально наближених до 2016 року.

При цьому експертом роз`яснено, що зразки можуть міститися в офіційних документах - оригіналах (формі №1 на видачу паспорта, всі за життя), автобіографії, особового листку з обліку кадрів, посвідченнях, документах пенсійної справи з позначенням місця розташування, записах актів громадського стану та ін.) та у неофіційних документах (квитанціях на сплату комунальних та ін. послуг, листах, довіреностях, договорах, відомостях на отримання пенсії, записниках, щотижневиках, вітальних листівках, нотатках, фотокартках тощо). Всі зразки повинні бути оформленні відповідно до п.1.4 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом МЮУ 08.10.1998 року №53/5 зі змінами та доповненнями.

Після поновлення провадження у справі за клопотанням позивача ухвалою суду від 17.08.2018 року витребувано додаткові докази, необхідні для проведення експертизи, які 05.10.2018 року разом з матеріалами цивільної справи повторно направлено до експертної установи, в зв`язку з чим провадження у справі було зупинено.

13.12.2018 року до суду надійшло повідомлення №15243 від 29.11.2019 року про неможливість надання висновку експерта та повернуто матеріали без виконання, оскільки підписи у наданих відомостях на виплату пенсій, соціальних допомог за січень-грудень 2016 року та заяві про видачу паспорта значно різняться між собою. До того ж, заява про видачу паспорта датована 2000 роком, також відрізняється від підписів у зазначених відомостях. Таким чином підписи у наданих відомостях та заяві не можуть бути використані у якості зразків підпису ОСОБА_4 . Клопотання експерта в повному обсязі не виконано, не надано офіційних документів, що місять підпис ОСОБА_4 , вільних зразків її почерку.

17.12.2018 року поновлено провадження у справі.

За клопотанням позивача ухвалами суду витребувано завірену належним чином копію реєстраційної справи щодо договору оренди земельної ділянки (17.10.2019 року), в задоволенні клопотання про повторне призначення почеркознавчої експертизи документу відмовлено, оскільки позивачем не надано нових доказів, які не були предметом проведення почеркознавчої експертизи в достатній кількості (18.11.2019 року).

Інші заяви чи клопотання щодо проведення інших процесуальних дій, в тому числі забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити. Вказав, що бабуся весь час проживала одна, раз на тиждень її навідували доньки - мати позивача та його тітка ОСОБА_5 , таким чином надаючи допомогу. Позивач просто періодично відвідував бабусю з матір`ю. В ІНФОРМАЦІЯ_4 мати померла, тому замість неї став їздити до бабусі з дружиною, при цьому їжу готувала бабуся.

Зі слів тітки знав, що в березні 2015 року бабся складала заповіт, яким заповіла земельний пай його матері, а після її смерті 02.03.2016 року переписала заповіт на нього. Правовстановлюючими документами не цікавився, вважав цього достатнім, тому їздив на вихідні до бабусі. В грудні 2016 року за тиждень до її смерті захворів. Про смерть бабусі дізнався по телефону від тітки, яка організувала її похорони. Ніякі витрати на похорон він не поніс, на поминках 40 днів не був. За хворим батьком, який потребував сторонньої допомоги, також піклувалася його сестра, вона ж його і поховала, оскільки в позивача не було коштів.

Під час відвідувань бабусі привозив продукти харчування, перелік яких вказувала тітка. Протягом останніх 10 років бабуся дійсно мала проблеми з ногами, ходила за допомогою двох милиць, тому не виходила з двору, але грядку обробляла сама, зокрема, сама садила картоплю. Воду бабусі приносили сусіди, крім того працівники сільської ради приходили допомагати. Тому вважає, що вона сама себе обслуговувала і сторонньої допомоги не потребувала. Коли він приїжджав до бабусі, на її прохання міняв скло, ремонтував розетки, поправляв ворота. Домашнім господарством ніколи не управлявся. Роботу по господарству виконував чоловік тітки ОСОБА_6 . Відносини з бабусею були хороші, ніколи не сварилися. Вона хотіла передати землю йому, але він відмовився на користь тітки, яка фактично доглядала за нею.

Коли в січні 2017 року звернувся до приватного нотаріуса Дем`яненко В.О., дізнався, що був ще один заповіт, складений бабусею на користь ОСОБА_2 , тому звернувся до суду з позовом, оскільки бабуся не говорила, що збирається складати будь-який заповіт, а її підписи в спірному заповіті відрізняються від підписів у квитанціях про сплату комунальних платежів, які він сплачував, в зв`язку з чим пам`ятає підпис бабусі, тому і засумнівався.

Стверджував, що бабуся не мала захворювань, які б вплинули на рішення щодо зміну заповіту, думав, що на неї здійснювався тиск та шантаж з цією метою, але ніяк не психічний стан. Від тітки знає, що за життя бабусі допомагав ОСОБА_2 : обробляв грядку, привозив дрова, чистив дорогу, після її смерті оплатив похорони та поминки. Крім того, бачив сусідку ОСОБА_7 , яка протягом останніх 5 років допомагала бабусі.

Відповідач та його представник позов не визнали, посилаючись на відсутність підстав для визнання заповіту недійсним. Вказали на добровільність рішення заповідача, оскільки відповідач надав суттєву як матеріальну допомогу, так і допомогу по господарству, що потребувало використання т/з. Звернули увагу, що ОСОБА_2 для померлої був не зовсім чужою людиною, так як орендував земельну частку (пай), в зв`язку з чим у відповідності до вимог договору сплачував орендну плату та безкоштовно надавав послуги сільськогосподарської техніки. Враховуючи, що провадження у справі за аналогічним позовом було закрито в зв`язку із відмовою позивача від позову, наполягали на закритті провадження в даній справі. Оскільки відповідач є спадкоємцем земельної частки (пай), подальшою долею договору оренди землі, як орендодавець не цікавився.

Представники третьої особи - сільський голова Високопільської сільської ради Валківського району Харківської області Шумейко С.А. та секретар Ведмідь А.М. вказали на здійснення нотаріальних дій в передбаченому законом порядку. При цьому перевірялося добровільність бажання заповідача ОСОБА_4 , яка проживала одна. В зв`язку зі станом здоров`я представники сільської ради неодноразово навідували її та допомагали у хатніх справах. При вирішенні спору покладаються на розсуд суду.

Третя особа - приватний нотаріус Валківського районного нотаріального округу Харківської області Дем`яненко В.О. надала до суду письмові пояснення, в яких вказала, що не знаходиться у правових відносинах ні з позивачем, ні з відповідачем, спір між якими вирішується. Не є особою, прав і обов`язків якої стосується спір сторін, оскільки відсутня юридична зацікавленість нотаріуса у результаті вирішення справи судом.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.02.1994 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Високопільської сільської ради Валківського району Харківської області Бровко О.І., зареєстрований в реєстрі за №12, яким на випадок своєї смерті все майно, де б воно не знаходилося та з чого б не складалося, в тому числі, належні їй на праві особистої власності житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 заповіла своїм донькам ОСОБА_5 та ОСОБА_9 . Відомості про його скасування відсутні.

12.10.2015 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Високопільської сільської ради Валківського району Харківської області Ведмідь А.М., зареєстрований в реєстрі за №367, яким на випадок своєї смерті заповіла матері позивача - ОСОБА_9 належну їй частку (пай) в розмірі 4,4280 га (кадастровий №6321281500-040-00-0056) на підставі Державного Акту на право приватної власності на землю серії РЗ №776565, що розташована на території Високопільської сільської ради Валківського району Харківської області. Відомості про його скасування відсутні.

02.03.2016 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Високопільської сільської ради Валківського району Харківської області Ведмідь А.М., зареєстрований в реєстрі за №72, яким на випадок своєї смерті заповіла позивачу - ОСОБА_1 належну їй частку (пай) в розмірі 4,4280 га (кадастровий №6321281500-040-00-0056) на підставі Державного Акту на право приватної власності на землю серії РЗ №776565, що розташована на території Високопільської сільської ради Валківського району Харківської області. При цьому міститься відмітка секретаря про скасування заповіту на підставі заяви від 16.12.2016 року, за реєстровим №251.

16.12.2016 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Високопільської сільської ради Валківського району Харківської області Ведмідь А.М., зареєстрований в реєстрі за №252, яким вказану земельну ділянку заповіла ОСОБА_2 - відповідачу у справі, що також підтверджується листом приватного нотаріуса Валківського районного нотаріального округу Харківської області Дем`яненко В.О. №236/02-14 від 23.05.2017 року. Відомості про його скасування відсутні.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 09.02.2017 року Валківським відділом ДРАЦС ГТУЮ в Харківській області, актовий запис №34.

Як вбачається із довідки Високопільської сільської ради Валківського району Харківської області №62 від 17.01.2017 року, ОСОБА_4 дійсно була зареєстрована та проживала одна за адресою: АДРЕСА_1 по день смерті.

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №46526010 від 25.01.2017 року, після смерті ОСОБА_4 приватним нотаріусом Валківського районного нотаріального округу Харківської області Дем`яненко В.О. заведена спадкова справа № 5/2017, номер спадкового реєстру 60144535.

З листа приватного нотаріуса Валківського районного нотаріального округу Харківської області Дем`яненко В.О. №236/02-14 від 23.05.2017 року слідує, що померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 було складено заповіт, посвідчений 16.12.2016 року за реєстровим №252, відповідно до якого належна спадкодавцю земельна ділянка з кадастровим № 6321281500-040-00-0056 заповідана не позивачу. Спадкоємець за вказаним заповітом спадщину прийняв, про що подав відповідну заяву, що зберігається у спадковій справа №5/2017 відносно майна померлої ОСОБА_4 .

Як зазначає нотаріус, відповідно до ст.1241 ЦК України позивач не має права на обов`язкову частку у спадщині, але враховуючи вимоги ст.1266 ЦК України, оскільки мати позивача ОСОБА_9 , дочка спадкодавця, померла ІНФОРМАЦІЯ_4 він є спадкоємцем за законом на інше спадкове майно, якщо таке є.

Для вирішення питання щодо отримання земельної ділянки в спадщину нотаріус порекомендувала позивачу звернутися до суду з позовом про визнання недійсним заповіту.

Як вбачається із наданої відповідачем копії позовної заяви, ОСОБА_1 в липні 2017 року звертався до суду з позовом про визнання заповіту недійсним, посилаючись на його невідповідність чинному законодавству через відсутність волі спадкодавця, що є порушенням вимог ч.3 ст.203 ЦК України.

Під час розгляду цивільної справи №615/787/17 позивач 01.02.2018 року подав заяву про відмову від позову, яка прийнята на підставі ухвали Валківського районного суду Харківської області від 06.02.2018 року, а провадження у цивільній справі закрито на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України.

При цьому позивачу роз`яснено наслідки прийняття відмови від позову і закриття провадження у справі, передбачені ч.2 ст.256 ЦПК України.

В судовому засіданні позивач вказав, що не оформляв спадкові права на інше майно, що належало бабусі на момент смерті, хоча інший спадкоємець - тітка ОСОБА_5 від спадщини відмовилася на його користь. Підтвердив, що дійсно звертався до суду з аналогічним позовом, але посилався на інші підстави, тобто на психічне захворювання бабусі. В даному позові вважає, що заповіт підписаний іншою особою, а не ОСОБА_4 , що також є підставою для його скасування.

За клопотанням позивача неодноразово витребовувалися оригінали документів, які містять підпис ОСОБА_4 та призначалася судова почеркознавча експертиза, але відповідно до повідомлення №15243 від 29.11.2018 року експертом складено висновок про неможливість проведення судової почеркознавчої експертизи, оскільки відсутня достатня кількість вільних зразків підписів ОСОБА_4 , а надані для проведення експертизи підписи значно різняться між собою та не можуть бути використані, як зразки підпису ОСОБА_4 під час проведення експертизи.

Не дивлячись на безрезультативність прийнятих судом за клопотанням позивача заходів, останній в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, але аргументів обґрунтування не має.

Представник відповідача звернула увагу, що позивач вказує, що померла ОСОБА_4 не підписувала останній заповіт від 16.12.2016 року, так як почерк на його думку підозрілий, але ж як показали досліджені в судовому засіданні докази, він зовсім не бачив почерк бабусі, оскільки всі квитанції про отримання пенсії та сплату комунальних послуг заповнювали та підписували інші особи, які їй допомагали по господарству. До того ж, позивач не повідомив суд про причини, чому бабуся позбавила його права на земельну ділянку, яку раніше заповіла донці - матері позивача. Коли остання померла від грипу, її поховала рідна сестра - тітка позивача. Розуміючи, що внук буде допомагати, ОСОБА_4 через 2 місяці склала заповіт на нього, але в подальшому виявилося, що позивач зовсім не надає допомогу, навпаки бабуся обслуговує його разом із дружиною, а допомагають інші люди, тому заповіла частину майна відповідачу, який не являється родичем, але надавав непосильну допомогу, як грошима, так і по господарству, що не суперечить чинному законодавству, оскільки заповіт складається незалежно від рідства, без зазначення причин відмови у спадкуванні за законом.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 - донька ОСОБА_4 , вказала, що мати після смерті батька проживала одна в с. Високопілля. 1-2 рази в місяць їздили до неї із сестрою, якщо потрібна була допомога. За життя мати складала заповіт, яким заповідала майно сестрі, так як та молодша, але вона померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Від прийняття спадщини після смерті матері відмовилася.

Вказала, що основну допомогу матері надавали її чоловік ОСОБА_10 , сусідка ОСОБА_11 та ОСОБА_2 . Позивач разом з дружиною приїжджали до бабусі 4 рази. При цьому вона скаржилася, що всю ніч горить світло, весь час переживала, щоб їм достатньо було поїсти, готувала їсти з 4-х ранку, вони ж нічим не допомагали. Чи був заповіт, складений на позивача, не знає, але хоронила матір та справляла поминки сама зі своєю сім`єю. ОСОБА_1 зовсім не давав грошей на похорони, вона з чоловіком навіть пам`ятник поставили. Незадовго до смерті мати говорила, що склала заповіт на ОСОБА_2 , так як він допомагає. Він же допоміг із похоронами і на пам`ятник.

Зазначила, що мати пропонувала скласти заповіт на неї, але відмовилася через поганий стан здоров`я та вік, більше на цю тему ніколи не розмовляли. Перед смертю мати попросила запросити секретаря сільської ради, яка прийшла і разом з матір`ю залишилися в кімнаті, а вона, чоловік та їхній знайомий вийшли з будинку. Коли зайшла, мати сказала, що переписала заповіт на ОСОБА_2 , до якого постійно зверталася за допомогою, в тому числі з приводу придбання продуктів харчування. Крім того, на її прохання матері допомагала сусідка ОСОБА_11 , яка управлялася по господарству та платила за комунальні послуги. Знає, що після смерті сестри, мати хотіла написати заповіт на ОСОБА_1 , але побачила його відношення до неї, в кінці 2016 року дуже ображалася щодо його поведінки.

Показання свідка ОСОБА_5 суд вважає достовірними, оскільки вони узгоджуються з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами та поясненнями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які підтвердили викладені вище обставини.

Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Аналізуючи положення цієї статті в світлі загальних положень Цивільного кодексу, складення заповіту слід визнати одностороннім правочином, тобто дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.ч.1-2 ст.202 ЦК України).

Заповіт, як правочин має відповідати всім вимогам, які звичайно пред`являються до правочинів, що містяться у ст.203 ЦК України. Правові наслідки заповіту, включаючи його виконання, настають лише після відкриття спадщини, тобто після смерті заповідача. За життя заповідач може у будь-який час скасувати заповіт, змінити його або скласти новий заповіт.

На відміну від інших правочинів для заповіту характерна можливість з настанням певних обставин втрати чинності як повністю заповітом, так і окремими його положеннями. При чому це може статися ще за життя заповідача, тобто до відкриття спадщини.

Згідно ст.1234 ЦК України право на складання заповіту має фізична особа з повною цивільною дієздатністю, тобто повнолітня особа, яка досягла вісімнадцяти років, а у деяких випадках шістнадцяти років. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Заповідач у відповідності до положень ст.1235 ЦК України може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Ст.1236 ЦК України надає право заповідачу охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Вимоги до форми заповіту визначені ст.1247 ЦК України, відповідно до якої заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення, дати та місця народження заповідача та має бути підписаний особисто заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до ч.4 ст.207 цього Кодексу.

Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у ст.ст.1251-1252 цього Кодексу та підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Ст.41 ЗУ Про нотаріат визначає поняття місця вчинення нотаріальних дій і надає можливість заповідачу вибрати нотаріуса для посвідчення заповіту незалежно від місця проживання заповідача або місця знаходження майна. Якщо особа за станом здоров`я через фізичні вади, інші обставини не має змоги з`явитися до нотаріуса чи посадової особи органів місцевого самоврядування, заповіт може бути посвідчений поза приміщенням нотаріальної контори чи органу місцевого самоврядування, але в межах території їх діяльності. У цьому випадку посвідчу вальному написі та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій записується місце вчинення нотаріальної дії із зазначенням адреси, а також причини, з яких заповіт посвідчено поза вказаним приміщенням.

Відповідно до ст.1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог його форми та посвідчення, є нікчемним.

За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі, тобто заповіт складено особою під впливом фізичного або психічного насильства, або особою, яка через стійкий розлад здоров`я не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.

В даному випадку воля - це внутрішнє бажання заповідача визначити долю спадщини на випадок своєї смерті шляхом складання особистого розпорядження (заповіту).

Волевиявлення - це зовнішній прояв внутрішньої волі, який знаходить своє втілення в заповіті, складеному та посвідченому відповідно до вимог, передбачених ЦК України.

Незбіг між волею и волевиявленням заповідача має місце тоді, коли заповіт був учинений дієздатною фізичною особою, яка в момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (ст.225 ЦК України), під впливом помилки (ст.229 ЦК України), насильства (ст.231 ЦК України).

Оскільки заповіт - це односторонній, безоплатний правочин, що вчинюється особисто, його недійсність не може бути зумовлена підставами, передбаченими ст.ст.230,232-233 ЦК України.

Кожна сторона у відповідності до ст.81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено в судовому засіданні оспорюваний заповіт посвідчено секретарем Високопільської сільської ради Валківського району Харківської області Ведмідь А.М., що відповідає вимогам ст.1251 ЦК України, до підписання прочитаний вголос заповідачем ОСОБА_4 і власноручно підписаний нею у присутності секретаря.

Доказів, які б свідчили, що заповіт підписано іншою особою, не надано, тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - приватний нотаріус Валківського районного нотаріального округу Харківської області Дем`яненко Валентина Олександрівна, Високопільська сільська рада Валківського району Харківської області про визнання недійсним заповіту ОСОБА_4 від 16.12.2016 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Високопільської сільської ради Валківського району Харківської області Ведмідь А.М. за реєстровим №252 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.П. Токмакова