Рішення

від 03.12.2019 по справі 139/1057/19

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/1057/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року смт Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Коломійцевої В.І.,

за участі секретаря судових засідань Пилипчук В.П.,

розглянувши в підготовчому засіданні в смт Муровані Курилівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Територіальної громади села Михайлівці в особі Михайловецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Територіальної громади села Михайлівці в особі Михайловецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Позов мотивували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . Після її смерті залишилось спадкове майно, в тому числі, житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вони являються спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_4 , спадщину прийняли у встановленому законом порядку. Спадкоємцем за законом є, також, ОСОБА_3 , яка на спадщину не претендує. Однак отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі вони не в змозі, оскільки правовстановлюючий документ на будинок за життя спадкодавця не видавався, тому змушені звернутися до суду для оформлення своїх спадкових прав. Просили суд визнати за кожним з них право власності на 1/2 житлового будинку з господарськими спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 .

Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 08.11.2019 було прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводиться за правилами загального позовного провадження. Вказаною ухвалою витребувано у приватного нотаріуса Мурованокуриловецького районного нотаріального округу Долі Тетяни Іванівни належним чином завірену копію спадкової справи № 266/2019, заведену щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Позивачі в підготовче засідання не з`явилися, в позовній заяві просили справу розглянути у їх відсутності (а.с. 7).

Відповідач копію ухвали від 08.11.2019 та доданих до неї матеріалів отримав, відзиву до суду не направив. Його представник в підготовче засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнав у повному обсязі (а.с.51).

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа ОСОБА_3 копію ухвали від 08.11.2019 та доданих до неї матеріалів отримала, письмових пояснень суду не надала, в підготовче засідання не з`явилася, викликалась своєчасно та належним чином (а.с. --).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.ч. 3-4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи зазначені вище положення, а також те, що сторони скористались своїм правом, врегульованим ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному підготовчому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Могилівка Жмеринського району Вінницької області померла ОСОБА_4 (а.с. 8).

При житті, 11 лютого 2003 року ОСОБА_4 склала заповіт, згідно якого все своє майно, все те, що буде належати їй на день смерті, заповіла ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 9).

Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, до складу якого входить будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 . Вартість даного будинку становить 41211 гривень.

Факт належності будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами спадкодавцеві та його вартість підтверджується, технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (а.с. 16-20), звітом про оцінку вартості майна (а.с. 21-40), випискою із погосподарської книги № 2 Михайловецької сільської ради за 2006-2010 роки (а.с. 67-69).

Відповідно до звіту про оцінку вартості майна, фізичний стан спірного будинку та господарських будівель є задовільним (а.с. 21-40).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб -спадкоємців.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Заповітом (а.с. 9), свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 (а.с. 8) стверджується, що позивачі є спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_4 , які мають право на спадкування.

Згідно довідки Михайловецької сільської ради № 735 від 01.11.2019 ОСОБА_4 на час смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею проживала та була зареєстрована ОСОБА_3 (а.с. 10).

Відповідно до положень ст.ст. 1268, 1269 (в редакції станом на 02.04.2010) ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

З копії спадкової справи № 266/2019, заведеної щодо майна померлої ОСОБА_4 вбачається, що рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області у справі № 139/611/19 від 02.08.2019, яке набрало законної сили 03.09.2019, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було надано додатковий строк в один місяць для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Позивачі 23.09.2019 подали нотаріусу вказані заяви (а.с. 52-66).

Отже, суд вважає доведеним, що позивачі єдині спадкоємці за заповітом після смерті ОСОБА_4 , які прийняли спадщину в порядку передбаченому ч. 1 ст. 1269 ЦК України.

Разом з тим, 31 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Мукомелі О.О. та ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадковий будинок, у зв`язку з відсутністю необхідних правовстановлюючих документів.

Верховний Суд України у своєму рішенні № 6-137цс13 від 18.12.2013 висловив правову позицію, згідно з якої право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. У 1957 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків" і прийнятою відповідно до цього Указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків", які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Отже, за вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадянина права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію. Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Як вбачається з характеристики будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (а.с. 20) будинок та споруди, які є предметом розгляду у даній справі, були побудовані у 1954 році.

Таким чином, факт будівництва житлового будинку у той час був підставою виникнення права власності на нього.

Крім того, за змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністерства юстиції УРСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

З положень постанови Ради міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР, Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженого Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

З виписки із погосподарської книги № 2 Михайловецької сільської ради за 2006-2010 роки слідує, що спірний житловий будинок знаходився у власності ОСОБА_4 (а.с. 69).

Рішенням виконавчого комітету Мурованокуриловецької районної ради народних депутатів № 108 від 16.06.1988 року Про оформлення права особистої власності на будинки, що належать окремим громадянам в селах Мурованокуриловецького району вирішено оформити право особистої власності на житлові будинки, що розташовані, в тому числі, в с. Михайлівці, а виконкому сільської ради видати громадянам свідоцтва згідно цього рішення (а.с. 14). Однак, відповідно до довідок Михайловецької сільської ради № 732 від 01.11.2019 та КП Могилів-Подільське МБТІ № 265 від 28.10.2019, свідоцтво про право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 не видавалося, право власності не зареєстровано (а.с. 11, 13).

Земельна ділянка під вказаним будинком також була передана у власність ОСОБА_4 , що доводиться витягом з рішення Михайловецької сільської ради № 21 від 05.05.1994 (а.с. 12).

Враховуючи, вищевикладені докази, а також обставину, що відповідач та третя особа позов визнали повністю і його задоволення, не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку, що за позивачами слід визнати в порядку спадкування за заповітом право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, після смерті ОСОБА_4 .

Щодо вирішення питання про судові витрати, суд виходить з наступного.

Позивачами при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі по 768 грн 40 коп. кожним (а.с. 1-2)

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Разом з тим, позивачами не заявлялося жодних клопотань про повернення половини сплаченого ними судового збору, у зв`язку з визнанням відповідачем позову.

Доказів понесення будь-яких витрат відповідачем чи третьою особою при розгляді даної справи суду надано не було.

Керуючись ст.ст. 328, 392, 1216, 1223, 1269 (в редакції станом на 02.04.2010) ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 142, 200, 206, 263 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (літ. А - житловий будинок; літ. а - веранда; літ. а-1 - ганок; літ. а-2 - козирок; літ. а-3 - ганок; літ. а-4 - козирок; літ. Б - сарай; літ. Б-1 - підвал; літ. В - вбиральня; № 1 - ворота; № 2 - огорожа; № 3 - огорожа), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (літ. А - житловий будинок; літ. а - веранда; літ. а-1 - ганок; літ. а-2 - козирок; літ. а-3 - ганок; літ. а-4 - козирок; літ. Б - сарай; літ. Б-1 - підвал; літ. В - вбиральня; № 1 - ворота; № 2 - огорожа; № 3 - огорожа), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач-1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Позивач-2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Територіальна громада села Михайлівці в особі Михайловецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04327005, місцезнаходження: Вінницька область, Мурованокуриловецький район, с. Михайлівці, вул. Центральна, 37.

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення складено 03.12.2019.

Суддя: