Рішення

від 29.11.2019 по справі 147/976/18

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тростянецький районний суд

Вінницької області

справа № 147/976/18

номер провадження № 2/147/215/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2019 року Тростянецький районний суд Вінницької області у складі :

головуючого судді Дудікова А.В.,

при секретарі Свистун А.П.,

розглянувши у відкритому судовому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу № 147/976/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.

В обгрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_5 . Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку з господарськими спорудами, що розташовані в АДРЕСА_1 . Згідно виписки з погосподарської книги по Ілляшівській сільській раді, дане домоволодіння відносилося до категорії колгоспних дворів та станом на 15.04.1991 р. єдиним членом була ОСОБА_5 . Позивач в установлений законом строк подав заяву про прийняття спадщини після смерті матері. ОСОБА_1 звернувся до Тростянецького державного нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищевказаний будинок. Позивач просив суд визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, що розташовані в АДРЕСА_1 , що належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_5 .

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 18.03.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 16.10.2019 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті, залучено до участі у справі в якості третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав (а.с. 85).

Треті особи, в судове засідання не з`явились, подали заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнали.

Згідно з частиною третьою статті 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Красногірка Тростянецького району Вінницької області, народився ОСОБА_1 . У копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 його батьками записані: батько - ОСОБА_6 , мати ОСОБА_5 (а.с. 51).

06.09.2006 р. ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Ілляшівка Тростянецького району, проживаюча в АДРЕСА_1 , на випадок своєї смерті зробила розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 Заповіт посвідчено секретарем Ілляшівської сільської ради та зареєстровано в реєстрі за №71 (а.с. 8).

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 81 року, про що в Книзі реєстрації смертей 25.09.2008 р. зроблено відповідний актовий запис за №18 (а.с. 7).

Відповідно до довідки №366 від 19.06.2018 р., виданої виконавчим комітетом Ілляшівської сільської ради Тростянецького району, ОСОБА_5 , 1927 р.н. була зареєстрована та проживала до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 . У померлої таких спадкоємців, як малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатні батьки, які згідно ст. 1241 ЦК України мали б право на обов`язкову частку, немає. Спадкоємцем після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на підставі заповіту, посвідченого від її імені секретарем Ілляшівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області від 06.09.2006 р. за реєстром №71, є її син ОСОБА_1 , який своєчасно прийняв спадщину, тому що фактично вступив в управління спадковим майном та був зареєстрований і проживав разом з померлою за адресою: АДРЕСА_1 з 03.07.2007 р. та проживає по теперішній час. За наявною у Ілляшівській сільській раді інформацією, заповіт на даний час ніким не скасовано та не змінено. До спадкового майна належить житловий будинок з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 . За даними земельно-шнурової книги Ілляшівської сільської ради, запис №807, біля господарства за адресою: АДРЕСА_1 , числиться земельна ділянка площею 0,58 га, з правовим режимом: 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд та 0,33 га для ведення особистого селянського господарства (а.с.9).

З виписки з погосподарської книги від 19.06.2018 р., особовий рахунок № НОМЕР_3 , вбачається, що станом на 15 квітня 1991 року господарство, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , відносилося до категорії колгоспних дворів. Членами двору були: голова двору - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.17).

Згідно технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 64,3 кв.м, житловою площею 40,6 кв.м, допоміжною площею 23,7 кв.м., складається з житлового будинку - А; веранди - а; вхідного майданчика - а1; сараю - Б; літньої кухні - В; погребу - Вп; огорожі - 1-2 (а.с. 13-15).

Згідно з вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затвердженими ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року №11215, визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі та відомостей щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено саме на сільські ради.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів (далі - Вказівки), затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР (далі - Держкомстат СРСР) від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

Відповідно до статті 120 ЦК УРСР в редакції 1963 року колгоспний двір визначався, як сімейно-трудове об`єднання осіб, всі або частина яких були членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. При цьому за змістом частини другої статті 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться в пункті 6 Постанови № 20 від 22 грудня 1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності положення статей 17, 18 Закону України Про власність щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).

До правовідносин, що виникли раніше, застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

З огляду на викладене судом встановлено, що станом на день своєї смерті ОСОБА_5 належало майно колгоспного двору, а саме житловий будинок з господарськими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

З копії спадкової справи №173/2018р. до майна померлої ОСОБА_5 вбачається, що із заявою про прийняття спадщини після її смерті звертався син ОСОБА_1 Заява надійшла до Тростянецької ДНК 22.05.2018 р. за №514 (а.с.49.)

Також, позивач отримав Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 22.05.2018 р. на земельну ділянку площею 2,0864 га в межах, згідно з планом, розташовану на території Ілляшівської сільської ради Тростянецького району, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки - 0524181800:01:001:0062, належної спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ВН №130553 (а.с. 66 звор.).

Інші спадкоємці, діти померлої - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відмовилась від належної їй частки у спадщині на користь брата ОСОБА_1 , про що подали до нотаріальної контори відповідні заяви (а.с.49 звор, 50).

У листі завідувача Тростянецької державної нотаріальної контори від 21.08.2018р. №510/02-17 вказано, що так як документ, що посвідчує право власності спадкодавця на житловий будинок АДРЕСА_1 , у ОСОБА_1 відсутній, він має право звернутися до суду з позовом для визнання за ним права власності на вказаний житловий будинок після померлої (а.с. 12).

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року № 7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Тобто, в оформленні права на спадщину на спадкове майно та видачі відповідного свідоцтва позивачу, нотаріусом фактично було відмовлено у зв`язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності спадкодавця на житловий будинок.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та нородженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 3 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно із частиною п`ятою статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і спадкоємцем до її майна за заповітом є ОСОБА_1 , який своєчасно прийняв спадщину, оскільки проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою, а тому позовні вимоги про визнання за ним права власності на спадкове майно після смерті матері, а саме на житловий будинок з господарськими спорудами, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , які належали останній за життя, підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на спадкове майно, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , громадянин України, місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України, місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянин України, житель АДРЕСА_2 .

Третя особа - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянка України, жителька

АДРЕСА_3. Суддя Суддя