Ухвала

від 02.12.2019 по справі 757/61775/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/61775/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ПП «КОМСЕРВІС», ПП «КОМСЕРВІС-БЕЗПЕКА» про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києві від 30.10.2019 р. №757/57720/19-к,

ВСТАНОВИВ:

До Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ПП «КОМСЕРВІС», ПП «КОМСЕРВІС-БЕЗПЕКА» про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києві від 30.10.2019 р. №757/57720/19-к, посилаючись на те, що ПП «КОМСЕРВІС», ПП «КОМСЕРВІС-БЕЗПЕКА» не має ніякого відношення до вказаних злочинів, їх посадові особи жодного злочину не скоювали, майно означених підприємств не підпадає ані під конфіскацію, ані під спецконфіскацію.

В судове засідання представник ПП «КОМСЕРВІС», ПП «КОМСЕРВІС-БЕЗПЕКА» не з`явився, подала заяву про розгляд клопотання за її відсутності.

В судове засідання представник органу досудового розслідування не з`явився, про час та місце розгляду вказаного провадження повідомлявся належним чином.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, дійшов до наступного висновку.

Встановлено, що Генеральною прокуратурою України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12015000000000461 від 30.07.2015 р. за фактом створення (придбання) та організації діяльності невстановленими особами на території м. Києва, Київської області та інших областей низки підконтрольних суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності, спрямованої не безпідставне формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток підприємствам реального сектору економіки , що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2ст. 205 КК України, та за фактом вчинення невстановленими особами не території м. Києва, Київської області в період часу 2015 - 2018 рр. фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3ст. 209 КК України, а також за фактом зловживання владою, вчинене службовими особами ГУ ДФС у Харківській області та працівниками їх структурних підрозділів, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді (справа № 757/57720/19-к) Печерського районного суду м. Києва від 30.10.2019 р. було накладено арешт на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), в тому числі, по ПП «КОМСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 31810668), ПП «КОМСЕРВІС-БЕЗПЕКА» (код ЄДРПОУ 35900097, місцезнаходження 04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 6, корпус 1).

Відповідно дост. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, ст.ст. 7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідност. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 р., де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Частина 3 ст. 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, за змістом вказаних положень закону арешт може бути накладено слідчим суддею на майно, яке є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22.09.1994 р., Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява № 48191/99, пп. 49 62, від 10.05.2007 р). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 р. у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 р. у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series A № 98).

Слідчим суддею під час розгляду клопотання встановлено, що протягом досудового розслідування не доведено, що сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ по ПП «КОМСЕРВІС», ПП «КОМСЕРВІС-БЕЗПЕКА» є предметом злочину чи отримана незаконним шляхом, відсутні відомості і про повідомлення про підозру будь-кому зі службових осіб ПП «КОМСЕРВІС», ПП «КОМСЕРВІС-БЕЗПЕКА». Стороною обвинувачення не встановлено конкретних сум ПДВ (ліміту ПДВ), на які має бути накладений арешт.

Оцінюючи вказані вище обставини в їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальшевтручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту конкретної особи, у зв`язку з чим вважає необхідним скасувати арешт накладений на сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ по ПП «КОМСЕРВІС», ПП «КОМСЕРВІС-БЕЗПЕКА».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-175,309,392,532, 535 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.10.2019 р. у справі № 757/57720/19-к на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ по ПП «КОМСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 31810668, місцезнаходження: 04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 6, корпус 1), ПП «КОМСЕРВІС-БЕЗПЕКА» (код ЄДРПОУ 35900097, місцезнаходження: 04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 6, корпус 1), на яку вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Копію ухвали направити для виконання до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1