Рішення

від 27.11.2019 по справі 160/7073/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року Справа № 160/7073/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С. при секретарі судового засідання - Чорній М.В. представника позивача - Чопенко Д.В.

представника відповідача - Агаджанян О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМА-БУД" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому просив: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0018791422, № 0018801422, № 0018811422 від 24.07.2018 року, винесені Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області; визнати протиправними та скасувати податкову вимогу від 15.05.2019 року № 12256-52 та рішення № 12256-52 про опис майна у податкову заставу від 15.05.2019 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "СМА-БУД", за результатами якої складено акт №29555/04-36-14-22/40168307 від 08.06.2018 року та на підставі висновків якого були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0018791422, №0018801422, №0018811422 від 24.07.2018 року. Висновки акту, які слугували передумовою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень не відповідають дійсності. Первинні документи, надані до перевірки, відповідають приписам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". На момент здійснення господарських операцій ТОВ "СМА-БУД" з його контрагентом ТОВ Дінкарт (колишня назва ТОВ Інтех К , код ЄДРПОУ 40510296) були належним чином зареєстровані як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались. Реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ Дінкарт підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, актами та платіжними дорученнями, тощо, а податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені чинним на момент їх виписки законодавству та зареєстровані у встановленому законом порядку. Крім того, позивач не погоджується з податковою вимогою від 15.05.2019 року № 12256-52 та рішенням №12256-52 про опис майна у податкову заставу від 15.05.2019 року, що були прийняті Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, а тому, разом із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, просить суд визнати їх протиправними і скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

У відзиві на позов відповідач, а його представник в судовому засіданні зазначили, що на запит Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 06.02.2018 р. №5720/10/04-36-14-09, ТОВ "СМА-БУД" не надано первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ Дінкарт (колишня назва ТОВ Інтех К , код ЄДРПОУ 40510296) за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. Крім того, відповідачем отримано вирок Святошинського районного суду м.Києва від 22.08.2017 р. у справі №759/11929/17 (пр.1-кп/759/780/17), яким директора ТОВ Дінкарт - ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення за №32017100080000046, передбаченого ч.5 ст.27 та ч.1 ст.205 КК України. За таких обставин, спірні податкові повідомлення-рішення №0018791422, №0018801422, № 0018811422 від 24.07.2018 року, оскаржувана податкова вимога від 15.05.2019 року № 12256-52 та рішення № 12256-52 про опис майна у податкову заставу від 15.05.2019 року є цілком законними та вірними, а тому представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі повідомлення від 14.05.2018 р. №1057 та відповідно до наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 14.05.2018 р. № 2665-п, згідно із пп.19-1.1.1. п.19-1.1. ст.19-1, пп.20.1.4. п.20.1. ст.20, ст.75, пп.78.1.1. п.78.1. ст.78, ст.79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, у зв`язку з не наданням ТОВ "СМА-БУД" первинних документів на запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 06.02.2018 р. №5720/10/04-36-14-09, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка товариства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ Дінкарт (код ЄДРПОУ 40510296) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

За результатами проведеної перевіркою були встановлені наступні порушення ТОВ "СМА-БУД", згідно з актом №29555/04-36-14-22/40168307 від 08.06.2018 року:

- пп.134.1.1. п.134.1. ст.134 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р. (зі змінами та доповненнями), П(С)БО 16 Витрати , в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2016 рік у сумі 105 526 грн.;

- п.185.1. ст.185, п.198.3. ст.198, п.201.1., п.201.4., п.201.7. ст.201 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р. (зі змінами та доповненнями) в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість всього у сумі 113 124 грн., в тому числі за жовтень 2016 року у сумі 1 183 грн., за листопад 2016 року у сумі 99 266 грн. та за грудень 2016 року у сумі 12 675 грн. та завищено від`ємне значення з податку на додану вартість за грудень 2016 року на суму 4 127 грн.

На підставі висновків, викладених в акті №29555/04-36-14-22/40168307 від 08.06.2018 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

- № 0018791422 від 24.07.2018 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 131 907,50 грн., з яких 105 526 грн. за податковим зобов`язанням та 26 381,50 грн. за штрафними санкціями;

- № 0018801422 від 24.07.2018 року, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 4 127 грн.;

- № 0018811422 від 24.07.2018 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 141 405 грн., з яких 113 124 грн. за податковим зобов`язанням та 28 281 грн. за штрафними санкціями.

Відповідачем також прийнята спірна податкова вимога від 15.05.2019 року №12256-52 та оскаржуване рішення № 2256-52 про опис майна у податкову заставу від 15.05.2019 року.

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень №0018791422, №0018801422, № 0018811422 від 24.07.2018 року, податкової вимоги від 15.05.2019 року №12256-52 та рішення № 12256-52 про опис майна у податкову заставу від 15.05.2019 року є предметом позову, який передано на розгляд суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 62.1.3. пункту 62.1. ст.62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок, відповідно до вимог цього Кодексу, а також, перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1. ст.75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст.75.1.2. статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів.

Приписами п.14.1. ст.14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Згідно з п.185.1. ст.185, п.187.1. ст.187, п.188.1. ст.188 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п.201.1., 201.4., 201.6. ст.201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із способів, визначених п.201.1. ст.201 ПК України; податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1. ст.200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п.198.1. ст.198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п.198.2., 198.3., 198.6. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 Кодексу).

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Так, згідно з висновками акту №29555/04-36-14-22/40168307 від 08.06.2018 року Головне управління ДФС у Дніпропетровській області вбачається, що перевіряючі особи дійшли висновку, що ТОВ "СМА-БУД" неправомірно відобразило витрати, понесені від операцій з постачання товариством послуг з ТОВ Дінкарт (колишня назва: ТОВ Інтех К ) за період липень-вересень 2016 року в сумі 586 258 грн., чим занизило розмір податку на прибуток за 2016 рік в сумі 105 526 грн.

Так, на запит Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 06.02.2018 р. №5720/10/04-36-14-09, ТОВ "СМА-БУД" не надано первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ Дінкарт (колишня назва ТОВ Інтех К , код ЄДРПОУ 40510296) за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р.

В судовому засіданні представник відповідача зазначила, що відповідно до підсистеми Перегляд результатів співставлення АІС Податковий блок за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. встановлено, відображення фактів надання послуг на адресу ТОВ "СМА-БУД" від ТОВ Дінкарт за липень 2016 року на загальну суму 119 912,35 грн. (в т.ч. ПДВ 19 985,39 грн.), за серпень 2016 року на загальну суму 260 113,33 грн. (в т.ч. ПДВ 43 352,22 грн.), за вересень 2016 року на загальну суму 323 483,78 грн. (у т.ч. ПДВ 53913,96 грн.) та вказують на те, що метою його створення є лише оформлення документообігу по нереальним господарським операціям для мінімізації сплати податкових зобов`язань іншим підприємствам, в т.ч. ТОВ "СМА-БУД".

Також, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області отримано вирок Святошинського районного суду м.Києва від 22.08.2017 р. у справі №759/11929/17 (пр.1-кп/759/780/17), яким директора ТОВ Дінкарт - ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення за №32017100080000046, передбаченого ч.5 ст.27 та ч.1 ст.205 КК України, а саме: реєстрація та використання фіктивного підприємства ТОВ Дінкарт (ТОВ Інтех К ) (код ЄДРПОУ 40510296) з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у документальному оформлені не існуючих фінансово-господарських операцій для незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток підприємства суб`єктам підприємницької діяльності реального сектору економіки.

Таким чином, вироком Святошинського районного суду м.Києва від 22.08.2017 р. ТОВ Дінкарт визнано фіктивним, тому неможливо підтвердити правомірність віднесення сум до складу податкового кредиту та до складу витрат за 2016 рік, по взаємовідносинам з даним контрагентом-постачальником.

Так, статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку, оскільки подані суб`єктом господарювання первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими податковим органом фактами щодо фіктивної діяльності контрагента свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства, є правильним.

Наведена інформація у вироці Святошинського районного суду м.Києва від 22.08.2017 року дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум витрат є безпідставними.

Таким чином, первинні документи, які складені ТОВ Дінкарт по взаємовідносинам з ТОВ "СМА-БУД" є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення будь-яких господарських операцій між вказаними підприємствами.

Отже, позивач при укладанні з ТОВ Дінкарт договорів на придбання послуг не мало підтверджень ділової репутації, гарантій виконання зобов`язань, необхідних ресурсів та відповідного досвіду, та інших ознак комерційної привабливості для обрання товариством саме цього контрагента.

Враховуючи викладене, досліджувані господарські операції не містять розумних економічних причин (ділової мети), тобто відсутня кваліфікуюча ознака господарської діяльності - отримання доходу. Таким чином, вони не можуть вважатися вчиненими в межах господарської діяльності платника податків, оскільки для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою.

Дані факти, свідчить про відсутність факту реального вчинення господарської операції по взаємовідносинам ТОВ "СМА-БУД" з ТОВ Дінкарт . Досліджені операції спрямовані на документальне оформлення постачання послуг, та не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Метою їх оформлення є мінімізація податкових зобов`язань позивача.

Укладені між зазначеними товариствами договори не опосередковується реальним виконанням операції, що становить його предмет. Фактично ТОВ "СМА-БУД" здійснено безпідставне оформлення нереальної господарської операції з ТОВ Дінкарт з постачання послуг і неправомірно складені первинні документи, інформація з яких перенесена до облікових регістрів всупереч норм ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пп.2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704. Оскільки відсутній факт формування згідно з абз.2 ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абз.5 ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Так, при перенесенні ТОВ "СМА-БУД" неправомірно відображеної інформації у регістрах бухгалтерського обліку до фінансової звітності порушено норми п.3 розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 р. за №336/22868.

Таким чином, придбані товари та послуги у ТОВ Дінкарт за період липень-вересень 2016 року на загальну суму придбання 586 257,89 грн. було враховано в рядку 2290 фінансовий результат до оподаткування (у фінансовому звіті суб`єкта малого підприємництва за 2016 рік, форма №2-м) та враховано у декларації з податку на прибуток за 2016 рік (від 01.03.2017 р. № 9270618971) у рядку 02 Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності в сумі 212 400 грн. (у рядку 2290 звіту фінансовий результат до оподаткування задекларовано 212,3 тис.грн., що складається з: чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - 4091,3 тис.грн.; собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) - 2754,4 тис.грн.; інші операційні витрати - 1124,6 тис.грн., у рядку 02 декларації Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності задекларовано 212400 грн.).

Тобто, в порушення пп.134.1.1. п.134.1. ст.134 ПК України, позивачем неправомірно завищено задекларовані показники у рядку 02 Декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -) всього у сумі 586 258 грн., тобто в частині відображення у складі собівартості реалізованої готової продукції суми товарів та послуг які придбані у ТОВ Дінкарт за період липень-вересень 2016 року, в зв`язку з врахуванням витрат, понесених від операцій з постачання наведеного вище контрагента (відображено у фінансових звітах суб`єкта малого підприємництва до декларацій з податку на прибуток за 2016 рік), що в подальшому призвело до заниження податку на прибуток за 2016 рік всього у сумі 105 526 грн.

За таких обставин, в порушення п.185.1. ст.185, п.198.3. ст.198, п.201.1., п.201.4., п.201.7. ст.201 ПК України, позивачем неправомірно завищено задекларовані показники у рядках 10.1 та 17 декларації всього у сумі 117 251 грн., в тому числі за липень 2016 року у сумі 19 985 грн., за серпень 2016 року у сумі 43 352 грн. та за вересень 2016 року у сумі 53914 грн., в частині відображення податкового кредиту отриманого від ТОВ Дінкарт (код ЄДРПОУ 40510296).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд вважає за можливе у задоволенні позову ТОВ "СМА-БУД" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень№0018791422, №0018801422, № 0018811422 від 24.07.2018 року, визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 15.05.2019 року №12256-52 та рішення № 12256-52 про опис майна у податкову заставу від 15.05.2019 року відмовити повністю.

Згідно із ст.139 КАС України, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, враховуючи, що у задоволенні позову позивачу відмовлено, а тому понесені ним судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СМА-БУД" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу - відмовити повністю.

Судовий збір по даній справі не стягується.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення складений 02.12.2019 року.

Суддя К.С. Кучма