Рішення

від 02.12.2019 по справі 340/2652/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2652/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ОСОБА_1 (надалі позивачка) звернулась до суду з позовною заявою в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, площею до 2 га (викладена в листі № К-2838/0-1785/0/17-19 від 02.05.2019 р.);

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області затвердити проект землеустрою та передати ОСОБА_1 у власність земельну ділянку кадастровий номер 3524983700:02:000:5565, розташовану на території Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, загальною площею 2 га ріллі, для ведення особистого селянського господарства.

Позов мотивовано тим, що розпорядженням голови Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області №13283-р від 02.12.2011 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення в розмірі 2 га ріллі для веденення особистого селянськогогосподарства за рахунок земель державної власності. На підставі цього розпорядження було розроблено проект землеустрою, який у червня 2017 року був погоджений в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України, та згодом був поданий на затвердження до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області. Однак відповідач відмовив у його затвердженні поставшись при цьому на невідповідність проекту землеустрою статті 50 Закону України Про землеустрій . Позивачки зазначає, що така відмова ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області є протиправною, оскільки суперечить частині 6 статті 123 Земельного кодексу України.

Ухвалою судді від 29 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (а.с.1-2).

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області правомірно відмовило позивачці у затвердженні поданого нею проекту землеустрою, оскільки він не відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, посилаючись на ст.50 Закону України Про землеустрій . Представник ГУ Держгеокадастру зазначає, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок та повинні містити матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки), яких не було долучено до проекту землеустрою. Крім того, зазначає, що проект землеустрою не відповідає вимогам закону та НПА, що і стало підставою для відмови в затвердженні проекту землеустрою.

Відповідь на відзив позивачкою не надано.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Розпорядженням голови Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області №1283-р від 02.12.2011 року позивачці надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки площею 2 га ріллі для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності, що перебувають у резервному фонді за межами населеного пункту на території Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області. (а.с. 6)

За замовленням позивачки ПП "Геомарк" у червні 2017 року виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Після цього позивачка звернулась до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області (надалі відповідач) із заявою від 18.04.2019 р. про затвердження розробленого проекту землеустрою (а.с.34).

Листом №К-2838/0-1785/0/17-19 від 02.05.2019 року ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області відмовило ОСОБА_1 у затвердженні поданого нею проекту землеустрою, посилаючись на те, що проект землеустрою не відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, зокрема матеріали геодизичних вишукувань та землевпорядного проектування привести у відповідність до статті 50 Закону України Про землеустрій (а.с. 32-33).

Правомірність відмови у затвердженні проекту землеустрою є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування врегульований статтею 123 ЗК України.

Відповідно до частини 1 статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Згідно із частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України (частина восьма статті 118 цього Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Оригінал відповідної документації із землеустрою подається розробником для погодження територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а іншим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та іншим суб`єктам, які здійснюють погодження документації із землеустрою, - копії такої завіреної розробником документації (частина п`ятнадцята статті 186 ЗК України).

Частинами 5 та 6 статті 186-1 ЗК України визначено, що органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Як зазначено вище, нормами частини дев`ятої статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Таким чином, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, особистого селянського господарства, подають клопотання до відповідного органу, який розглядає їх у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який надає висновок про його погодження або про відмову в такому погодженні. У двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідний орган приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

При цьому відповідний орган може відмовити в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою або надати висновок про відмову в погодженні цього дозволу лише у разі невідповідності його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

На підставі частини восьмої статті 186-1 ЗК України у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що процедура погодження проекту землеустрою передбачає перевірку цього проекту на відповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації та прямо встановлює обов`язок компетентного органу здійснити одночасну перевірку дотримання всіх указаних вимог розробником проекту, і саме на цій стадії відповідний орган має повноваження відмовити в погодженні проекту землеустрою з наданням часу його розробнику на усунення визначеного вичерпного переліку недоліків проекту.

Так, згідно п.8 висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 30 серпня 2017 р. №8173/с/82-17, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 , площею 2 га, яка розташована на території Новостародубської сільської ради Петрівського раойну Кіровоградської області в основному відповідає вимогам чинного земельного законодавства та прийнятим нормативно-правовим актам (а.с.7).

Матеріалами справи також установлено, що позивач звернулася до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою, однак Головне управління листом відмовило їй у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2 га ріллі для ведення особистого селянського господарства із земель державного резервного фонду. У вказаному листі Головне управління зазначило про необхідність привести матеріали землеустрою у відповідність до статті 50 Закону України Про землеустрій :

- додати свідоцтво про перевірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки згідно п.3.1 Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №65 від 11.02.2016 р., а саме забезпечувати регулярність повірок засобів вимірювальної техніки відповідно до Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність , статті 17 Закону України Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність ;

- долучити відомості стосовно повірки засобів вимірювальної техніки (стаття 17 Закону України Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність );

- долучити вихідні дані прив`язки до державної геодезичної мережі та їх погодження (Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500);

- матеріали встановлення межових знаків привести у відповідність до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знакахами, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 р. №376;

- форма власності на земельну ділянку у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку не відповідає формі власності земельної ділянки у розробленій документації із землеустрою;

- матеріали проекту землеустрою привести у відповідність до частини 4 статті 25 Закону України Про землеустрій .

Правовий статус Головного управління визначено Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333 (далі - Положення № 333) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2016 року за № 1391/29521.

На підставі підпункту 13 пункту 4 Положення № 333 Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Пунктом 8 Положення № 333 визначено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Згідно з пунктом 84 Типової інструкції з діловодства в територіальних органах Держгеокадастру, затвердженої наказом Держгеокадастру від 15 жовтня 2015 року № 600, накази видаються як рішення організаційно-розпорядчого характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, адміністративно-господарських, кадрових питань.

Пунктом 123 вказаної Інструкції визначено, що службові листи складаються з метою обміну інформацією між установами як: відповіді про виконання завдань, визначених в актах органів державної влади, дорученнях вищих посадових осіб; відповіді на запити, звернення; відповіді на виконання доручень установ вищого рівня; відповіді на запити інших установ; відповіді на звернення громадян; відповіді на запити на інформацію; ініціативні листи; супровідні листи.

Отже, положеннями вказаних нормативно-правових актів визначено, що за результатами розгляду будь-яких основних питань у межах повноважень територіального органу Держгеокадастру цей орган має видавати відповідний наказ. При цьому листи складаються у разі надання відповіді на звернення громадян.

Таким чином, рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його затвердженні повинне оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області.

Матеріалами справи встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою, за наслідками розгляду якої суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, тоді як Головне управління листом повернуло Капур В.І. проект землеустрою.

Проте чинне законодавство не передбачає можливості повернення листом проекту землеустрою для доопрацювання.

Дана позиція повністю суду узгоджується з висновками Великої палати Верховного Суду, викладена у постанові від 8 листопада 2018 року у справі № 820/4439/17 (провадження № 11-785апп18).

Відповідно до статті 50 Закону України Про землеустрій проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

завдання на розроблення проекту землеустрою;

пояснювальну записку;

копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;

матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;

розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

кадастровий план земельної ділянки;

матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

матеріали погодження проекту землеустрою.

Отже, наведеними положеннями статті 50 Закону № 858-IV для затвердження проекту землеустрою не передбачено надання матеріалів і даних, які відповідач перелічив у своєму листі від 02.05.2019 року № А-22528/0/6-19692/0/21-17, а тому мотиви викладені у листі не грунтуються на вимогам закону.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стосовно позовної вимоги позивача про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою, викладені в листі, суд зазначає наступне.

Суд дійшов висновку, що відповідач за наслідками розгляду заяви позивача зобов`язаний був прийняти рішення у формі наказу, а не листа, як це передбачено Законом України Про звернення громадян . Враховуючи це, фактично відповідач не розглянув заяву позивачки, чим допустив бездіяльність щодо належного розгляду заяви.

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо неприйняття наказу за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою.

Позивач в позові просить суд зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою.

Проте, оскільки за заявою позивачки рішення (наказ) не прийняте, тому суд вважає, що порушене право позивачки має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути протягом 14 днів, з дня набрання рішенням законної сили, поданий позивачкою проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, площею до 2 га.

При цьому з огляду на необхідність відновлення порушеного права ОСОБА_1 суд обґрунтовано зобов`язав Головне управління повторно розглянути її заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства з урахуванням висновків суду в цій справі.

Відтак, у межах спірних правовідносин, з огляду на визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивачки, належним способом захисту прав позивачки є зобов`язання відповідача повторно розглянути поданий нею проект землеустрою та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. При цьому відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним.

Суд вважає за доцільне на підставі частини 6 статті 245 КАС України визначити відповідачу розумний строк виконання рішення суду у цій частині не пізніше 14 днів з дня набрання ним законної сили.

Відповідно до частин 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

При зверненні до суду з цим позовом позивачка сплатила судовий збір у сумі 1536,80 грн. (а.с. 2).

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 14.03.2017 року у справі №П/800/559/16, вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з відмовою відповідача у затвердженні проекту землеустрою щодо надання позивачці у користування земельної ділянки, у зв`язку з чим вона просить суд зобов`язати відповідача затвердити цей проект.

Отже, у позовній заяві заявлено основну та похідну вимоги, які стосуються вирішення одного публічно-правового спору немайнового характеру. За подання цього позову судовий збір обчислюється за ставкою, визначеною пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (установлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", тому судовий збір за подання цього позову до суду повинен становити 768,40 грн. Решта 768,40 грн. (1536,80 грн. - 768,40 грн.) сплачені позивачкою зайво.

Відповідно до пункту 1 частини 1, частини 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду зокрема в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Відтак, зважаючи на часткове задоволення позову, на користь позивачки слід стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 384,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Кошти зайво сплаченого судового збору у сумі 768,40 грн. можуть бути повернуті позивачці з Державного бюджету України за її клопотанням, за ухвалою суду.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо неприйняття наказу за результатом розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, площею до 2 га.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не пізніше 14 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили повторно розглянути поданий ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, площею до 2 га.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН: НОМЕР_1 ) судові витрати на сплату судового збору в сумі 384,2 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030; код ЄДРПОУ 39767636).

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Згідно з оригіналом:

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук