Рішення

від 21.11.2019 по справі 520/9884/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 листопада 2019 р. № 520/9884/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Мінаєвої К.В.,

за участю секретаря судового засідання - Остропільця Є.Є.,

за участю:

представника позивача - Павлуненко К.Л.,

представника відповідача - Білоконь С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тескомм" (майдан Небесної сотні, буд. 23, кв. 11,м. Харків,61000, код ЄДРПОУ 38281247) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тескомм", з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 27 червня 2019 року №00000311421 та №00000321421 повністю, як такі, що суперечать чинному законодавству України;

- сплачений судовий збір у сумі 18689,00 грн. покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками акту документальної позапланової виїзної перевірки від 28.05.2019 №1819/20-40-14-21-08/38281247. Позивач зазначає, що підприємством на запити відповідача були надані документи щодо підтвердження господарських операцій з контрагентами та додатково надавалися документи під час проведення перевірки, які знайшли своє відображення у акті. Але, на думку позивача, внаслідок неуважного вивчення документів, та упередженості перевіряючих в акті зазначаються хибні висновки, які жодним чином не спростовують реальність господарських операцій. Щодо реальності господарських операцій позивач зазначив, що у взаємовідносинах з контрагентами, зазначеними в акті перевірки, відбулися реальні господарські операції, вчинені ТОВ Хед Лайонс та ПСП Сподобівське з діловою метою, направленою на виконання своїх господарських зобов`язань, які призвели до фактичних фінансових та матеріальних змін. Як зазначає позивач, в результаті здійснення господарських операцій із контрагентами настали реальні зміни у майновому стані платників податків, тому відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, є достовірними.

Від відповідача 24.10.2019 р. надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що під час перевірки не підтверджено факту реального здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами, що свідчить про неправомірне формування податкового кредиту позивачем.

Ухвалою суду від 25.09.2019 року прийнято до розгляду адміністративну справу та призначено проведення підготовчого засідання. Протокольною ухвалою суду від 04.11.2019 р. закрито підготовче провадження у справі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи позову та відзиву проти нього, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Тескомм з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо визначення сум податкового кредиту, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ по взаємовідносинах з ПСП Сподобівське за серпень, вересень, жовтень 2018 року, ТОВ Хед Лайонс за квітень 2018 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг).

За результатами перевірки складений акт від 28.05.2019 №1819/20-40-14-21-08/38281247. Перевіркою встановлені наступні порушення:

1. вимог абз. а п.198.1, абзаців першого і другого п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п.200.2, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами і доповненнями), що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ всього у сумі 658 355 грн., у тому числі за квітень 2018 року на суму 77 854,00 грн., за серпень 2018 року в сумі 160 385,33 грн., за вересень 2018 року на суму 115 200,00 грн., за жовтень 2018 року на суму 304 916,00 грн.

Вищезазначене призвело до:

- завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду всього у сумі 346 386 грн., у тому числі за квітень 2018 року на суму 77 854,00 грн., за жовтень 2018 року на суму 268 532,00 грн.

- порушення ст.185, ст.187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами і доповненнями), внаслідок чого завищено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму ПДВ 318 992 грн., у тому числі за серпень 2018 року на суму 77 854,00 грн., вересень 2018 року на суму 158 425,36 грн., жовтень 2018 року на суму 82 686,53 грн.

2. Перевіркою ТОВ Тескомм (податковий номер 38281247): не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, їх реальності та повноти відображення в обліку по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ Хед Лайонс (податковий номер 41512776) за квітень 2018 року, ПСП Сподобівське (податковий номер 30755349) за серпень - жовтень 2018 року та з контрагентами-покупцями ТОВ Краснодарський млин (податковий номер 31889680) за серпень - вересень 2018 року та ТОВ Комерційно-виробнича фірма РОМА (податковий номер 23325414) за вересень - жовтень 2018 року по ланцюгу подальшої реалізації.

Підприємство не погодилося із висновками акту та винесеними на підставі нього податковими повідомленнями-рішеннями і направило скаргу до ДФС України від 10.06.2019р. №10/07-1.

Рішенням ДФС України продовжено строк розгляду скарги від 25.07.2019 №3537/6/99-99-11-04-01-25.

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 09.09.2019р. №1136/6/99-00-08-05-01 залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а скаргу ТОВ Тескомм - без задоволення.

На підставі акту перевірки від 28.05.2019 №1819/20-40-14-21-08/38281247 відповідачем прийнятті податкові повідомлення-рішення від 27.06.2019 р. (т.1 а.с.20, 58):

- №00000321421, яким нараховано суму завищення відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 346 386,00 грн.,

- №00000311421, яким нараховано податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів: за серпень 2018 року склало податкового зобов`язання -77 880 грн., податкового кредиту - 160 385 грн.; за вересень 2018 року склало податкового зобов`язання - 158 425 грн., податкового кредиту 115 200 грн.; за жовтень 2018 року склало податкового зобов`язання - 82 687 грн., податкового кредиту 304 916 грн. Разом склало податкового зобов`язання - 318 992 грн., податкового кредиту - 580 501 грн.

Позивач, не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями- рішеннями, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зазначає наступне.

З матеріалів справи слідує, що контролюючий орган під час перевірки досліджував дотримання податкового законодавства по господарським відносинам позивача з ПСП Сподобівське , ТОВ Хед Лайонс , та дійшов висновку про нереальність господарських операцій з контрагентами позивача.

ІЦодо реальності господарських операцій ТОВ Тескомм з ТОВ Хед Лайонс .

На підставі договору поставки №13/04 від 13.04.2018р. та специфікації до нього ТОВ Тескомм (покупець) придбало сою. Постачання товару - сої (не для сівби, код 1201) здійснено постачальником згідно видаткової накладної від 13.04.2018р. №1. Загальний обсяг поставки 37,52 т на суму 467 124,00 грн., у т.ч. ПДВ - 77 854,00 грн., 13.04.2018р. постачальником виписана податкова накладна №2 на суму 467 124,00 грн., у т.ч. ПДВ - 77 854,00 грн., яка 19.04.2018р. зареєстрована в ЄДРПН. Відповідно до п.5 специфікації товар було передано постачальником покупцю на складі покупця, а саме: Харківська область, Зміївський район, с. Бірки, вул. Центральна, 2- Е. Постачальником передано покупцю ТТН №1 та №2 від 13.04.2018р. на перевезення сої до складу покупця. Перевізник товару - ТОВ Тех - строй-сервіс . За придбаний товар ТОВ Тескомм розрахувалося з постачальником повністю шляхом перерахування грошових коштів на його розрахунковий рахунок (платіжне доручення №405 від 23.04.2018р. на суму 200 000 грн., в т.ч. ПДВ - 33 333,33 грн., № 410 від 24.04.2018р. на суму 200 000 грн., в т.ч. ПДВ - 33 333,33 грн., №417 від 25.04.2018р. на суму 67 124,00 грн., у т.ч. ПДВ - 11 187,33 грн.). (т.1 а.с.88-100)

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ Тескомм включено до складу податкового кредиту за квітень 2018 р. ПДВ у сумі 77 854, 00 грн., що відображено у податковій декларації з ПДВ за квітень 2018 року. (т.1 а.с.205-206)

Усі вищезазначені документи надані ТОВ Тескомм до перевірки, описані у акті перевірки без зауважень з боку перевіряючих.

Придбана у ТОВ Хед Лайонс соя була передана ТОВ Тескомм згідно договору від 29.06.2017р. №29/06.17 на переробку ТОВ МПП Продснаб . Отримана з переробки продукція у вигляді олії соєвої та макухи соєвої була у подальшому реалізована ТОВ Тескомм покупцям з відображенням в періодах реалізації податкового зобов`язання з ПДВ. (т.1 а.с.101-108)

Щодо господарських операцій з ПСП Сподобівське .

На підставі договору поставки №08/08/2018 від 08.08.2018р. та специфікацій до нього ТОВ Тескомм (покупець) придбало у Приватного сільськогосподарського підприємства Сподобівське (постачальник) пшеницю та сою. Постачання товару - пшениці здійснено постачальником згідно:

- видаткової накладної від 16.08.2018р. №16/08-1, загальний обсяг поставки 89,9305 т на суму 518000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 86 333,33 грн.,

- видаткової накладної від 25.08.2018р. №25/8-1, загальний обсяг поставки 79,2 т на суму 444 312,00 грн., у т.ч. ПДВ - 74 052,00 грн.;

- видаткової накладної від 21.09.2018р.. загальний обсяг поставки 11,7694т на суму 67 792 грн., у т.ч. ПДВ 11 298,67 грн.;

- видаткової накладної від 22 09.2018р.загальний обсяг 31,42 т на суму 180 979,20 грн., у т.ч. ПДВ 30 163,2 грн.;

- видаткової накладної від 29.09.2018р. загальний обсяг 30,288 т на суму 174 458,88 грн., у т.ч. ПДВ 29 076,48 грн.;

- видаткової накладної від 13.10.2018р загальний обсяг 41,54 т на суму 239 270,4 грн., у т.ч. ПДВ 39 878,4 грн.;

- видаткової накладної від 20.10.2018р. загальний обсяг 42,9 т на суму 247 104,00 грн., у т.ч. ПДВ41 184,00 грн.

Постачання сої здійснено постачальником згідно:

- видаткової накладної від 03.10.2018р., загальний обсяг 30,07 т на суму 306 714,00 грн., у т.ч. ПДВ 51 119,00 грн.;

- видаткової накладної від 03.10.2018р.. загальний обсяг 30,22 т на суму 308 244,00 грн., у т.ч. ПДВ 51 374,00 грн.;

- видаткової накладної від 04.10.2018р., загальний обсяг 23,76 т на суму 242 352,00 грн, у т.ч. ПДВ 40 392,00 грн.;

- видаткової накладної від 09.10.2018р., загальний обсяг 25,23 т на суму 257 346,00 грн., у т.ч. ПДВ 42 891,00 грн.;

- видаткової накладної від 16.10.2018р., загальний обсяг 23,80 т на суму 242 760,00 грн., у т.ч. ПДВ 40 460,00 грн.;

- видаткової накладної від 16.10.2018р., загальний обсяг 24,88 т на суму 253 776,00 грн., у т.ч. ПДВ 42 296,00 грн. (т.1 а.с.117-128)

На весь обсяг поставок постачальником виписані податкові накладні та розрахунок коригування №19 від 30.08.2018р. до податкової накладної №14 від 16.08.2019р. у зв`язку зі зміною кількості товару на 22240 грн. Усі податкові накладні та розрахунок коригування зареєстровані постачальником у законодавчо встановлені терміни в ЄРПН. (т.1 а.с.140, 142)

Пшеницю передано постачальником покупцю на складі покупця, а саме: м.Красноград, вул. Полтавська, 186 (за місцезнаходженням подальшого покупця ТОВ Красноградський млин ) та м.Первомайський, пров.Лісозахисний, 7 (за місцезнаходженням подальшого покупця ТОВ Комерційно-виробнича фірма РОМА . (т.1 а.с.129-138). Перевізник товару - ТОВ Господар-Харків . (т.1 а.с.151-156)

На підтвердження реальності факту прийому пшениці покупцями ТОВ Тескомм надало до заперечень реєстри ТТН на прийняте зерно ТОВ Красноградський млин від 27.08.2018р., від 06.09.2018р. та два реєстри ТТН від 11.09.2018р. та ТОВ Комерційно-виробнича фірма РОМА від 21.09.2018р., від 22.09.2018р., від 29.09.2018р., від 13.10.2018р., від 20.10.2018р., а також договір відповідального зберігання №16/08/2018 від 16.08.2018р., укладеного між ТОВ Теском та ПСП Сподобівське на зберігання пшениці, та акт про прийняття на відповідальне зберігання пшениці кількістю 89,931т. (т.1 а.с.160-162, 176-179, 200-204)

На сторінці 24 акту перевірки зазначено, що оплата за придбаний товар від постачальника ПСП "Сподобівське" здійснювалась згідно платіжних доручень на загальну суму 989100,00 грн., а саме: №562 0.2018р від 16.08.2018р. на суму 471 000 грн., в т.ч. ПДВ - 78 500 грн., № 571 від 29.08.2018 р. на суму 518 100 грн., в т.ч. ПДВ 86 350 грн., повернення коштів згідно платіжного доручення №19 від 30.08.2018р. на суму 26 688 грн., у т.ч. ПДВ - 4 448.00 грн., платіжне доручення №584 від 11.09.2018р. на суму 691 200,00 грн., у т.ч. ПДВ 115 200,00грн., платіжне доручення №593 від 03.10.2018р. на суму 918 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 153 000,00грн.,) платіжне доручення №595 від 04.10.2018р. на суму 397 800,00 грн., у т.ч. ПДВ 66 300,00грн.). Отже. контролюючим органом не ставиться під сумнів здійснення оплати за господарськими операціями. (т.1 а.с.33)

Згідно договору на переробку сировини на давальницьких умовах від 27.09.2018р. №ДГ-01-10 придбана у ПСП Сподобівське соя у жовтні 2018 року була передана на переробку ТОВ Агро-Атик для виготовлення готової продукції - олії та макухи. (т.1 а.с.109-111)

Усі вищезазначені документи надані ТОВ Тескомм до перевірки, описані у акті перевірки без зауважень з боку перевіряючих. Також судом встановлено, що на аркуші 33 акту (т.1 зв .бік а.с.37) вказано, що придбаний у контрагента-постачальника ІПСП Сподобівське у жовтні 2018 року товар - сою було у подальшому передано згідно укладеного договору від 27.09.2018р. №ДГ-01-10 як давальницьку сировину на переробку на ТОВ Агро-Антик для виготовлення готової продукції - олії та макухи. На аркуші 34 акту перевірки вказано, що придбаний у контрагента-постачальника ІІСП Сподобівське протягом серпня-жовтня 2018 року товар пшеницю було у подальшому передано у повному обсязі по ланцюгу постачання на адресу ТОВ Красноградський млин та ТОВ Комерційно-виробнича фірма РОМА .

Отже, контролюючим органом під час перевірки визнано факт подальшого руху товару, придбаного ТОВ Теском у ПСП Сподобівське . По операціях з постачання пшениці на ТОВ Красноградський млин та ТОВ Комерційно-виробнича фірма РОМА у акті наведені усі первинні документи по господарським операціям: договори, видаткові та податкові накладні.

Суд зазначає, відповідно п.185.1 ст.185 ПКУ, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно п.187.1 ст.187 ПКУ, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності з підпунктом "а" пункту 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно п.200.4 ст.200 ПКУ, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При цьому законодавцем презюмується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на збільшення податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Вищенаведені норми Податкового кодексу України не ставлять у залежність право платника податку на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни, зокрема і фактичної сплати сум податків до бюджету, постачальниками товарів (послуг) по всьому ланцюгу поставки, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності, сплатив ПДВ в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність операцій з придбання ним товарів (послуг) контролюючим органом при проведенні перевірки не спростована, а навіть підтверджена (накладні, фактична наявність товару, його використання та отримання поштою тощо). Порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді збільшення суми податкового кредиту лише за встановленого факту їхніх сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов`язань. Обставини, які б достовірно свідчили про наявність таких фактів, у процесі перевірки не встановлені.

На підтвердження виконання господарських операцій позивачем було надано копії податкових накладних, видаткових накладних, товаро-транспортні накладні, акти прийому-передачі, а також проведено оплату послуг, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи. В свою чергу, відповідачем не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Щодо виявлених контролюючим органом порушень суд зазначає наступне.

Щодо посилань відповідача на те, що ТОВ Хед Лайонс не мало можливості фактично постачати товар на адресу ТОВ Тескомм , суд не приймає до уваги, враховуючи наступне.

Як на підставу для такого висновку, у акті наведено посилання на узагальнюючу податкову інформацію ГУ ДФС у Харківській області щодо відносин ТОВ Хед Лайонс з його основними контрагентами та з контрагентами основних контрагентів, на наявні бази даних (без зазначення назви цих баз та законності їх створення), внаслідок чого, встановлено неможливість руху товару за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних господарських операцій.

Суд зазначає, що під час перевірки не зроблено повне дослідження господарської операції та її усього ланцюга, не проведено зустрічних звірок ні у постачальників, ні у покупців ТОВ Тескомм . Натомість у зазначеній відповіді вказано, що в ході проведення перевірки представлених ТОВ Тескомм первинних документів, бухгалтерського та податкового обліку, аналізу укладених правочинів, які висвітлюють взаємовідносини ТОВ Тескомм з контрагентами- постачальниками на предмет відповідності господарських операцій діючому законодавству, встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій з придбання підприємством ТОВ Тескомм товарів/послуг. При цьому, ні в акті перевірки, ні у відповіді на заперечення не вказано, на підставі яких саме документів зроблено такий висновок, також не наведено норми законодавства, на відповідність яким перевірялися господарські операції і в чому полягає порушення підприємства.

Крім того, факт відсутності ТОВ Хед Лайонс за податковою адресою у грудні 2018 року не дає підстав вважати не здійсненими господарські відносини позивача з цим контрагентом, оскільки зазначені обставини свідчать лише про те, що за перевіряємою адресою цього підприємства на час перевірки не находилось.

Аналіз даних ЄДРПН щодо відсутності придбання сої ТОВ Інтер Тріо у 2018 році, не мають ніякого відношення до ТОВ Тескомм , оскільки придбання сої було здійснено у ТОВ Хед Лайонс у квітні 2018 року, тобто за 8 місяців до перевірки, а придбання сої ТОВ Інтер Тріо фактично не досліджено, бо воно могло відбутися в період, що не охоплює перевіркою та не перевірявся. Позивач не може мати документів щодо складського обліку товару у своїх контрагентів. Дані обставини можуть бути встановлені лише під час перевірки цих підприємств.

Щодо посилань відповідача на те, що у всіх наданих до перевірки ТТН встановлено автомобільного перевізника - ТОВ Господар Харків , яке згідно з аналізом даних ЄРПН протягом серпня, жовтня та листопада 2018 року надавало на адресу ПСП Сподобівське транспортні послуги (послуги самоскида) на загальну суму ПДВ 78 668,33 грн., однак водії, ПІБ яких зазначені у наданих до перевірки ТТН на перевезення сої та пшениці, на вказаному підприємстві протягом 2018 року не лічились, а транспортні засоби у ТОВ Господар Харків відсутні.

Суд зазначає, що відсутність на обліку водіїв та транспортних засобів не виключає можливості їх оренди, укладання цивільних угод з водіями, а також іншим способом надання ними послуг.

Щодо посилань відповідача на те, що надані позивачем первинні документи не є достатніми доказами фактичного виконання операцій, та спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, суд зазначає.

Висновки про реальність господарських операцій для цілей податкового обліку, тобто про відповідність даних, зазначених у первинних документах, об`єктивним обставинам вчинення господарської операції, повинні бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції мають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно абз.3 п.2.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання документу, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що господарські операції між позивачем з контрагентами ТОВ Хед Лайонс та ПСП Сподобівське підтверджені належним чином оформленими первинними документами, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем з контрагентами ТОВ Хед Лайонс та ПСП Сподобівське .

Стосовно тверджень, щодо не підтвердження ланцюга подальшої переробки та реалізації товару у зв`язку з неможливістю підтвердження перевіркою ТОВ Тескомм реальності придбання відвантаженого на адресу ТОВ Красноградський млин та ТОВ Комерційно виробнича фірма Рома товару (пшениці) від постачальника ПСП Сподобівське у серпні, вересні та жовтні 2018 року, та неможливості підтвердження фактичного вирощування зазначеного товару безпосередньо ТОВ Тескомм , суд зазначає,що копії долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» , п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового Кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В Постанові Верховного суду від 15.05.2018 р. по справі №0870/9721/12 також зазначено, що за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, придбання товарів з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, правильного обчислення податкового кредиту, наявності первинних документів, в тому числі податкових накладних, виданих особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, платник податку на додану вартість має право на податковий кредит.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. При цьому в обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Враховуючи викладені обставини, з наданих позивачем первинних документів встановлено, що діяльність позивача відповідає умовам укладених договорів, свідчить про наявність господарських цілей при здійсненні господарських операцій.

Таким чином, на підставі наведених доказів, оцінка яким надана з дотриманням положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентами фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та іншими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняють реальні зміни майнового стану підприємства, що підтверджує наявність руху його активів.

Крім того, для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту, в розумінні Податкового кодексу України, не передбачається обов`язкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав своїх зобов`язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов`язання з податку на додану вартість, то це не може тягнути відповідальності та негативних наслідків саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість та має всі документальні підтвердження його розміру.

Даний висновок також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що "платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Отже, твердження відповідача суд вважає безпідставним, оскільки факт придбання товару, подальшої реалізації його та реальності здійснення господарських операцій підтверджений первинними документами, наданими позивачем як під час перевірки, так і до матеріалів справи.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Тобто головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб`єктивною думкою та не підтверджуються матеріалами справи, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

В матеріалах справи відсутні докази наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад з метою проведення безтоварних операцій та отримання незаконної податкової вигоди. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при дослідженні матеріалів судової справи не виявлено.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Оскільки позивачем було підтверджено правомірність віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, наданими до перевірки належно оформленими документами, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов`язань між сторонами господарських операцій, відповідність господарських операцій видам діяльності позивача, податкові повідомлення-рішення: від 27 червня 2019 року №00000311421 та №00000321421, прийняті Головним управлінням ДФС у Харківській області, підлягають скасуванню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тескомм" (майдан Небесної сотні, буд. 23, кв. 11,м. Харків,61000, код ЄДРПОУ 38281247) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 27 червня 2019 року №00000311421 та №00000321421.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тескомм" (код ЄДРПОУ 38281247) судові витрати в розмірі 18 689 (вісімнадцять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 02 грудня 2019 року.

Суддя Мінаєва К.В.