Рішення

від 02.12.2019 по справі 540/1450/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1450/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Приватного підприємства "Ремсервіс-Електромотор" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу,

встановив:

Головне управління ДФС України в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі звернулось до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому, з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог від 03.10.2019 року, 11.11.2019 року, 22.11.2019 року, просить стягнути з Приватного підприємства "Ремсервіс-Електромотор" податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 72284,66грн. до зведеного бюджету.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті несплати відповідачем узгоджених грошових зобов`язань за здійснення фінансово-господарської діяльності, станом на 15.11.2019 року за останнім рахується податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 72284,66 грн.

З метою погашення податкового боргу позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача зазначені кошти.

Ухвалою суду від 22.07.2019 року позовну заяву залишено без руху.

02.08.2019 року недоліки позовної заяви були усунуті позивачем, у зв`язку з чим, ухвалою від 02.08.2019 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.10.2019 року.

В судове засідання призначене на вказану дату сторони з`явились. Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 04.10.2019 року відкладено розгляд справи, наступною датою підготовчого засідання визначено 22.10.2019 року.

Враховуючи, що під час підготовчого засідання у даній справі судом завершено проведення всіх підготовчих дій, необхідних для забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, ухвалою суду від 22.10.2019 року підготовче провадження у даній справі закрито, та призначено її до розгляду по суті в судовому засіданні на 12.11.2019 року.

В судове засідання на вказану дату позивач та/або його представник не з`явились, 11.11.2019 року подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 12.11.2019 року клопотання задоволено, розгляд справи відкладено на 25.11.2019 року.

Судове засідання, призначене на 25.11.2019 року не відбулося, через перебування судді у відрядженні. Розгляд справи відкладено на 29.11.2019 року.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався, про свою правову позицію суд не повідомив, не зважаючи на те, що розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження тривав з 02.08.2019 року.

В судове засідання, призначене на 29.11.2019 року, відповідач явку свого представника не забезпечив.

Цієї ж дати від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження.

Частиною 3 статті 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. ст. 194 та 205 КАС України суд вважає, що подання позивачем заяви про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження та неявка без поважних причин відповідача є підставою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами за правилами письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства суд дійшов наступного.

Приватне підприємство "Ремсервіс-Електромотор" (код ЄДРПОУ 36227006) здійснює господарську діяльність на підставі державної реєстрації відділом реєстрації Новокаховської міської ради від 13.11.2008 року №15011020000001424, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 17.11.2008 р (станом на дату подачі позову).

За результатами здійснення фінансово - господарської діяльності за відповідачем, станом на 15.11.2019 року обліковується податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 72284,66 грн.

Податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств виник за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань, які нараховані згідно:

- податкового повідомлення-рішення №0012901204 від 16.05.2017 року на загальну суму 7698,11 грн.

- податкового повідомлення-рішення №0084571204 від 27.12.2017 року на суму 594,08 грн.;

- податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств №9299451297 від 28.02.2018 року на суму 37533,00 грн.;

- податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств №9311015141 від 27.02.2019 року на суму 11859,00 грн.

За несвоєчасну сплату вищезазначених грошових зобов`язань, контролюючим органом нарахована пеня у сумі 14600,47 грн.

Перевіряючи правомірність вимог позивача на предмет їх узгодженості з фактичними обставинами, вимогами Податкового Кодексу України ( далі - ПК України), суд встановив наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини ( п.п. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 ).

Згідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст.54 ПК України).

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п.56.11 ст.56 ПК України).

Згідно з п. 38.1 ст. 38 цього Кодексу, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як встановлено судом у даній справі, а також підтверджується матеріалами справи, на підставі пп.20.1.4, 20.1.18 20.1.19 п.20.1 ст.20, пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, пп.75.1.1 п.75.1 ст. 75 ПК України головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Херсонській області Волосюк А.М. та начальником відділу податків і зборів з юридичних осіб Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області Чуприною Е.Б. в приміщенні ГУ ДФС у Херсонській області проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати податку на прибуток ПП "Ремсервіс-Електромотор".

Результати перевірки оформлені актом від 21.04.2017р. № 288/21-22-12-04/36227006.

Перевіркою встановлено несвоєчасність сплати узгодженої суми грошового (податкового) зобов`язання з податку на прибуток, відповідальність за яке передбачена п. 126.1 ст.126 ПК України.

На підставі висновків вказаного акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.05.2017 р. № 0012901204, яким визначено штрафну санкцію в розмірі 7698,11 грн.

Також, згідно матеріалів справи, на підставі пп.20.1.4, 20.1.18 20.1.19 п.20.1 ст.20, пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, пп.75.1.1 п.75.1 ст. 75 ПК України головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Херсонській області Димченко Г.І. в приміщенні ГУ ДФС у Херсонській області проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати податку на прибуток ПП "Ремсервіс-Електромотор".

Результати перевірки оформлені актом від 06.12.2017р. № 1027/21-22-12-04/36227006.

Перевіркою встановлено несвоєчасність сплати узгодженої суми грошового (податкового) зобов`язання з податку на прибуток, відповідальність за яке передбачена п. 126.1 ст.126 ПК України.

На підставі висновків вказаного акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.12.2017 р. № 0084571204, яким визначено штрафну санкцію в розмірі 594,08 грн.

Доказів скасування зазначених податкових повідомлень-рішень суду сторонами не надано.

Також, відповідачем 28.02.2018 року самостійно подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток приватних підприємств за 2017 рік з сумою податкового зобов`язання 37533,00 грн.

27.02.2019 року ним же подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток приватних підприємств за 2018 рік з сумою податкового зобов`язання 11859,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов`язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

В силу вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно зі ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Як вже зазначалось вище, ПП "Ремсервіс-Електромотор" доказів оскарження наведених податкових повідомлень-рішень в судовому або адміністративному порядку не надано.

Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п.56.11 ст.56 ПК України).

Таким чином, грошове зобов`язання, визначене податковими повідомленнями-рішеннями від 21.04.2017 року №0012901204 та від 06.12.2017 року №0084571204 набуло статусу узгодженого, як і зобов`язання самостійно задекларовані підприємством податковими деклараціями за 2017, 2018 рік.

Оскільки ці зобов`язання не були сплачені платником у встановлений Законом строк, вони перетворилися на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Щодо вимог позивача про стягнення нарахованої суми пені у розмірі 14600,47 грн. - по податку на прибуток, суд зазначає наступне.

Згідно до п.п. 129.1, 129.4 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як вбачається зі зворотного боку інтегрованої картки платника податків за кодом класифікації доходів бюджету 11021000 "податок на прибуток приватних підприємств", станом на 14.11.2019 року обліковується сума пені 14600,47 грн.

При цьому суд відмічає, що відповідач не скористався наданим йому правом надати суду докази на спростовування вказаних обставин.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Статтею 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, позивачем на адресу відповідача було надіслано податкову вимогу, в якій зазначено, що загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов`язаннями станом на 11.12.2016 року становить 12532,75 грн., у тому числі основний платіж 12284,16 грн., пеня 248,59 грн.

Податкова вимога була направлена на адресу підприємства ПП "Ремсервіс-Електромотор" та вручена уповноваженій особі - керівнику підприємства 20.12.2016 р., що підтверджується його підпису на корінці податкової вимоги №498-17 від 11.12.2016 року.

Відповідно до п. 59.5. ст. 59 ПК України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Із часу направлення податкової вимоги до часу звернення із позовом до суду відповідач був постійним боржником, що підтверджується копією зворотного боку облікової картки платника. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.

За приписами пп.62.1.1-62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Як передбачено п.1 Розділу І "Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженого 07.04.2016 р. наказом Міністерства фінансів України № 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881 (надалі - Порядок № 422), цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Згідно з п.2 Розділу І цього Порядку терміни в ньому вживаються в таких значеннях: інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Відповідно до п.1 Глави 1 Розділу ІІ Порядку № 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Внаслідок дослідження судом зворотного боку інтегрованої картки платника податків станом на дату судового засідання сума податкового боргу, яка є предметом стягнення в даній справі залишається не погашеною.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Згідно вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Частиною 1 ст. 77 КАС України, в редакції Закону України № 2147 - VІІІ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі викладеного, та враховуючи, що дії позивача відповідають вимогам чинного законодавства України, а також приймаючи до уваги факт не надання відповідачем до суду доказів погашення податкової заборгованості, чи будь-яких доказів, які б спростовували наведені доводи позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Приватного підприємства "РЕМСЕРВІС-ЕЛЕКТРОМОТОР" у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по податку на прибуток приватних підприємств (код платежу 11020201) до зведеного бюджету, отримувач: УК у м. Новій Каховці/ м. Нова Каховка/11021000, код отримувача (ЄДРПОУ) - 38053504, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку - 899998, номер рахунку - UA838999980000033118318021012, код бюджету - 11021000, у сумі 72 284,66 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 111030200