Ухвала

від 03.12.2019 по справі 234/12787/19

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 234/12787/19

Номер провадження 11-сс/804/748/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду у складі:

судді-доповідача: Круподері Д.О.,

суддів: Савкової С.В., Смірнової В.В.,

за участю

секретаря: Ільяшенка С.О.,

прокурора: Савватеєва М.В.,

захисника: Макєєва О.В.,

підозрюваного: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції апеляційну скаргу захисника Макєєва О.В. на ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 07 листопада 2019 року про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР № 42019051100000085 від 18.03.2019 року у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

04.11.2019 року слідчий Чапланов А.В. звернувся до слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 в межах строку досудового розслідування в ДУ Бахмутська установа виконання покарань №6 .

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливість застосування іншого, менш суворого запобіжного заходу, органом досудового розслідування обґрунтовується тим, що заявлені ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України не зменшилися, на даний час існують обставини, що об`єктивно перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, у зв`язку з чим необхідно продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 в межах строку досудового розслідування.

Слідчий суддя задовольнив клопотання слідчого та застосував до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 10 грудня 2019 року, одночасно визначено розмір застави у виді сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 76840 грн.

Слідчий суддя мотивував своє рішення обґрунтованістю підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, та тим, що заявлені ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України не зменшились, з огляду на те, що підозрюваним ОСОБА_1 втеча може бути признана як менш небезпечна ніж покарання і процедура виконання покарання, він може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, змушуючи надати неправдиві свідчення в суді, знищити або спотворити докази, які до цього часу органом досудового розслідування не виявлено. Обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, не виходить за межи розумного строку, відповідає особі підозрюваного, вік та стан здоров`я підозрюваного дозволяє продовжити йому строк тримання під вартою.

Із зазначеним рішенням не погодився захисник та оскаржив в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволені клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою відмовити, та обрати щодо ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід. На обґрунтування своїх вимог вказує, що суд повнен не лише вказати про наявність ризиків при обрані міри запобіжного заходу, а й вказати якими доказами це підтверджується, що слідчим суддею було проігноровано. Слідчим суддею взагалі не зазначено, які саме існують ризики, яким пунктом ч. 1 ст. 177 КПК України вони передбачені та якими доказами вони підтверджуються. Також слідчим суддею не надано оцінки міцним соціальним зв`язкам підозрюваного, який має постійне місце мешкання, родину, двох неповнолітніх дітей, батьків, постійне місце роботи, стабільний заробіток та є учасником бойових дій.

Звертає увагу, що за 2 місяці перебування під вартою, з підозрюваним ОСОБА_1 не проведено жодної слідчої дії. Після 08.10.2019 року взагалі будь-яких слідчих дій не проводилось, тому підстави для продовження строку тримання під вартою є надуманими та формальними.

Крім того прокурором та слідчим не наведено фактів, які б беззаперечно вказували на вчинення ОСОБА_1 інкримінованого злочину.

Заслухавши суддю доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, 18.03.2019 року кримінальне правопорушення внесене до ЄРДР за №42019051100000085 за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

10.09.2019 року о 08-20 годині ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

10.09.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені ним кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Відповідно до пред`явленої підозри ОСОБА_1 у невстановлений досудовим слідством час, маючи прямий умисел, спрямований на порушення встановленого ст. 7 Закону України Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори порядку обігу психотропних речовин, незаконно, керуючись корисливим мотивом, при невстановлених досудовим слідством обставинах домовився із ОСОБА_2 про виготовлення психотропної речовини метамфетаміну, з метою подальшого її збуту третім особам. У не встановлений досудовим слідством час та місці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виготовили психотропну речовину метамфетамін, з метою подальшого її збуту третім особам. У лютому місяці 2019 року, в невстановлений досудовим розслідуванням день та час, громадянка ОСОБА_3 познайомилася із ОСОБА_1 в м. Добропілля Донецької області в приміщенні клубу гральних автоматів Українська Національна лотерея ( Клубничка ), яке знаходиться за адресою: м.Добропілля, вул. І.Котляревського, 24, де ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_3 придбати в нього психотропну речовину - метамфетамін для особистого вживання. В подальшому, в ході неодноразових зустрічей між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було досягнуто домовленості про збут психотропної речовини метамфетаміна шляхом особистого передавання вказаної психотропної речовини за грошову винагороду. Після того, продовжуючи свій спільний злочинний умисел із ОСОБА_2 на збут психотропної речовини - метамфетамін, ОСОБА_1 22.07.2019, близько 15-30 год., перебуваючи неподалік від зупинки громадського транспорту, яка розташована біля частини ДСНС в смт. Білецьке Добропільського району Донецької області, незаконно збув громадянці ОСОБА_3 психотропну речовину метамфетамін вагою 0,0973г, за що отримав від останньої грошові кошти в сумі 1600 гривень. Крім того, 10.09.2019 року, приблизно о 07-20 год., ОСОБА_1 , перебуваючи неподалік від частини ДСНС в смт. Білецьке Добропільського району Донецької області, діючи умисно, за грошову винагороду у розмірі 2300,00 грн., незаконно збув ОСОБА_3 речовину, схожу на метамфетамін, після чого ОСОБА_1 було затримано працівниками правоохоронних органів з вилученням заздалегідь ідентифікованих грошових коштів.

Відповідно до вимог п. е ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950 року) міра запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню ним правопорушення чи його втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Колегією суддів перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. При цьому встановлено, що клопотання слідчого містить посилання на відповідні матеріали досудового розслідування, копії яких долучені до судового провадження та досліджені колегією суддів. Зазначені матеріали підтверджують обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення.

Колегія суддів вважає, що рішення про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, постановлене слідчим суддею з дотриманням вимог ст.ст. 177, 178 КПК України.

Слідчий суддя задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 врахував, тяжкість інкримінованого злочину, у вчиненні якого підозрюється останній, його особу, та встановив, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, які були встановлені при застосуванні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, не встановлено. Тому, існування зазначених ризиків виправдовує тримання підозрюваного під вартою та застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не можливе.

Твердження захисника, що в ухвалі слідчого судді відсутні посилання на наявні ризики та відповідно частини ст. 177 КПК України, якими передбачені ці ризики, не є обґрунтованими оскільки слідчий суддя зазначив, що ризики, які мали місце при застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 не зникли та не зменшились, тобто слідчий суддя приймаючи рішення про продовження строку тримання під вартою врахував ризики, які були встановлені при застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Таким чином, колегія суддів вважає, що з урахуванням особи підозрюваного, тяжкості інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, можливої міри покарання, яка йому загрожує та наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про неможливість застосування щодо ОСОБА_1 іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з реальним позбавленням волі.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що застосування більш м`яких, ніж тримання під вартою, запобіжних заходів може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому обраний запобіжний захід є обґрунтованим, що враховано слідчим суддею.

При визначенні застави підозрюваному ОСОБА_1 слідчий суддя врахував тяжкість злочину, майновий стан підозрюваного, дані про його особу, вищенаведені ризики, та обґрунтовано визначив підозрюваному заставу, що належним чином забезпечить виконання ним покладених на нього обов`язків у випадку її внесення.

Доводи захисника, що з 08.10.2019 року не проводилось жодних слідчих дій, тому відсутні підстави для продовження строків тримання під варто ОСОБА_1 не заслуговують на увагу, оскільки строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою застосовується в межах строку досудового розслідування, строк якого продовжений до 10.12.2019 року та доцільність його продовження не є предметом даного апеляційного провадження. Разом з цим, необхідність подальшого досудового розслідування обґрунтовується необхідністю додатково допитати у якості підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перевірити дані щодо можливої причетності до вказаного злочину інших осіб, перевірити дані щодо наявності попередньої змови між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та іншими особами, виконати вимоги ст. 290 КПК України.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає не переконливими доводи апеляційної скарги захисника, оскільки запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 та визначений розмір застави відповідає охороні прав і інтересів як суспільства та є достатнім для забезпечення виконання ним покладених на нього обов`язків.

Отже, вагомих підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає .

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи слідчим суддею, які були б підставою для скасування ухваленого судового рішення, колегією суддів не встановлено.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 177,183,376,404,407,419, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника Макєєва О.В. залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 07 листопада 2019 року про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді