Постанова

від 25.11.2019 по справі 460/164/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/8377/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Святецького В.В., Шинкар Т.І.

за участі секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,

позивач: не з`явився

відповідач: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року у справі № 460/164/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Монашинські сири до Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

суддя в 1-й інстанції - Щербаков В.В.,

час ухвалення рішення - 15 год. 59 хв.,

місце ухвалення рішення - м.Рівне,

дата складання повного тексту рішення - 17.07.2019,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2019 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Монашинські сири (далі - ТзОВ Монашинські сири ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2018 року №0009321403, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 912 644,00 грн..

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що вважає безпідставними висновки контролюючого органу про не підтвердження реальності господарських операцій позивача з контрагентами ТзОВ Дівіон Груп за лютий, квітень 2017 року, ТзОВ Альтастрім за квітень, травень 2017 року, ТзОВ Колос Дніпра за червень 2017 року та ТзОВ Нордфокс за липень, серпень 2017 року. Зазначив, що фактичне здійснення господарських операцій з контрагентами підтверджується наданими до перевірки первинними документами: договорами, видатковими накладними, рахунками-фактурами, актами здачі-приймання робіт (послуг), експертними висновками, платіжними дорученнями, оборотно-сальдовими відомостями, картками рахунків, випискою зі штатного розпису, копією паспорту маршруту перевезення молока, товарно-транспортними накладними тощо. Вказав, що господарські операції спричинили зміни у стані та структурі активів учасників таких операцій, товар використовується в межах господарської діяльності платника податків. З урахуванням наведеного просив позовні вимоги задоволити.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року вказаний вище адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 19.10.2018 року №0009621403. Стягнуто на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Монашинські сири за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Рівненській області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 13689,66грн..

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач Головне управління ДФС у Рівненській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню.

Зазначає, що в ході перевірки ТзОВ Монашинські сири контролюючим органом було використано копії документів, наданих останнім, дані інформаційних ресурсів ДФС України, та встановлено, що ТзОВ Монашинські сири здійснювало документальне оформлення операцій з придбання молока у ТзОВ Дівіон Груп у лютому, квітні 2017 року, ТзОВ Альтастрім у квітні, травні 2017 року, ТзОВ Колос Дніпра у червні 2017 року та ТзОВ Нордфокс у липні, серпні 2017 року. Вказує, що у наданих копіях видаткових накладних невстановленої форми відсутні дані про кількість натуральної жирності молока та в перерахунку на базисну жирність, фактичний вміст жиру, білка, кислотність, температура, ступінь чистоти, густина молока, що вказуються за даними лабораторії вантажовідправника. Місце складання наданих до перевірки видаткових накладних - м. Київ, що з урахуванням місця, часу та суті операції вказує на нереальність поставки сирого молока коров`ячого від імені ТзОВ Дівіон Груп та джерела його походження. Документ, що засвідчує епізоотичне благополуччя тварин у господарствах, наявність якого передбачена при продажу молока, до перевірки не наданий. Копії подорожніх листів не надано. Документів, що підтверджують якість товару молоко сире коров`яче до перевірки не представлено, що не дає можливості з`ясувати відповідність придбаного товару молоко сире коров`яче нормам ГОСТу (ДСТУ), вимоги до яких передбачені у договорах поставки. Сертифікати відповідності на молоко сире коров`яче також не надано. До перевірки не надано первинних документів оперативного (складського) обліку, а саме: накладних на внутрішнє переміщення, карток складського обліку, товарних ярликів, які б свідчили про оприбуткування, рух товару всередині підприємства та його переробку ТзОВ Монашинські сири . Зазначає, що за результатами аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, перевіркою встановлено, що в постачальників ТзОВ Дівіон Груп , ТзОВ Альтастрім , ТзОВ Колос Дніпра , ТзОВ Нордфокс у Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано податкові накладні по придбанню та реалізації товарно-матеріальних цінностей, в яких номенклатури придбаних та реалізованих ТМЦ різняться між собою, що дає підстави вважати відображення в бухгалтерському та податковому обліку безтоварних господарських операцій. За даними ЄРПН встановлено відсутність придбання постачальниками реалізованих ТзОВ Дівіон Груп , ТзОВ Альтастрім , ТзОВ Колос Дніпра , ТзОВ Нордфокс , зокрема, молока сирого коров`ячого (відбувається повна заміна номенклатури товару), що свідчить про безтоварність таких операцій та здійснення їх виключно з метою формування податкового кредиту та надання податкової вигоди ТзОВ Монашинські сири . До перевірки скаржником не надано підтверджуючих первинних документів щодо постачання товару, не підтверджено місце постачання товару та його транспортування. Таким чином, перевіркою ТзОВ Монашинські сири не встановлено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинах з ТзОВ Дівіон Груп , ТзОВ Альтастрім , ТзОВ Колос Дніпра , ТзОВ Нордфокс . В результаті даного порушення встановлено заниження позивачем податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 608 429 грн., в тому числі за лютий 2017 року на 264 943 грн., травень 2017 року на суму 305 473 грн., червень 2017 року на суму 38 013грн..З наведених підстав оскаржене податкове повідомлення-рішення апелянт вважає правомірним.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ТОВ Монашинські сири зареєстроване 27.09.2016 року, місцезнаходження: Рівненська область, Корецький район, село Морозівка, урочище Монастирський хутір , будинок 2; основний вид діяльності: 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами. З 01.11.2016 року зареєстроване платником податку на додану вартість (а.с.14-19 т.1).

Встановлено, що на підставі наказу ГУ ДФС у Рівненській області від 24.09.2018 року №2381, направлення від 24.09.2018 №1785/17-00-14-03, на підставі ст.20 розділу І, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1, п.78.4 ст.78, ст.82, ст.86 глави 8 розділу І Податкового кодексу України уповноваженою особою ГУ ДФС у Рівненській області в період з 25.09.2018 по 01.10.2018 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ Монашинські сири , з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за результатами проведених взаєморозрахунків з ТзОВ Дівіон Груп за лютий, квітень 2017 року, ТзОВ Альтастрім за квітень, травень 2017 року, ТзОВ Колос Дніпра за червень 2017 року, ТзОВ Нордфокс за липень, серпень 2017 року.

За результатами перевірки винесено акт від 08.10.2018 року №2080/17-00-14-03/40854517, яким встановлено порушення ТзОВ Монашинські сири п.185.1 ст.185, пп. а п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 608 429 грн., в тому числі за : лютий 2017 року на суму 264 943 грн., травень 2017 року на суму 305 473 грн., червень 2017 року на суму 38 013 грн. (а.с.30-67 т.1)

Головним управлінням ДФС у Рівненській області на підставі акта перевірки від 08.10.2018 року №2080/17-00-14-03/40854517 прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.10.2018 року №0009621403, яким ТзОВ Монашинські сири збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість на загальну суму 912 644,00 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням на 608 429 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 304 215 грн. (а.с.74 т.1).

Позивач використав процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, за наслідками якої рішенням ДФС України від 28.12.2018 скаргу платника податків залишено без задоволення, а рішення - без змін (а.с.68-72 т.1).

Вважаючи вказане вище податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що відповідачем не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов`язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету України за одночасної відсутності об`єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від інших осіб ніж сторони за правочинами.

Таким чином, суд першої інстанції вважав, що відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

В розумінні пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. п. 198.2, 198.3 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 даного Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.6 даної статті податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов`язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов`язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.10 даної статті податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

А відповідно до п. 198.6 ст. 198 цього Кодексу не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

На підставі аналізу зазначених норм колегія суддів дійшла висновку, що формування суб`єктом господарювання податкового кредиту та валових витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов`язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

При цьому, якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Проте зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що необхідною умовою для віднесення сплачених (нарахованих) у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт реальності придбання товарів, вартість яких відноситься до податкового кредиту з податку на додану вартість. Для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як встановив суд та підтверджено матеріалами справи, 10.02.2017 між ТзОВ Монашинські сири (покупець) та ТзОВ Дівіон Груп (постачальник) укладено Договір поставки №10/02-01, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити молоко коров`яче сире. Поставка здійснюється на умовах СРТ правил Інкотермс-2010, а саме покупець зобов`язаний замовити і оплатити поставку товару до покупця згідно з умовами Договору, а саме: 34709, Рівненська обл., Корецький р-н, с. Морозівка, урочище Монастирський хутір б.2. Датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної постачальника на поставку товару, що проводиться в місці призначення. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом постачальника (а.с.77-80 т.1).

Фактичне виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, а саме отримання позивачем вказаного товару та оплати його вартості, підтверджується наступними доказами, наданими позивачем та дослідженими судом: видатковими накладними від 11.02.2017 №РН-0000001 на 11700 кг товару, на загальну суму 111 196,80грн., в тому числі ПДВ 18 532,80грн.; від 12.02.2017 №РН-0000002 на 6095 кг товару, на загальну суму 57 926,88грн., в тому числі ПДВ 9654,48грн.; від 13.02.2017 №РН-0000003 на 15 600 кг товару, на загальну суму 148262,40грн., в тому числі ПДВ 24710,40грн.; від 14.02.2017 №РН-0000004 на 11700 кг товару, на загальну суму 111196,80 грн., в тому числі ПДВ 18532,80грн.; від 15.02.2017 №РН-0000005 на 15600 кг товару, на загальну суму 148262,40грн., в тому числі ПДВ 24710,40грн.; від 16.02.2017 №РН-0000006 на 15000 кг товару, на загальну суму 142560,00грн., в тому числі ПДВ 23760,00грн.; від 17.02.2017 №РН-0000007 на 15200 кг товару, на загальну суму 144460,80грн., в тому числі ПДВ 24076,80грн.; від 18.02.2017 №РН-0000008 на 12000 кг товару, на загальну суму 114048,00грн., в тому числі ПДВ 19008,00грн.; від 19.02.2017 №РН-0000009 на 11684 кг товару, на загальну суму 111044,74 грн. в тому числі ПДВ 18507,46грн.; від 20.02.2017 №РН-0000010 на 7800 кг товару, на загальну суму 74131,20грн., в тому числі ПДВ 12355,20грн.; від 21.02.2017 №РН-0000011 на 7800 кг товару, на загальну суму 74131,20грн., в тому числі ПДВ 12355,20грн.; від 22.02.2017 №РН-0000012 на 11700 кг товару, на загальну суму 111196,80гр., в тому числі ПДВ 18532,80грн.; від 23.02.2017 №РН-0000013 на 11700 кг товару, на загальну суму 111196,80гр., в тому числі ПДВ 18532,80грн.; від 27.02.2017 №РН-0000014 на 13683 кг товару, на загальну суму 130043,23грн., в тому числі ПДВ 21673,87грн.; від 18.04.2017 №РН-0000015 на 14800 кг товару, на загальну суму 140659,20грн., в тому числі ПДВ 23443,20грн.; від 19.04.2017 №РН-0000016 на 14700 кг товару, на загальну суму 139708,80грн., в тому числі ПДВ 23284,80грн.; від 20.04.2017 №РН-0000017 на 14000 кг товару, на загальну суму 133056,00грн., в тому числі ПДВ 22176,00грн.; від 21.04.2017 №РН-0000018 на 14500 кг товару, на загальну суму 137808,00грн., в тому числі ПДВ 22968,00грн.; від 24.04.2017 №РН-0000019 на 14766 кг товару, на загальну суму 140336,06грн., в тому числі ПДВ 23389,34грн. (а.с.111-129 т.2); податковими накладними від 11.02.2017 №10 на суму ПДВ 18532,80грн.; від 12.02.2017 №10 на суму ПДВ 9654,48грн.; від 13.02.2017 №12 на суму ПДВ 24710,40грн.; від 14.02.2017 №32 на суму ПДВ 18532,80грн.; від 15.02.2017 №33 на суму ПДВ 24710,40грн.; від 16.02.2017 №34 на суму ПДВ 23760,00грн.; від 17.02.2017 №35 на суму ПДВ 24076,80грн.; від 18.02.2017 №36 на суму ПДВ 19008,00грн.; від 19.02.2017 №37 на суму ПДВ 18507,46грн.; від 20.02.2017 №97 на суму ПДВ 12355,20грн.; від 21.02.2017 №98 на суму ПДВ 12355,20грн.; від 22.02.2017 №99 на суму ПДВ 18532,80грн.; від 23.02.2017 №100 на суму ПДВ 18532,80грн.; від 27.02.2017 №101 на суму ПДВ 21673,87грн.; від 18.04.2017 №137 на суму ПДВ 23443,20грн.; від 19.04.2017 №138 на суму ПДВ 23284,80грн.; від .20.04.2017 №139 на суму ПДВ 22176,00грн.; від 21.04.2017 №140 на суму ПДВ 22968,00грн.; від 24.04.2017 №141 на суму ПДВ 23389,34грн.; платіжними дорученнями від 21.02.2017 №47 на суму 317386,08грн., від 27.02.2017 №52 на суму 771572,74грн. та від 17.03.2017 №73 на суму 500699,23грн.

Факт транспортування товару молоко сире коров`яче від вантажовідправника ТзОВ Дівіон Груп до позивача підтверджується дослідженими судом товарно-транспортними накладними (а.с.168-250 т.1, 1-6 т.2), які були опрацьовані під час документальної перевірки та описані в акті перевірки (аркуші акту 7-9, а.с.36-38 т.1).

Також судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 25.04.2017 між ТзОВ Монашинські сири (покупець) та ТзОВ Альтастрім (постачальник) укладено Договір поставки №25/02, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити молоко коров`яче сире. Поставка здійснюється на умовах СРТ правил Інкотермс-2010, а саме покупець зобов`язаний замовити і оплатити поставку товару до покупця згідно з умовами Договору, а саме: 34709, Рівненська обл., Корецький р-н, с. Морозівка, урочище Монастирський хутір б.2. Датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної постачальника на поставку товару, що проводиться в місці призначення. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом постачальника (а.с.89-92 т.1).

Фактичне виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, а саме отримання позивачем вказаного товару та оплати його вартості, підтверджується наступними доказами, наданими позивачем та дослідженими судом: видатковими накладними від 27.04.2017 №РН-0000001 на 15080 кг товару, на загальну суму 143320,32грн., в тому числі ПДВ 23886,72грн.; від 28.04.2017 №РН-0000002 на 15080 кг товару, на загальну суму 143320,32грн., в тому числі ПДВ 23886,72грн.; від 28.04.2017 №РН-0000003 на 4000 кг товару, на загальну суму 38016,00грн., в тому числі ПДВ 6336,00грн.; від 04.05.2017 №РН-0000004 на 22000 кг товару, на загальну суму 157344,00грн., в тому числі ПДВ 26224,00грн.; від 03.05.2017 №РН-0000005 на 22000 кг товару, на загальну суму 157344,00грн., в тому числі ПДВ 26224,00грн.; від 05.05.2017 №РН-0000006 на 22380 кг товару, на загальну суму 160061,76грн., в тому числі ПДВ 26676,96грн.; від 10.05.2017 №РН-0000008 на 5900 кг товару, на загальну суму 113716,80грн., в тому числі ПДВ 18952,80грн.; від 11.05.2017 №РН-0000009 на 16000 кг товару, на загальну суму 114432,00грн., в тому числі ПДВ 19072,00грн.; від 12.05.2017 №РН-0000010 на 15900 кг товару, на загальну суму 113716,80грн., в тому числі ПДВ 18952,80грн.; від 15.05.2017 №РН-0000011 на 15800 кг товару, на загальну суму 113001,60грн., в тому числі ПДВ 18833,60 грн.; від 16.05.2017 №РН-0000012 на 16090 кг товару, на загальну суму 115075,68грн., в тому числі 19179,28грн. (а.с.146-156 т.2); податковими накладними від 27.04.2017 №1 на суму ПДВ 23886,72грн.; від 29.04.2017 №2 на суму ПДВ 6336,00грн.; від 28.04.2017 №3 на суму ПДВ 23886,72грн.; від 03.05.2017 №1 на суму ПДВ 26224,00грн.; від 04.05.2017 №2 на суму ПДВ 26224,00грн.; від 05.05.2017 №3 на суму ПДВ 26676,96грн.; від 10.05.2017 №4 на суму ПДВ 18952,80грн.; від 11.05.2017 №5 на суму ПДВ 19072,00грн.; від 12.05.2017 №6 на суму ПДВ 18952,80грн.; від 15.05.2017 №7 на суму ПДВ 18833,60грн.; від 16.05.2017 №8 на суму ПДВ 19179,28грн.; платіжними дорученнями від 19.05.2017 №163 на суму 500000грн., від 19.05.2017 №164 на суму 133627,21грн. та від 22.05.2017 №168 на суму 450000,00грн. (а.с.157-158 т.2).

Факт транспортування товару молоко сире коров`яче від вантажовідправника ТзОВ Альтастрім до позивача підтверджується дослідженими судом товарно-транспортними накладними (а.с.110-127 т.1).

Також судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 30.06.2017 між ТзОВ Монашинські сири (покупець) та ТзОВ Колос Дніпра (постачальник) укладено Договір поставки №30/06-02, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити молоко коров`яче сире. Поставка здійснюється на умовах СРТ правил Інкотермс-2010, а саме покупець зобов`язаний замовити і оплатити поставку товару до покупця згідно з умовами Договору, а саме: 34709, Рівненська обл., Корецький р-н, с. Морозівка, урочище Монастирський хутір б.2. Датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної постачальника на поставку товару, що проводиться в місці призначення. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом постачальника (а.с.85-88 т.1).

Фактичне виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, а саме отримання позивачем вказаного товару та оплати його вартості, підтверджується наступними доказами, наданими позивачем та дослідженими судом: видатковою накладною від 30.06.2017 №РН-0000001 на 46320 кг товару, на загальну суму 331280,64грн., в тому числі ПДВ 55213,44грн.; податковою накладною від 28.06.2017 №62 на суму ПДВ 55213,44грн.

Факт транспортування товару молоко сире коров`яче від вантажовідправника ТзОВ Колос Дніпра до позивача підтверджується дослідженими судом товарно-транспортними накладними (а.с.128-135 т.1).

Також судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 17.05.2017 між ТзОВ Монашинські сири (покупець) та ТзОВ Нордфокс (постачальник) укладено Договір поставки 01-05/19, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити молоко коров`яче сире. Поставка здійснюється на умовах СРТ правил Інкотермс-2010, а саме покупець зобов`язаний замовити і оплатити поставку товару до покупця згідно з умовами Договору, а саме: 34709, Рівненська обл., Корецький р-н, с. Морозівка, урочище Монастирський хутір б.2. Датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної постачальника на поставку товару, що проводиться в місці призначення. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом постачальника (а.с.81-84 т.1).

Фактичне виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, а саме отримання позивачем вказаного товару та оплати його вартості, підтверджується наступними доказами, наданими позивачем та дослідженими судом: видатковими накладними від 02.07.2017 №РН-00007 на 14000 кг товару, всього на суму 100128,00грн., в тому числі ПДВ 16688грн.; від 03.07.2017 №РН-00008 на 14800 кг товару, всього на суму 105849,60грн., в тому числі ПДВ 17641,60грн.; від 04.07.2017 №РН-00009 на 14500 кг товару, всього на суму 103704,00грн., в тому числі ПДВ 17284грн.; від 05.07.2017 №РН-00010 на 18500 кг товару, всього на суму 132312,00грн., в тому числі ПДВ 22052грн.; від 06.07.2017 №РН-00011 на 14600 кг товару, всього на суму 104419,20грн., товару, всього на суму 17403,20грн.; від 07.07.2017 №РН-00012 на 14800 кг товару, всього на суму 105849,60грн., в тому числі ПДВ 17641,60грн.; від 10.07.2017 №РН-00013 на 11900 кг товару, всього на суму 85108,60грн., в тому числі ПДВ 14184,80грн.; від 11.07.2017 №РН-00014 на 13600 кг товару, всього на суму 97267,20грн., в тому числі ПДВ 16211,20грн.; від 12.07.2017 №РН-00015 на 12175 кг товару, всього на суму 87075,60грн., в тому числі ПДВ 14512,60грн.; від 13.07.2017 №РН-00016 на 13300 кг товару, всього на суму 95121,60грн., в тому числі ПДВ 15853,60грн.; від 14.07.2017 №РН-00017 на 11100 кг товару, всього на суму 79387,20грн., в тому числі ПДВ 13231,20грн.; від 17.07.2017 №РН-00018 на 13600 кг товару, всього на суму 97267,20грн., в тому числі ПДВ 16211,20грн.; від 01.08.2017 №РН-0014 на 13100 кг товару, всього на суму 93691,20грн., в тому числі ПДВ 15615,20грн.; від 02.08.2017 №РН-0015 на 12220 кг товару, всього на суму 87397,44грн., в тому числі ПДВ 14566,24грн.; від 03.08.2017 №РН-0016 на 12000 кг товару, всього на суму 85824,00грн., в тому числі ПДВ 14304грн.; від 07.08.2017 №РН-0018 на 12140 кг товару, всього на суму 86825,28грн., в тому числі ПДВ 14470,88грн. (а.с.130-145 т.2); податковими накладними від 02.07.2017 №1 на суму ПДВ 16688,00грн.; від 03.07.2017 №2 на суму ПДВ 17641,60грн.; від 04.07.2017 №3 на суму ПДВ 17284,00грн.; від 05.07.2017 №4 на суму ПДВ 22052,00грн.; від 06.07.2017 №5 на суму ПДВ 17403,20грн.; від 07.07.2017 №6 на суму ПДВ 17641,60грн.; від 10.07.2017 №27 на суму ПДВ 14184,80грн.; від 11.07.2017 №28 на суму ПДВ 16211,20грн.; від 12.07.2017 №29 на суму ПДВ 14512,60грн.; від 13.07.2017 №30 на суму ПДВ 15853,60грн.; від 14.07.2017 №31 на суму ПДВ 13231,20грн.; від 17.07.2017 №32 на суму ПДВ 16211,20грн.; від 01.08.2017 №3 на суму ПДВ 15615,20грн.; від 02.08.2017 №4 на суму ПДВ 14566,24грн.; від 03.08.2017 №5 на суму ПДВ 14304,00грн.; від 07.08.2017 №7 на суму ПДВ 14470,88грн.

Факт транспортування товару молоко сире коров`яче від вантажовідправника ТзОВ Нордфокс до позивача підтверджується дослідженими судом товарно-транспортними накладними (а.с.136-167 т.1, 7-99 т.2).

Так, судом встановлено, що в усіх досліджених товарно-транспортних накладних відображені відомості щодо перевезення товару автомобільним перевізником ТзОВ Монашинські сири автомобілями ГАЗ ВК 1227 ВН та ГАЗ ВК 0823 ВТ, які перебувають в користуванні позивача відповідно до договорів найму (оренди) (а.с.100-110 т.2). Окрім цього, в штатному розклади позивача на 2017 рік наявні дві штатні одиниці водія (а.с.20 т.1).

При цьому, колегія суддів враховує, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень від 05.07.2011 року № 3565-VI із тексту Законів України Про автомобільний транспорт , Про дорожній рух та Про міліцію було вилучено посилання на подорожні листи та скасовано типову форму подорожнього листа службового легкового автомобіля, а згодом і типову форму подорожнього листа вантажного автомобіля.

Водночас, слід зазначити, що подорожні листи як і інші товаросупровідні транспортні документи є обов`язковими лише при оподаткуванні операцій за договорами перевезення, але вони не належать до обов`язкових документів, якими оформляються операції поставки товару. Тобто, як правильно зазначив суд першої інстанції, у позивача був відсутній обов`язок складати означені документи, а їх ненадання до перевірки не впливає на встановлення повноти ведення бухгалтерського обліку товариства.

Щодо доводів апелянта про ненадання до перевірки документів, які підтверджують якість товару, сертифікатів на молоко сире коров`яче, то суд вказує на наступне.

Як встановлено вище, позивач відповідно до договорів поставки придбавав товар від ТзОВ Дівіон Груп , ТзОВ Альтастрім , ТзОВ Колос Дніпра , ТзОВ Нордфокс на умовах СРТ правил Інкотермс-2010, поставка здійснювалась автомобільним транспортом покупця.

Окрім цього, з наданих позивачем доказів встановлено, що ТзОВ Дівіон Груп , ТзОВ Альтастрім , ТзОВ Колос Дніпра , ТзОВ Нордфокс придбавали молоко у громадян, які тримають власних корів та здають молоко. З метою організації процесу збору молока ТзОВ Дівіон Груп , ТзОВ Альтастрім , ТзОВ Колос Дніпра , ТзОВ Нордфокс було укладено договори комісії з ТзОВ Молокотрейд (Комісіонер) та ТзОВ К-МОЛ (Комісіонер). Відповідно до умов цих договорів Комісіонер зобов`язався за дорученням, в інтересах і за рахунок Комітента укласти із третіми особами договори із придбання молока за цінами не вище ніж визначені сторонами в акті узгодження ціни, у строки, передбачені цим договором, а Комітент - виплатити винагороду, визначену в порядку та на умовах, установлених цим договором (пункт 1.1 договору). Товар, придбаний Комісіонером за рахунок Комітента, є власністю останнього. Якщо Сторони не погодять інший строк, у такому разі Комісіонер зобов`язується не пізніше 1-го робочого дня із моменту отримання товару передати його Комітенту та/або іншій особі за призначенням Комітента (пункт 1.3 договору).

Виконання цих договорів підтверджується актами надання послуг комісії, звітами комітента актами про передачу товару комітенту (а.с.249-250 т.2, 1-12, 14-20 т.3).

Таким чином, вказані вище документи належно підтверджують джерело походження товару, поставленого в лютому, травні та червні 2017 року позивачу ТзОВ Дівіон Груп , ТзОВ Альтастрім , ТзОВ Колос Дніпра та ТзОВ Нордфокс .

Оскільки відповідно до умов укладених господарських договорів безпосередньо позивач власними транспортними засобами завантажував молоко в сільських населених пунктах та транспортував за затвердженими маршрутами, відтак судом першої інстанції вірно враховано, що саме ТзОВ Монашинські сири замовляло лабораторні дослідження придбаного молока, що є раціональним з урахуванням характеристики товару та подальшої його переробки у виробництві позивача. Вказана обставина підтверджується актами виконаних робіт Корецької районної державної лабораторії ветеринарної медицини (а.с.22-27 т.1).

Крім цього, колегія суддів зазначає, що статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-XIV від 16.07.1999 року №996-XIV визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів, лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за умови наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені нормами чинного законодавства.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з наведених вище документів, всі вони відповідають вимогам до первинних документів, встановленим Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та надавались відповідачу при проведенні перевірки, а зазначені вище податкові накладні, виписані ТзОВ Дівіон Груп , ТзОВ Альтастрім , ТзОВ Колос Дніпра та ТзОВ Нордфокс , не мали недоліків і порядок їх заповнення відповідав чинному на момент виписки законодавству, були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому з дня отримання цих податкових накладних у ТзОВ Монашинські сири виникло право формувати податковий кредит по взаєморозрахунках з цими контрагентами.

Також колегія суддів враховує принцип презумпції добросовісності платника податків, який означає, що подані платником податків контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

В свою чергу, відповідач не довів, що позивач як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з цими підприємствами було одержання податкової вигоди, як то вказує відповідач.

При цьому, слід зазначити, що, як встановив суд першої інстанції, висновки щодо діяльності ТзОВ Монашинські сири та його контрагентів відповідач зробив лише на підставі податкової інформації, яка наявна в інформаційно-аналітичних базах Державної фіскальної служби.

Однак посилання відповідача на таку інформацію у спірному випадку є безпідставним, оскільки, як правильно зазначив суд першої інстанції, податкова інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку, що на підставі належних, допустимих та достатніх доказів встановлено факти реального придбання ТзОВ Монашинські сири товарів і послуг у ТзОВ Дівіон Груп , ТзОВ Альтастрім , ТзОВ Колос Дніпра та ТзОВ Нордфокс , які використовувались позивачем у власній господарській діяльності, підтвердження здійснення господарських операцій первинними документами, які відповідають вимогам законодавства, тому у податкового органу не було законних підстав для висновків про неправомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з цими контрагентами в періоді, що перевірявся.

А тому, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскаржене податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 19.10.2018 року №0009321403 є протиправним і його необхідно скасувати.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.4 ст.229, ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 328 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року у справі № 460/164/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді В. В. Святецький Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 03.12.2019