Постанова

від 21.11.2019 по справі 240/8627/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/8627/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шуляк Любов Анатоліївна

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

21 листопада 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Граб Л.С. Іваненко Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Колісниченко Ю.В.,

представника позивача - Крижанівського В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетерів-Будпроект" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетерів-Будпроект" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тетерів-Будпроект" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 березня 2019 року №0018525212 про накладення на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України 60 580,02 грн штрафу.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачем накладено штраф за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) та були виписані неплатникам ПДВ, а тому жоден з контрагентів та бюджет не зазнали шкоди.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, подавши відповідну апеляційну скаргу. У скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування та недоведеність судом обставин, що мають значення для справи та допущенні порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити адміністративний позов з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Зокрема, апелянт наголошує на тому, що відповідно до абз.3 п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються. Вказує, що податкова накладна була зареєстрована до початку проведення перевірки.

Також зазначає, що п.120-1.1 ст.120-1 ПК України передбачає не застосування до платників податків за порушення ними граничного строку реєстрації/відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних санкцій, якщо податкові накладні не надаються покупцю чи податкові накладні складені на постачання товарів чи послуг для операцій, які звільнені від оподаткування та оподатковуються за нульовою ставкою. Тоді як, отримувач послуг (покупець) був звільнений від оподаткування та оподатковується за нульовою ставкою, йому податкова накладна не надавалась, а тому до позивача штрафні санкцій визначені вказаною нормою не можуть бути застосовані.

Крім того, відповідно до абз.3 п.120-1.2 ст.120-1 ПК України у разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту та пунктом п.120-1.1 цієї статті, не застосовуються. Апелянт наголошує, що податкова накладна була зареєстрована протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення.

Відповідачем направлено на адресу суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Поміж іншого вказує, що для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою). Також відповідач посилається на правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи, у відповідності до вимог ст. 313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідачем проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних згідно з даними ЄРПН за жовтень 2018 року по ТОВ "Тетерів-Будпроект" (код ЄДРПОУ 39871335), за результатами якої складено акт від 14.02.2019 №757/06-30-52-12-31.

Перевіркою встановлено, що позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних була зареєстрована з порушенням п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна №9 виписана від 19.10.2018/дата реєстрації 23.11.2018 - порушено термін реєстрації на 8 днів (сума ПДВ 605800,20 грн).

Податковим повідомленням-рішенням від 27.03.2019 №0018525212 за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначених статтею 201 ПК України, та згідно зі статтею 120-1 ПК України до позивача застосовано штраф у розмірі 60580,02 грн.

Зазначені обставини слугували підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що адміністративний позов позивача не підлягає задоволенню. Зокрема, на переконання суду, для звільнення позивача від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Проте, як встановлено судом, позивачем така сукупність вищевказаних умов дотримана не була, оскільки операції з постачання здійснені з оподаткуванням 20%, що підтверджується самою податковою накладною, тому до нього правомірно застосовано штраф оскаржуваним рішенням.

При прийнятті рішення, судом першої інстанції, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, враховано висновки Верховного суду щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, що викладені у постановах від 04 вересня 2018 року по справі №816/1488/17 та від 11 грудня 2018 року по справі №820/2298/18.

Колегія суддів, за результатом апеляційного розгляду справи, погоджується з висновками суду першої інстанції. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, апеляційний суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 16.1.3. пункту 16.1 статті 16 ПУ України, платник податків зобов"язаний подавати до контролюючих органів в порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов"язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, обов`язок щодо здійснення відповідної реєстрації покладається на платника податків як стосовно податкових накладних, що надаються покупцю, так і податкових накладних, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Форма податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 (далі - Порядок).

Згідно із пунктом 12 цього Порядку (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі "Отримувач (покупець)" зазначається "Неплатник", а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "100000000000".

Відповідно до підпункту 6 пункту 16 Порядку, до графи 8 податкових накладних вноситься код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.

У графі 8 зазначається код ставки, зокрема, 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою.

Судом встановлено, що податкова накладна податкова накладна №9 виписана від 19.10.2018/дата реєстрації 23.11.2018, що вказана в акті перевірки, містить умовний ІПН "100000000000", а оподаткування здійснено за основною ставкою (код 20). Тобто, вказана податкова накладна (зареєстрована з порушенням граничних строків реєстрації) є такою, що складена для отримувача (покупця) неплатника ПДВ, а не на постачання товару по операціях, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульової ставкою.

Відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

Що стосується реєстрації податкових накладних, які не надаються отримувачу (покуппю), пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПК України передбачено, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Кодексу, податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу у розмірі 50% суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Отже, за порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН або відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН штрафні санкції, визначені ПК України, не застосовуються виключно до податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій, які:

- звільнені від оподаткування;

- оподатковуються за нульовою ставкою.

Пунктом 198.5 статті 198 ПК України встановлено обов`язок платника податку нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях.

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 ПК України.

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 ПК України

Враховуючи зазначене, штрафні санкції, визначені пунктами 120-1.1 та 120-1.2 статті 120-1 ПК України не застосовуються до платників податку за порушення ними граничного строку реєстрації/відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних:

- що не надаються отримувачу (покупцю), складених на операції з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, та/або

- що не надаються отримувачу (покупцю), складених на операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Апелянтом не надано доказів того, що податкові накладні, які не надаються отримувачу (покупцю), складені на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Наказом Мінфіну від 31.12.2015 №1307 затверджено форми податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної (далі - Порядок №1307).

Так, пунктом 11 Порядку №1307 визначено, що у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися: в операціях, що не є об`єктом оподаткування; в операціях, звільнених від оподаткування; в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, спростовуючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що особливості заповнення ТОВ Тетерів-Будпроект податкових накладних не свідчать про те, що вони є податковими накладними, що не надаються отримувачу (покупцю), складені на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Під час дослідження наданих позивачем податкових накладних щодо яких камеральною перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН встановлено, що у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначив "Неплатник", у рядку "Індивідуальний податковий номер покупця проставлено умовний ІПН "100000000000", а у верхній лівій частині зазначено: не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин 02 - Єкладена на постачання не платнику ПДВ .

Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Проте, в порушення зазначених вимог закону, позивачем така сукупність вищевказаних умов дотримана не була, оскільки операції з постачання здійснені з оподаткуванням 20%, що підтверджується самою податковою накладною, а відтак, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про правомірність застосовання до позивача штрафу оскаржуваним рішенням.

Також, щодо операцій, які вказані у спірних податкових накладних, необхідно зазначити наступне.

Статтею 197 ПК України визначено операції, які звільняються від оподаткування.

В податковій накладні, щодо якої встановлено порушення граничних термінів реєстрації, у графі 2 "Номенклатура товарів/послуг продавця" платником зазначено: реконструкція обласного медичного центру вертобрології, проведення санації будівлі гімназії тощо. Таким чином, операція, що відображена у податковій накладній, яку перевіряли під час перевірки не звільнена від оподаткування оскільки, як вірно встановлено судом першої інстанції, зазначені товари/послуги оподатковуються ПДВ, хоча кінцевому споживачу (отримувачу) податкова накладна не надається.

Судом першої інстації, при прийнятті оскаржуваного рішення, у відповідності до вимог ч.5 ст. 242 КАС України, враховано висновки Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, зокрема у справах №816/1488/17 та №820/2298/18.

Судом апеляційної інстанції, при виборі і застосуванні норм права до спірним правовідносин, також враховано висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2018 року по справі №816/1488/17, від 11 грудня 2018 року по справі №820/2298/18 та від 07 лютого 2019 року по справі №808/3250/17.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта відносно того, що постанова Верховного Суду від 04 вересня 2018 року по справі №816/1488/17 не містить висновків щодо застосування норм права, а посилання суду першої інстанції на правову позицію, висловлену Верховним Судом у даній справі, не може розглядатись як свідчення про поширення правових висновків про застосування норм Податкового кодексу України.

Колегія суддів зауважує, що обов"язок застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду закріплений в ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» .

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у даній адміністративній справі. У спірних правовідносинах між сторонами відповідач діяв з дотриманням критеріїв, що наведені у ч. 2 ст. 2 КАС України, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

В свою чергу, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових, переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Житомирський окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетерів-Будпроект" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 28 листопада 2019 року.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Іваненко Т.В.