Рішення

від 25.11.2019 по справі 926/1482/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року Справа № 926/1482/19

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Долинабудпостач"

до Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства

про стягнення заборгованості у сумі 32236,73 грн.

Cуддя М.І.Ніколаєв

Секретар судового засідання А.Кифірюк

представники:

від позивача - Пустовіт Ю.О., адвокат;

від відповідача - не з`явився;

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю "Долинабудпостач" звернулося з позовом до Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства про стягнення заборгованості, що виникла згідно договорів поставки №084/17 від 13.03.2017 року та №134/17 від 05.04.2017 року, в загальній сумі 44273,21 грн., в тому числі 37000,02 грн. основного боргу за отриманий товар протягом липня - жовтня 2017 року, 5646,20 грн. інфляційних втрат нарахованих за період з 13.02.2017 року по 31.03.2019 року, 1626,99 грн. 3% річних нарахованих за період з 13.12.2019 року по 31.05.2019 року та 1921 грн. відшкодування судового збору.

Ухвалою суду від 03.07.2019 року відкрито спрощене позовне провадження по справі та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 24.07.2019 року.

Ухвалами суду від 24.07.2019 року та від 06.08.2019 року судове засідання з розгляду справи по суті двічі відкладалось у зв`язку із неявкою представників сторін.

За клопотанням позивача ухвалою суду від 20.08.2019 року постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.09.2019 року.

У зв`язку з неявками представників сторін ухвалами суду від 04.09.2019 року та 18.09.2019 року підготовче засідання відкладалось.

Ухвалою суду від 03.10.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче судове засідання відкладено на 06.11.2019 року.

28.10.2019 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій просить :

1) зменшити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вартості піддонів;

2) стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 32236,73 грн., у т.ч. за договором поставки №084/17 від 05.04.2017 у сумі 7308,20 грн. (з яких 4632,00 грн. - сума боргу, 792,22 грн. інфляційні втрати нараховані за період з 01.11.2017 по 24.10.2019, пеню у сумі 1609,40 грн. за період з 23.10.2018 по 24.10.2019) та заборгованість за договором № 134/17 від 05.04.2017 у сумі 24928,54 грн. (14280,00 грн. - сума боргу, 2294,76 грн. інфляційні втрати нараховані за період з 01.11.2017 по 24.10.2019, пеня у сумі 6570,39 грн. за період з 23.10.2018 по 24.10.2019).

У судовому засіданні 06.11.2019 року представник позивача звернувся до суду із заявою (вх.№ 2474) про доповнення змісту заяви про зміну предмета позову в якій просить збільшити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 1609,40 грн. за договором поставки №084/17 від 05.04.2017 року та в сумі 6570, 39 грн. за договором № 134/17 від 05.04.2017 року, нараховані за період з 23.10.2018 року по 24.10.2019 року.

Ухвалою суду від 06.11.2019 року задоволено заяву позивача про зміну позовних вимог, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні 25.11.2019 року.

Відповідач не використав передбаченого законом права на подання відзиву на позов.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату і час судового засідання.

Згідно частини 4 статті 11 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Більш того, застосовуючи на підставі ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України і ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що в порядку ст.202 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута без участі представника відповідача за наявними у ній документами.

Присутній в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовільнити.

Розглянувши та оцінивши подані позивачем обґрунтування позовних вимог, заперечення відповідача, пояснення третьої особи суд встановив наступні фактичні обставини справи.

13.03.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю торговий дім ББМ-Київ (продавець) та Чернівецьким міським комунальним підрядним шляхово-експлуатаційним підприємством (покупець) укладено договір купівлі-продажу №084/17 (далі - договір №084/17), за умовами якого продавець зобов`язався продати, а покупець оплатити та прийняти від продавці товар - бетонні вироби в асортименті, кількості та за цінами, визначеними в договорі. Вартість договору - 1475700 грн. (п.1.1 договору №084/17).

Відповідно до п.2.1 договору №084/17 розрахунки за поставлений здійснюються на підставі видаткової накладної на протязі 60 календарних днів з моменту отримання товару.

Продавець зобов`язаний власними силами забезпечити доставку товару за адресою: м. Чернівці, вул. О.Кошевого,41/а. Датою поставки вважається дата підписання сторонами накладної на товар (п.3.1,3.2 договору №084/17).

За порушення умов оплати покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день затримки оплати за товар у відповідності з діючим законодавством України (п.5.2 договору №084/17).

Відповідно до п. 10.5 даний договір діє до 31.12.2017 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

05.04.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім ББМ-Київ (продавець) та Чернівецьким міським комунальним підрядним шляхово-експлуатаційним підприємством (покупець) укладено договір купівлі-продажу №134/17 (далі - договір №134/17), за умовами якого продавець зобов`язався продати, а покупець оплатити та прийняти від продавця товар - бетонні вироби в асортименті, кількості та за цінами, визначеними в договорі. Вартість договору - 1475700 грн. (п.1.1 договору №134/17).

Відповідно до п.2.1 договору №№134/17 розрахунки за поставлений товар здійснюються на підставі видаткової накладної на протязі 60 календарних днів з моменту отримання товару.

Продавець зобов`язаний власними силами забезпечити доставку товару за адресою: м. Чернівці, вул. О.Кошового,41/а. Датою поставки вважається дата підписання сторонами накладної на товар (п.3.1,3.2 договору №134/17).

За порушення умов оплати покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день затримки оплати за товар у відповідності з діючим законодавством України (п.5.2 договору №134/17).

Відповідно до п. 10.5 даний договір діє до 31.12.2017 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

На виконання умов вищевказаних договорів продавець поставив покупцю товар на загальну суму 480 030,80 грн.( у т.ч. вартість піддонів), що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Кількість та вартість поставленого товару представником відповідача не оспорювалась.

В порушення умов договорів відповідач у встановлений 60-ти денний строк за поставлений товар у повному обсязі не розрахувався, зокрема не оплачено поставлений товар згідно видаткової накладної №БК0000070 від 04.08.2017 (строк розрахунку - до 04.10.2017) та видаткової накладної №БК0000072 від 01.09.2017 (строк розрахунку - до 01.11.2017):

Такі дії відповідача призвели до виникнення боргу станом на 07.12.2017 перед продавцем в загальній сумі 23912 грн., у т.ч.:

- 4632 грн. боргу за отриманий товар згідно договору №084/17;

- 19280 грн. боргу за отриманий товар згідно договору №134/17.

07.12.2017 між позивачем та продавцем - товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім ББМ-Київ укладено договір №02/01-12ВПВ про відступлення права вимоги, згідно умов якого первісний кредитор (продавець) передав новому кредитору (позивач у справі) належне йому право вимоги згідно з договором від 13.03.2017 №084/17 та договором від 05.04.2017 №134/17 на загальну суму 37000 грн.

На виконання п. 3.1.2 вищевказаного договору відповідача листом від 08.12.2017 письмово повідомлено про відступлення права вимоги за договорами від 13.03.2017 №084/17 та від 05.04.2017 №134/17.

Доказів визнання недійсним чи розірвання договору про відступлення права вимоги від 07.12.2018 суду не надано.

Судом встановлено, що 18.09.2019 відповідач сплатив позивачу 5000 грн. боргу за поставлений товар, відтак загальна сума боргу станом на день вирішення спору становить 18912 грн., до якої не входить вартість отриманих відповідачем піддонів.

Оцінивши зібрані у справу докази та дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а згідно ч. 2 цієї статті передбачено, що покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Судовим слуханням встановлено, що в порушення взятих на себе згідно договорів купівлі-продажу зобов`язань відповідач за поставлений третьою особою товар у встановлені строки не розрахувався, що призвело до виникнення боргу в сумі 18912 грн.

Підстави заміни кредитора в зобов`язанні визначені статтею 512 Цивільного кодексу України, відповідно до пункту 1 частини першої якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора в зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що й правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 513, стаття 514 Цивільного кодексу України).

За змістом частини першої статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за загальним правилом заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов`язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів.

Отже, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені обставини справи, до позивача як нового кредитора на підставі договору відступлення права вимоги перейшло право вимагати від відповідача належного виконання усіх зобов`язань за договорами від 13.03.2017 №084/17 та від 05.04.2017 №134/17.

Як встановлено судовим слуханням, в порушення вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України відповідач неналежним чином виконав свій обов`язок щодо оплати поставленого товару, а тому з нього слід стягнути на користь позивача як нового кредитора 18912 грн. основного боргу.

Також, згідно проведеного судом розрахунку з відповідача згідно розрахунку стягується 3702,54 грн. інфляційних за період з 01.11.2017 по 24.10.2019 та 1369 грн. 3% річних за період з 04.10.2017 ро 24.10.2019, що узгоджується з положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

В частині стягнення 84,45 грн. інфляційних нарахувань та 11,33 грн. 3% річних суд відмовляє у зв`язку з допущеними позивачем при розрахунках арифметичними помилками.

Також суд відмовляє у стягненні пені в сумі 8179,79 грн., що нарахована за період з 23.10.2018 по 24.10.2019, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано.

Умовами договорів від 13.03.2017 №084/17 та від 05.04.2017 №134/17 не встановлено інших строків нарахування штрафних санкцій, відтак строк нарахування пені закінчується 04.04.2018 по договору №084/17 та 01.05.2018 по договору №134/17.

Відтак, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені поза встановлених законом строків нарахування штрафних санкцій, у зв`язку з чим у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 Господарського процесуального кодексу України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач належних і допустимих доказів на спростування викладених обставин не надав, у зв`язку з чим позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача 18912 грн. основного боргу, 3702,54 грн. інфляційних та 1369,30 грн. 3%річних.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене судовий збір слід віднести на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 129, 233, 236-238, 240, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Долинабудпостач" до Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства про стягнення заборгованості у сумі 32236,73 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства (58029, м. Чернівці, вул. О.Кошового, 41А, код 03357562) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Долинабудпостач" (77503, Івано-Франківська область, м. Долина, вул. 8 Березня, 35, код 38609477) 18912,00 грн. основного боргу, 3702,54 грн. інфляційних, 1369,30 грн. 3% річних та 1429,20 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Повне рішення складено та підписано 03.12.2019 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (частина перша статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя М.І. Ніколаєв