Рішення

від 26.11.2019 по справі 576/2030/19

ГЛУХІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 576/2030/19

Провадження № 2/576/588/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого- судді Мазура С.А.,

за участі:

секретаря Пугач В.Л.,

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівської сільської ради Глухівського району Сумської області про визнання права на земельну частку (пай) як на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Чернівської сільської ради Глухівського району Сумської області (далі - відповідач) про визнання права на земельну частку (пай) як на спадкове майно. Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина на спадкове майно, яке складається, в тому числі, із земельної частки (паю) загальною площею - 2,26 умовних кадастрових гектарів, розташованої на території Чернівської сільської ради Глухівського району, яка належала померлому на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія СМ № 0162510, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 10 від 03.12.1996. Він є спадкоємцем першої черги за законом. Після смерті ОСОБА_3 , відповідно до ст.ст. 529, 549 ЦК УРСР, він фактично вступив в управління майном та прийняв його, обробляв присадибну ділянку, робив поточні ремонти. При виконанні ремонту будинку ним було втрачено вказаний Сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_3 , в зв`язку з чим в нотаріальній конторі йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом оскільки відсутній правовстановлюючий документ на земельну частку (пай). Тому і змушений звернутися з даним позовом до суду.

20.11.2019 позивачем подано уточнюючу позовну заяву, в якій позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 . Він є єдиним спадкоємцем на майно батька згідно ст. 529 ЦК УРСР, як особа, що відноситься до першої черги спадкоємців. Спадщина складається із земельної частки (паю), яка належала ОСОБА_3 на підставі Сертифікату Серія СМ №0162510, про яку він дізнався в цьому році, після чого почав збирати документи для оформлення своїх спадкових прав на спадкове майно. Однак, коли він звернувся до нотаріальної контори, йому було відмовлено у вчинені нотаріальної дії, в зв`язку з втратою правовстановлюючого документа. Враховуючи той факт, що йому було невідомо про існування майна у його батька, він не міг відповідно до ст. 549 ЦК УССР його фактично прийняти чи звернутись своєчасно до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, а також, беручи до уваги факт неможливості відновлення правовстановлюючого документу у Відділі у Глухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, він змушений звернутися до суду для встановлення своїх прав на спадкове майно.

У судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримав та пояснив, що він є єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_3 , бо є його сином, а тому відноситься до спадкоємців першої черги. Просив врахувати той факт, що він не знав, що є спадкове майно, а тому не міг його фактично прийняти, а тому і не вчиняв жодних дій по його прийняттю. До нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня смерті батька він також не звертався, ощадної книжки батька у нього немає, а також немає ніяких речей та документів, які б належали батькові. Про спадщину у вигляді земельної ділянки він дізнався нещодавно у 2019 році, але оскільки правовстановлюючий документ на землю втрачений, він звернувся за захистом своїх прав до суду, просить задовольнити позов.

Представник відповідача - Чернівської сільської ради Глухівського району Сумської області у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та наголосив, що після смерті ОСОБА_3 позивач протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично не вступив в управління або володіння спадковим майном, просить в позові відмовити. Також пояснив, що позивач за життя ОСОБА_3 протягом тривалого часу не приїздив до батька, не допомагав йому ні в чому, хоча ОСОБА_3 був інвалідом і потребував догляду та допомоги, позивач навіть не приїхав на його поховання. Просить суд не приймати до уваги заяву, раніше подану ним в підготовче судове засідання.

Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, заслухавши сторони, суд приходить до наступного.

Як встановлено з копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 24.05.2019, ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 у віці 69 років помер ОСОБА_3 (а.с. 7).

Статтею 1220 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З повідомлення відділу у Глухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області № 127/133-19 від 16.09.2019 вбачається, що ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 397 від 30.10.1996 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0162510, зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Глухівською районною державною адміністрацією членам САПТЗТ Прогрес за № 10 від 03.12.1996 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Розмір земельної частки (паю) складав 2,36 умовних кадастрових гектар. Вартість даної земельної частки (паю) станом на 01.01.2001 складає 19975 грн. (а.с. 10).

Згідно з частиною першою статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення. Частиною першою статті 131 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набути у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільного-правових угод.

З копії свідоцтва про народження вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 і його батьками є ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (а.с. 8).

Отже, позивач відповідно до статті 1261 ЦК України належить до першої черги спадкоємців ОСОБА_3 .

З довідки №02-20/329, виданої виконкомом Чернівської сільської ради Глухівського району Сумської області 12.09.2019, вбачається, що останнє постійне місце проживання ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 було АДРЕСА_1 . На день смерті спадкодавця в будинку була зареєстрована та проживала співмешканка померлого - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5. Заповіт від імені ОСОБА_3 Чернівською сільською радою не посвідчувався (а.с. 9).

У відповідності до статті 548 Цивільного кодексу УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 549 цього Кодексу визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно інформаційних довідок зі Спадкового реєстру, спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину відсутні, заповіти та спадкові договори від імені ОСОБА_3 не посвідчувались, що означає неприйняття спадщини будь-якими спадкоємцями (а.с.11-12).

Таким чином з вищевикладеного вбачається, що хоча як судом вже було встановлено, позивач ОСОБА_1 дійсно входить в коло спадкоємців за законом після смерті свого батька ОСОБА_3 , однак до нотаріуса в порядку вимог статті 549 ЦК УРСР протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, не звертався.

Оцінюючи дії спадкоємця, які б свідчили про фактичний вступ в управління чи володіння спадковим майном, з метою визнання за ним права на це майно, суд виходить з того, що дії пов`язані із фактичним вступом в управління або володіння спадковим майном повинні бути реальними і здійсненими протягом шести місяців з часу настання смерті спадкодавця тобто з часу відкриття спадщини.

Щодо дій позивача про прийняття спадщини, судом встановлено, що фактичного вступу в управління спадковим майном зі сторони ОСОБА_1 не відбулося, оскільки позивач лише зазначив, що слід враховувати факт, що йому було невідомо про існування майна у батька, і тому він не міг фактично прийняти чи звернутись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, а також, що він є сином померлого ОСОБА_3 , а тому є єдиним спадкоємцем майна батька.

У п.3.3 розділу 1 ч. ІІ Методичних рекомендацій щодо вчинення нотаріальних дій, пов`язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя від 29.01.2009 зазначається, що під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, слід мати на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Зазначених документів, чи будь-яких інших, суду не надано, а тому вважати прийняття позивачем спадщини суд не має можливості внаслідок відсутності доказів такого прийняття.

В той же час, як вбачається з пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні, та довідки органу місцевого самоврядування №02-20/329 від 12.09.2019, яка мається в матеріалах справи, навпаки стверджується, що позивач фактично не вступив в управління чи володіння спадковим майном.

Твердження позивача про те, що він є єдиним спадкоємцем на майно батька як особа, що відноситься до першої черги спадкоємців, а також, що він не знав, що є спадкове майно, не є належними доказами прийняття спадщини.

Таким чином доказів фактичного вступу в управління і володіння спадковим майном ОСОБА_1 суду не надано.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають . У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Однак, слід зауважити, що хоча в постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої в.о.державного нотаріуса Глухівської районної державної нотаріальної контори Сіманенко Т.П. від 09.11.2019, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , оскільки відсутній правовстановлюючий документ, що посвідчує право власності на земельну частку (пай), однак у вказаній постанові зазначена довідка №02-20/329, видана виконкомом Чернівської сільської ради Глухівського району Сумської області 12.09.2019, яка була надана нотаріусу позивачем як на підставу прийняття останнім спадщини, та копія якої мається в матеріалах справи, зміст якої нотаріус належним чином не перевірила, оскільки в довідці стверджується, що останнє постійне місце проживання ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , було: АДРЕСА_1 , і на день смерті спадкодавця у вказаному будинку була зареєстрована та проживала співмешканка померлого - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5. Інформація в даній довідці про те, що позивач фактично протягом шести місяців з дня відкриття спадщини прийняв спадщину після смерті батька, вчинивши певні дії, відсутня (а.с. 28).

Згідно положень статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, тобто ухваленим судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, і обґрунтованим, тобто ухваленим на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог статей 76, 77, 78, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому докази мають бути належними, допустимими, достовірними і достатніми.

Отже, виходячи з вищевикладеного, судом встановлено, що відповідно до статей 548, 549 Цивільного кодексу УРСР позивач спадщину після смерті батька ОСОБА_3 не прийняв, оскільки протягом шести місяців з дня відкриття спадщини він фактично не вступив в управління або володіння спадковим майном та не подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини після смерті батька, тому суд вважає, що в судовому засіданні були встановлені усі підстави, які надають суду прийти до однозначного висновку щодо відмови в задоволенні позовуОСОБА_1 про визнання права на земельну частку (пай) як на спадкове майно після смерті його батька ОСОБА_3 , за недоведеністю позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтею 131 Земельного кодексу України, статтями 392, 1218, 1220, 1225, 1261, 1268, 1269 Цивільного кодексу України, статтями 10, 60, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Глухівським МРВ УМВС України в Сумській області 09.01.1998) до Чернівської сільської ради Глухівського району Сумської області (вул. вул. Пивоварова, буд. 1, с. Черневе, Глухівський район, Сумська область, п.і. 41461, код ЄДРПОУ 23053648) про визнання права на земельну частку (пай) як на спадкове майно - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Глухівський міськрайонний суд Сумської області до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 04 грудня 2019 року.

Суддя С.А. Мазур