Ухвала

від 04.12.2019 по справі 680/861/19

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/861/19

№ 2/680/466/19

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2019 р. смт. Нова Ушиця

Суддя Новоушицького районного суду Хмельницької області Яцина О.І., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовною заявою першого заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Новоушицької селищної ради Хмельницької області до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, -

установив:

Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Новоушицької селищної ради Хмельницької області про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 003/11 від 29 березня 2011 року, укладеного між Новоушицькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що з метою приведення у відповідність до вимог чинного законодавства розміру орендної плати за користування земельною ділянкою, Новоушицькою селищною радою, яка на даний час є власником земельної ділянки, 24 червня 2019 року письмово повідомлено ОСОБА_1 про необхідність внесення змін до пунктів 5, 9, 11 зазначеного вище договору оренди у зв`язку зі збільшенням нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та зміни орендодавця. Однак ОСОБА_1 додаткову угоду не підписав, що призводить до недоотримання до місцевого бюджету коштів.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, суд в тому числі, зобов`язаний встановити підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини 1 статті 2 Закону).

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятої 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15.01.2009 у справі Менчинська проти Росії (Menchinskaya v. Russia, заява № 42454/02, § 35).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у позові (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци 1 - 3частини 4 статті 23 Закону).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Відповідну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.

У Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Аналіз положень статті 56 ЦПК у взаємозв`язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1)якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 916/2914/18.

Звернення прокурора з даним позовом обґрунтовано необхідністю захисту економічних інтересів держави, яким спричинено шкоду внаслідок неотримання від відповідача - орендаря земельної ділянки доходу в розмірі встановленої чинним законодавством орендної плати, пов`язаної з невідповідністю умов договору оренди вимогам чинного законодавства України, зокрема, заниженні орендної плати у зв`язку із визначенням у договорі нижчого розміру нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Підставою ж для захисту прав органами прокуратури шляхом представництва інтересів Новоушицької селищної ради Хмельницької області у суді, як власника земельної ділянки, прокурор вважає невжиття нею заходів цивільно-правового характеру до захисту інтересів держави у зв`язку із відсутністю коштів на сплату судового збору.

Верховний суд неодноразово, зокрема у постановах від 31.07.2019 № 916/2914/18 від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, від 23.10.2018 у справі №926/03/18, від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 05.12.2018 у справі № 923/129/17, висловлював свою позицію з даного питання та вказав, що відсутність коштів на сплату судового збору не може вважатися доказом неможливості самостійного звернення за захистом права до суду уповноваженого органу.

Саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.12.2018 у справі №922/901/17.

В свою чергу прокурор жодних доказів щодо неналежного виконання посадовими особами Новоушицької селищної ради повноважень щодо захисту інтересів держави до позовної заяви не надав, а тому не довів обставин щодо неналежного здійснення Новоушицькою селищною радою Хмельницької області повноважень захисту державних інтересів у спірних правовідносинах.

Окрім того, сам лише факт відсутності звернення Новоушицької селищної ради Хмельницької області з позовом до суду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу щодо захисту своїх прав та інтересів.

Водночас, з матеріалів позовної заяви суд установив, що Новоушицька селищна рада Хмельницької області вживала заходів можливого, на її думку, порушення відповідачем ОСОБА_1 земельного законодавства щодо плати орендної плати за користування земельною ділянкою, зокрема, направляла відповідачу текст додаткової угоди.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №923/129/17.

З огляду на викладене суд вважає, що відсутні підстави для звернення прокурора із позовом в інтересах держави в особі Новоушицької селищної ради Хмельницької області.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 185 ЦПК України заява повертається у випадку відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

З огляду на наведені вище обставини, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви особі, яка її подала.

Керуючись статтями 185, 260 ЦПК України, суддя

постановив:

Позовну заяву першого заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Новоушицької селищної ради до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки - повернути особі, яка її подала.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Новоушицький районний суд Хмельницької області.

Суддя: О. І. Яцина