Ухвала

від 26.11.2019 по справі 675/3358/18

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 675/3358/18

Провадження № 2/675/217/2019

У Х В А Л А

26 листопада 2019 року м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області під головуванням судді Короля О.В., за участю секретаря судового засідання Сопронюк С.Л., учасників справи:

прокурора: Швеця Р.В.,

відповідача 1: представник не з`явився,

відповідача 2: не з`явився,

представника відповідача 3: ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача 3 про залишення позовної заяви без розгляду в цивільній справі за позовом заступника керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

Заступник керівника Шепетівської місцевої прокуратури звернувся до Ізяславського районного суду Хмельницької області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним наказу №22-31855-СГ від 02.12.2016 року та витребування на користь держави земельної ділянки, площею 2 га, кадастровий номер 6822184500:06:007:0144.

У судовому засіданні 26.11.2019 року під час підготовчого провадження вирішувалися клопотання відповідача 3 та його представника про залишення позовної заяви без розгляду, в тому числі на підставах, викладених у письмових заявах як ОСОБА_3 , так і її представника.

На думку представника відповідача 3 у даній справі відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Прокурор заперечував проти задоволення даного клопотання, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися в установленому порядку.

Неявка відповідачів в підготовче засідання з урахуванням зазначених вище обставин не є перешкодою для вирішення поставленого перед судом клопотання.

Заслухавши доводи представника відповідача 3 та думку прокурора, розглянувши клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Так, частиною 1 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Таким законом є Закон України Про прокуратуру .

За змістом ч. 1 ст. 1 Закону України Про прокуратуру прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру ).

Згідно приписів ч. 3 ст. 56 ЦПК України слідує, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Як передбачено ч. 4 ст. 56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч. 5 ст. 56 ЦПК України).

ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (справа Менчинська проти Росії , заява №42454/02, рішення від 15 січня 2009 року, п. 35).

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

Прокурор здійснює представництво законних інтересів держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) якщо такий орган відсутній.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен належним чином обґрунтувати, а суд перевірити підстави для звернення прокурора до суду.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор допускається до участі у справі та набуває відповідного статусу учасника процесу. У випадку відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави суд повертає йому подану заяву.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року (справа №587/430/16-ц) не виключила, що у разі нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави відповідний суб`єкт владних повноважень може виступати відповідачем у справі, а прокурор, у такому випадку, набуває процесуального статусу позивача.

У даній справі прокурор обґрунтував своє звернення до суду тим, що Держгеокадастр як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, незаконно відчужило земельну ділянку державної власності. При цьому, відповідно до приписів Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) не вправі здійснювати заходи державного контролю (нагляду), які у подальшому можуть бути підставою для звернення до суду з позовом, і самостійно скасувати наказ, на підставі якого особа набула право власності на земельну ділянку.

Звернення прокурора до суду з позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання безоплатної передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності. Крім того, суспільний інтерес полягає у поверненні земельної ділянки у розпорядження держави, що є умовою реалізації функцій держави з забезпеченням громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей усіх громадян використати своє право на приватизацію землі.

Відтак, суд вважає, що враховуючи характер і суспільну значущість спірних правовідносин, прокурор належним чином обґрунтував підстави для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави.

Посилання на незаконність здійснення прокурором представництва інтересів держави не відповідає закону та фактичним обставинам справи.

Суд вважає помилковим твердження представника відповідача 3 про необхідність врахування судом при вирішенні даного клопотання правового висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18.

Так, за вимогами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, у даній справі прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави та набув процесуальний статус позивача. Підставою звернення з таким позовом прокурора було неправомірне відчуження земельної ділянки державної власності, орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає відповідачем у справі. Натомість у справі 927/246/18 прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі відповідного органу місцевого самоврядування, який виступав позивачем у спорі. При цьому, судами було встановлено, що позивач вживав заходів з метою приведення договірних правовідносин із відповідачем до вимог чинного законодавства. Вказане слугувало підставою для залишення позову прокурора без розгляду.

На думку суду, правові висновки, які викладені Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, не можуть бути врахованими.

Разом з тим, підстави для повернення позовної заяви передбачені ч. 4 ст. 185 ЦПК України, зокрема, згідно з п. 4 ч. 4 ст. 185 цього Кодексу позовна заява повертається у випадку, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Слід зазначити, що ст. 257 ЦПК України, яка визначає умови, за наявності яких суд залишає позов без розгляду, не містить такої підстави для постановлення ухвали про залишення позову без розгляду, як відсутність передумов для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Таким чином, клопотання ОСОБА_1 - представника відповідача ОСОБА_3 про залишення без розгляду позовної заяви до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 185, 257, 260 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 - представника відповідача ОСОБА_3 про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала щодо відмови в залишенні позовної заяви без розгляду не підлягає окремому від рішення суду оскарженню в апеляційному порядку.

Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Повна ухвала складена 02 грудня 2019 року.

Суддя: О.В. Король