Рішення

від 03.12.2019 по справі 320/3411/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2019 року № 320/3411/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Астерс Груп до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

о б с т а в и н и с п р а в и:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Астерс Груп до Державної фіскальної служби України, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щоло нездійснення реєстрації податкових накладних від 31.12.2018 № 22467, № 22385, № 21572, № 21568, № 21286, № 21328, № 21305, № 21299, в день їх фактичного відправлення - 15.01.2019 засобами електронного зв`язку;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні від 31.12.2018 № 22467, № 22385, № 21572, № 21568, № 21286, № 21328, № 21305, № 21299 в Єдиному реєстрі податкових накладних в день їх фактичного відправлення - 15.01.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмовляючи у реєстрації податкових накладних, контролюючий орган не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач стверджує, що складені ним податкові накладні відповідають нормам Податкового кодексу України, у зв`язку з чим підстави для відмови в реєстрації вищезазначених податкових накладних були відсутні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

19 серпня 2019 року представником відповідачів через службу діловодства суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній в задоволенні адміністративного позову просив відмовити. Стверджував, що департаментом інформаційних технологій ДФС України розглянуто лист позивача від 21.01.2019 № 210119/1 та повідомлено, що за даними підсистеми Архів електронної звітності інформаційно-телекомунікаційної системи Єдине вікно подання електронної звітності , станом на 09 год. 00 хв. 11.05.2019 податкові накладні від 31.12.2018 № 22467, № 22385, № 21572, № 21568, № 21286, № 21328, № 21305, № 21299 на реєстрацію не надходили. Це підтверджено листами ДФС України, які було подано позивачем до додатків позовної заяви. Зазначив також, що перенавантаженість серверу ДФС 15.01.2019 вплинула на обробку запитів на отримання відомостей з ЄРПН, а не на прийом податкових накладних/розрахунків коригування та роботу ЄРПН, про що було повідомлено 15.01.2019 на веб-порталі ДФС. У зв`язку з цим вважає доводи позивача необґрунтованими, оскільки не було подано жодного доказу, який би підтверджував реальність направлення на реєстрацію податкових накладних від 31.12.2018 № 22467, № 22385, № 21572, № 21568, № 21286, № 21328, № 21305, № 21299.

Від позивача 22.08.2019 надійшла відповідь на відзив, за результатом вивчення змісту якої судом встановлено, що позивач позов підтримує та просить суд прийняти законне та обґрунтоване рішення.

05 вересня 2019 року суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Астерс Груп зареєстроване в якості юридичної особи 13.06.2008 (номер запису: 1 065 102 0000 011159) за адресою: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Лісова, 6-Г, що підтверджується наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією за кодом в ЄДРПОУ 35995595.

Видами економічної діяльності позивача є: Код КВЕД 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; Код КВЕД 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); Код КВЕД 82.92 Пакування; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; Код КВЕД 73.11 Рекламні агентства; Код КВЕД 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Судом встановлено, що позивачем, на виконання вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в електронному вигляді засобами програмного забезпечення M.Е.doc. , з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, 15.01.2019 направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні: від 31.12.2018 № 22467, № 22385, № 21572, № 21568, № 21286, № 21328, № 21305, № 2129.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем отримано підтвердження про направлення податкових накладних на адресу відповідача саме 15.01.2019.

Крім того, позивачем до позовної заяви додані письмові докази технічних збоїв роботи серверів електронної звітності ДФС України, а саме:

витяг з офіційного веб-сайту ДФС України (sfs.gov.ua) в якому зазначено, що у зв`язку із перенавантаженням серверу ДФС та необхідністю своєчасного прийому податкових накладних/розрахунків коригування, запити щодо отримання відомостей з ЄРПН обробляються із затримкою в часі;

лист-відповідь від 02.04.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю Вектор Звіт (постачальник програмного забезпечення M.E.Doc ), яке підтвердило технічні збої роботи серверів обробки електронної звітності ДФС, а також зазначило, що всі податкові накладні ТОВ Астерс Груп за 15.01.2019, були успішно відправлені до відповідача за допомогою комп`ютерної програми M.E.Doc з використанням електронної пошти.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з метою врегулювання питання, щодо прийняття та реєстрації податкових накладних в кількості 734 штук за 15.01.2019, однак як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідач 01.02.2019 листом за № 5332/6/99-99-09-07-02-15 повідомив позивача, що в ЄРПН зареєстровано лише одну податкову накладну № 22437 від 31.12.2018, що була зареєстрована 17.01.2019, а решта податкових накладних, зокрема: від 31.12.2018 № 22467, № 22385, № 21572, № 21568, № 21286, № 21328, № 21305, № 2129 на реєстрацію до ДФС України не надходили.

25 квітня 2019 року позивач повторно листом № 250419/2 звернувся до відповідача з вимогою забезпечити прийняття та реєстрацію вказаних податкових накладних та проведення розслідування щодо мотивів та причин дій відповідача, що призвели до неприйняття податкових накладних та їх реєстрації в ЄРПН.

15 травня 2019 року листом № 22180/6/99-99-08-10-02-15 ДФС України повідомила позивача, що станом на 09 год. 00 хв. 11.05.2019 за даними підсистеми Архів електронної звітності інформаційно-телекомунікаційної системи Єдине вікно подання електронної звітності , податкові накладні від 31.12.2018 № 22467, № 22385, № 21572, № 21568, № 21286, № 21328, № 21305, № 21299 на реєстрацію не надходили.

Не погоджуючись із спірною бездіяльністю відповідача щодо не реєстрації податкових накладних в ЄРПН, позивач оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до вимог абзацу 13 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку № 1246).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку №1246).

Абзацом 13 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як зазначалося вище та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, позивач 15.01.2019 протягом операційного дня направлено в електронному вигляді до ДФС України податкові накладні, тобто в межах граничного строку для реєстрації вказаних податкових накладних.

Аналіз наведеного свідчить, що позивачем належним чином підтверджено своєчасність направлення ним податкових накладних від 31.12.2018 № 22467, № 22385, № 21572, № 21568, № 21286, № 21328, № 21305, № 21299 для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, представником відповідача не надано до суду доказів надіслання платнику податків протягом операційного дня (15.01.2019) квитанції про прийняття або неприйняття, чи зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, а відтак такі податкові накладні вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних в силу вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог пунктів 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у разі порушення цього терміну реєстрації податкових накладних до платника податків (продавець товарів/послуг, який склав відповідні податкові накладні) застосовуються штрафні санкції визначені цим Кодексом.

Водночас, наявні матеріали справи підтверджують своєчасність подання позивачем податкових накладних від 31.12.2018 № 22467, № 22385, № 21572, № 21568, № 21286, № 21328, № 21305, № 21299 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та невчинення контролюючим органом необхідних дій щодо направлення позивачеві протягом операційного дня квитанції про прийняття або неприйняття, чи зупинення реєстрації вищевказаних податкових накладних.

З урахуванням наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про визнання протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби щодо нездійснення реєстрації податкових накладних поданих позивачем 15.01.2019.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем у відзиві не наведено доводів, які б спростовували надані позивачем пояснення та докази, не надано доказів на підтвердження обґрунтованості заперечень щодо викладених у позові обставин.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами частини третьої статті 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання вимог частини другої статті 77 КАС України, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності вчиненої бездіяльності в частині не реєстрації податкових накладних від 31.12.2018 № 22467, № 22385, № 21572, № 21568, № 21286, № 21328, № 21305, № 21299.

Натомість, позивачем було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду жодних належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своєї бездіяльності.

Згідно з вимогами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1921, 00 грн. згідно з платіжним дорученням № 101348645 від 25.06.2019.

Суд, керуючись частиною першою статті 139 КАС України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо задоволення позовних вимог, присуджує позивачеві 1921, 00 грн. понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 139, 143, 205, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Астерс Груп - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо нездійснення реєстрації податкових накладних від 31.12.2018 № 22467, № 22385, № 21572, № 21568, № 21286, № 21328, № 21305, № 21299, в день їх фактичного відправлення - 15.01.2019 засобами електронного зв`язку.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні від 31.12.2018 № 22467, № 22385, № 21572, № 21568, № 21286, № 21328, № 21305, № 21299 в Єдиному реєстрі податкових накладних в день їх фактичного відправлення - 15.01.2019.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Астерс Груп (місцезнаходження: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Лісова, 6-Г, код ЄДРПОУ 35995595) судовий збір у розмірі 1921,00грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривна 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складання повного рішення 03.12.2019

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.