Рішення

від 03.12.2019 по справі 420/6314/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6314/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про скасування рішення, визнання протиправної відмови, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив:

визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 19.08.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 із врахуванням заробітної плати за період роботи 01.10.1994 р. по 30.09.1999 р. з якого:

з 01.10.1994 р. по 31.12.1997 р. згідно довідки від 01.11.2015 № 1297 за період роботи у Державній судноплавній компанії Чорноморське морське пароплавство ;

з 01.01.1998 р. по 30.09.1999 р. згідно індивідуальних відомостей про застраховане особу (форма ОК-5) за період роботи у Державній судноплавній компанії Українські морські рефрижераторні перевезення .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, у якій просив провести перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 01.10.1994 р. по 30.09.1999 р., при цьому період роботи з 11.04.1997 р. просив врахувати па підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу, у зв`язку з ліквідацією підприємства та відсутністю довідки.

Листом ГУПФУ в Одеській області від 02.09.2019 р. позивачу було відмовлено у проведенні вказаного перерахунку,

30.09.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, у якій просив провести попередній перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 01.10.1994 р. по 30.09.1999 р., при цьому період роботи з 11.04.1997 р. просив врахувати па підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу, повідомити письмово про орієнтований розмір пенсії за результатами вказаного перерахунку, а також падати копії звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб, які подавались ДСК Українські морські рефрижераторні перевезення до органів Пенсійного фонду України у період з 11.04.1997 р. по 30.09.1999 р.

Листом ГУПФУ в Одеській області від 15.10.2019 р. позивачу знову було відмовлено у проведенні вказаного перерахунку та залишено поза увагою питання щодо падання копій звітів.

Позивач вважає, що оскільки заробітна плата позивача за період роботи з 01.01.1998 р. по 30.09.1999 р. підтверджується випискою з системи персоніфікованого обліку (форма ОК-5) та позивач позбавлений можливості надати довідку про заробітну плату у зв`язку з ліквідацією підприємства, він має право па перерахунок пенсії, а отже відмова відповідача в перерахунку пенсії позивачу є неправомірною.

Ухвалою судді від 30.10.2019 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду у відповідності до положень ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

До суду від відповідача 11.11.2019 року надійшов відзив, в якому відповідач у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі з тих підстав, що в довідці № 1297 від 01.11.2015 р., виданої ДСК ЧМП та наданої позивачем до управління, вказаний період з березня 1992 лише по лютий 1997, проте довідка не підтверджена первинними документами. На запит управління, щодо підтвердження сплачених внесків, листом № Д-1037 від 24.11.2015 ДСК ЧМП відмовилось від підтвердження правильності наданих документів та надані завірених копій первинних документів.

Також управлінням зроблено запити до ДСК ЧМП від 22.03.2018 № 1016/06 та від 13.06.2018 № 2205/06, а також № 1796/01 від 11.10.2019 до Департаменту архівної справи та діловодства щодо витребування довідки про заробітну плату позивача за період з квітня 1997 по червень 2000 року. Наданий час відповідь не надходила.

Отже, за відсутності підтвердженої довідки, та враховуючи, що дані з системи персоніфікованого обліку враховуються лише з 1 липня 2000 року, відповідач вважає, що правові підстави для перерахунку пенсії позивачу відсутні.

Крім цього, відповідач зазначає, що за відсутності довідки від Державної судноплавної компанії Українські морські рефрижераторні перевезення (або його правонаступника) та відсутності інформації в Департаменті архівної справи та діловодства, та враховуючи, що дані з системи персоніфікованого обліку враховуються лише з 1 липня 2000 року - правові підстави для перерахунку пенсії позивачу відсутні.

25.11.2019 року до суду надійшла відповідь на відзив в якій додатково зазначено, що як вбачається з матеріалів пенсійної справи, наданої відповідачем, було проведено зустрічну перевірку довідки від 01.11.2015 A4 1297, про що було складено Акт № 350/1 від 21.04.2016 року та за результатами перевірки встановлено, що довідка від 01.11.2015 № 1297 відповідає первинним документам. Таким чином, самим відповідачем надані до суду докази, що підтверджують відповідність довідки від 01.11.2015 № 1297 первинним документам.

Крім того, заперечуючи проти вимоги позивача здійснити перерахунок пенсії на підставі згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) за період роботи у ДСК Українські морські рефрижераторні перевезення з 01.01.1998 р. по 30.09.1999 р., представник відповідача посилається на відсутність архівної довідки та можливість врахування даних персоніфікованого обліку лише з 01 липня 2000 року. Позивач зазначає, що в матеріалах пенсійної справи позивача вже наявні індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) за період роботи у ДСК Українські морські рефрижераторні перевезення з 01.01.1998 р. по 30.09.1999 р., які повністю підтверджують сплату страхових внесків за позивача, оскільки ці дані вже внесені до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, не здійснювалося.

При цьому суд зазначає, що в період з 20.11.2019 року по 02.12.2019 року суддя перебував у відпустці, а тому справа розглядається в перший день після виходу з відпустки, а саме 03.12.2019 року.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 отримує пенсію за віком за нормами Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

19.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, у якій просив провести перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 01.10.1994 р. по 30.09.1999 р., при цьому період роботи з 11.04.1997 р. просив врахувати па підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу, у зв`язку з ліквідацією підприємства та відсутністю довідки.

Листом ГУПФУ в Одеській області від 02.09.2019 р. позивачу було відмовлено у проведенні вказаного перерахунку, оскільки відсутня довідка про заробітну плату за період роботи з 01.10.1994 р. по 30.09.1999 р.

30.09.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, у якій просив провести попередній перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 01.10.1994 р. по 30.09.1999 р., при цьому період роботи з 11.04.1997 р. просив врахувати па підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу, повідомити письмово про орієнтований розмір пенсії за результатами вказаного перерахунку, а також надати копії звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб, які подавались ДСК Українські морські рефрижераторні перевезення до органів Пенсійного фонду України у період з 11.04.1997 р. по 30.09.1999 р.

Листом ГУПФУ в Одеській області від 15.10.2019 р. позивачу знову було відмовлено у проведенні вказаного перерахунку у зв`язку з відсутністю довідки про заробітну плату за період роботи з квітня 1997 року по 2000 рік. При цьому, питання щодо падання копій звітів, які просив надати, залишено відповідачем поза увагою.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV, страховий стаж-період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно із ст.20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно із п.2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Згідно із пунктом 4.2 Порядку, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, заробіток, який враховується при обчисленні пенсії ОСОБА_1 за період з 01.03.1992 року по 28.02.1997 року склав 4957,07078 грн., що підтверджується довідкою №1297 від 01.07.2015 року про заробіток для обчислення пенсії, виданою ДСК Чорноморське морське пароплавство .

Зазначена довідка відповідає формі, затвердженій Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Управлінням пенсійного фонду України в Приморському районі Одеської області була проведена зустрічна перевірка достовірності та обґрунтованості відомостей, зазначених у довідці про заробітну плату для обчислення пенсії №1297 від 01.07.2019 року, за результатом якої було складено Акт від 21.04.2016 року №350/1.

Зі змісту даного акту вбачається, що дані довідки №1297 від 01.07.2015 року відповідають первинним документам, за результатами перевірки встановлено: відхилень не виявлено.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що заробітна плата позивача за період з 01.10.1994 року по 01.02.1997 року, зазначена у довідці №1297 від 01.07.2015 року повинна враховуватись при обчисленні пенсії.

Стосовно посилань відповідача на той факт, що дані з системи персоніфікованого обліку враховуються лише з 1 липня 2000 року і за відсутності довідки від Державної судноплавної компанії Українські морські рефрижераторні перевезення (або його правонаступника) та відсутності інформації в Департаменті архівної справи та діловодства - правові підстави для перерахунку пенсії позивачу відсутні, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державна судноплавна компанія Українські морські рефрижераторні перевезення (код ЄДРПОУ 24767143) припинена з 16.04.2014 року.

Відповідно до листа Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради від 06.08.2019 року №2700-Т-11.1-21 документи Державної судноплавної компанії Українські морські рефрижераторні перевезення на зберігання до департаменту не надавались.

У зв`язку з встановленими обставинами суд зазначає, що позивачем з свого боку, як особою, яка звертається з заявою про перерахунок пенсії, було дотримано усі вимоги чинного на момент подачі заяви законодавства.

При цьому позивач не може нести відповідальність за дії посадових осіб, з вини яких на цей час невідомо місцезнаходження первинних документів на підтвердження інформації щодо заробітної плата позивача за період роботи у Державній судноплавній компанії Українські морські рефрижераторні перевезення .

Разом з цим суд зазначає, що в матеріалах пенсійної справи позивача вже наявні індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) за період роботи у ДСК Українські морські рефрижераторні перевезення з 01.01.1998 р. по 30.09.1999 р. які повністю підтверджують сплату страхових внесків за позивача, оскільки ці дані вже внесені до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, оскільки заробітна плата позивача за період роботи і з 01.01.1998 р. по 30.09.1999 р. підтверджується випискою з системи персоніфікованого обліку (форма ОК-5) та позивач позбавлений можливості падати довідку про заробітну плату у зв`язку з ліквідацією підприємства, він має право на відповіднийперерахунок пенсії, а отже відмова відповідача в перерахунку пенсії позивачу є неправомірною

Такий висновок суду узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини.

Так, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("Stretch V. The United Kingdom " № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("MALTZAN (FREIHERR VON) AND OTHERS V. GERMANY " № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

У пункті 40 справи "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що "право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 є протиправною.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 19.08.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 із врахуванням заробітної плати за період роботи 01.10.1994 р. по 30.09.1999 р. з якого: з 01.10.1994 р. по 31.12.1997 р. згідно довідки від 01.07.2015 № 1297 за період роботи у Державній судноплавній компанії Чорноморське морське пароплавство ; з 01.01.1998 р. по 30.09.1999 р. згідно індивідуальних відомостей про застраховане особу (форма ОК-5) за період роботи у Державній судноплавній компанії Українські морські рефрижераторні перевезення .

Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача з боку відповідача є належним та достатнім в даному випадку.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги суд враховує, що позивачем у прохальній частині позовних вимог помилково було зазначено дату довідки №1297 як 01.11.2015 року, замість правильної 01.07.2015 року, а тому суд вважає за необхідне вважати правильною датою довідки №1297 саме 01.07.2015 року.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 1536,80 грн.

У зв`язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1536,80 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про скасування рішення, визнання протиправної відмови, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 19.08.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 із врахуванням заробітної плати за період роботи 01.10.1994 р. по 30.09.1999 р. з якого: з 01.10.1994 р. по 31.12.1997 р. згідно довідки від 01.07.2015 № 1297 за період роботи у Державній судноплавній компанії Чорноморське морське пароплавство ; з 01.01.1998 р. по 30.09.1999 р. згідно індивідуальних відомостей про застраховане особу (форма ОК-5) за період роботи у Державній судноплавній компанії Українські морські рефрижераторні перевезення .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 1536 (тисяча п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук.

.