Постанова

від 22.07.2009 по справі 2а-5571/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22.07.2009 < Час проголошення > № 2а-5571/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П. при секретарі судового засідання Сергієнко-Колодій В.В. вирішив адміністративну справу

за позовом Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариство з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" про стягнення адміністративно-господарських (штрафних) санкцій за участю представників сторін:

від позивача -Достова Т.В.

від відповідача -Харченко А.В.

Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю Кімет-плюс`про стягнення адміністративно-господарських (штрафних) санкцій за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2008 році.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в порушення статті 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" із змінами та доповненнями, відповідач не працевлаштував одного інваліда, якого повинен був працевлаштувати за законом, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу по створенню робочих місць та працевлаштуванню інвалідів за 2008 рік у розмірі 4333,34 грн. Крім того, за невиконання відповідачем нормативу щодо працевлаштування інвалідів, на підставі п. 3.7 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерством праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року № 233, позивачем нарахована пеня в розмірі 25,95 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 08.07.2009 року.

В судових засіданнях 08.07.2009 року та 22.07.2009 року представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судових засіданнях 08.07.2009 року та 22.07.2009 року проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що ним були вжиті всі необхідні заходи, передбачені законодавством для працевлаштування інваліда, зокрема, відповідачем у 2006 році подавався Звіт про наявність вакансій станом на 20.10.2006 року до Шевченківського районного центру зайнятості в місті Києві, крім того, відповідачем у 2006 році направлялись листи до Центру соціально-трудової реабілітації інвалідів, Київського міського центру роботи з інвалідами, Головного центру професійної, медичної та соціальної реабілітації інвалідів з проханням направити одного інваліда для працевлаштування.

В судовому засідання 08.07.2009 року судом оголошувалася перерва в розгляді справи до 22.07.2009 року в порядку ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

12.02.2009 року ТОВ Кімет-плюс`подало до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік" -по формі 10-ПІ (поштова-річна), затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року № 42.

Відповідач у Звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік вказав, що середньооблікова чисельність працівників облікового складу підприємства у 2008 році становила 12 чоловіка, відповідно до 4-х відсоткового нормативу повинен був працевлаштувати одного інваліда, проте не працевлаштував жодного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ із змінами та доповненнями (далі - Закон № 875), Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70 та Положенням про Фонд України соціальної захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 р. № 1434.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", для підприємств (об`єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік -у кількості одного робочого місця.

Керівники підприємств (об`єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання у разі незабезпечення зазначених нормативів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Штатна чисельність працівників відповідача у 2008 році становила 12 осіб, відповідач мав влаштувати на роботу одного інваліда, проте зазначеного нормативу не виконав.

Статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства (об`єднання), установи і організації не залежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об`єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Статтею 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров`я, матеріального забезпечення, посильній трудовій та громадській діяльності.

Посилання відповідача на те, що він здійснив всі необхідні заходи для працевлаштування інваліда шляхом направлення до Шевченківського районного центру зайнятості в місті Києві Звіту про наявність вакансій, судом не приймаються до уваги, оскільки зазначений Звіт про наявність вакансій подавався відповідачем у 2006 році (копія звіту про наявність вакансій станом на 20.10.2006 року наявна в матеріалах справи). Тобто, відповідачем вживались заходи для працевлаштування інваліда у 2006 році, доказів того, що за період 2008 року, за який позивачем нараховані адміністративно-господарські санкції, відповідачем вживались заходи для працевлаштування інвалідів, останнім суду не надані. З цих же підстав судом не приймаються до уваги і подані відповідачем листи з проханням направити інваліда для працевлаштування до Центру соціально-трудової реабілітації інвалідів, Київського міського центру роботи з інвалідами, Головного центру професійної, медичної та соціальної реабілітації інвалідів, оскільки останні направлялись до вказаних органів у 2006 році.

Доказів того, що відповідач у 2008 році вживав заходи, необхідні для організації працевлаштування інвалідів, останнім суду не подано. Крім того, слід звернути увагу, що згідно положень частини 4 статті 20 Закону України Про зайнятість населення`підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв`язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Зазначене спростовує посилання відповідача на те, що оскільки він подавав до районного центру зайнятості звіт про наявність вакансій станом на 20.10.2006 року, то до нього не можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції за невиконання робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2008 рік.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2008 рік в розмірі 4333,34 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів в розмірі 25,95 грн.

Відповідно до п. п. 2, 3.4 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 р. № 233, установи і організації, в тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю сплачують суму адміністративно-господарських санкцій та пеню відділенням Фонду соціального захисту інвалідів. Нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно, тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів в розмірі 25,95 грн. підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кімет-плюс (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10, код ЄДРПОУ 24097895) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р/р 31219230700001 ГУ ДКУ в м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 24262621, код призначення платежу 50070000;01) адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2008 рік в розмірі 4333 (чотири тисячі триста тридцять три) грн. 34 коп. та пеню в розмірі 25 (двадцять п`ять) грн. 95 коп.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя Васильченко І.П.