Постанова

від 19.10.2009 по справі 2а-7813/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 жовтня 2009 року 15:24 № 2а-7813/09/2670

За позовомДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю Едера Макс , Товариства з обмеженою відповідальністю Меріт Консалтинг прозобов`язання вчинити дії та стягнення 1 448 000,00 грн. Суддя Вовк П.В.

Секретар судового засідання Голод В.С.

Представники:

Від позивача Від відповідача 1 Від відповідача 2 Ткач С.С. не прибув не прибув

На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 19.10.2009 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 20.10.2009.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва (далі позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про зобов`язання товариство з обмеженою відповідальністю Едера Макс (далі відповідач 1) повернути грошові кошти, одержані за договором № КР 34/1352 від 15.02.2007 року, у розмірі 1 448 000, 00 грн. товариству з обмеженою відповідальністю Меріт Консалтинг (далі відповідач 2) та стягнення з відповідача 2 до державного бюджету коштів, сплачених за договором № КР 34/1352 від 15.02.2007 року у розмірі 1 448 000,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.07.2009 відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-7813/09/2670.

19.10.2009 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просить суд позов задовольнити.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 18.07.2008 року по справі № 4127/08 встановлено, що при створенні ТОВ Едера Макс`була відсутня дійсна воля і волевиявлення особи, яка зазначена як засновник товариства на створення цього підприємства з митою здійснення підприємницької діяльності, статут про створення і діяльність ТОВ Едера Макс`є фіктивним правочином, оскільки вчинений без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлені, визнано з часу реєстрації недійсним статут ТОВ Едера Макс`та визнано недійсною реєстрацію ТОВ Едера Макс`як платника податку на додану вартість, з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість, а тому до відповідачів має бути застосована адміністративна господарська санкція, передбачена ст. 208 Господарського кодексу України.

Представник відповідача 1 в судове засідання не прибув, про неприбуття представника відповідач 1 суд не повідомив, заяв про розгляд справи за відсутністю представника від відповідача 1 до суду не надходило. Судові виклики направлені відповідачу 1 повернулися до суду з довідкою відділення зв`язку про незнаходження адресата.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру місцезнаходження ТОВ Едера Макс вказано: 03150, м. Київ, вул. Боженко, 66, зазначена адреса співпадає з адресою відповідача 1 вказаною у позовній заяві.

Представник відповідача 2 в судове засідання не прибув, про неприбуття представника відповідач 2 суд не повідомив, заяв про розгляд справи за відсутністю представника від відповідача 2 до суду не надходило.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, направленого відповідачу 2 за фактичною адресою місцезнаходження, вказаною позивачем у позовній заяві, повідомлення про дату час та місце проведення судового засідання отримано уповноваженою особою відповідача 2 - 21.09.2009 року.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає відповідачів належним чином повідомленими про дату час і місце проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, 25.12.2006 року державним реєстратором Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, зареєстровано ТОВ Едера Макс , як юридичну особу, ідентифікаційний код: 34803742, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Боженка,66.

Відповідно до даного витягу, засновником та керівником ТОВ Едера Макс`є ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, 10.06.2004 року державним реєстратором Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, зареєстровано ТОВ Меріт Консалтинг , як юридичну особу, ідентифікаційний код: 32981037.

15.02.2007 року між ТОВ "Меріт Консалтінг" та ТОВ "Едера Макс" укладено договір про надання юридичних та інформаційних послуг № КР 34/1352.

Відповідно до даного договору, ТОВ "Едера Макс" надалі "Компанія" в особі директора ОСОБА_1., що діє на підставі Статуту, яке є платником податку на прибуток на загальних підстава, з однієї сторони, та ТОВ "Меріт Консалтінг", надалі "Клієнт" в особі ОСОБА_2 , що діє на підставі Статуту, яке є платником податку на прибуток на загальних підставах, з другої сторони, а разом далі іменуються "Сторони", уклали цей договір про надання юридичних та інформаційних послуг.

Відповідно до п.1.1 ст. 1 договору Компанія надає Клієнту комплекс юридичних та інформаційних послуг, а Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити надані Компанією послуги на умовах визначених цим Договором.

Відповідно до п. 3.2 ст. 3 договору Клієнт сплачує компанії за надання юридичних послуг, плату в розмірі 867 500,00 грн.

02.04.2007 року відповідачами, укладено додатковий договір № 1 до договору № КР 34/1352, відповідно до п.1 якого сторони домовились, п.3.2 ст. 3 договору № КР 34/1352 викласти у наступній редакції За надання юридичних та консультаційних послуг, передбачених статтею 1 цього договору, Клієнт сплачує Компанії плату в розмірі 1 448 000,00 грн.

14.05.2007 року відповідачем 1, видано відповідачу 2, податкову накладну № 58 відповідно до якої, відповідач 2 на виконання договору № КР 34/1352 від 15.02.2007 року сплатив відповідачу 1 за надання юридичних та інформаційних послуг 867 500,00 грн.

25.05.2007 року відповідачем 1, видано відповідачу 2, податкову накладну № 61 відповідно до якої, відповідач 2 на виконання договору № КР 34/1352 від 15.02.2007 року сплатив відповідачу 1 за надання юридичних та інформаційних послуг 580 500,00 грн.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 18.07.2008 року по справі № 4127/08 встановлено, що при створенні ТОВ Едера Макс`була відсутня дійсна воля і волевиявлення особи, яка зазначена як засновник товариства на створення цього підприємства з митою здійснення підприємницької діяльності, статут про створення і діяльність ТОВ Едера Макс`є фіктивним правочином, оскільки вчинений без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлені, визнано з часу реєстрації недійсним статут ТОВ Едера Макс`та визнано недійсною реєстрацію ТОВ Едера Макс`як платника податку на додану вартість, з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про підприємництво" підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб`єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Отже, виходячи з аналізу вищезазначених норм, та враховуючи, що договір № КР 34/1352 від 15.02.2007 року від імені ТОВ Едера Макс`укладено невідомою особою, без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, суд прийшов до висновку, що даний договір є нікчемним, а господарські зобов`язання, які виникли у відповідачів за цім договором є недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов`язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов`язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов`язанням, а у разі виконання зобов`язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в дохід держави.

Отже, виходячи з аналізу статті 208 ГК України, передбачені нею санкції, які за своїм змістом є конфіскаційними, застосовує лише суд. Це правило відповідає статті 41 Конституції України, згідно з якої конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Таким чином, оскільки передбачені ч. 1 ст. 208 ГК України санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в дохід держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських санкцій як такі, що відповідають визначенню, наведеному в частині першій статті 238 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, виходячи з аналізу вищенаведених норм, встановлені частиною 1 статті 208 ГК санкції можуть бути застосовані лише з дотриманням строків, установлених статтею 250 цього Кодексу, що також підтверджується позицією Верховного суду України, викладеної у постанові № 07/99/21-405во07від 25.09.2007 року Про визнання недійсними угод купівлі продажу .

Враховуючи вищенаведене та враховуючи, що договір № КР 34/1352 укладено між відповідачами 15.02.2007 року, податкові накладні видані у травні 2007 року, а позивач звернувся до суду з даним позовом у липні 2009 року, тобто з моменту вчинення правопорушення пройшло більше ніж один рік, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Крім того, щодо позовних вимог про зобов`язання товариство з обмеженою відповідальністю Едера Макс`повернути товариству з обмеженою відповідальністю Меріт Консалтинг`грошові кошти, одержані за договором № КР 34/1352 від 15.02.2007 року, у розмірі 1 448 000,00 грн., суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 208 ГК України встановлено, що за господарським зобов`язанням, яке визнано недійсним у разі наявності наміру лише у однієї із сторін такого зобов`язання, усе одержане нею, повинно бути повернено другій стороні.

Тобто, дії щодо повернення стороною недійсного зобов`язання, іншій стороні всього отриманого у разі виконання такого зобов`язання є обов`язком суб`єкта господарювання, який прямо передбачений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України Про державну податкову службу в Україні`до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об`єднаних державних податкових інспекцій належить подача до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, у даному випадку, звертаючись до суду з вимогою про зобов`язання товариство з обмеженою відповідальністю Едера Макс`повернути товариству з обмеженою відповідальністю Меріт Консалтинг`грошові кошти, одержані за договором № КР 34/1352 від 15.02.2007 року, у розмірі 1 448 000,00 грн. позивач фактично діє від імені суб`єкта господарювання тобто, діє з перевищенням наданих йому повноважень та у спосіб, що не передбачений законом.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2,158-162 КАСУ, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя П.В.Вовк