Постанова

від 31.01.2010 по справі 7/396

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 лютого 2010 року15:25 № 7/396

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Арсірія Р.О. , суддів Вовка П.В. Пісоцької О.В. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доПечерсько-Голосіївського об"єднаного районного в м. Києві військового комісаріату Міністерства оборони України простягнення заборгованості в сумі 47880,00 грн. Представники:

від позивачаОСОБА_2 , особисто (правонаступник)від відповідачів 1 та 2Не прибулиПозивачі звернулися до суду з позовом про стягнення з правонаступника 409-го важкого бомбардувального авіаційного полку Збройних Сил СРСР одноразової грошової допомоги у зв`язку з першою групою інвалідності внаслідок захворювання, отриманого в період проходження військової служби.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу на підставі рішення Медико-соціальної експертної комісії було встановлено інвалідність І групи. Враховуючи, що інвалідність пов`язана з проходженням військової служби, тобто з виконанням службових обов`язків, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.07 № 284 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році».

Відповідачі в судове засідання не прибули, заперечень на позов не подали.

Судом було допущено заміну неналежного відповідача Військової частини 409-й важкий бомбардирувальний полк Збройних сил СРСР на належного Міністерство оборони України та залучено Печерсько-Голосіївський об`єднаний районний військовий комісаріат.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом було допущено вступ до справи правонаступника позивача ОСОБА_2 . Правонаступництво права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ґрунтується у тому числі на приписах, закріплених у статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до цієї норми кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі статтями 177, 190 та 316 Цивільного кодексу України право позивача на отримання одноразової грошової допомоги є майновим правом, а отже є об`єктом права власності позивача.

Згідно зі ст.1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Згідно з положеннями цієї статті син позивача ОСОБА_2 (правонаступник) успадкував належну до сплати позивачу суму одноразової допомоги у зв`язку з інвалідністю, яка не була йому виплачена за життя.

Відповідно до ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто на підставі наявних у справі доказів.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Як підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 встановлено першу групу інвалідності з 15.08.2006.

Відповідно до Довідки до Акта огляду МСЕК № 000703 причиною інвалідності визначено захворювання, отримане в період проходженням військової служби.

Позивач звертався до відповідача-1 про виплату одноразової грошової допомоги, проте звернення позивача залишилось поза увагою.

Відповідно до ст.41 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу`у разі каліцтва, заподіяного військовослужбовцю під час виконання службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі від трирічного до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, і призначається пенсія по інвалідності.

Порядок виплати такої одноразової грошової допомоги також врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 21.12.2007, якою затверджено «Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році». Разом з тим, суд відхиляє доводи позивача, які ґрунтуються на нормах цього Порядку, оскільки останній прийнятий після встановлення позивачу інвалідності, а отже не має зворотної сили.

Позивач просить зобов`язати відповідача виплатити йому одноразову грошову допомогу в розмірі 5-річного грошового забезпечення.

Зважаючи на те, що ст. 41 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу`встановлює межі одноразової грошової допомоги від 3-річного до 5-річного розміру грошового забезпечення, суд враховує ступінь інвалідності позивача та вважає, що зроблений позивачем розрахунок та заявлений розмір є обґрунтованим.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Згідно з п.15 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України публічною службою є, зокрема, військова служба.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не виконав покладеного на нього обов`язку щодо доказування.

Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з Міністерства оборони України одноразову грошову допомогу в сумі 47880 гривень у зв`язку з настанням інвалідності внаслідок захворювання, отриманого в період проходження військової служби, на користь ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий Суддя Р.О. Арсірій

Судді П.В. Вовк

О.В. Пісоцька