Ухвала

від 02.12.2019 по справі 640/8423/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

02 грудня 2019 року м. Київ№ 640/8423/19 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представника відповідача Степаненко Т.М., представника третьої особи Яндян Е.А., розглянувши у відкритому судовому засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Динис П.В., за участі третіх осіб: ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Рієлтіс Плюс" про визнання протиправним наказу, визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Динис П.В. про визнання протиправним наказу, визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2019р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2019р. закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.

У підготовчі засідання призначені на 13.09.2019р. та 21.10.2019р. позивача не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові конверти з довідками про причини повернення за закінченнями терміну зберігання.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі та судова повістка нам 21.10.2019р. були направлені на адресою позивача зазначену в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 .

У судове засідання призначене на 02.12.2019р., позивача не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, про що свідчить наявний в матеріалах справи поштовий конверт з довідкою про причину повернення за закінченням терміну зберігання.

Судова повістка на 02.12.2019р. була направлена на адресу позивача зазначену в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 .

Причини неявки у судові засідання суду невідомі, заяви чи клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи за відсутності позивача, заява про зміну місця проживання (перебування, знаходження) до суду не надходили.

В судовому засіданні 02.12.2019р. за участі представника відповідача та представника третьої особи, судом було поставлено на обговорення питання залишення позову без розгляду.

Представник відповідача та третьої особи наполягали на залишенні позову без розгляду.

Вирішуючи питання залишення позову без розгляду, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 126 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

Частиною 8 ст. 126 КАС України передбачено, що вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Відповідно до ч.1 ст. 131 КАС України учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що власне повторність означає вчинення знову, тобто основною ознакою повторності є здійснення аналогічного, тотожного. При цьому черговість та порядок вчинення дій не впливає на факт їх повторності. А тому повторне неприбуття як підстава для залишення позовної заяви без розгляду означає нез`явлення у судове засідання два чи більше рази без поважних причин протягом усього розгляду справи (а не обов`язково двічі підряд). Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2011 року у справі №К/9991/15646/11.

Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною п`ятою цієї ж статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України обумовлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

З огляду на конструкцію норм частини п`ятої статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, серед підстав для застосування передбаченого цими статтями наслідку виокремлено як альтернативні:

- неявка позивача в судове засідання без поважних причин або

- неповідомлення позивачем про причини неявки в судове засідання.

Водночас комплексний аналіз положень зазначених норм процесуального закон дає підстави для таких висновків.

Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Отже, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з`ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що неявки позивача в судові засідання перешкоджають розгляду справи, адже суд позбавлений можливості оцінити належність та допустимість наданих позивачем доказів, за відсутності пояснень особи, яка подала такі документи - позивача, співвідношення таких доказів з предметом доказування у цій справі.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2011р. по справі №17-рп/2011 також визначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.89 у справі Юніон Аліментаріа проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України ).

Разом з тим, суд також звертає увагу, що перебіг строків судового розгляду в адміністративних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно прийняте не на користь особи або виконанням рішення, ухваленого на користь особи.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, уникнення затягування судового розгляду, можливості в повній мірі з`ясувати обставини справи, а також з метою дотримання прав всіх учасників судового процесу, суд вважає за необхідне, у зв`язку з неявкою належним чином повідомленого позивача в судові засідання, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі, залишити позов без розгляду.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 240, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Копію ухвали про залишення позову без розгляду надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст складено 03.12.2019р.

Суддя С.К. Каракашьян