Постанова

від 26.11.2019 по справі 826/13524/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13524/17 Суддя (судді) першої інстанції: Огурцов О.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Земляної Г.В., Собківа Я.М.,

за участю секретаря Левченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК "НБМ-Радіо" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019 у справі за адміністративним позовом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК "НБМ-Радіо" про анулювання ліцензії на мовлення,

В С Т А Н О В И В:

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК "НБМ-Радіо" про анулювання ліцензій на мовлення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019 позов задоволено частково.

Анульовано Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРК "НБМ-Радіо" ліцензії на мовлення від 21.09.2012 Серії НР № 00435-м, від 16.02.2015 Серії НР № 00432-м, від 22.01.2013 Серії НР № 00436-м.

В частині позовних вимог щодо анулювання ліцензії на мовлення від 23.05.2009 Серії НР № 00437-м відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, апелянтом подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити в задоволенні позову повністю.

Доводи апелянта обґрунтовані тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а обрана позивачем санкція не відповідає характеру порушення та не є співмірною із видом такого порушення. Окрім того, апелянт звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені у справі № 826/14599/17 щодо подібних правовідносин.

Представник апелянта в судовому засіданні наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив скасувати, а в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апелянта, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, які з`явились, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Національною радою з питань телебачення і радіомовлення видано Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРК "НБМ-Радіо" ліцензії на мовлення від 23.05.2009 Серії НР № 00437-м терміном дії з 23.05.2009 по 23.05.2016, від 21.09.2012 Серії НР № 00435-м терміном дії з 21.09.2012 по 21.05.2019, від 16.02.2015 Серії НР № 00432-м терміном дії з 16.02.2015 по 16.02.2022, від 22.01.2013 Серії НР № 00436-м терміном дії з 22.01.2013 по 22.01.2020.

26.05.2017 до Національної ради надійшла заява Громадської організації "Детектор медіа" щодо перевірки низки компаній на предмет дотримання ними вимог статті 35 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", кінцевим бенефіціаром яких, згідно відомостей державного реєстру, є ОСОБА_1 , зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРК "НБМ-Радіо".

Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення 01.06.2017 прийнято рішення №826 "Про призначення позапланової перевірки ТОВ ТРК НБМ-Радіо , м. Київ (HP № 00437-м від 23.05.2009, HP № 00435-м від 21.09.2012, НP № 00432-м від 16.02.2015 та HP № 00436-м від 22.01.2013, ефірне РМ, позивні: Ретро ФМ )", з метою перевірки дотримання вимог статті 35 Закону України "Про телебачення та радіомовлення".

10.07.2017 Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення за результатами проведеної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК "НБМ-Радіо" складено акт №44 ПК/Кв/С/17, в якому зазначено наступне: "2.1. Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.07.2017 року кінцевим бенефіціарним власником контролером ТОВ "ТРК "НБМ-Радіо", м. Київ, є ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (відповідно до п. 2 та б Положення про порядок і умови користування даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, затвердженого Наказом Держкомстату України 28.11.2005 р. № 386, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 грудня 2005 р. за № 1509/11789, з відповідними змінами, відомості, що містяться в Реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, крім випадків, передбачених законами. Відомості з Реєстру надаються на запит користувача про видачу відомостей на паперовому носії або в електронному вигляді).

20 квітня 2017 року до Національної ради надійшов лист від ТОВ ТРК НБМ-РАДІО , м. Київ, (вх. № 16/2809), про зміну кінцевого бенефіціарного власника (став ОСОБА_1 ).

Відповідно до вимог статті 35 Закону України Про телебачення і радіомовлення у разі виникнення підстави для переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку із зміною організаційно-правової форми, умов діяльності ліцензіата чи зміною відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ліцензіат зобов`язаний протягом 30 робочих днів подати Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення разом з документами або їх засвідченими заявником копіями, що підтверджують зміну. До заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку із зміною відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ліцензіат додає відомості про структуру власності з у рахуванням внесених змін.

Форму заяви про переоформлення ліцензії на мовлення було затверджено Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 2434 від 18.12.2013 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 січня 2014 р. за №43/24820.

Відповідно до наявних в Національній раді України з питань телебачення - радіомовлення документальних свідчень станом на 31 травня 2017 року заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензій на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника, документів або їх засвідчених заявником копій, що підтверджують зміну, а також відомостей про структуру власності з урахуванням внесених змін, ТОВ ТРК НБМ-РАДІО , м. Київ, не надало.

Враховуючи вищезазначене, перевіркою встановлено порушення ТОВ "ТРК "НБМ-Радіо", м. Київ, вимог статті 35 Закону України "Про телебачення і радіомовлення"."

05.10.2017 Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення за результатами розгляду акту від 10.07.2017 № 44 ПК/Кв/С/17 прийнято рішення № 1884 "Про результати позапланової перевірки ТОВ ТРК НБМ-Радіо , м. Київ (HP № 00437-м від 23.05.2009, HP № 00435-м від 21.09.2012, НP № 00432-м від 16.02.2015 та HP № 00436-м від 22.01.2013, ефірне РМ, позивні: Ретро ФМ )", яким вирішено визнати факт неподання ТОВ ТРК НБМ-РАДІО , м. Київ, заяв про переоформлення ліцензій HP № 00437-м від 23.05.2009, HP № 00435-м від 21.09.2012, HP № 00432-м від 16.02.2015, HP № 00436-м від 22.01.2013 у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата та звернутись до суду з позовом про анулювання ліцензій на мовлення ТОВ ТРК НБМ-РАДІО , м. Київ, HP № 00437-м від 23.05.2009, HP № 00435-м від 21.09.2012, HP № 00432-м від 16.02.2015, HP № 00436-м від 22.01.2013.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що наявні підстави вважати, що кінцевий бенефіціарний власник ТОВ ТРК НБМ-РАДІО був змінений під час дії вимог статті 35 Закону України Про телебачення і радіомовлення в редакції чинній з 30.11.2016, тому у відповідача виник прямий обов`язок у необхідності переоформлення ліцензії на мовлення та подачі відповідної заяви разом з документами, визначеними вказаним Законом, протягом 30 робочих днів з дня виникнення підстав для таких дій. Проте, відповідачем не було подано до Національної ради заяви за формою, встановленою Рішенням Національно ради України з питань телебачення і радіомовлення від 18.12.2013 №2434.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, та при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 1 Закону України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.

Статтею 13 вказаного Закону передбачено, що Національна рада, зокрема, здійснює нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій; застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону; контроль та нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), а за їх відсутності - про всіх власників та учасників телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги і всіх фізичних осіб та власників і учасників юридичних осіб на всіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги, про пов`язаних осіб та про структуру власності телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги. Контроль здійснюється шляхом подання Національною радою запитів про надання інформації до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб, запитів на отримання інформації з державних реєстрів, а також запитів про надання інформації до компетентних органів іноземних держав відповідно до міжнародних нормативно-правових актів, ратифікованих Верховною Радою України.

Відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення передбачена статтею 71 Закону України Про телебачення і радіомовлення .

Згідно з положеннями частини другої вказаної статті міру відповідальності та відповідні санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлює суд. У визначених цим Законом випадках санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлюються Національною радою.

Рішення про оголошення попередження приймається у разі першого порушення законодавства чи умов ліцензії телерадіоорганізацією або першого порушення законодавства провайдером програмної послуги (частина сьома статті 72).

Рішення про стягнення штрафу приймається: якщо після винесення попередження відповідні порушення не були усунені; якщо телерадіоорганізація за час після видачі (продовження) ліцензії вже отримала не менше трьох попереджень; якщо провайдер програмної послуги за час після сплати ним попереднього штрафу вже отримав не менше трьох попереджень (частина восьма статті 72).

Частиною дванадцятою статті 72 Закону України Про телебачення і радіомовлення передбачено, що якщо порушення не були усунені після попередження та стягнення штрафу, Національна рада подає до суду справу про анулювання ліцензії на мовлення телерадіоорганізації або справу про скасування державної реєстрації провайдера програмної послуги.

Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що зверненню Національної ради до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення мають передувати, як факти систематичного порушення телерадіоорганізацією законодавства про телебачення і радіомовлення, так і застосування до неї послідовно таких санкцій, як попередження та стягнення штрафу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 04 липня 2019 року у справі № 826/25903/15.

Згідно з частинами першою та другою статті 35 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" у разі зміни даних, передбачених частиною третьою цієї статті або абзацами п`ятим і шостим частини четвертої статті 27 цього Закону, ліцензіат подає Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення за встановленою Національною радою формою. До заяви додаються завірені у встановленому порядку копії документів, які підтверджують необхідність внесення змін до ліцензії.

Частиною третьою статті 35 вказаного Закону (в редакції чинній з 30.11.2016) передбачено, що підставами для переоформлення ліцензії на мовлення можуть бути: а) зміна організаційно-правової форми та умов діяльності ліцензіата; б) наміри ліцензіата змінити організаційні чи технічні характеристики мовлення та внести відповідні зміни до умов ліцензії; в) необхідність внесення змін до умов ліцензії у зв`язку із переходом від аналогового до цифрового мовлення; г) необхідність внесення змін до умов ліцензії у зв`язку з переходом на суспільне телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України"; ґ) зміна відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) заявника.

Відповідно до частини четвертої статті 35 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (в редакції чинній з 30.11.2016) у разі виникнення підстави для переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку із зміною організаційно-правової форми, умов діяльності ліцензіата чи зміною відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ліцензіат зобов`язаний протягом 30 робочих днів подати Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення разом з документами або їх засвідченими заявником копіями, що підтверджують зміну. До заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку із зміною відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ліцензіат додає відомості про структуру власності з урахуванням внесених змін.

Частиною шостою статті 72 Закону України Про телебачення і радіомовлення передбачено, що Національна рада може застосувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги такі санкції: оголошення попередження; стягнення штрафу; анулювання ліцензії на підставі рішення суду за позовом Національної ради.

Згідно з положеннями частини п`ятої статті 37 Закону України Про телебачення і радіомовлення Національна рада може звертатися до суду про анулювання ліцензії на мовлення на підставі:

а) факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі-неліцензіату з метою проведення нею інформаційної діяльності;

б) факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата;

в) факту невиконання розпоряджень про усунення порушень законодавства та ліцензійних вимог;

г) факту відмови ліцензіата у проведенні працівниками Національної ради перевірки його діяльності відповідно до вимог законодавства України;

ґ) факту невідповідності ліцензіата визначеним статтею 12 цього Закону вимогам щодо заснування телерадіоорганізацій, обмеження частки власності іноземних фізичних та юридичних осіб в акціонерному або статутному капіталі телерадіоорганізації, а також до установчих і статутних документів телерадіоорганізації.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що Законом України Про телебачення і радіомовлення встановлено три види санкцій за порушення телерадіокомпанією законодавства у сфері телебачення і радіомовлення. При цьому, вичерпний перелік підстав, наведених у частині п`ятій статті 37 Закону України Про телебаченні і радіомовлення , за яких Національна рада з питань телебачення і радіомовлення може звернутися до суду з позовом про анулювання ліцензії, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до акту від 10.07.2017 № 44 ПК/Кв/С/17 позапланової перевірки дотримання телерадіоорганізацією законодавства України та умов ліцензії позивача встановлено, що позивач станом на 31.05.2017 не подав заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензій на мовлення від 23.05.2009 Серії НР № 00437-м, від 21.09.2012 Серії НР № 00435-м, від 16.02.2015 Серії НР № 00432-м, від 22.01.2013 Серії НР № 00436-м у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника, документів або їх засвідчених заявником копій, що підтверджують зміну, а також відомостей про структуру власності з урахуванням внесених змін, ТОВ ТРК НБМ-РАДІО .

В контексті викладеного, колегія суддів враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 01.02.2019 у справі № 826/13000/15, та вказує, що правопорушення у виді встановлення факту неподання заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника (акт перевірки Національної ради № 44 ПК/Кв/С/17 від 11.07.2017) та факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата не є тотожними та передбачають застосування різних видів санкцій за їх вчинення. При цьому, підставою для звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії може бути, зокрема, встановлення факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата.

Відтак, встановлення наявності або відсутності, визначених частиною п`ятою статті 37 Закону України Про телебачення і радіомовлення , підстав для звернення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до суду з позовом про анулювання ліцензії, має важливе значення для надання правової оцінки правомірності дій Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в межах даних правовідносин та наявності підстав для анулювання ліцензій, позаяк позивачем фактично вирішено застосувати одну із санкцій, визначених частиною шостою статті 72 Закону України Про телебачення і радіомовлення , а саме: звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії. Відтак, визначення наявності/відсутності підстав для прийняття такого рішення є однією з необхідних умов для визнання його правомірним.

Водночас, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки розбіжностям щодо визначення виду виявленого під час перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК "НБМ-Радіо" порушення законодавства у сфері телебачення і радіомовлення, що містяться в акті перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК "НБМ-Радіо" та не враховано співмірність виду порушення із застосованою санкцією.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта стосовно того, що позивачем без встановлення фактів систематичного порушення телерадіоорганізацією законодавства про телебачення і радіомовлення, та без застосування до неї послідовно таких санкцій, як попередження та стягнення штрафу, одразу застосовано крайній вид санкцій, що на переконання колегії суддів, не є співмірним із допущеним порушенням.

Окрім того, листом від 20.04.2017 (вх. № 16/2809) відповідач повідомив Національну раду, що у ТОВ ТРК НБМ-РАДІО змінився кінцевий бенефіціарний власник (контролер), а згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань щодо позивача, станом 17.10.2017 відомості щодо зміни кінцевого бенефіціарного власника (контролера) засновника юридичної особи, якщо засновник юридична особа було внесено 13.04.2017 за № 10711070022022440.

Також, матеріали справи містять копію повідомлення про подання інформації про структуру власності за 2016 рік позивача. У додатку № 4 до Порядку подання телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги інформації про структуру власності "Відомості про зміни у структурі власності у 2016 звітному році" зазначено, що змінився кінцевий бенефіціарний власник, ним став ОСОБА_1 .

Вказане в сукупності свідчить про те, що відповідачем не було допущено бездіяльність та вживались заходи щодо повідомлення Нацради про факт зміни кінцевого бенефіціарного власника, а отже відсутні обґрунтовані та достатні підстави для анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРК "НБМ-Радіо" ліцензії на мовлення від 21.09.2012 Серії НР № 00435-м, від 16.02.2015 Серії НР № 00432-м, від 22.01.2013 Серії НР № 00436-м.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене нормативне регулювання та обставини справи, судом першої інстанції необґрунтовано задоволені позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на те, що спірне судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, на підставі неповно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, то суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення та відмови в задоволенні позову Національної ради з питань телебачення і радіомовлення до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК "НБМ-Радіо" про анулювання ліцензії на мовлення.

Керуючись статтями 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК "НБМ-Радіо" задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019 скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог Національної ради з питань телебачення і радіомовлення до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК "НБМ-Радіо" про анулювання ліцензії на мовлення.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

(Постанову у повному обсязі складено 02.12.2019)

Головуючий суддя Ю.А. Ісаєнко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Я.М. Собків