Постанова

від 03.12.2019 по справі 580/3147/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3147/19 Головуючий у 1-й інстанції: Трофімова Л.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агроміл Дистрибьюшн на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 у справі за адміністративним позовом акціонерного товариства Перший Київський машинобудівний завод до Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Агроміл Дистрибьюшн про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

АТ Перший Київський машинобудівний завод звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії державного виконавця Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Носенка Володимира Михайловича у виконавчому провадженні № 59445526 щодо передачі нерухомого майна: нежитлові будівлі загальною площею 6 399, 20 кв.м., що знаходяться за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 49/ 2 для реалізації;

- визнати незаконними дії державного виконавця Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Носенка Володимира Михайловича у виконавчому провадженні № 59445526 щодо проведення опису нерухомого майна акціонерного товариства Перший Київський машинобудівний завод : нежитлові будівлі загальною площею 6 399, 20 кв.м. у виконавчому провадженні № 59445526.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 позов задоволено частково: визнано протиправними дії державного виконавця Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Носенка Володимира Михайловича у зведеному виконавчому провадженні № 59680285 щодо проведення опису нерухомого майна АТ ПКМЗ : нежитлові будівлі загальною площею 6399,20 кв.м., що знаходяться за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 49/2; визнано протиправними дії державного виконавця Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Носенка Володимира Михайловича у зведеному виконавчому провадженні № 59680285 щодо передачі нерухомого майна: нежитлові будівлі загальною площею 6399,20 кв.м., що знаходяться за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 49/2 для реалізації; зобов`язано керівника Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області провести перевірку рішень і дій, вчинених державним виконавцем Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Носенком Володимиром Михайловичем у зведеному виконавчому провадженні №59680285; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням товариство з обмеженою відповідальністю Агроміл Дистрибьюшн звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ Науково-виробниче підприємство Більшовик перебуває у державній власності, змінило назву на АТ Перший київський машинобудівний завод (АТ ПКМЗ ).

Відповідно до заяв Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 27.06.2019 про відкриття виконавчого провадження за вимогою від 05.06.2019 № Ю-11853-23 У, від 22.07.2019 про відкриття виконавчого провадження за вимогою від 06.02.2018 № Ю-11853-23 У (а.с.165), від 22.07.2019 про відкриття виконавчого провадження за вимогою від 03.07.2019 № Ю-11853-23 У (а.с.170), від 22.07.2019 про відкриття виконавчого провадження за вимогою від 03.04.2018 № Ю-11853-23 У (а.с.175), де зазначалось лише про нерухоме майно, зареєстроване за акціонерним товаристввом Перший Київський машинобудівний завод за адресою: Черкаська область, Драбівський район, смт. Шрамківка, вул. Чапаєва, 35. У розділі ІІІ декларації про доходи та майно боржника йдеться про майно, на яке поширюється право податкової застави згідно акта від 31.07.2009 № 23 опису активів на які поширюється право податкової застави. У розділі ХІ цієї декларації зазначено майно, що безпосередньо не використовується у виробництві декларації про доходи та майно боржника (додаток 3 до розділу ХІ), де міститься Комплекс Еврика-1, що не є тотожним комплексу - майну за листом ДФС.

Згідно листа відповідача до ТОВ Меркурій Партнерс від 09.08.2019 № 8818/15.10-36 відповідач просив надати висновок, звіт про оцінку арештованого майна позивача: комплекс будівель до складу якого входять: чотирьохповерхова цегляна будівля, частково зруйнована, двері та віконні рами відсутні, пошкоджений дах, будівля знаходиться у занедбаному стані; будівля прохідної частково зруйнована, двері та віконні рами відсутні; будівля підстанції, матеріал стін - цегла, частково зруйнована, двері та віконні рами відсутні; огорожа, частково зруйнована; автодорожна площадка, частково зруйнована, місцезнаходження: 19812, Черкаська область, Драбівський район, с. Шрамківка, вул. Щерби (Чапаєва), 35, тобто не є тотожним переліку нерухомого майна за адресою: проспект Перемоги, 49/2, м.Київ.

01.08.2019 прийнято постанову ВП № 59445526 про опис та арешт майна боржника, відповідно до якої описано та накладено арешт на склад двигунів, місцезнаходження: м. Київ, пр.-т Перемоги, 49/2, загальна площа 474,8 кв. м., матеріал стін - цегла, що належить боржнику АТ Перший Київський машинобудівний завод (а.с.41-42, а.с.269-272). У постанові від 01.08.2019 (а.с.269) зазначено, що під час проведення опису майна були присутні свідки - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та у присутності представника боржника - ОСОБА_3 , копію акта опису і арешту майна не отримав (а.с.272).

01.08.2019 прийнято постанову ВП № 59445526 про опис та арешт майна боржника, відповідно до якої описано та накладено арешт на будівлю кисневої газової станції, місцезнаходження: м. Київ, пр-т. Перемоги, 49/2, загальна площа 392,5 кв. м., матеріал стін - цегла, частково пошкоджені віконні рами та скло, що належить боржнику АТ Перший Київський машинобудівний завод (а.с.44-46, 286-287). У постанові від 01.08.2019 (а.с. 286-287) зазначено, що під час проведення опису майна були присутні свідки - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та у присутності представника боржника - ОСОБА_3 , копію акта опису і арешту майна не отримав (а.с.287 - зворотній бік).

01.08.2019 прийнято постанову ВП № 59445526 про опис та арешт майна боржника, відповідно до якої описано та накладено арешт на будівлю - центральну котельню (цех № 14), до складу якої входить будівля - слюсарна дільниця (площею 900,7 кв.м.), місцезнаходження: м. Київ, пр-т Перемоги, 49/2, загальна площа 2354,8 кв.м, матеріали стін - цегла, частково пошкоджені, що належить боржнику АТ Перший Київський машинобудівний завод (а.с.47-49, а.с.282-283). У постанові від 01.08.2019 (а.с.282-283) зазначено, що під час проведення опису майна були присутні свідки - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та у присутності представника боржника - ОСОБА_3 , копію акта опису і арешту майна не отримав (а.с.283 - зворотній бік).

01.08.2019 прийнято постанову ВП № 59445526 про опис та арешт майна боржника, відповідно до якої описано та накладено арешт на нежитловий будинок літера Т західна прохідна, місцезнаходження: м. Київ, пр-т Перемоги, 49/2, загальна площа 1024,6 кв.м., матеріали стін - цегла, частково пошкоджені, що належить боржнику АТ Перший Київський машинобудівний завод (а.с.50-52, 284-285). У постанові від 01.08.2019 (а.с.284-285) зазначено, що під час проведення опису майна були присутні свідки - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та у присутності представника боржника - ОСОБА_3 , копію акта опису і арешту майна не отримав (а.с.285 - зворотній бік).

01.08.2019 прийнято постанову ВП № 59445526 про опис та арешт майна боржника, відповідно до якої описано та накладено арешт на нежитлову будівлю корпус № 3 цех 15, до складу якого входить допоміжне приміщення Депо мотовозів загальною площею 545,1 кв.м, місцезнаходження: м. Київ, пр-т Перемоги, 49/2, загальна площа 11018,2 кв.м, матеріали стін - цегла, частково пошкоджені, що належить боржнику АТ Перший Київський машинобудівний завод (а.с.53-55, а.с. 280-281).

01.08.2019 прийнято постанову ВП № 59445526 про опис та арешт майна боржника, відповідно до якої описано та накладено арешт на будівлю, корпус № 10 цеху № 9, до складу будівлі входять: група приміщень 1 загальною площею 1728,6 кв.м.; група приміщень 2 загальною площею 393,5 кв.м.; місця загального користування загальною площею 30,4 кв.м., місцезнаходження: м. Київ, пр-т Перемоги, 49/2, загальна площа 2152,5 кв.м., матеріал стін - цегла, частково пошкоджені віконні рами та скло (а.с.56-58). У постанові від 01.08.2019 (а.с.280-281) зазначено, що під час проведення опису майна були присутні свідки - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та у присутності представника боржника - ОСОБА_3 , копію акта опису і арешту майна не отримав (а.с.281 - зворотній бік).

Не погоджуючись з прийнятою постановою та діями Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області позивач звернувся з даним позовом до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, мотивував своє рішення тим, що оскільки на позивача поширюється дія встановленого статтею 1 Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна № 2864 мораторію на примусове відчуження майна, що унеможливлює накладення арешту на майно та опису майна позивача органами Державної виконавчої служби, що, в свою чергу, свідчить про те, що зі сторони органів виконавчої служби не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження нерухомого майна об`єктів державної власності.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, що судом першої інстанції не повно проаналізовано виключення, які містяться в приписах Закону України від 29.11.2001 № 2864-III Про ведення мораторію на примусову реалізацію майна щодо відсутності заборони відчуження майна, у разі якщо стягнення заборгованості стосується сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування.

Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Отже, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю Агроміл Дистрибьюшн у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій державного виконавця Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Носенка Володимира Михайловича у зведеному виконавчому провадженні № 59680285 щодо проведення опису нерухомого майна АТ ПКМЗ : нежитлові будівлі загальною площею 6399,20 кв.м., що знаходяться за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 49/2 та визнання протиправними дії державного виконавця Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Носенка Володимира Михайловича у зведеному виконавчому провадженні № 59680285 щодо передачі нерухомого майна: нежитлові будівлі загальною площею 6399,20 кв.м., що знаходяться за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 49/2 для реалізації, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини які виникли у даній адміністративній справі регулюються спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону належать примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, яким є Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону належать примусовому виконанню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішення проводиться на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Згідно п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено право державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Частиною 1 ст. 25 Закону України Про виконавче провадження визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (у разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах державної виконавчої служби, якщо боржник та його майно перебувають на території адміністративно-територіальних одиниць, віднесених до підвідомчості різних органів державної виконавчої служби, тощо), або у разі виконання зведеного виконавчого провадження в органах державної виконавчої служби можуть утворюватися виконавчі групи в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що передача виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 48 Закону України Про виконавче провадження встановлений порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника: звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно до ч. 2 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Частиною 4 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження визначено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, що необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Згідно ч. 6 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Накладення арешту на майно боржника є заходом примусового виконання рішення, направленим на забезпечення його реального виконання, під час вжиття якого державний виконавець має діяти з повним дотриманням відповідної процедури, зокрема з урахуванням того, що на певне майно згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Відповідно до пункту 10 розділу 8 наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція № 512/5) після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути вказані: назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо); якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису; якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування; прізвище, ім`я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач); відмітка про роз`яснення зберігачеві майна обов`язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт; якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження; відмітка про роз`яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця; зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі. Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.

Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Як вбачається з матеріалів справи, дотримуючись вимог чинного законодавства старшим державним виконавцем Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області відповідно до листів Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 27.06.2019 було відкрито виконавче провадження щодо стягнення з акціонерного товариства Перший Київський машинобудівний завод заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, і вже як наслідком не сплати позивачем боргу, державним виконавцем Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області було прийнято постанову про опис та арешт майна акціонерного товариства Перший Київський машинобудівний завод .

Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем було дотримано передбачену вищевикладеними нормами процедуру щодо стягнення заборгованості з акціонерного товариства Перший Київський машинобудівний завод .

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що згідно ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна № 2864-ІІІ визначено, що мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна № 2864-ІІІ для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв`язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов`язань боржника з перерахування фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 01.01.2011, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Як вже було зазначено вище, примусове стягнення з акціонерного товариства Перший Київський машинобудівний завод здійснювалося, зокрема, щодо заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення, в якому зазначив, що дія, встановленого статтею 1 Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна , мораторію на примусове відчуження майна має своє поширення на позивача, що, в свою чергу, унеможливлює застосування примусової реалізації майна останнього органами Державної виконавчої служби, дійшов до необґрунтованого та неправомірного висновку, з огляду на наступне.

Відподно до Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна колегія суддів, не вбачає жодних заборон щодо накладення арешту на майно підприємств, на які поширюється дія цього Закону.

Колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції керувався виключно підставами, які зазначені в статті 1 Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна.

Однак, виходячи з аналізу положення статті 2 Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна , де зокрема зазначено, що для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, зокрема з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що статтею 2 Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна визначено, що мораторій, встановлений цим Законом, не поширюється:

- на реалізацію нерухомого майна, що не забезпечує виробничу діяльність підприємства;

- на рішення про стягнення заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що мораторій на примусову реалізацію майна не застосовується за умови наявності однієї з двох вищезазначених підстав.

Поряд із цим, колегія суддів звертає увагу, що примусове стягнення з акціонерного товариства Перший Київський машинобудівний завод здійснювалося, зокрема, щодо заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що дії державного виконавця Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Носенка Володимира Михайловича у зведеному виконавчому провадженні № 59680285 щодо проведення опису нерухомого майна АТ ПКМЗ : нежитлові будівлі загальною площею 6399,20 кв.м., що знаходяться за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 49/2 та щодо передачі нерухомого майна: нежитлові будівлі загальною площею 6399,20 кв.м., що знаходяться за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 49/2 для реалізації були правомірними, а суд першої інстанції немав правових підстав для застосовування положення Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна з огляду на застереження, які містяться в статті 2 цього Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 04.03.2019 № 808/33/17.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, оскільки матеріалами справи підтверджується, що нежитлові будівлі загальною площею 6399,20 кв.м., що знаходяться за адресою м. Київ, проспект Перемоги , 49/ 2, не забезпечують виробничу діяльність підприємства (зворотнього не доведено позивачем), то висновок суду першої інстанції про те, що законодавець, встановлюючи обмеження на відчуження нерухомого майна об`єктів державної власності, не ставить ці обмеження у залежність від використання/невикористання державним підприємством такого майна, колегія суддів вважає помилковим, так як він зроблений без врахування положень статті 2 Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна , яка містить пряму вказівку, що мораторій не поширюється на майно, яке не забезпечує виробничу діяльність підприємства.

Щодо посилання суду першої інстанції на норми Закону України Про управління об`єктами державної власності колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про управління об`єктами державної власності визначено, що об`єктами управління державної власності є:

- майно, яке передане казенним підприємствам в оперативне управління;

- майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям;

- майно, яке передане державним господарським об`єднанням;

- корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (далі - корпоративні права держави);

- державне майно, що забезпечує діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України;

- державне майно, передане в оренду, лізинг;

- державне майно, передане та/або створене (збудоване) на підставі договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (у тому числі концесійного договору);

- державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій;

- державне майно, передане в безстрокове безоплатне користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук;

- безхазяйне та конфісковане майно, що переходить у державну власність за рішенням суду.

Відповідно до ч. 9 ст. 11 Закону України Про управління об`єктами державної власності нерухоме майно об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.

З аналізу вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що норми Закону України Про управління об`єктами державної власності не містять жодних застережень щодо об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані. Обмеження можуть бути застосовані лише до майна об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації.

З матеріалів справи вбачається, що акціонерне товариство Перший Київський машинобудівний завод входить до переліку об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані.

Таким чином, для застосування положень Закону України Про управління об`єктами державної власності , перш за все, необхідно встановити до якого з об`єктів управління державної власності може відноситися майно акціонерного товариства Перший київський машинобудівний завод .

Колегія суддів звертає увагу, що нерухоме майно, на яке було покладено стягнення у зведеному виконавчому провадженні № 59680285, належало акціонерному товариству Перший київський машинобудівний завод на праві приватної власності, що, в свою чергу, дає підстави для висновку, що обмеження, які встановлені Законом України Про управління об`єктами державної власності , не мають свого поширення на реалізацію нерухомого майна останнього.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного позову.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт надав до суду докази, що спростовують правомірність рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агроміл Дистрибьюшн задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог акціонерного товариства Перший Київський машинобудівний завод до Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Агроміл Дистрибьюшн про визнання протиправними дій відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.