Постанова

від 20.11.2019 по справі 190/1078/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 190/1078/15-ц

провадження № 61-31300 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів : Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю СФГ Гермес , П`ятихатська районна державна адміністрація Дніпропетровської області;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2017 року у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Каратаєвої Л. О., Пищиди М. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю СФГ Гермес (далі - ТОВ СФГ Гермес ), П`ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною.

Позовна заява мотивована тим, що йому на праві власності належить земельна ділянка, площею 7,516 га, (кадастровий номер 1224583000:01:021:0038), розташована на території Лозуватської сільської ради П?ятихатського району Дніпропетровської області.

03 березня 2006 року між ним таселянським (фермерським) господарством Гермес (далі - СФГ Гермес ) було укладено договір оренди землі № 15, за яким він передав СФГ Гермес у строкове платне користування вказану земельну ділянку строком на п`ять років.

01 червня 2009 року між ними була укладена додаткова угода № 1 до договору оренди землі від 03 березня 2006 року, згідно з яким строк дії договору оренди землі змінений на 25 років.

10 грудня 2014 року між СФГ Гермес та ТОВ СФГ Гермес було укладено договір купівлі-продажу посівів № 1/12/Б, за яким разом з посівами до ТОВ СФГ Гермес перейшло право користування належною йому земельною ділянкою із збереженням за відповідачем усіх прав та обов`язків орендаря. Крім того, 17 січня 2015 року між СФГ Гермес та ТОВ СФГ Гермес булаукладена додаткова угода до договору оренди землі № 7, згідно з якою СФГ Гермес передало ТОВ СФГ Гермес право оренди належної йому земельної ділянки.

Зазначав, що він не був повідомлений про намір продажу СФГ Гермес права користування його земельною ділянкою та про укладення додаткової угоди від 17 січня 2015 року № 7 про передачу права оренди земельної ділянки, укладеної не з ним, як власником земельної ділянки, а з юридичною особою, яка не є стороною договору оренди землі від 03 березня 2006 року.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати додаткову угоду від 17 січня 2015 року № 7 до договору оренди землі від 03 березня 2006 року № 15 недійсною; визнати протиправним і скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 20101272 від 18 березня 2015 року; стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2017 року у складі судді Митошопа В. М. позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано додаткову угоду від 17 січня 2015 року № 7 до договору оренди землі від 03 березня 2006 року № 15, зареєстрованого у Державному реєстрі земель 07 червня 2006 року за № 04061380027, укладену між СФГ Гермес та ТОВ СФГ Гермес , недійсною. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень від 18 березня 2015 року, індексний номер 20101272, про реєстрацію права оренди земельної ділянки за ТОВ СФГ Гермес . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на підставі договору купівлі-продажу посівів від 10 грудня 2014 року та додаткової угоди від 17 січня 2015 року, укладених між СФГ Гермес та ТОВ СФГ Гермес , останнє набуло права орендаря за первісним договором оренди від 03 березня 2006 року, у зв`язку з чим фактично відбулася передача таких прав орендаря до ТОВ СФГ Гермес , тобто вчинено правочини суборенди земельних ділянок, отриманих СФГ Гермес в оренду від позивача. Проте умовами договору оренди земельної ділянки від 03 березня 2006 року право суборенди не передбачалось, будь-якої згоди позивач як власник земельної ділянки на її передачу в суборенду та/або користування на інших підставах, у тому числі шляхом укладення будь-яких інших цивільно-правових угод: додаткової угоди до договору оренди, купівлі-продажу посівів тощо, не надавав, а земельна ділянка, що належать позивачу, у порушення встановленого законом порядку передана в суборенду шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди особами, одна з яких не є стороною за первісним договором оренди землі, без згоди власника.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2017 рокуапеляційну скаргу ТОВ СФГ Гермес задоволено. Рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що позивачем обрано спосіб захисту свого права шляхом визнання правочину недійсним у зв`язку з тим, що СФГ Гермес не повідомило його про факт укладення договору купівлі-продажу посівів від 10 грудня 2014 року. Проте позивач, визначивши підстави позовних вимог, невірно обрав спосіб захисту права власності, а вимоги про переведення на нього прав та обов`язків покупця ним не заявлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просив рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 серпня 2017 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 190/1078/15-ц

із П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2019 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом безпідставно до правовідносин між сторонами застосовано статтю 411 ЦК України, оскільки її дія не розповсюджується на його правовідносини з ТОВ СФГ Гермес .

Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

У серпні 2017 року ТОВ СФГ Гермес подало заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначило, що рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 7,516 га, (кадастровий номер 1224583000:01:021:0038), розташованої на території Лозуватської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку від 20 квітня 2004 року серії ДП № 028925.

Відповідно до договору оренди землі від 03 березня 2006 року № 15 ОСОБА_1 передав СФГ Гермес в строкове платне користування належну йому на праві приватної власності земельну ділянку строком на 5 років, який зареєстровано в Жовтоводському відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства Центр Державного земельного кадастру 07 червня 2006 року за № 040613800275. Передачу земельних ділянок від ОСОБА_1 до СФГ Гермес здійснено на підставі акту приймання-передачі земельних ділянок від 03 березня 2006 року.

Відповідно до додаткової угоди від 01 червня 2009 року № 1 до договору оренди землі від 03 березня 2006 року № 15, укладеної між ОСОБА_1 та СФГ Гермес , внесено зміни до договору оренди землі та визначено строк дії договору на 25 років.

Згідно з договором купівлі продажу посівів від 10 грудня 2014 року № 1/12/Б СФГ Гермес передало у власність покупцю ТОВ СФГ Гермес посіви озимої пшениці, які розташовані на земельній ділянці, щодо якої укладено договір оренди землі від 03 березня 2006 року № 15.

У пункті 1.4 вказаного договору купівлі-продажу посівів від 10 грудня 2014 року передбачено, що разом із посівами на підставах, передбачених статтею 411 ЦК України, від продавця до покупця переходить право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, належне продавцю на підставі договору оренди землі із збереженням за покупцем всіх прав та обов`язків орендаря, передбачених договором оренди землі.

17 січня 2015 року між СФГ Гермес та ТОВ СФГ Гермес було укладено додаткову угоди № 7 до договору оренди землі від 03 березня 2006 року № 15, згідно з якою сторони за додатковою угодою: СФГ Гермес та ТОВ СФГ Гермес , дійшли згоди щодо передачі від СФГ Гермес до ТОВ СФГ Гермес права оренди земельної ділянки, набутої СФГ Гермес на підставі договору оренди землі, укладеного 03 березня 2006 року з позивачем.

Передачу земельної ділянки із користування СФГ Гермес до ТОВ СФГ Гермес здійснено на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки від 17 січня 2015 року.

Згідно з листом від 10 грудня 2014 року СФГ Гермес повідомило ОСОБА_1 про укладення між СФГ Гермес та ТОВ СФГ Гермес договору купівлі-продажу посівів від 10 грудня 2014 року №1/12/Б, у зв`язку з чим запропоновано ОСОБА_1 , у разі наявності бажання, придбати право користування земельною ділянкою, що є об`єктом оренди за договором оренди землі від 03 березня 2006 року № 15, про що необхідно було повідомити протягом одного місяця (а.с. 47, т. 1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У частині першій статті 510 ЦК встановлено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Отже, зобов`язання є правовідношенням між конкретно визначеними особами - сторонами зобов`язання.

Чинне цивільне законодавство передбачає можливість заміни сторін у зобов`язанні, однак встановлює певні обмеження свободи розсуду учасників відповідних правовідносин з метою запобігання порушенню балансу інтересів цих осіб.

Зокрема, заміна кредитора за загальним правилом здійснюється без попередньої згоди боржника, оскільки не впливає на правове становище боржника, для якого неважливо, яка саме особа має здійснити виконання, зокрема, сплатити кошти (статті 512, 516 ЦК України).

Разом із тим закон встановлює обмеження на заміну боржника у зобов`язанні поза волею кредитора.

Згідно зі статтею 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Норма статті 520 ЦК України має на меті убезпечити кредитора від непередбачуваного та неочікуваного ризику невиконання зобов`язання внаслідок заміни особи боржника.

Необхідність отримання згоди кредитора на переведення боргу зумовлена тим, що особа боржника завжди має істотне значення для кредитора.

Вступаючи у договірні відносини, кредитор розраховував на отримання виконання з огляду на якості конкретного боржника (здатність виконати обов`язок, платоспроможність, наявність у боржника майна тощо).

Відтак, для заміни боржника у зобов`язанні необхідна воля кредитора щодо відсутності заперечень проти покладення обов`язку первісного боржника на іншу особу.

Чинним законодавством встановлено лише форму правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні - цей правочин вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання (статті 513, 521 ЦК України).

Водночас форми надання згоди кредитором щодо заміни боржника у зобов`язанні законом не передбачено.

Наведене дає підстави для висновку про те, що для заміни боржника у зобов`язанні істотне значення має не форма виразу волі кредитора, а наявність відповідної волі, що і вимагається згідно з приписами статті 520 ЦК України.

Відтак, відповідно до норми статті 520 ЦК України вимагається наявність волі (згоди) кредитора на заміну боржника у зобов`язанні.

Зазначений правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 26 квітня 2017 року № 3-300гс17.

Відповідно до частини першої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з частиною шостою статті 93 ЗК України орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду (частина перша статті 8 Закону України Про оренду землі ).

Встановивши, що ОСОБА_1 як власник земельної ділянки згоди на її передачу (у тому числі шляхом укладення будь-яких правочинів: додаткової угоди до договору оренди, договору купівлі-продажу посівів тощо), не надавав, а, отже, у порушення встановленого законом порядку право оренди земельною ділянкою передано іншому орендарю шляхом укладення додаткової угоди особами, одна з яких не є стороною за первісним договором оренди, без згоди власника, суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову .

Отже, рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, враховуючи задоволення касаційної скарги з ТОВ СФГ Гермес на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 768 грн на відшкодування судового збору, сплаченого ним за подання касаційної скарги.

Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2017 рокускасувати, рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2017 року залишити в силі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю СФГ Гермес на користь ОСОБА_1 768 грн на відшкодування судового збору, сплаченого ним за подання касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта