Ухвала

від 26.11.2019 по справі 760/31889/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 1-кс/760/15643/19

Справа № 760/31889/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт адвоката ОСОБА_4 (свідоцтво № 4798 від 28.02.2017р. про право на заняття адвокатською діяльністю та ордер) та третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32019100000000484 від 01.07.2019р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, подане в рамках кримінального провадження № 32019100000000484 від 01.07.2019р., що розслідується за ч. 2 ст. 212 КК України.

Подане клопотання обґрунтовується тим, що дев`ятим слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи службовою особою ТОВ «Авто Імпульс ЛТД», діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та іншими особами, на якого відповідно до діючого законодавства України покладено обов`язки щодо сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, перебуваючи у м. Києві, в період з 01.01.2018р. по 31.05.2019р., при проведення фінансово-господарських взаємовідносин з «ризиковим» суб`єктами господарської діяльності: ТОВ «Модуль-Еволюшн», ТОВ «Строй Постач», ТОВ «Діонікс ЛТД», ТОВ «Мрія Інвест Строй», ТОВ «БТК «Всесвітбуд», ТОВ «Елан Пром», ТОВ «Сілтор Буд»,ТОВ «Арлін Інвест», ТОВ «Байрус Трейд», ТОВ «ВКФ «Лайзер-Імпекс», ухилились від сплати податку на прибуток у розмірі 4 657 500 грн., що підтверджується висновком дослідження спеціаліста № 04/06-А від 04.06.2019 та матеріалами оперативних співробітників.

11.07.2019р. вироком Печерського районного суду м. Києва засуджено керівника ТОВ «Елан Пром» ОСОБА_9 за ч.1 ст.205-1 КК України.

Зазначені вище «ризикові» суб`єкти господарської діяльності здійснюють купівлю запчастин до автомобілів у ТОВ «Авто Імпульс ЛТД», проте, в свою чергу, реалізовують на ТОВ «УВБА «Центр» електромонтажні роботи, тобто здійснюють підміну номенклатури товару («пересортування»).

Крім того, встановлено, що ТОВ «Авто Імпульс ЛТД» здійснює імпорт автомобільних запчастин.

07.11.2019р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва (провадження № 1-кс/760/15039/19, справа № 760/30091/19) надано дозвіл на проведення обшуку за адресою фактичного проживання ОСОБА_5 директора ТОВ «Авто Імпульс ЛТД» за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, б.24, кв.116.

13.11.2019р., в ході проведення обшуку за адресою фактичного проживання директора ТОВ «Авто Імпульс ЛТД» - ОСОБА_5 було тимчасово вилучене майно, а саме: грошові кошти у сумі 193 000, 00 грн. (сто дев`яносто три тисячі); мобільні телефони, які знаходились в особистому користуванні ОСОБА_5 : SAMSUNG, S/N:R58M75RZWWL із наявною SIM-карткою з номером НОМЕР_1 ; FLY, S/N:RoFS514JK0006494 із наявною SIM-карткою з номером НОМЕР_2 ; SAMSUNG S/N: НОМЕР_3 із наявною SIM-карткою з номером НОМЕР_4 .

14.11.2019р. постановою старшого слідчого дев`ятого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві ОСОБА_10 вилучені грошові кошти та мобільні телефони, визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 32019100000000484 від 01.07.2019р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України.

В клопотанні поставлено питання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, з метою забезпечення його збереження як речового доказу, вилучене під час обшуку, 13.11.2019р., проведеного на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07.11.2019р., за місцем фактичного проживання директора ТОВ «Авто Імпульс ЛТД» (код 38617032) ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти у сумі 193 000, 00 грн. (сто дев`яносто три тисячі); мобільні телефони, які знаходились в особистому користуванні ОСОБА_5 : SAMSUNG, S/N:R58M75RZWWL із наявною SIM-карткою з номером НОМЕР_1 ; FLY, S/N:RoFS514JK0006494 із наявною SIM-карткою з номером НОМЕР_2 ; SAMSUNG S/N: НОМЕР_3 із наявною SIM-карткою з номером НОМЕР_4 .

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити, оскільки ухвалою слідчого судді від 07.11.2019р. не було прямо надано дозвіл на відшукання вказаних речей та документів, тому вони вважаються тимчасово вилученим майном.

Крім того, прокурор зазначив, що у органа досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучені грошові кошти у ОСОБА_5 були отриманні злочинним шляхом та не мають документів, які підтверджують, що дані грошові кошти отриманні ОСОБА_5 законним шляхом.

Також, прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що з вилученими під час обшуку мобільними телефона необхідно провести відповідні експертизи, з метою отримання інформація, яка має суттєве значення для кримінального провадження.

Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт адвокат ОСОБА_4 та третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_5 , в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, оскільки ухвалою слідчого судді від 07.11.2019р. не було надано дозвіл слідчим на вилучення грошових коштів та мобільних телефонів. Тому, вилучаючи заборонені ухвалою слідчого судді речі та предмети, слідчі грубо порушили норми КПК України, в тому числі ч. 2 ст. 168 КПК України.

Крім того, представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначав, що вилучені органом досудового розслідування грошові кошти у ОСОБА_5 були отриманні ним законним шляхом, про що надав підтверджуючі документи.

Крім того, адвокат зазначив, що ОСОБА_5 не було обмежено доступу слідчим до мобільних телефонів SAMSUNG, S/N: НОМЕР_5 ; FLY, S/N:RoFS514JK0006494 та SAMSUNG S/N: НОМЕР_3 , тому вони могли вільно оглянути їх та скопіювати інформацію, яка на них містилася та мала значення для органу досудового розслідування, тому, на його думку, в слідчих були відсутні правові підстави для вилучення електронних інформаційних систем або їх частин.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.

Вислухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Так, з матеріалів клопотання вбачається, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07.11.2019р. надано дозвіл слідчим на проведення обшуку приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві приватної власності належить ОСОБА_11 , та яке використовується керівником ТОВ «Авто Імпульс ЛТД» ОСОБА_5 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 212 КК України, та вилучення: оригіналів первинної фінансово-господарської документації, складеної за участю ТОВ «Авто Імпульс ЛТД» (код 38617032) та ТОВ «Модуль-Еволюшн» (код 40528146), ТОВ «Строй Постач» (код 35333480), ТОВ «ДіоніксЛТД» (код 41624207), ТОВ «Мрія Інвест Строй» (код 41789397), ТОВ «БТК «Всесвітбуд» (код 41789580), ТОВ «ЕланПром» (код 41782999), ТОВ «Сілтор Буд» (код 41387777),ТОВ «Арлін Інвест» (код 40429656), ТОВ «Байрус Трейд» (код 42556573), ТОВ «ВКФ«Лайзер-Імпекс» (код 40916269) та договорів з додатками, видаткових накладних, рахунків - фактур, платіжних доручень, векселів, актів прийому-передачі, актів виконаних робіт, актів взаємозвірки, реєстрів, виданих та отриманих податкових накладних, договорів та первинних бухгалтерських документів про подальший рух (використання) товарів, виконання робіт, надання послуг, карток та журналів складського обліку, обліку пропускного режиму на об`єктах будівництва, документів за результатами проведення інвентаризацій щодо вищевказаних СГД; комп`ютерної техніки, магнітних носіїв інформації, USB флеш-накопичувачів інформації, на яких міститься інформація щодо діяльності вищевказаних СГД; чорнових записів службових осіб ТОВ «Авто Імпульс ЛТД» (код 38617032) та ТОВ «Модуль-Еволюшн», ТОВ «Строй Постач», ТОВ «ДіоніксЛТД», ТОВ «Мрія Інвест Строй», ТОВ «БТК «Всесвітбуд», ТОВ «ЕланПром», ТОВ «Сілтор Буд», ТОВ «Арлін Інвест», ТОВ «Байрус Трейд», ТОВ «ВКФ«Лайзер-Імпекс»; документів, складених від імені службових осіб ТОВ «Модуль-Еволюшн», ТОВ «Строй Постач», ТОВ «ДіоніксЛТД», ТОВ «Мрія Інвест Строй», ТОВ «БТК «Всесвітбуд», ТОВ «Елан Пром», ТОВ «Сілтор Буд», ТОВ «Арлін Інвест», ТОВ «Байрус Трейд», ТОВ «ВКФ«Лайзер-Імпекс», печаток, штампів, кліше вказаних підприємств та документів з вільними зразками почерку та підписів осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення; інших документів, що можуть свідчити про дії, спрямовані на ухилення від сплати податків та створення юридичних осіб з метою прикриття незаконної діяльності вищевказаних суб`єктів господарської діяльності.

13.11.2019р., на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07.11.2019р. проведено обшук за місцем проживання керівника ТОВ «Авто Імпульс ЛТД» ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було відшукано та вилучено, крім іншого, грошові кошти у сумі 193 000, 00 грн. (сто дев`яносто три тисячі); мобільні телефони, які знаходились в особистому користуванні ОСОБА_5 : SAMSUNG, S/N:R58M75RZWWL із наявною SIM-карткою з номером НОМЕР_1 ; FLY, S/N:RoFS514JK0006494 із наявною SIM-карткою з номером НОМЕР_2 ; SAMSUNG S/N: НОМЕР_3 із наявною SIM-карткою з номером НОМЕР_4 .

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилученні речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Враховуючи, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07.11.2019р., не було прямо надано дозвіл на відшукання вказаних документів, тому вони вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. № 3477-IV, передбачено, що при розгляд справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно вимогч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддяповинен враховувати:правову підставудля арештумайна; можливістьвикористання майнаяк доказуу кримінальномупровадженні (якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як встановлено в ході судового розгляду клопотання, 13.11.2019р., під час проведення обшуку за місцем проживання керівника ТОВ «Авто Імпульс ЛТД» ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , було відшукано та вилучено, зокрема, мобільні телефони, які знаходились в особистому користуванні ОСОБА_5 : SAMSUNG, S/N:R58M75RZWWL із наявною SIM-карткою з номером НОМЕР_1 ; FLY, S/N:RoFS514JK0006494 із наявною SIM-карткою з номером НОМЕР_2 ; SAMSUNG S/N: НОМЕР_3 із наявною SIM-карткою з номером НОМЕР_4 .

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Як встановлено в ході судового розгляду клопотання, 13.11.2019р. під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 було вилучено мобільні телефони, оскільки, за версією слідства, доступ до них був обмежений з боку власника, та у органа досудового розслідування виникла необхідність у проведенні з ними відповідних експертиз.

Разом з тим, доводи прокурора в цій частині не приймаються слідчим суддею до уваги, оскільки ні в матеріалах клопотання, ні в судовому засіданні прокурором не було надано обґрунтованих доказів, які б підтвердили наявність будь-яких обмежень з боку власника майна у доступі до інформації, яка містилася на вилучених мобільних телефонах.

Крім того, в ході судового розгляду прокурором та володільцем майна ОСОБА_5 було підтверджено, що вказані мобільні телефони не містили будь-які системи логічного захисту, у зв`язку з чим, 14.11.2019р. було безперешкодно оглянуто вилучені мобільні телефони.

Крім цього, в самому клопотанні не зазначено про будь-які дані щодо призначення експертизи тимчасово вилучених мобільних телефонів, що, відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 168 КПК України, є необхідною умовою проведення експертного дослідження.

За таких обставин, враховуючи, що дозвіл на відшукання та вилучення мобільних телефонів SAMSUNG, S/N:R58M75RZWWL із наявною SIM-карткою з номером НОМЕР_1 ; FLY, S/N:RoFS514JK0006494 із наявною SIM-карткою з номером НОМЕР_2 ; SAMSUNG S/N: НОМЕР_3 із наявною SIM-карткою з номером НОМЕР_4 , слідчим суддею не надавався, тому, на думку, слідчого судді відсутні правові підстави для їх арешту, у зв`язку з чим клопотання прокурора в цій частині необґрунтоване та не підлягає задоволенню.

Крім того, не підлягає задоволенню клопотання прокурора в частині накладення арешту на тимчасово вилучене майно грошові кошти у сумі 193 000, 00 грн. (сто дев`яносто три тисячі), з метою забезпечення збереження речових доказів, з наступних підстав.

Так, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Однак зазначених вимог закону прокурор, який вніс клопотання про арешт майна, не дотримався.

Відповідно до ч. 3ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Частина 1ст.98КПК України регламентує, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 10 ст.170КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.

Посилаючись у клопотанні на необхідність накладення арешту на майно, яке було вилучене 13.11.2019р. під час проведення обшуку за місцем проживання керівника ТОВ «Авто Імпульс ЛТД» ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти у сумі 193 000, 00 грн. (сто дев`яносто три тисячі), прокурор повинен був зазначити, яке відношення останнє має до вчинення кримінального правопорушення.

Жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що вилучене майно було знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, зберегло на собі їх сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, отримані внаслідок вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, слідчий суддя з наданих до суду матеріалів провадження не вбачає, крім того, підозру в кримінальному провадженні № 32019100000000484 від 01.07.2019р. будь-якій особі, в тому числі ОСОБА_5 не повідомлено.

Таким чином, в клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах відсутні відомості, які б давали розумні підстави і підозри вважати, що вилучені у ОСОБА_5 грошові кошти отримані останнім протиправним шляхом. Крім того, володілець майна ОСОБА_5 надав у судовому засіданні документи, які підтверджують законне походження даних грошових коштів.

Що стосується постанови про визнання вилученого майна речовим доказом, то слід зазначити, що наявність такого процесуального рішення, відповідно до положень чинного Кримінального процесуального кодексу України, не є беззаперечним факт відповідності майна критеріям ст. 98 КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 169 КПК України слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Керуючись ст.ст. 98, 99, 100, 131, 132, 168, 169, 170-173, 372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32019100000000484 від 01.07.2019р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 КПК України прокурор повинен негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя: ОСОБА_1