Постанова

від 05.12.2019 по справі 904/3237/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2019 року м.Дніпро Справа № 904/3237/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)

суддів Іванова О.Г., Антоніка С.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019 року ( суддя Ліпинський О.В.) у справі № 904/3237/19

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокапітал-Н", м. Новомосковськ

про стягнення заборгованості у розмірі 162 049, 10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокапітал-Н" із позовною заявою про стягнення заборгованості у розмірі 162 049, 10 грн., з яких 15 462, 12 грн. - заборгованість за кредитом, 48 327, 72 грн. заборгованість по процентах за користування кредитом, 90 188, 67 грн. - пеня, 8 070, 59 - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019 року у справі №904/3237/19 позовні вимоги задоволено частково.

Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокапітал-Н" на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" 15 462 грн. 12 коп. заборгованості за кредитом, 231 грн. 93 коп. витрат зі сплати судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", м. Київ звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019 року у справі № 904/3237/19 в частині відмовлених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" задовольнити.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що відсутність підпису уповноваженої особи відповідача на умовах не свідчить про те, що він не був ознайомлений з ними, не означає відсутність договірних правовідносин між сторонами та відсутність заборгованості. Підпис відповідач поставив саме в анкеті-заяві про приєднання до вказаних Умов, чим засвідчив те, шо він повністю згодний з умовами кредитування та отриманням кредиту саме на таких умовах.

Апелянт також зауважує на тому, що відмовляючи в частині позовних вимог Банку щодо стягнення відсотків пені та комісії, вважав, що Умови не можна вважати складовою частиною кредитного договору через їх мінливість. При цьому суд керувався позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові по справі №342/180/17-ц від 03.07.2019. Однак у вказаній справі, розглянутій Великою Палатою Верховного суду, абсолютно інші обставини, а також інші правовідносини. Відповідачем по цивільній справі №342/180/17-ц є не юридична особа, а фізична особа, а отже, на правовідносини між сторонами розповсюджується дія законодавства про захист прав споживачів.

Натомість в даній справі відповідачем, з яким укладено кредитний договір, є саме юридична особа, на яку норми законодавства про захист прав споживачів не розповсюджуються.

Апелянт посилається на те, що відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог Банку щодо стягнення відсотків, суд першої інстанції знехтував принципами платності кредитного договору. Оскаржуване рішення в частині відмовлених вимог наносить істотну шкоду усім споживачам банківських послуг, банку, а також у цілому порушує стабільність функціонування фінансового сектору держави. Суд ігнорує, шо важливою ознакою кредитної операції є те, що вона надається за рахунок залучених грошових коштів. Крім цього, суд першої інстанції допускає грубе порушення основоположних норм банківського кредитування та ставить під загрозу фінансову стабільність банку; який є системною державною фінансовою інституцією, наносить фінансову шкоду тим споживачам банківських послуг, які розміщують свої кошти у банку на банківських депозитах, які надаються іншим споживачам послуг в кредит під певні відсотки.

Апелянт посилається також на те, що відповідачем факт виконання своїх зобов`язань за договором не доведено. Крім цього, відповідач не заперечував факту укладення кредитного договору, не заявляв вимог про визнання його недійсним або неукладеним, окремі умови укладеного договору не оспорював, розмір наявної заборгованості перед Позивачем не спростовував.

З огляду на наведені обставини, апелянт вважає, що суд порушив порядок, встановлений для вирішення питання, допустив однобічність та неповноту судового розгляду, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, фактичним обставинам справи, допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ст.277 ГПК України є підставою для скасування рішення повністю або частково.

Відповідно до частин 1, 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

В даному спорі ціна позову становить 162 049,10 грн., що менше від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 01.01.2019 ця сума дорівнює 192 100 грн.), отже, справа в суді апеляційної інстанції підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019 року ( суддя Ліпинський О.В.); з урахуванням положень ст.271 ГПК України справу вирішено розглядати в порядку письмового провадження, без повідомленням (виклику) учасників справи; сторонам наданий строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.07.2011 року відповідачем підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підпису ( Заява).

Відповідно до змісту даної заяви, з її підписанням Відповідач погодився із "Умовами та Правилами надання банківських послуг" (Умови), в тому числі Тарифами Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом з заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 14.07.2011 (Договір), та взяв на себе зобов`язання виконувати умови цього договору.

Як зазначає позивач в своєму позові, відповідно до умов договору Відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № НОМЕР_1 , в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" (Умови).

Пунктом 3.18.1.1 Умов передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банка та клієнта.

Кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди (п. 3.18.1.3 Умов).

Відповідно до п. 3.18.1.8 Умов, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Пункт 3.18.1.6 Умов зазначає, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами (пункт 3.18.6.1 Умов).

Банк виконав належним чином зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 35 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 18).

Відповідно до розділу 3.18.4 Умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов`язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня. (3.18.4.1.1.4 Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Пунктом 3.18.4.4.Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.18.2.3.4. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого "Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі.

Згідно 3.18.5.1. Умов мри порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту , передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2., 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до п. 3.18.1.17 Умов, при перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові картки, утримувачем яких є сам власник поточного рахунку або пов`язані з ним фізичні особи (за виключенням зарахувань заробітної плати), із суми кожного проведеного за рахунок кредитного ліміту перерахувань, стягується комісійна винагорода у розмірі 3% від суми перерахувань.

Відповідно до п.6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання має бути виконано, відповідно до 3.18.5.4. Умов - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбаченої п. 3.18.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано Клієнтом.

Пунктом 3.18.6.1. Умов зазначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та / або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов`язань сторонами.

Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокапітал-Н", м. Новомосковськ із позовною заявою про стягнення заборгованості у розмірі 162 049, 10 грн., з яких 15 462, 12 грн. - заборгованість за кредитом, 48 327, 72 грн. заборгованість по процентах за користування кредитом, 90 188, 67 грн. - пеня, 8 070, 59 - заборгованість по комісії за користування кредитом, позивач - Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк посилався на те, що відповідачем неналежним чином виконані умови кредитного договору від 14.07.2011 в частині непогашення кредиту шляхом невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Задовольняючи позовні вимоги частково у сумі 15 462 грн. 12 коп., господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було отримано кредитні кошти, що останнім не заперечується, а також відсутність доказів погашення останнім суми основного боргу.

При цьому, відмовляючи у стягненні 48 327, 72 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 90 188, 67 грн. - пені, 8070, 59 - заборгованості по комісії за користування кредитом, господарський суд першої інстанції виходи із того, що в матеріалах справи не містяться належні підтвердження, що саме до поданої позивачем редакції "Умов та Правил надання банківських послуг" приєднався Відповідач та погодився на умови, які вони містять. При цьому, роздруківка із сайту позивача не прийнята судом у якості належного доказу, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити, і вносила відповідні зміни в Умови.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про погодження сторонами в письмовій формі ціни договору, яка встановлена у вигляді сплати процентів за користування кредитними коштами, комісії за користування кредитом, а також відповідальності (штрафу, пені), в зв`язку із чим, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову в цій частині.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" - Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, Банк виконав належним чином зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 35 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 18).

За приписами ст. 526 ЦК України, з якими кореспондуються положення ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки позивачем доведено отримання відповідачем кредитних коштів та винос на прострочку заборгованість у сумі 15 462, 12 грн., а також відсутність доказів погашення останнім суми основного боргу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на користь позивача зазначеної суми.

В цій частині рішення суду сторонами не оскаржувалось.

Разом з цим, колегія суддів також погоджується з висновками суду в частині відмови у стягненні заборгованості за процентами за користування кредитом, пені та комісії, з огляду на наступне.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З заяви про відкриття поточного рахунку вбачається, що Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті актуалізуються не більше 1 разу в місяць. Всі клієнти повинні ознайомлюватись з відповідними змінами.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, останній має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, Умов та Правил надання банківських послуг можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору плата за користування кредитними коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договором (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Судом встановлено і не спростовано позивачем, що в заяві Відповідача про відкриття поточного рахунку від 14.07.2011 року, процентна ставка за користування кредитними коштами не зазначена.

Крім того, у вищезгаданій заяві відсутні умови про сплату комісії банку, а також, встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та їх визначеного розміру.

Обґрунтовуючи право вимоги щодо стягнення відсотків за користування кредитом, пені та комісії, у тому числі їх розміру і порядок нарахування, Позивач посилався на Умови та Правила надання банківських послуг, які надав до суду ( а.с.19-28), і які за його доводами були розміщеними на сайті://privatbank.ua/terms/ на час підписання Відповідачем заяви про відкриття поточного рахунку та є невід`ємною частину спірного договору.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що матеріали справи не містять належного підтвердження, що саме до поданої позивачем редакції "Умов та Правил надання банківських послуг" приєднався Відповідач та погодився на умови, які вони містять. При цьому, роздруківка із сайту позивача не приймається судом у якості належного доказу, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити, і вносила відповідні зміни в Умови.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про погодження сторонами в письмовій формі ціни договору, яка встановлена у вигляді сплати процентів за користування кредитними коштами, комісії за користування кредитом, а також відповідальності (штрафу, пені).

Наданий позивачем Витяг з Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника про відкриття поточного рахунку, в зв`язку із чим, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову в цій частині.

Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", м. Київ.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"- залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019 року у справі №904/3237/19 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ч.3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05.12.2019року

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя І.Г.Іванов

Суддя С.Г.Антонік