Рішення

від 05.12.2019 по справі 904/5295/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2019м. ДніпроСправа № 904/5295/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є. за участю секретаря судового засідання Гаркуші К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м.Запоріжжя

до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ , в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ

про стягнення збитків в сумі 3 439,02 грн

Представники:

від позивача Близнюк Р.Є. довіреність №18-52 від 18.09.2019

від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - відповідач) про стягнення збитків (вартості нестачі вантажу) в сумі 3 439,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані виявленням позивачем нестачі вугілля у вагонах №53599361 під час перевезення вантажу за накладною №46119640.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2019, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 05.12.2019.

В судове засідання, яке відбулось 05.12.2019, з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги, не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки не сповістив. Регіональна філія "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" про дату, час і місце проведення засідання належним чином повідомлена 19.11.2019, що підтверджується підписом представника в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

За приписами ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату і час проведення судового засідання і відсутність відомостей про причини неявки його представника, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, тому на підставі ч. 2 ст. 178 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні 05.12.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.02.2019 між Акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" (покупець - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Д. Трейдінг" (постачальник) укладено договір поставки №1-1-2019/014 (арк.с. 22-29).

Відповідно до укладеної між сторонами специфікації №829759 від 01.04.2019, вантажовідправником є ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля".

12.05.2019, на виконання умов договору поставки №1-1-2019/014 від 28.02.2019, зі станції відправлення Ароматна Придніпровської залізниці на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" по залізничній накладній №46119640 відвантажено на адресу позивача вугілля у вагонах №53599361 та №56389810.

Відповідно до положень статей 2, 3, 6, 37 Статуту залізниць України (далі - Статут), останній визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, підприємств, які користуються залізничним транспортом; регламентує організацію та основні умови перевезення вантажів; дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом, в тому числі і вантажів; під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка визначається останнім.

Накладна - основний перевізний документ, який надається залізниці відправником разом з вантажем, вона є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Уклавши з залізницею угоду на перевезення вантажу, відправник визнав тим самим обмеження та особливості, що встановлені Статутом, щодо меж відповідальності перевізника і вантажовідправника та погодився з ними.

У відповідності до статті 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами і актами загальної форми, які складають станції залізниць; комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

При видачі вантажу вантажоотримувачу, на станції Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці, проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що маса вантажу у вагоні №53599361 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній.

Так, комерційним актом №460005/774 від 18.05.2019 (арк.с. 17), складеним на станції Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці, встановлено:

- На підставі акту загальної форми № 33632 від 17.05.2019 станції Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці проведена комісійна видача вантажу вантажоодержувачу по відправці, вказаною на лицьовій стороні цього акту, зі зважуванням вагону на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача №0120, огляд - перевірка 04.03.2019р.

- За документом у вагоні 53599361 значиться: тара 23500 кг, нетто 55300 кг.

- Фактично виявилось: брутто - 76920 кг., тара з документу - 23500 кг, нетто - 53420 кг, що менше, ніж зазначено в документі, на 1880 кг.

- У комерційному відношенні навантаження у вагоні шапкою, вище рівня бортів. Вантаж маркований вапном, що відповідає перевізному документу. Над 7-ми люками порушене маркування виїмка довжиною 150 см шириною 280 см глибиною 50 см. Відсутній вантаж у вагоні поміститися міг. В технічному відношенні вагон справний, бездверний, люка закриті, течі вантажу немає. При повторному зважуванні дані не змінились. Зав. вантажного двору за штатним розписом відсутній.

Отже, зазначеним комерційним актом встановлено, що при контрольному зважуванні вагону №53599361 на справних електронних вагонних вагах, виявлено, що маса вантажу у даному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, а саме:

- у вагоні № 53599361 маса брутто - 76920 кг., тара з документа - 23500 кг, нетто - 53420 кг, що менше, ніж зазначено у вантажному документі, на 1880 кг.

10.05.2019 позивачем було здійснено оплату товару на суму 4 470 000,00 грн., який надійшов на його адресу, що підтверджується платіжним дорученням № 332052 від 10.05.2019.

Позивач вважає, що недостача вантажу в спірному вагоні виникла з вини відповідача, який не забезпечив збереження вантажу. Позивач просить стягнути вартість недостачі вугілля з відповідача у розмірі 3 439,02 грн, що і є причиною спору.

Предмет доказування у даній справі становлять наступні обставини:

- здійснення відповідачем перевезення вантажів за залізничною накладною №46119640 на користь позивача;

- наявність або відсутність вагової недостачі продукції у вагоні №53599361;

- вартість вагової недостачі вантажу у вагоні №53599361;

- наявність або відсутність вини відповідача у виникненні вагової недостачі вантажу у вагоні №53599361;

Позивач у підтвердження обставин, якими він обґрунтовує заявлені вимоги та які входять до предмета доказування в даній справі, надав: оригінал відомості-розрахунку №104/19 вартості нестачі вантажу, оригінал залізничної накладної № 46119640, оригінал комерційного акту № 460005/774 від 18.05.2019р., копію рахунку на оплату №2903-1 від 29.03.2019, копію платіжного доручення № 332052 від 10.05.2019, копія рахунка-фактури №1205-1 від 12.05.2019, копію акту приймання-передачі вугільної продукції № 1205-1 від 12.05.2019, копію Договору поставки №1-1-2019/014 від 28.02.2019, копію Специфікації №829759 від 01.04.2019.

Статтею 114 Статуту передбачено, що недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Загальна сума відшкодування збитку за не збережений вантаж в усіх випадках не може перевищувати суми, яка сплачується за повністю втрачений вантаж.

Оскільки спірні вагони з вугіллям кам`яним були прийняті залізницею для перевезення без зауважень до вантажовідправника, відповідно до положень ст. 110 Статуту залізниці України відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу, покладається на залізницю.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644, визначено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах, щодо вантажів, зданих для перевезення у вологому стані.

З наведених норм вбачається, що у встановлений відсотковий показник входить не тільки природна втрата, а й граничне розходження у визначенні маси нетто (похибка ваг), а отже недостача маси вантажу, за які відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням такого граничного розходження.

Таким чином, вартість вагової недостачі з урахуванням норми природної втрати у вагоні №53599361 становить 0,744 т. Вартість 0,744 т вугілля, який перевозився у спірному вагоні становить 2865,85 грн. без ПДВ. Вартість недостачі з ПДВ складає 3 439,02 грн.

Згідно зі статтею 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало; перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

У відповідності до частин 1-3 статті 314 Господарського кодексу України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини; у транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника; за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Статтею 23 Закону України від 04.07.1996 №273/96-ВР "Про залізничний транспорт" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України; перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України; за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно статті 110 Статуту, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству; обов`язки збереження, супроводження та охорони особливо цінних та небезпечних вантажів, перелік яких встановлюється Правилами, покладаються на відправника.

Відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов`язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери; оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то господарським судам у вирішенні спорів слід розмежовувати відповідні поняття; вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари; саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні; згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження; отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер); у випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання; якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника; винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу; прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера; у такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю; якщо незбереження вантажу сталося внаслідок того, що вагон чи контейнер поряд з прихованими несправностями або з несправностями, які виникли під час транспортування, мали ще й такі, які могли бути виявлені до завантаження, господарський суд може вирішити питання про покладення відповідальності як на залізницю, так і на відправника; для правильного вирішення питань щодо відповідальності за незбереження вантажу внаслідок технічної несправності рухомого складу господарський суд повинен провести досконале дослідження не тільки комерційного акта, але й акта про технічний стан вагону або контейнера і дати їм відповідну оцінку (пункт 3.9 роз`яснень Вищого господарського суду України №04-5/225 від 29.09.2008 "Про внесення змін та доповнень до роз`яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею").

Відповідно до частин 1, 2 статті 114 Статуту, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

- за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

- за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості; - за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість;

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала; при цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З урахуванням викладеного відповідальність за вагову недостачу вантажу у спірному вагоні слід покласти на відповідача.

Відповідно до статті 130 Статуту право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів мають у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу - одержувач - за умови пред`явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтею 133 Статуту передбачено, що передача іншим організаціям або громадянам права на пред`явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і можливість їх задоволення в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 1 921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 108, код ЄДРПОУ ВП 40081237) на користь Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, код ЄДРПРОУ 00186542) 3 439,02 грн (три тисячі чотириста тридцять дев`ять гривень 02 копійки) вартості нестачі вантажу, 1 921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.12.2019

Суддя А.Є. Соловйова