Рішення

від 05.12.2019 по справі 907/547/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.12.2019 м. Ужгород Справа № 907/547/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №907/547/19

за позовом Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьман» , м. Ужгород про стягнення суми 190384,19грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 190384,19грн. заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою за Договором від 31.07.2008 року оренди земельної ділянки площею 2277кв.м. за адресою: м. Ужгород, вул. Гленца,1 (кадастровий номер 2110100000:51:004:0024), посилаючись на порушення відповідачем вимог частини 1 статті 286, статтями 193,230,231, частиною 1 статті 283 Господарського Кодексу України, статтями 11,22, 509,530,610,611,612,626,628,631 Цивільного Кодексу України, статтями 4, 206, 271,284, 286, 287, 288 Податкового Кодексу України, статтями 120,152,156,206,211Земельного кодексу України, Законами України «Про оренду землі» , «Про оцінку землі» , «Про місцеве самоврядування»

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/547/19, враховуючи, що дана справа не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, будь-яких клопотань щодо розгляду спору з повідомленням (викликом) сторін подано не було, у зв`язку з чим, враховуючи також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2019 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, та, встановлено сторонам строк для подання відповіді на відзив (позивачем) та заперечень (відповідачем) (якщо такі будуть подані) не пізніше 01.11.2019 р.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Вказана ухвала суду від 17.09.2019 була надіслана відповідачу 20.09.2019 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 88000, м. Ужгород, вул. Гленца, 1, та як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, повернута до суду 28.10.2019, за закінченням терміну зберігання .

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року роз`яснено, що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши повноважних представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2008 року між Управлінням майном міста Ужгородської міської ради, правонаступником якого є Департаментом міського господарства Ужгородської міської та товариством з обмеженою відповідальністю «Гетьман» було укладено договір оренди землі.

Відповідно до п. 1 вказаного Договору, Сторони погодили, що Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під власним кафе-баром "Екіпаж" та для його обслуговування, яка знаходиться в м. Ужгород, вул. Гленца, 1.

Відповідно до п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2 277 кв. м.

Строк дії Договору (п. 8), договір укладено на 2 ( два ) роки. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір набирає чинності після підписання сторонами та проведення державної реєстрації права оренди землі (п. 40 Договору оренди землі).

На підставі Договору Департамент міського господарства Ужгородської міської ради передав, а ТОВ «Гетьман» прийняло в оренду земельну ділянку площею 2 277 кв. м., яка знаходиться за адресою: вул. вул. Гленца, 1. в м. Ужгороді.

Відповідно до п. 19 Договору, передача земельної ділянки здійснюється у 5-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі. Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення Ужгородської міської ради від 11.07.2008 року № 773 строком на два роки.

Додатковою угодою 17.09.2010р. про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 31.07.2008р. договір продовжено на 5 п`ять років), а саме до 17.09.2015 року. 23.07.2014 року право оренди земельної ділянки було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

18.05.2017р. Рішенням ХІІ сесії VII скликання Ужгородської міської ради № 640 Про поновлення та відмову у поновленні договорів оренди земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю Гетьман поновлено договір оренди земельної ділянки площею 2277 кв.м. під власним кафе-баром Екіпаж та для його обслуговування по вул. Гленца, 1 строком на 5 років до 18 травня 2022 року.

На виконання вищевказаного рішення між Територіальною громадою міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради від імені якої діє Департамент міського господарства Ужгородської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Гетьман була укладена додаткова угода до договору оренди землі від 31.07.2008р., який зареєстровано Закарпатською регіональною філією ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України від 05.08.2008року № 2110100000-0408070000097 (Договір оренди землі в новій редакції).

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності, а частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" визначено перелік істотних умов договору оренди землі: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташyвання та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Пунктом 11 Договору встановлено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, згідно затвердженої форми, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Відповідно до пункту 11 Додаткової угоди до договору орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця в розмірі 14832,19 . Однак, Відповідач у період з серпня 2014 року по квітень 2017 року орендні платежі не сплачував в повному обсязі, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 190384,19 грн.

Зокрема, за період з 01.08.2014р. по 30.04.2017 року з нарахованої орендної плати в сумі 279299,48 грн. Відповідачем сплачено тільки 14309,52 грн.

Відповідно до п. 33 Договору - зміна його умов можлива у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спір вирішується у судовому порядку.

Так, строк дії Договору з урахуванням змін, внесених до нього додатковою угодою від 17.09.2010р. закінчився 17.09.2015р. Натомість, обов`язок передбачений частиною 1 статті 34 Закону України "Про оренду землі" Відповідачем виконаний не був. Орендована земельна ділянка в період з 18.09.2015р. по 18.05.2017р. (дата укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 31.07.2008р.) перебувала у користуванні Відповідача, що підтверджується наступними обставинами.

Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за Відповідачем зареєстровано право власності на нерухоме майно - реконструйована будівля під торгово-розважальний центр з облаштуванням критої літньої тераси з надбудовою мансардного поверху площею 2404,9 кв.м., що знаходиться на орендованій земельній ділянці.

У відповідача наявне право власності на нерухоме майно котре знаходиться на орендованій земельній ділянці. В свою чергу об`єкт нерухомості нерозривно пов`язаний із земельною ділянкою на котрій він розташований. Право користування земельною ділянкою, яка знаходиться під цією нерухомістю належним чином Відповідачем не було оформлено у період з 18.09.2015р. по 18.05.2017р. Однак, недотримання порядку оформлення права на земельну ділянку, на якій розташована нерухомість, не може бути підставою для обмеження права відповідача як власника нерухомості на користування нерухомістю та, як наслідок, земельною ділянкою на якій вона розташована, оскільки користування нерухомістю неможливе без користування земельною ділянкою.

Аналогічна правова позиція закріплена в постанові Вищого господарського суду України у справі №922/51/15 від 12.01.2017 року.

Згідно пункту 40 Договору оренди спірної земельної ділянки, сторони дійшли згоди, що його дія розповсюджується на період від вісімнадцятого вересня дві тисячі п`ятнадцятого року до завершення строку його дії, визначеного рішенням сесії Ужгородської міської ради щодо поновлення договорів оренди земельних ділянок. Умови вказаного договору відповідали волі сторін, оскільки такий був підписаний в добровільному порядку і в подальшому ніким не оспорювався.

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки в п. 40 за 2015, 2016, 2017 роки Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради нараховано орендну плату за використання земельної ділянки по вул. Гленца, 1, а саме: 2015 рік - 9764,57 грн. в місяць; 2016 рік - 13992,63 грн. в місяць; 2017 рік - 14832,19 грн. в місяць.

Нормами статті 18 Закону України Про оцінку земель визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

14.07.2014р. Ужгородською міською радою у відповідності до вищенаведеної норми та статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування прийнято рішення № 1398 Про затвердження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту міста Ужгорода , яким затверджено нову технічну документацію із нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ужгорода по базовій вартості 1м.кв. забудованої території в розрізі економіко - планувальних зон та грошової оцінки сільськогосподарських угідь населеного пункту.

Даний регуляторний акт про затвердження нової нормативно-грошової оцінки землі, на підставі частини 5 статті 12 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та статті 22 Закону України Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації , опубліковано в місцевій газеті Ужгород 14.07.2015р.

З урахуванням вищенаведеного, розмір орендної плати повинен сплачуватись, згідно нормативно-грошової оцінки чинної на день справляння податків, що Відповідачем зроблено не було, а натомість допущено значну заборгованість, яку необхідно сплатити до місцевого бюджету.

Однак, зобов`язання щодо сплати орендної плати Відповідачем не були виконані належним чином. Станом на день подачі позовної заяви до суду у Відповідача виникла заборгованість по орендній платі за земельну ділянку площею 2277 кв.м. за адресою: м. Ужгород, вул. Гленца, 1 (кадастровий номер 2110100000:51:004:0024) - 190384,19 грн. (сто дев`яносто тисяч триста вісімдесят чотири грн. 19 коп.).

У відповідності до Закону України "Про оренду землі", Податкового кодексу України розмір орендної плати (плати за землю) переглядається щороку, в залежності від визначеного Державною службою статистики України індексу споживчих цін за попередній рік.

За доводами позивача, відповідачем порушено умови договору щодо внесення орендної плати за користування земельною ділянкою в установлених в договорі сумах та строки.

Як вбачається з долученого позивачем до матеріалів справи розрахунку заборгованості, за період з листопада 2016 р. по вересень 2018 р. у відповідача наявний борг перед позивачем в розмірі 551 809,08 грн.

Зважаючи на наявність заборгованості, з метою вирішення справи у позасудовому порядку, Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради було направлено на адресу ТОВ "Гетьман" претензії з розрахунками заборгованості по орендній платі № 24.01-13/156 від 22.11.2017 та № 32.01-13/119 від 29.07.2018 р. з вимогою погасити заборгованість. Дані вимоги залишені без відповіді, та задоволення. В зв`язку з чим Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди землі.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново - господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Судом встановлено, що договором оренди від 31.07.2008 року орендодавець передав ТОВ "Гетьман" у строкове платне користування об`єкт оренди земельну ділянку площею 2277 кв. м., яка знаходиться за адресою: вул. Гленца,1 в м. Ужгороді.

Згідно з частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п. в ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ЗУ Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті орендної оплати за користування земельною ділянкою у розмірі 190384,19 грн., відповідачем у ході розгляду справи у встановленому законом порядку не спростовано та не заперечено, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьман» , м. Ужгород про стягнення суми 190384,19 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вище вкладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьман» , (88000, м. Ужгород, вул. Гленца, 1, код ЄДРПОУ 22074223) на користь Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород (88000, м. Ужгород, вул. площа Поштова, 3 код ЄДРПОУ 36541721) суму 190384,19грн. (сто дев`яносто тисяч триста вісімдесят чотири гривні 19 коп.) заборгованості за орендну плату.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьман» , (88000, м. Ужгород, вул. Гленца, 1, код ЄДРПОУ 22074223) на користь Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород (88000, м. Ужгород, вул. площа Поштова, 3 код ЄДРПОУ 36541721) суму 2858,28 грн. (дві тисячі вісімсот п`ятдесят вісім гривень 28 коп. ) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 05.12.2019

Суддя О.Ф. Ремецькі