Рішення

від 03.12.2019 по справі 908/2532/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/137/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2019 Справа № 908/2532/19

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Белстейт» (69037, м. Запоріжжя, вул.Незалежної України, 41)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Три Стихії» (69040, м. Запоріжжя, вул. Барикадна, буд. 203)

про стягнення суми,

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Харламов Д.І.- довіреність № б/н від 05.06.2018 р.

від відповідача: не з`явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 13.09.2019 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Белстейт» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Три Стихії» , про стягнення заборгованості за видатковою накладною № РН-022001 від 20.02.2018 у розмірі 183493,34 грн., суми 19141,37 грн. інфляційних витрат та суми 8536,21 грн. 3% річних.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2019 р. здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2532/19 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.09.2019 р. відкрито провадження у справі № 908/2532/19 за правилами загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 33/137/19. Підготовче засідання призначено на 16.10.2019 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.10.2019 р. відкладено підготовче засідання на 05.11.2019 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.11.2019, підготовче провадження у справі № 908/2532/19 закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 03.12.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України під час судового розгляду справи здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Відповідно до видаткової накладної №РН-022001 від 20.02.2018 позивачем здійснено поставку товару відповідачу на суму 183493,34 грн. Однак, відповідач у встановлений ст. 692 ЦК України строк оплату за поставлений товар не здійснив, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 183493,34 грн. Враховуючи значне прострочення відповідачем виконання грошових зобов`язань з оплати поставленого товару, позивачем заявлено також вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 8536,21 грн. та втрат від інфляції в розмірі 19141,37 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 11, 526, 530, 625, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив позов задовольнити.

Відповідач - процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні 03.12.2019 не скористався, про дату час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином. Ухвали суду у даній справі направлено на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Три Стихії» , що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 69040, м. Запоріжжя, вул. Барикадна, буд. 203, що відповідає вимогам ст.ст. 120, 242 ГПК України.

У судовому засіданні 03.12.2019 справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст.ст. 233, 240, 241 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Із матеріалів справи слідує, що за видатковою накладною №РН-022001 від 20.02.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «Белстейт» передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Три Стихії» товар на загальну суму 183493,34 грн.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань з поставки товару позивачем також надано копію зареєстрованої податкової накладної № 2 від 20.02.2018.

Відповідач оплату за отриманий товар не здійснив.

Невиконання відповідачем зобов`язань з оплати товару, зумовило звернення позивача до суду з вимогою про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Згідно ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України).

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарського договору. За частиною першою цієї статті господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до приписів ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч.1 ст.207 Цивільного кодексу України).

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору (ч.1 ст.641 Цивільного кодексу України).

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч.2 ст.642 Цивільного кодексу України).

В даному випадку сторонами було укладено в простій письмовій формі договір поставки, оскільки продукція була поставлена позивачем і прийнята відповідачем, що зафіксовано у змісті накладної №РН-022001 від 20.02.2018.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.692 ЦК України на покупця покладено обов`язок оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов`язку, що не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 05.12.2017 у справі № 909/314/17, від 14.03.2017 у справі № 904/6090/16).

При цьому, підписання покупцем накладної №РН-022001 від 20.02.2018, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і, яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб, з урахуванням ст.692 Цивільного кодексу України, відповідач як покупець був зобов`язаний оплатити вартість товару негайно після прийняття від позивача.

Вказана правова позиція закріплена і в постанові Верховного суду від 28.02.2018 у справі №910/9075/17 у якій зазначено: Якщо в договорі або в законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару , якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. .

Таким чином, враховуючи, що видатковою накладною №РН-022001 від 20.02.2018, строк оплати отриманого товару не передбачений, у відповідача виник обов`язок сплати отриманого товару в день його отримання, тобто в день підписання видаткової накладної - 20.02.2018.

За положеннями ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Доказів оплати отриманого товару відповідачем суду не надано.

Отже, за наведених обставин справи і правових норм позовні вимоги щодо стягнення суми 183493,34 грн. основного боргу є обґрунтованими.

Також, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення втрат від інфляції за період: березень 2018 - липень 2019 в сумі 19141,37 грн. та 3 % річних за період: з 22.02.2018 по 10.09.2019 у розмірі 8536,21 грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено заявлений позивачем розмір інфляційних втрат та 3 % річних та встановлено, що вірним розміром втрат від інфляції за заявлений позивачем період є сума 19141,34 грн., яка і підлягає задоволенню. В іншій частині вимог про стягнення втрат від інфляції судом відмовляються. Три відсотки річних розраховані вірно та підлягають стягненню в сумі заявленій позивачем - 8536,21 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Белстейт» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Три Стихії» (69040, м. Запоріжжя, вул. Барикадна, буд. 203, код ЄДРПОУ 35896618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Белстейт» (69037, м. Запоріжжя, вул.Незалежної України, 41, код ЄДРПОУ 40655805) суму 183493 (сто вісімдесят три тисячі чотириста дев`яносто три) грн. 34 коп. основного боргу, суму 19141 (дев`ятнадцять тисяч сто сорок одна) грн. 34 коп. втрат від інфляції, суму 8536 (вісім тисяч п`ятсот тридцять шість) грн. 21 коп. 3% річних та суму 3167 (три тисячі сто шістдесят сім) грн. 56 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 05 грудня 2019 р.

Суддя М.В. Мірошниченко