Рішення
від 15.10.2019 по справі 911/1639/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1639/19

Суддя Конюх О.В , при секретарі судового засідання Кубею В.І., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ресіліент Матюші , Київська обл., м. Біла Церква,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю СВК ім. Щорса , Київська обл., Білоцерківський район, с. Яблунівка,

про визнання недійсним правочину

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Тетеря С.І., адвокат, ордер КВ №789170;

від відповідача : Дмитрасевич М.О. , договір про надання правової допомоги від 18.06.2018;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Ресіліент Матюші , м. Біла Церква (далі по тексту - ТОВ Ресіліент Матюші ), звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 02.07.2019 до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю СВК ім. Щорса , с. Яблунівка Білоцерківського району Київської області, в якому просить суд:

- визнати недійсним правочин щодо передачі від Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Щорса до товариства з обмеженою відповідальністю СВК ім. Щорса права постійного користування землею відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії І-КВ №001537 від 07.06.1996, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10п, оформлений передавальним актом від 04.04.2018 між Сільськогосподарським виробничим кооперативом імені Щорса та товариством з обмеженою відповідальністю СВК ім. Щорса ;

- стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що ТОВ Ресіліент Матюші є власником земельних ділянок по 2 га кожна, загальною площею 128 га в межах Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, а саме

3220485100:01:013:0024; 3220485100:01:013:0025; 3220485100:01:013:0026;

3220485100:01:013:0027; 3220485100:01:013:0028; 3220485100:01:013:0029;

3220485100:01:013:0030; 3220485100:01:013:0031; 3220485100:01:013:0032;

3220485100:01:013:0033; 3220485100:01:013:0034; 3220485100:01:013:0035;

3220485100:01:013:0036; 3220485100:01:013:0037; 3220485100:01:013:0038;

3220485100:01:013:0039; 3220485100:01:013:0040; 3220485100:01:013:0041;

3220485100:01:013:0042; 3220485100:01:013:0043; 3220485100:01:013:0044;

3220485100:01:013:0045; 3220485100:01:013:0046; 3220485100:01:013:0047;

3220485100:01:013:0048; 3220485100:01:013:0049; 3220485100:01:013:0050;

3220485100:01:013:0051; 3220485100:01:013:0052; 3220485100:01:013:0053;

3220485100:01:013:0054; 3220485100:01:013:0055; 3220485100:01:013:0056;

3220485100:01:013:0057; 3220485100:01:013:0058; 3220485100:01:013:0059;

3220485100:01:013:0060; 3220485100:01:013:0061; 3220485100:01:013:0062;

3220485100:01:013:0063; 3220485100:01:013:0064; 3220485100:01:013:0065;

3220485100:01:013:0066; 3220485100:01:013:0067; 3220485100:01:013:0068;

3220485100:01:013:0069; 3220485100:01:013:0070; 3220485100:01:013:0071;

3220485100:01:013:0072; 3220485100:01:013:0073; 3220485100:01:013:0074;

3220485100:01:013:0075; 3220485100:01:013:0076; 3220485100:01:013:0077;

3220485100:01:013:0078; 3220485100:01:013:0079; 3220485100:01:013:0080;

3220485100:01:013:0081; 3220485100:01:013:0082; 3220485100:01:013:0083;

3220485100:01:013:0084; 3220485100:01:013:0085; 3220485100:01:013:0086;

3220485100:01:013:0087

Позивач твердить, що зазначені земельні ділянки входять до складу земель, які перебували у постійному користуванні КСП імені Щорса на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ №001537 від 07.06.1996 (ділянка №21).

Позивач твердить, що право постійного користування землею припинилось у 2000 році під час реорганізації КСП імені Щорса у сільськогосподарський виробничий кооператив імені Щорса.

Разом із тим, 04.04.2018 під час реорганізації шляхом перетворення СВК ім. Щорса у ТОВ СВК ім. Щорса було підписано передавальний акт, за яким право постійного користування землею згідно згаданого Державного акту було передано від СВК ім. Щорса до ТОВ СВК ім. Щорса .

Позивач вважає, що зазначена дія є правочином, оформленим згаданим передавальним актом, який має бути витзнаний судом недійсним, оскільки, по-перше, СВК ім. Щорса не мав права постійного користування землею, яке припинилося під час реорганізації шляхом перетворення КСП імені Щорса в СВК імені Щорса в порядку норми п.3 частини 1 ст. 27 ЗК України 1990 року, відповідно до яких право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства.

На момент реорганізації КСП ім. Щорса діяли норми ст. 37 ЦК Української РСР та ст. 34 Закону України Про підприємства в Україні , які передбачали, що юридична особа припиняє свою діяльність шляхом ліквідації чи реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення).

По-друге, позивач твердить, що зазначений правочин порушує право ТОВ Ресілієнт Матюші , оскільки за передавальним актом було передано також і право користування земельними ділянками, власником яких з 2017 року є позивач відповідно до укладених та чинних договорів купівлі-продажу, які не визнані недійсними.

Відтак, позивач, посилаючись на ст. 203, 215 ЦК України позивач просить визнати недійсним правочин щодо передачі від СВК імені Щорса до ТОВ СВК імені Щорса права постійного користування землею відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії І-КВ №001537 від 07.06.1996 року, оформлений Передавальним актом від 04.04.2018.

Ухвалою суду від 05.07.2019 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1639/19; постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі №911/1639/19 призначено на 05.08.2019.

23.07.2019 від ТОВ Ресіліент Матюші до господарського суду Київської області надійшли письмові пояснення, в яких позивач зазначає, що дії СВК ім. Щорса щодо передачі ТОВ СВК ім. Щорса право постійного користування землею за державним актом під час перетворення СВК ім. Щорса у ТОВ СВК ім. Щорса , оформлені передавальним актом, були спрямовані на припинення у СВК ім. Щорса і набуття у ТОВ СВК ім. Щорса цього права та відповідно, мають ознаки правочину, визначені ст. 202 ЦК України. Оформлення актом дій, спрямованих на припинення певних цивільних прав і обов`язків в однієї особи і набуття іншою особою цих прав і обов`язків, являє собою більш широке поняття, ніж фіксація виконання правочину відповідним актом. При цьому позивач, звертає увагу суду, що просить визнати недійсним саме правочин щодо передачі права користування земельними ділянками, а не передавальний акт, яким цей правочин оформлений. Так, позивач просить суд визнати недійсним правочин щодо передачі від СВК ім. Щорса до ТОВ СВК ім. Щорса права постійного користування землею відповідно до Державного акту, оформлений передавальним актом, згідно з приписами ч.1 ст. 215 ЦК України на підставі таких норм: ч.1 ст. 203 ЦК України у зв`язку з передачею зазначеного права з порушенням норм ч.2 ст. 108 ЦК України; ч.2 ст. 203 ЦК України у зв`язку з відсутністю у СВК ім. Щорса права постійного користування землею відповідно до державного акту, і відповідно повноважень розпоряджатись таким правом, тобто у зв`язку з відсутністю у нього необхідного обсягу цивільної дієздатності для вчинення такого правочину. Так, СВК ім. Щорса вважаючи, що йому належить право постійного користування спірною земельною ділянкою відповідно до державного акту передало ТОВ СВК ім. Щорса це право за передавальним актом у той час, як право власності на ці земельні ділянки належать ТОВ Ресіліент Матюші і тільки воно має право розпоряджатись цими ділянками.

29.07.2019 від ТОВ СВК ім. Щорса до господарського суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що передавальний акт від 14.06.2018 не порушує прав та законних інтересів позивача та відсутні будь-які підстави для визнання його недійсним, у зв`язку з чим просить суд відмовити в задоволені в позову.

Відповідач твердить, що СВК імені Щорса є правонаступником КСП імені Щорса згідно Статуту та перереєстрований Білоцерківською РДА 06.03.2000. КСП імені Щорса було перереєстроване із Колгоспу імені Щорса відповідно до розпорядження голови Білоцерківської РДА №60 від 25.04.1995. Відповідач ТОВ СВК імені Щорса є правонаступником СВК імені Щорса в тому числі і щодо права постійного користування землею.

Відповідач твердить, що станом на час перереєстрації КСП імені Щорса в СВК імені Щорса чинне законодавство не передбачало такої підстави для припинення юридичної особи, як перетворення, а відповідно до позиції постанови Верховного Суду України від 21.02.2011 в справі №21-3а11 припинення права користування земельною ділянкою допускалося лише у випадку, коли припинення останніх виключає правонаступництво.

Щодо відсутності реєстрації права у Державному реєстрі прав відповідач твердить, що відповідно до частини 5 ст.1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у первинній редакції право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті до набрання чинності цим законом, визнаються державною, а відповідно до пункту 2 Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про державний земельний кадастр , земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Крім того, відповідач твердить, що передавальний акт не порушує прав та законних інтересів позивача, який не надав жодних доказів зворотного.

05.08.2019 від товариства з обмеженою відповідальністю СВК ім. Щорса до господарського суду Київської області надійшла заява про відвід судді Конюх О.В. від розгляду справи №911/1639/19.

Ухвалою суду від 05.08.2019 заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю СВК ім. Щорса М.О. Дмитрасевича від 05.08.2019 про відвід судді Конюх О.В. від розгляду справи №911/1639/19 передано до відділу автоматизованого документообігу для визначення складу суду згідно вимог ч. 3 ст. 39 ГПК України. Провадження у справі №911/1639/19 зупинено до прийняття рішення за результатом розгляду заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю СВК ім. Щорса М.О. Дмитрасевича від 05.08.2019 про відвід судді Конюх О.В. від розгляду справи №911/1639/19.

Ухвалою суду від 06.08.2019 відмовлено у задоволенні заяви представника ТОВ СВК ім. Щорса від 05.08.2018 про відвід судді Конюх О.В. від розгляду справи №911/1639/19. (суддя С.Ю. Наріжний).

Ухвалою суду від 12.08.2019 провадження у справі №911/1639/19 поновлено. Підготовче судове засідання призначено на 09.09.2019.

02.09.2019 від товариства з обмеженою відповідальністю СВК ім. Щорса до господарського суду Київської області надійшло клопотання про долучення додаткових доказів, а саме копії постанови Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №911/2910/17 про направлення на новий розгляд справи за позовом ТОВ Ресіліент Матюші про усунення перешкод у користуванні майном.

В підготовчому судовому засіданні 09.09.2019 оголошено перерву до 23.09.2019, про що присутніх представників сторін повідомлено особисто під розпис.

17.09.2019 від ТОВ СВК ім. Щорса до господарського суду Київської області надійшло клопотання про долучення додаткових доказів від 17.09.2019, а саме копії висновку експерта від 12.06.2019 №1229/19-41/15831ч15894/19-41, яким встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3220485100:01:013:0024 - 0087 не накладаються на земельну ділянку №21, передану КСП імені Щорса у постійне користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ №001537 від 07.06.1996.

20.09.2019 від товариства з обмеженою відповідальністю Ресіліент Матюші до господарського суду Київської області надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 23.09.2019 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2019.

В судове засідання 15.10.2019 з`явився представник позивача та відповідача.

Представник позивача в усних поясненнях підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в усних поясненнях наданих в судовому засіданні 15.10.2019 зазначив, що земельні ділянки позивача та відповідача не накладаються одні на одних, що підтверджується залученим до матеріалів справи висновком експерта. Так, на думку відповідача, відсутнє порушене право позивача. На підставі наведеного, просить суд відмовити в задоволені позову. Крім того, представник відповідача зазначив, що не вважає, що передавальний акт від 04.04.2018 є правочином.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю Ресіліент Матюші до товариства з обмеженою відповідальністю СВК ім. Щорса про визнання недійсним правочину, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Так, 30.05.2017 між ОСОБА_1 (продавець), від імені якого діє Какурін Андрій Олексійович та товариством з обмеженою відповідальністю Ресіліент Матюші (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений Малькевичем П.В., державним нотаріусом Узинської міської державної нотаріальної контори Київської області, зареєстрованим в реєстрі за №1950 (копія договору залучена до матеріалів справи), відповідно до умов якого:

- за цим договором продавець передає майно у власність покупця, тобто передає, а покупець товариство з обмеженою відповідальністю Ресіліент Матюші приймає майно і сплачує за нього грошову суму, тобто купує належну продавцю на праві приватної власності земельну ділянку площею 2,0000 гектара, яка належить продавцю на підставі наказу про надання у власність земельної ділянки, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області 14.04.2017 №10-6339/15-17-сг. Право власності продавця зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.04.2017, номер запису про право власності 20143759, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1218923532204 (пункт 1.1 договору);

- кадастровий номер земельної ділянки: 2,0000 га - 3220485100:01:0130063 (пункт 1.4 договору);

- право власності на земельну ділянку у покупця виникає з моменту державної реєстрації, відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії проводиться після завершення такої дії.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 88440258 (копія якого залучена до матеріалів справи) земельна ділянка з кадастровим номером 3220485100:01:0130063 належить на праві приватної власності товариству з обмеженою відповідальністю Ресіліент Матіюші з 30.05.2017 (дата державної реєстрації).

26.04.2017 між ОСОБА_2 (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Ресіліент Матюші (покупець) укладено ряд договорів купівлі-продажу земельних ділянок, посвідчених Зимою Н.Ф., приватним нотаріусом Київської міського нотаріального округу (копії яких залучені до матеріалів справи), відповідно до умов яких:

- продавець передає у власність (продає), а покупець приймає у власність (купує) земельні ділянки, без зміни їхніх меж та цільового призначення і сплачує за них грошову суму у порядку та на умовах передбачених договорами. Зокрема договори купівлі продажу укладені щодо таких земельних ділянок:

3220485100:01:013:0041, 3220485100:01:013:0042, 3220485100:01:013:0043, 3220485100:01:013:0031, 3220485100:01:013:0027, 3220485100:01:013:0032, 3220485100:01:013:0044, 3220485100:01:013:0045, 3220485100:01:013:0046, 3220485100:01:013:0047, 3220485100:01:013:0048, 3220485100:01:013:0049, 3220485100:01:013:0050, 3220485100:01:013:0051, 3220485100:01:013:0052, 3220485100:01:013:0053, 3220485100:01:013:0054, 3220485100:01:013:0055, 3220485100:01:013:0056, 3220485100:01:013:0057, 3220485100:01:013:0058, 3220485100:01:013:0059, 3220485100:01:013:0060, 3220485100:01:013:0061, 3220485100:01:013:0064, 3220485100:01:013:0062, 3220485100:01:013:0065, 3220485100:01:013:0033, 3220485100:01:013:0025, 3220485100:01:013:0029, 3220485100:01:013:0028, 3220485100:01:013:0036, 3220485100:01:013:0037, 3220485100:01:013:0038, 3220485100:01:013:0039, 3220485100:01:013:0024, 3220485100:01:013:0034, 3220485100:01:013:0030, 3220485100:01:013:0026, 3220485100:01:013:0035, 3220485100:01:013:0040, 3220485100:01:013:0066, 3220485100:01:013:0067, 3220485100:01:013:0068, 3220485100:01:013:0069, 3220485100:01:013:0070, 3220485100:01:013:0071, 3220485100:01:013:0072, 3220485100:01:013:0073, 3220485100:01:013:0074, 3220485100:01:013:0075, 3220485100:01:013:0076, 3220485100:01:013:0077, 3220485100:01:013:0078, 3220485100:01:013:0079, 3220485100:01:013:0080, 3220485100:01:013:0081, 3220485100:01:013,0082, 3220485100:01:013:0083, 3220485100:01:013:0084, 3220485100:01:013:0085, 3220485100:01:013:0086, 3220485100:01:013:0087.

Згідно Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (копії яких залучено до матеріалів справи) вказані вище земельні ділянки належать на праві приватної власності товариству з обмеженою відповідальністю Ресіліент Матюші з 26.04.2017 (дата державної реєстрації).

Відповідно до розпорядження Білоцерківської РДА №46 від 04.12.1995 КСП ім. Щорса, правонаступником якого є СВК ім. Щорса, передано у постійне користування 411,2 гектарів землі, в адміністративних межах Яблунівської сільської ради 283,2 га та в межах Пилипчанської сільської ради 128 га Білоцерківського району Київської області, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею, виданого 04.12.21995, згідно розпорядження Білоцерківської РДА №46, серії І-КВ №001537, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №10п.

04.04.2018 загальними зборами членів СВК ім. Щорса та зборами учасників ТОВ СВК імені Щорса затверджено передавальний акт внаслідок реорганізації СВК ім. Щорса шляхом перетворення; правонаступником усього майна, майнових немайнових прав та обов`язків сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Щорса за цим актом є товариство з обмеженою відповідальністю СВК ім. Щорса . За цим передавальним актом передано у тому числі право постійного користування землею відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ №001537, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №10п та права оренди землі за договорами оренди землі по яких сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Щорса є орендарем.

Предметом розгляду даної справи є визнання недійсним правочину щодо передачі від Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Щорса до товариства з обмеженою відповідальністю СВК ім. Щорса права постійного користування землею відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії І-КВ №001537 від 07.06.1996, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10п, оформлений передавальним актом між Сільськогосподарським виробничим кооперативом імені Щорса та товариством з обмеженою відповідальністю СВК ім. Щорса від 04.04.2018.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно до частини 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення ). У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно ст. 108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 107 ЦК України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Відтак суд погоджується з твердженням позивача про те, що, дії СВК ім. Щорса щодо передачі ТОВ СВК ім. Щорса права постійного користування землею за державним актом під час перетворення СВК ім. Щорса у ТОВ СВК імені Щорса , оформлені передавальним актом, були спрямовані на припинення у СВК ім. Щорса і набуття у ТОВ СВК ім. Щорса цього права та відповідно мають ознаки правочину визначено ст. 202 ЦК України, а юридична особа СВК ОСОБА_3 Щорса припинилася шляхом перетворення у ТОВ СВК імені Щорса .

Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Статтею 203 наведеного Кодексу передбачено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З огляду на зазначені приписи, правила статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Суд зазначає, що договір може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої особи, не сторони договору, за умови встановлення факту порушення особистого немайнового або майнового права та інтересу такої особи. Якщо ж за результатами розгляду справи такого факту не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону, у суду немає правових підстав для задоволення позову.

Таким чином вимога про визнання правочину недійсним може бути пред`явлена однією зі сторін правочину або заінтересованою стороною, права якої порушені укладенням спірного правочину.

Ключовою відмінністю в обґрунтуванні своїх вимог у таких позовах є необхідність доведення особою, яка не є стороною правочину, факту наявності в неї заінтересованості, тобто конкретного майнового інтересу в оспорюваному правочині, навести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, та обґрунтувати яким чином такі порушені майнові інтереси будуть відновлені у разі задоволення позову. Суд, в свою чергу, має перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Вказана правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.04.2019 у справі №926/1172/18 та від 27.02.2019 у справі № 916/509/18.

Позивач вважає себе заінтересованою особою відносно оспорюваного правочину оформленого передавальним актом між СВК імені Щорса та ТОВ СВК ім. Щорса від 04.04.2018 щодо передачі права постійного користування землею відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ №001537 від 07.06.1996, оскільки цим правочином було порушено право власності на спірні земельні ділянки ТОВ Ресіліент Матюші у зв`язку з незаконним переданням СВК імені Щорса цих земельних ділянок на праві постійного користування відповідачу - ТОВ СВК ім. Щорса у складі земель КСП імені Щорса за Державним актом на право постійного користування землею серія І-КВ №001537 від 07.06.1996.

Висновком експерта (копія якого залучена до матеріалів справи) за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 12.06.2019 №1229/19-41/15831-15894/19-41, виконаного судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз М.А. Шишовим на питання: чи накладаються земельні ділянки кожна площею 2 га (адреса: Київська область, Білоцерківський район, Пилипчанська сільська рада), передані ТОВ Ресіліент Матюші у власність згідно договорів купівлі-продажу з кадастровими номерами: 3220485100:01:013:0024 - 3220485100:01:013:0087, на земельну ділянку (земельна ділянка №21), передану КСП імені Щорса у постійне користування на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 04.12.1995 №46 та державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ №001537 від 07.06.1996? якщо так, то яка площа накладання?

Надано висновки, що земельні ділянки з кадастровими номерами: