Рішення

від 29.11.2019 по справі 921/619/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 листопада 2019 року м. ТернопільСправа № 921/619/19

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

при секретарі судового засідання:Шмир А.І.

Розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Б55» , 04107, м. Київ, вул.Багговутівська, 4, кв. 84

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Партнер» , 46400, м. Тернопіль, вул.Соломії Крушельницької, буд. 18

про стягнення 157 126,03 грн.

За участі представників:

Позивача: Шпанюк В.М. - керівник юридичної служби;

Відповідача: не з`явився.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Б55» , 04107, м. Київ, вул.. Багговутівська, 4, кв. 84 звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Партнер» , 46400, м. Тернопіль, вул.Соломії Крушельницької, буд.18 про стягнення 157 126,03 грн.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 27 вересня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/619/19 за правилами загального позовного провадження. Призначено у справі підготовче засідання на 22 жовтня 2019 року.

Ухвалою суду від 22.10.2019 відкладено підготовче засідання на 12.11.2019. Запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду: позивачу: відповідь на відзив (у разі отримання відзиву), оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких вона ґрунтується, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів відповідачу; заяви з процесуальних питань (при наявності); відповідачу: відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких він ґрунтуються, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; заяви з процесуальних питань (при наявності).

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.11.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 921/619/19 до судового розгляду по суті на 29 листопада 2019.

В судовому засіданні 29.11.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовні заяві.

Представник відповідача в судове засідання 29.11.2019 року не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Судом також враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Зважаючи на те, що згідно ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, а тому неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.

Оскільки, відповідач своїм процесуальним правом участі у судових засіданнях 22.10.2019, 12.11.2019 та 29.11.2019 не скористався, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи на підставі ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд встановив:

02 травня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Б55", в особі директора Ткаченка Валентина Васильовича, який діє на підставі Статуту та Товариством з обмеженою відповідальністю "Органік Партнер" яке діє на підставі Статуту , з другої сторони, в особі директора Віязловської Світлани Миколаївни, укладено договір № 02/05 від 02 травня 2019 року про надання поворотної фінансової позики.

Згідно п.1.1. Договору, позичкодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, яку позичальник зобов"язується повернути в термін вказаний в п.4.1. договору, тобто в строк до 15 травня 2019 року.

Відповідно до п.2.1. Договору сума позики становить 140 000,00грн.

Позивач передав Відповідачу грошові кошти в сумі 140 000,00грн визначені у п. 1.1. Договору в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 80 від 02 травня 2019 року.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачем після отримання поворотної фінансової допомоги розрахунки з позивачем взагалі не проводились.

Позичальник не виконав п.4.2. Договору - не повернув в повному обсязі в установлений строк, тобто до 15 травня 2019 року, як зазначено в п.4.1. даного договору - отриману позику, чим порушив свої договірні зобов"язання, допустивши заборгованість в сумі 14000,00грн.

Позивачем надіслано на адресу відповідача Претензію - вимогу щодо погашення заборгованості № 25 від 06.08.2019, відповідно до якої позивач просив сплатити наявну заборгованість.

Вищезазначена претензія залишена відповідачем без задоволення.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статі 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частини 1, 2 статті 509 ЦК України).

Частиною 1 статтею 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до статей 173-174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Надання позивачем відповідачеві поворотної фінансової допомоги на безоплатній основі згідно з Договором свідчить про наявність між сторонами правовідносин позики.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 ЦК).

Обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором, передбачено статтею 1049 Цивільного кодексу України.

У ході розгляду справи на підставі належних і допустимих доказів встановлено факт надання позивачем відповідачеві поворотної фінансової допомоги (позики грошей) у розмірі 140 000,00 грн. за договором позики від 02.05.2019 р., строк повернення якої настав 15.05.2019р., і факт неповернення відповідачем позивачеві коштів позики у вказаній сумі.

З урахуванням наведеного позов у частині вимог про стягнення основної суми боргу в розмірі 140 000,00 грн. підлягає задоволенню.

Статтею 610 Цивільного кодексу України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частинами 1, 2 статті 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Тобто, у разі невиконання грошового зобов`язання відповідальність боржника настає незалежно від наявності його вини у невиконанні цього зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 7 Договору позики № 02/05 від 02.05.2016 року передбачено відповідальність, за порушення умов цього Договору винна Сторона відшкодовує завдані збитки, у тому числі втрачену вигоду, у порядку , передбаченому чинним законодавством.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 1357,81 грн. що становить 3% річних та 15 768,22грн пені.

Здійснивши перерахунок заявлених вимог в частині стягнення 1357,81 грн. 3 % річних , суд дійшов висновку, що зазначені вимоги підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення 15 768 ,81 грн пені, суд зазначає наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В позовній заяві позивачем наведено обгрунтований розрахунок нарахованої пені в розмірі 15 768,22 грн., що не передбачено укладеним між сторонами договором, а відтак позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.

Відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 140 000,00 грн. основного боргу та 1 357,78 грн. 3 % річних.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123,129, 210,237,238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Партнер» , 46400, м. Тернопіль, вул.Соломії Крушельницької, буд. 18, ідентифікаційний код 40318658 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Б55» , 04107, м. Київ, вул.Багговутівська, 4, кв. 84, ідентифікаційний код 38510611 - 140 000 грн. 00 коп. наданої поворотної фінансової допомоги; 1357 грн. 81 коп. що становить 3 % річних та 2 120 грн. 37 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення 15 768 грн. 22 коп. нарахованої пені за несвоєчасне виконання зобов`язань - відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 05.12.2019.

Суддя А.М. Сидорук