Рішення

від 26.11.2019 по справі 923/850/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2019 року Справа № 923/850/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт", м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморська судноплавна компанія", м. Херсон

про стягнення заборгованості в сумі 200 959,95 грн. за договором підряду

представники сторін у судове засідання не прибули

04.10.2019 до Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява № 18-10/13/363 від 03.10.2019 від Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморська судноплавна компанія" (відповідач) у якій просить стягнути заборгованість у розмірі 200 959,95 грн. за договором підряду № 11Т від 07.05.2019, на підставі статей 525, 526, 530, 549, 610-612, 615, 623, 693, 712 ЦК України, статей 220, 231, 232, 265 ГК України, статей 4, 20, 24, 29, 42, 46, 161, 162, 171, 247-252 ГПК України.

Ухвалою суду від 07.10.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.11.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 26.11.2019 р.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

Позивач та відповідач в судове засідання 26.11.2019 р. не прибули, надіслали клопотання про розгляд справи без участі представників.

Дослідивши матеріали справи, суд

встановив:

Між Державним підприємством Херсонський морський торговельний порт (далі - ДП ХМТП , Позивач, Замовник) та ТОВ Чорноморська судноплавна компанія (Відповідач, Підрядник) було укладено договір підряду №11T від 07.05.2019 р. (далі - Договір), згідно з п.1.1 якого Підрядник прийняв на себе зобов`язання виконати роботи з капітального ремонту суховантажного теплохода Кілія .

Відповідно до п. 1.3 Договору види, обсяги та вартість робіт Підрядника визначаються Попередньою ремонтною відомістю (Додаток №1, який є невід`ємною частиною даного Договору).

Згідно з п.2.1 Договору сторони визначили, що Підрядник на свій ризик виконує передбачений Договором обсяг робіт за 35 календарних днів з дати підписання Сторонами Акту прийому-передачі судна в ремонт.

Матеріалами справи підтверджується, що 13.05.2019 р. між ДП ХМТП та ТОВ Чорноморська судноплавна компанія на підтвердження початку виконання робіт було складено Акт приймання суховантажного теплохода Кілія в ремонт (а.с.23).

Судом встановлено, що на виконання умов п. 4.2.1. Договору ДП ХМТП здійснило попередню оплату в розмірі 30% від загальної суми Договору, сплативши Підряднику - 897 589,73 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №28 від 14.05.2019 (а.с.24).

Позивач у позові стверджує, що в порушення умов Договору взяті на себе зобов`язання та роботи Відповідач виконав з затримкою. Весь обсяг робіт за Договором вартістю 2 851414,80 грн. був виконаний тільки 10.07.2019 p., що підтверджується підписаним сторонами Актом приймання суховантажного теплоходу Кілія після виконання ремонтних робіт та Актом здачі-приймання виконаних робіт (а.с.25). Кількість днів прострочення виконання робіт по Договору складає 22 дні, а вартість несвоєчасно виконаних робіт, на думку позивача, складає 2 851 414,80 грн.

Позивач, вважає, що його право порушене, просить стягнути з відповідача 62731,13 грн. пені від вартості невиконаних робіт за кожний день прострочення та 138228,82 грн. за користування передплатою.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до п. 5.4.2. та п. 6.1. Договору Підрядник зобов`язується виконати якісно, в строк і на умовах, передбачених даним Договором, роботи та Підрядник відповідає за якість і обсяги виконаних робіт, а також здає їх Замовникові у встановлений термін відповідно до вимог, які звичайно ставляться до роботи відповідного характеру та умов даного Договору.

Відповідно до п.6.4. Договору у випадку порушення строків виконання робіт із вини Підрядника, він виплачує Замовникові пеню в розмірі 0,1% від вартості невиконаних/несвоєчасно виконаних робіт за кожен день прострочення, а за прострочення виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів, додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості невиконаних/несвоєчасно виконаних робіт.

Відповідно п.6.6. Договору за користування коштами, отриманими в якості попередньої оплати, Замовник нараховує 0,7% в день від суми передоплати від дня, коли роботи повинні бути виконані, до дня фактичного виконання робіт або повернення суми попередньої оплати.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2. ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Судом встановлено, що протягом ремонту судна замовником були виключені роботи, вартість яких складає 129700,00 грн., що підтверджує відомість виключених і зменшених обсягів робіт на виконання робіт з капітального ремонту суховантажного теплоходу Кілія (а.с.75).

Також судом встановлено, що між замовником та виконавцем було підписано Відомість додаткових (збільшених) обсягів робіт на виконання робіт з капітального ремонту суховантажного теплоходу Кілія (а.с.74), вартість яких складає 514830,00 грн.

Судом приймається до уваги посилання відповідача на Проміжну ремонтну відомість на виконання робіт з капітального ремонту суховантажного теплоходу Кілія , яка підписана позивачем та відповідачем 17.06.2019 р., в якій відображено відсоток виконаних робіт. Із вищевказаної відомості вбачається, що станом на 17.06.2019 р. виконавець виконав роботи на суму 1426408,80 грн., сума несвоєчасно виконаних робіт складає 40% - 965976,00 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково, в сумі 22217,45 грн. (із суми 965976,00 грн. за період з 18.06.2019 по 10.07.2019 р.).

Пунктом 6.6. договору передбачено, що за користування коштами, отриманими в якості попередньої оплати, замовник нараховує 0,7% в день від суми передоплати від дня, коли роботи повинні бути виконані, до дня фактичного виконання робіт або повернення суми попередньої плати.

Позивач, посилаючись на п.6.6. договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 138228,82 грн.

Відповідно до п.4.1. договору загальна сума договору, яка включає в себе вартість робіт, вартість матеріалів та змінно-запасних частин, становить 2991965,76 грн.

Відповідно до п.1.4. договору роботи за даним договором виконуються із матеріалів та змінно-запасних частин підрядника.

За умовами п.4.2. договору оплата здійснюється наступним чином: замовник здійснює оплату у розмірі 30% від загальної суми договору протягом 5 банківських днів, по закінченню роботи в цілому підрядник надає двосторонній акт виконаних робіт, а замовник здійснює остаточний розрахунок за виконані роботи.

Суд погоджується з думкою відповідача, що передплату підрядник використовує для можливості придбання матеріалів, запасних частин для виконання капітального ремонту судна. Враховуючи обсяг робіт, зафіксований сторонами договору в Проміжній ремонтній відомості на виконання робіт з капітального ремонту суховантажного теплоходу Кілія - станом на 17.06.2019 року - роботи виконані підрядником на суму 1426408,80 грн., що у відсотковому значенні складає не 30%, а 60% від фактично виконаних підрядником ремонтних робіт. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 138228,82 грн.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Серявін та інші проти України» , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст.129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства Чорноморська судноплавна компанія (код ЄДРПОУ 41597975) на користь Державного підприємства Херсонський морський торговельний порт 22217,45 грн. пені, 331,58 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Дата складання повного тексту рішення 05.12.2019 року.

Суддя В.В.Литвинова