Рішення

від 18.11.2019 по справі 925/914/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 року м. Черкаси справа № 925/914/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від позивача: Колода Л.Д. - адвокат за довіреністю; Чучупака Т.В. - за довіреністю (вільний слухач);

від відповідача : не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" (м. Черкаси) до Селянського (фермерського) господарства "Форсінг" (с. Мизинівка, Звенигородський район, Черкаська область) про розірвання договору та стягнення 177 802,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про:

- розірвання договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 71071000144 від 26.12.2018, укладеного між сторонами у справі;

- стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 177 802,61 грн. на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 71071000144 від 26.12.2018.

Ухвалою від 01.10.2019 відповідачу повернуто зустрічну позовну заяву про визнання недійсним правочину (а.с. 55).

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

У відповідності до п. 2) ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

Позивачем подано суду заяву № 4915 від 22.10.2019 ( а.с. 95-97) про зменшення розміру позовних вимог, якою просить стягнути з відповідача лише 108 199,13 грн. як залишку основного боргу та 1718,89 грн. як 3% річних, яку прийнято судом до розгляду.

05.11.2019 позивачем подано заяву № 4579 від 01.11.2019 (а.с. 119-121) про зменшення розміру позовних вимог, якою просить стягнути з відповідача лише 58 199,13 грн. як залишок основного боргу та 1822,85 грн. як 3% річних з вказівкою всіх періодів розрахунків, яку також прийнято судом до розгляду.

В судовому засіданні позивач зменшені позовні вимоги в частині стягнення та вимогу про розірвання договору підтримав і просить суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання жодного разу не з`явився, в направленому суду відзиві на позов проти задоволення позову заперечує повністю через його необґрунтованість та безпідставність ( а.с. 58-59).

У відповідності до ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в їх сукупності, суд вважає, що позов за зменшеними позовними вимогами підлягає до повного задоволення, виходячи з такого:

З матеріалів справи вбачається наступне:

26.12.2018 з боку СФГ "Форсінг" позивачу було подано заяву - приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ( а.с. 13-14).

За умовами заяви договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви - приєднання до договору, яка повертається споживачем на адресу учасника роздрібного ринку, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з заявою - приєднанням та/або з дати, указаної в заяві - приєднанні, якщо споживач до 29 грудня 2018 року не звернувся до ТОВ "Черкасиенергозбут" із запереченнями щодо укладення цього договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив певний обсяг електричної енергії.

Відповідно до пункту 8 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. №312 договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщено на офіційному сайті ТОВ Черкасиенергозбут .

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому (стаття 634 ЦК України).

ТОВ "Черкасиенергозбут" (Постачальник - Позивач по справі) є постачальником універсальних послуг на території Черкаської області згідно додатку 3 до постанови НКРЕКП від 26.10 .2018р. №1268 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території .

Згідно частини 2 пункту 3.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (надалі - ПРРЕЕ) у межах території діяльності одного постачальника універсальних послуг не допускається здійснення діяльності іншими постачальниками універсальних послуг.

Відповідно до п.1.1. договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг ТОВ "Черкасиенергозбут" та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання Споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання.

За цим договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору ( п. 2.1. договору).

Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднання (п. 13.1. договору).

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Доказів визнання недійсним цього договору відповідачем суду не подано.

Договір сторонами виконується.

Згідно ст. 509 ЦК України та ст.173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст. 26 Закону України Про електроенергетику споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов`язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії.

Пункт 3 частини 1 статті 57 Закону України Про ринок електричної енергії визначає, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України Про ринок електричної енергії визначено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За твердженням позивача, на час звернення до суду заборгованість відповідача за електроенергію становила 168 199,13 грн. за період березня-червня 2019.

Споживання електроенергії відповідачем підтверджено актом прийняття - передавання товарної продукції за квітень 2019 року на суму 166667,70 грн. ( а.с. 36), за травень 2019 року на суму 1559,99 грн. ( а.с. 117) за підписами обох сторін.

Заперечень проти неотримання послуги з постачання електроенергії відповідач суду не надав.

Згідно п. 4 комерційна пропозиція № 2" Непобутові споживачі" (для непобутових споживачів, які мають право на універсальну послугу), що є невід`ємною частиною до договору оплата рахунка Постачальника за Договором має бути здійснена Споживачем протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка, але не пізніше 20 числа наступного за місяця за розрахунковим.

В ході розгляду справи відповідачем було частково сплачено 60 000,00 грн. ( 27.09.2019) та 50 000,00 грн. ( 30.10.2019) у зв`язку з чим позивачем були подані заяви про зменшення позовних вимог.

З цих підстав суд відхиляє заперечення відповідача, що він не отримував від позивача рахунки на оплату електроенергії і це унеможливлювало чи перешкоджало відповідачу проводити оплату за неї.

Доказів про проведення повного розрахунку за електроенергію відповідачем суду не подано. Строк проведення розрахунків вже є таким, що настав.

Таким чином, залишок заборгованості відповідача перед позивачем за спожиту електроенергію становить 58 199,13 грн. ( 168 199,13 - 60 000,00 - 50 000,00 -- а.с. 120), яка і підлягає до примусового стягненню з відповідача.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 1 822,85 грн. як 3 % річних за період з 21 травня 2019 року по 05 листопада 2019 року (розрахунок а.с. 120) за прострочення розрахунків за електроенергію.

Згідно п. 7 Комерційної пропозиції за порушення строків сплати рахунку, які встановлені п. 5.10 договору Споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу постачальника зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Така норма передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Доказів про дотримання строків розрахунків за електроенергію і відсутність заборгованості відповідач суду не надав.

Суд перевіривши нарахування позивачем 3 % річних в програмі "Ліга Закон" встановив правильність їх нарахування та задовольняє позов в цій частині.

Крім того, позивач просить суд розірвати Договір між сторонами від 26.12.2018 з підстав істотного порушення відповідачем своїх зобов`язань за вказаним Договором.

Вимоги в цій частині підлягають до задоволення виходячи з такого:

В п. 13.5 договору Постачальник має право розірвати цей договір, повідомивши Споживача про це за 20 днів до очікуваної дати розірвання у наступних випадках:

1) Споживач прострочив оплату за постачання електричної енергії згідно з цим Договором, за умови, що Постачальник здійснив попередження Споживачу про можливе розірвання цього Договору;

2) Споживач іншим чином суттєво порушив умови цього Договору, і не вжив заходів щодо усунення такого порушення протягом 5 робочих днів від дати отримання попередження від Постачальника.

10.07.2019 позивач направив на адресу відповідача лист № 2730 ( а.с. 28-29, докази направлення а.с. 34) в якому попередив про розірвання договору від 26.12.2018, номер особового рахунку 71071000144 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. В листі вказано, що датою розірвання є дата, що настає не раніше 20 днів з дати особистого вручення цього попередження одержувачу або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача.

Пунктом 13.8. Договору передбачено що усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо зокрема, вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом.

Одночасно із листом про розірвання договору позивач направив відповідачу (а.с. 34) вимогу про стягнення заборгованості від 12.07.2019 (а.с.31).

Положеннями статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

За приписами норм вказаної статті для розірвання договору за рішенням суду однією із необхідних умов є істотне порушення цього договору, для підтвердження якого необхідно довести, що внаслідок такого порушення другій стороні договору було завдано шкоду та внаслідок цієї шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Позивач не просить встановити інший строк для розірвання договору між сторонами, ніж за загальним правилом набрання судовим рішенням з цього питання законної сили.

При цьому обов`язкове досудове врегулювання спору для розірвання договору не вимагається і не є перешкодою для звернення позивача до суду безпосередньо із відповідним позовом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 3-74гс11 від 19.09.2011.

Суд погоджується із доводами позивача, що кількамісячне прострочення відповідачем оплати за постачання електричної енергії і накопичення боргу є істотним порушенням умов договору і підставою для його розірвання за рішенням суду.

Спір між сторонам у добровільному порядку не врегульовано.

Позивач довів правомірність підстав позовних вимог та правильність розрахунків стягуваних сум, які не були спростовані відповідачем, а тому зменшені позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд вимоги про розірвання договору та стягнення заборгованості відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача в сумі 2821,33 грн., оскільки позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 238,240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" (м. Черкаси) та Селянським (фермерським) господарством "Форсінг" (с. Мизинівка, Звенигородський район, Черкаська область) договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 71071000144 від 26.12.2018.

3. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Форсінг" (ідентифікаційний код 30976976, с. Мизинівка, Звенигородський район, Черкаська область) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" (ідентифікаційний код 42474208, м. Черкаси, вул. Благовісна, 166) -- 58 199,13 грн. залишку боргу за електроенергію, 1822,85 грн. як 3% річних на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 71071000144 від 26.12.2018 та 2821,33 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 04 грудня 2019

Суддя Н.М. Спаських