Рішення

від 05.12.2019 по справі 492/2057/19

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 492/2057/19

Провадження № 2/492/604/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області в складі:

Головуючого - судді Череватої В.І.

за участю секретаря судового засідання - Каширної О.Г.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Арциз Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Надеждівської сільської ради Арцизького району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Михайлов О.А.

ВСТАНОВИВ:

22.11.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив ухвалити рішення, яким визначити йому додатковий строк тривалістю 1 (один) місяць для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді земельних ділянок, які розташовані на території Надеждівської сільської ради Арцизького району Одеської області. Оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі позивач немає можливості, у зв`язку з пропуском встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки він не знав про існування заповіту.

Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Череватій В.І.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст. ст. 128, 130, 131 ЦПК України.

Ухвалою суду від 25.11.2019 року провадження у справі відкрито (а.с. 16).

Позивач ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Михайлов О.А. в підготовче судове засідання не з`явилися, але надали до суду заяву про розгляд справи в їх відсутність, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився, але надав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу в його відсутність, не заперечує проти задоволення позову.

Крім того, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані докази, давши їм оцінку в сукупності, вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому, суд приймає визнання відповідачем позову та вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із цивільного законодавства, пов`язані із спадковим правом, тому, при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Цивільним Кодексом України.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Як видно з копії актового запису про смерть № 02 від 14 травня 2010 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належну їй земельну ділянку площею 3,15 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯБ № 299208, виданого Арцизькою районною державною адміністрацією від 10.01.2006 року (а.с. 6).

Відповідно до копії заповіту від 16.01.2009 року, посвідченого секретарем Надеждівської сільської ради Арцизького району Одеської області Маховою Т.В., зареєстрованого в Спадковому реєстрі за № 48393437 від 05.11.2009 року, ОСОБА_2 належну їй земельну ділянку площею 3,15 га, розташовану на території Надеждівської сільської ради Арцизького району Одеської області, заповіла - позивачу по наявній справі - ОСОБА_1 (а.с. 7, 8).

Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Проте, як видно з постанови державного нотаріуса Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області Панашенка І.П. від 07.06.2018 року № 1072/02-14, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину щодо майна померлої ОСОБА_2 , у зв`язку з пропуском строку подачі заяви на прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду за захистом своїх прав (а.с. 10).

Згідно повідомлення державного нотаріуса Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області Панашенка І.П. від 27.11.2019 року № 1950/01-16, Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_1 , який подав заяву на прийняття спадщини - 13.03.2018 року за № 254, та додана до спадкової справи № 98/2018. Свідоцтва про право на спадщину станом на 26.11.2019 року не видавалось (а.с. 20 - 23).

Як вбачається з копії довідки, виданої Надеждівською сільською радою Арцизького району Одеської області від 02.12.2019 року № 02-11/261, сільська рада повідомила ОСОБА_1 про існування заповіту на його ім`я від ОСОБА_2 в травні 2018 року.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Відповідно до положень статті 63 Закону України Про нотаріат в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 7, 209, 188, 214 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 283/8882 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також органам, переліченим в абзаці третьому пункту 7, та спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва про його смерть. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов`язкову частку в спадщині. Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 був необізнаний про наявність заповіту, складеного на його користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_2 не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України, що є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ( Серявін та інші проти України (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що причини пропуску позивачем встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини, можна визнати поважними, оскільки позивач по наявній справі ОСОБА_1 не був обізнаний про існування заповіту, залишеного спадкодавцем ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 на його ім`я, що підтверджується відповідною довідкою.

Більш того, в судовому засіданні було встановлено, що позивач не відмовлявся від прийняття спадщини після смерті спадкодавця та звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищезазначене майно у зв`язку з пропуском строку для подання зазначеної заяви. Спадщина після смерті ОСОБА_2 до наявного часу ніким не прийнята, спору стосовно спадщини немає.

Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив термін для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подачі ним заяви про прийняття спадщини.

Виходячи з досліджених в судовому засіданні доказів, з урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне визначити позивачу додатковий строк тривалістю один місяць для подання ним заяви про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , оскільки він пропустив вказаний строк з поважної причини.

Згідно із ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. ст. 12, 76, 77, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін . Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. ст. 124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до Надеждівської сільської ради Арцизького району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі ст. 1272 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 141, 200, 206, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Надеждівської сільської ради Арцизького району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) додатковий строк тривалістю один місяць для подання ним до Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , який розраховувати з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 05 грудня 2019 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Надеждівська сільська рада Арцизького району Одеської області, код ЄДРПОУ: 20997308, що знаходиться за адресою: с. Надеждівка Арцизького району Одеської області, вул. Центральна, буд. 46.

СУДДЯ

Арцизького районного суду В.І. Черевата

Одеської області