Рішення

від 03.12.2019 по справі 510/1163/19

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1163/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.12.2019 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Бошков І.Д.

за участю секретаря Черня В.Ф.,

розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно ,

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутності, про що надала письмову заяву.

Позивач на задоволенні позовних вимог наполягала, просила розглянути справу у її відсутності.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія паспорту позивач та його і/н; копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про одруження між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; копія свідоцтва про одруження між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_7 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ; копії довідок Лиманської сільської ради Ренійського району від 19.02.2019р. № № 267, 268; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку; копія технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 ; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ОД № 051181; копія постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.05.2019р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач у справі є донькою нині померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_7 . Так, батько позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя йому належав житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 , підставою належності нерухомості ОСОБА_3 є дані погосподарської книги № 0104381, виконавчого комітету Лиманської сільської ради Ренійського району.

На випадок смерті ОСОБА_3 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, ІНФОРМАЦІЯ_1 - помер. Після його смерті відкрилась спадщина на вищезазначене майно. Спадкоємцем за законом першої черги після його смерті були позивач та його дружина - ОСОБА_7 . У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 ніхто із спадкоємців не звернувся до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. Проте, дружина спадкодавця ОСОБА_7 на день смерті чоловіка вона проживала разом із ним, тобто прийняла спадщину у порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Позивач на той час на спадщину не претендувала. Таким чином, матір позивача ОСОБА_7 прийняла спадщину після смерті чоловіка та не заявила відмову від неї, однак не оформила її юридично.

Матір позивача ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя їй належало: земельна ділянка площею 2,15 га, розташована на території Лиманської сільської ради, на підставі державного акту серії І-ОД № 051181 та житловий будинок АДРЕСА_1 , який вона фактично прийняла після смерті чоловіка, однак не встигла оформити його юридично.

На випадок смерті ОСОБА_7 не розпорядилась належним їй майном, заповіту не залишила, ІНФОРМАЦІЯ_2 - померла. Після її смерті відкрилась спадщина на вищезазначене майно. Спадкоємцем за законом першої черги після її смерті є позивач - ОСОБА_1 . У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 позивач не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Проте, позивач як донька спадкодавця на день смерті матері проживала разом із нею, тобто прийняла спадщину у порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Таким чином, позивача прийняла спадщину після смерті матері та не заявила відмову від неї. Пізніше, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, про що 17.05.2019р. нотаріусом було винесено вмотивовану постанову про відмову. Після смерті ОСОБА_7 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, матір позивача ОСОБА_7 як спадкоємець за законом першої черги прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Після смерті ОСОБА_7 позивач у справі є спадкоємцем законом першої черги. Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. Після смерті ОСОБА_7 позивач прийняла спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на день її смерті.

Таким чином, позивач прийняла спадщину після смерті матері в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявила про відмову від неї. Однак, вона не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, оскільки в наданих державному нотаріусу для огляду необхідних документів для видачі свідоцтва про право на спадщину після померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_7 були відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, що стало підставою для прийняття рішення про відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності на спадщину, про що винесено вмотивовану постанову, у зв`язку із чим позивач була вимушена звернутися до суду із позовом для захисту своїх невизнаних прав.

У відповідності до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на вищевказане спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом, однак, з незалежних від неї причин вона не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво про право власності на вищевказані об`єкти спадкового майна, у зв`язку із чим була вимушена звернутися за захистом прав та інтересів до суду.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 206, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на:

житловий будинок АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку загальною площею 2,15 га, із кадастровим номером 5124180500:01:001:0359, розташовану на території Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ОД № 051181.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Ренійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Д. Бошков