Рішення

від 04.12.2019 по справі 227/3961/19

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

04.12.2019 227/3961/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ України

04 грудня 2019 року м Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кошлі А.О.

за участю секретаря судового засідання Овчинікова Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Харцизької міської ради Донецької області, третя особа управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради Донецької області про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Харцизької міської ради Донецької області, третя особа управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради Донецької області, в якому просять: визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частку квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

В обґрунтування позову зазначено, що позивачам на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, виданого 01.11.1996 року Харцизькою міською радою Донецької області належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано в БТІ. З метою реєстрації права власності в державному реєстрі прав на нерухоме майно звернулися до державного реєстратора, проте у здійсненні реєстрації права було відмовлено з тих підстав, що орган БТІ який здійснював реєстрацію права власності знаходиться на тимчасово окупованій території, що позбавляє реєстратора можливості витребувати інформацію щодо реєстрації права власності. З урахуванням викладеного та керуючись ст. 392 ЦК України позивачі просять визнати за ними право власності на вищевказану квартиру з метою реалізації можливості розпоряджатись нею.

Позивачі в судове засідання не прибули, надали заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник Харцизької міської ради Донецької області в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник третьої особи надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд зазначає наступне.

01.11.1996 року Харцизькою міською радою Донецької області видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Право власності зареєстровано Харцизьким БТІ 01.11.1996 про що внесено запис 7444-27. Також долучено відомості з домової книги, відомості про реєстрацію місця проживання за даною адресою.

ОСОБА_3 одружилась та змінила прізвище на ОСОБА_6 , що підтверджується долученим до справи свідоцтвом про шлюб.

23.11.2019 року державним реєстратором управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради Донецької області відмовлено ОСОБА_1 у здійсненні реєстрації права власності на вищевказану квартиру.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В силу положень ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

За ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції від 1 січня 2013 року) державна реєстрація прав є обов`язковою, права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Положення ст.328 Цивільного кодексу України передбачають, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 128 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речі набувачу.

Статтею 3 ч. 1 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Аналізуючи надані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки визнання за позивачами права власності на вищевказану квартиру, не призведе до порушення прав, свобод та інтересів інших осіб і, враховуючи факт неможливості отримання інформації БТІ з тимчасово окупованої території, та це є єдиним можливим способом захисту їх прав та законних інтересів.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 19, 76-83, 137, 141, 263-265, 274-279, 274, 280 289 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Харцизької міської ради Донецької області, третя особа управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради Донецької області про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) право власності на Ѕ частку квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

Визнати за ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) право власності на Ѕ частку квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до Розділу VІІІ п.п.15.5 п.15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.О.Кошля

04.12.2019