Рішення

від 27.11.2019 по справі 752/19108/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/19108/19

Провадження № 2-а/752/499/19

РІШЕННЯ

Іменем України

27.11.2019 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Шевчук М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду позовом до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області, про визнання протиправною постанови про накладення адміністративного стягнення та просив суд, визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 391-ДК/0084По/08/01/-19 від 05.09.2019 року, якою його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

В обгрунтування позову зазначено, що його 10.03.2016 року було призначено на посаду директора КП Спецжитлофонд , яке є юридичною особою та здійснює свою діяльність на принципах господарського відання. Рішенням КМР № 324/6540 від 06.10.2011 року, КП Спецжитлофонд було передано у постійне користування земельну ділянку, площею 6,8873 га (кадастровий номер 8000000000:69:253:0003) для реконструкції виробничо-складської бази та будівництва житлових будинків за адресою: м. Київ, вул. Качалова, 40. Зазначена земельна ділянка використовується підприємством на підставі державного акту про право постійного користування земельною ділянкою від 25.05.2012 року серії ЯЯ № 389726. Державним інспектором ГУ Держгеокадастру у Київській області Рудиком Б.І. за результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні зазначеної земельної ділянки було складено протокол про адміністративне правопорушення № 391-ДК/0084П/07/01/19 від 28.08.2019 року, яким визначено відповідальність, передбачену ст. 53-1 КУпАП та п. б ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, а саме: самовільне зайняття земельної ділянки шляхом встановлення металевого паркану, що виходить за межі земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:69:253:0003). За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідачем було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення № № 391-ДК/0084По/08/01/-19 від 05.09.2019 року, відповідно до якої позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу. Вважаючи дану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом та вказав на невизнання своєї вини у вчиненні правопорушення. Вважав дану постанову передчасною та такою, що винесена без врахування норм матеріального, процесуального права та всіх дійсних обставин у справі. Так, позивачем зазначено, що з його боку відсутні порушення, на які відповідач вказує в оскаржуваній постанові, оскільки, відповідно до укладеного між КП Спецжитлофонд (замовник) та ТОВ Варда Спецбуд Монтаж (підрядник) договору підряду відповідальність на об`єкті несе підрядник. Останньому, було передано зазначену земельну ділянку, та КП Спецжитлофонд не встановлювало жодних парканів, зазначених в постанові, а тому немає нести відповідальність за дії ТОВ Варда Спецбуд Монтаж , як підрядника на земельній ділянці, наданій йому в чітко визначених межах для здійснення визначених договором робіт. З огляду на викладене, позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки КП Спецжитлофонд не вчиняло жодних протиправних дій, а тому не є суб`єктом зафіксованого правопорушення. Крім того, позивач зазначає про те, що в протоколі не уточнена матеріальна шкода завдана правопорушенням, а також в постанові міститься кадастровий номер земельної ділянки, який не відповідає земельній ділянці, наданій КП Спецжитлофонд в постійне користування. З огляду на викладене, а також за відсутності в його діях складу правопорушення, а також наявністю в оскаржуваній постанові помилок, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з даним позовом.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 18.09.2019 року, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з викладених в ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення вимог заперечував та просив в його задоволенні відмовити з підстав, які викладені в письмовому відзиві.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити за наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до положень ст. 55 Конституції України, кожен має право звернутись за захистом прав, які вважає порушеними, у судовому порядку.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу стягнення у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження по справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого дотримання законності.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглядаючи та вирішуючи справи зазначеної категорії, судам слід досліджувати питання щодо компетентності органу (посадової особи) розглядати конкретну справу та застосовувати той чи інший захід стягнення. Під час розгляду справ необхідно встановлювати наявність в діях особи, яку притягнено до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, тобто об`єкта, суб`єкта, об`єктивної та суб`єктивної сторони. Необхідно враховувати, що обов`язковим є наявність вини особи в здійсненні адміністративного правопорушення.

З цією метою суди повинні перевіряти законність та обґрунтованість складення протоколу, постанови та досліджувати, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону щодо обов`язкової присутності особи при розгляді її справи та своєчасного повідомлення цієї особи про місце та дату розгляду справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 287 КУпАП України, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Положеннями КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 10.03.2016 року на контрактній основі було призначено на посаду директора КП Спецжитлофонд , що підтверджується копією розпорядження Київського міського голови № 187 від 09.03.2016 року.

Рішенням КМР № 324/6540 від 06.10.2011 року, КП Спецжитлофонд було передано у постійне користування земельну ділянку, площею 6,8873 га (кадастровий номер 8000000000:69:253:0003) для реконструкції виробничо-складської бази та будівництва житлових будинків за адресою: м. Київ, вул. Качалова, 40.

Зазначена земельна ділянка використовується підприємством на підставі державного акту про право постійного користування земельною ділянкою від 25.05.2012 року серії ЯЯ № 389726.

Державним інспектором ГУ Держгеокадастру у Київській області Рудиком Б.І. за результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні зазначеної земельної ділянки було складено акт № 391-ДК/394/АП/09/01 від 09.08.2019 року.

19.08.2019 року відповідачем на адресу позивача було направлено виклик для надання пояснень, яке було отримано КП Спецжитлофонд 20.08.2019 року.

22.08.2019 року відповідачем повторно на адресу позивача було направлено виклик для надання пояснень.

На підставі акту від 09.08.2019 року відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення № 391-ДК/0084П/07/01/19 від 28.08.2019 року, вчинене ОСОБА_1 , відповідно до якого було встановлено, що 09.08.2019 року, відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:69:253:0003 зареєстрована з адресою: АДРЕСА_1 , - належить на праві постійного користування Комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд (код ЄДРПОУ 31454734) з датою державної реєстрації речового права 23.02.2018. Категорія земель - землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення земельної ділянки - 02.07 для іншої житлової забудови. Вид використання - для реконструкції виробничо-складської бази та будівництва житлових будинків, їх подальшої експлуатації та обслуговування. Площа ділянки - 6,8873 га.

Територія земельної ділянки, яка відповідно Державного земельного кадастру зареєстрована з кадастровим номером 8000000000:69:253:0003, по периметру огороджена залізобетонним та частково металевим парканом та має обмежений доступ.

На час здійснення дій щодо перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки уповноваження особи власника або користувача об`єкта нерухомого майна, які б могли надати документи та пояснення стосовно використання зазначеної земельної ділянки були відсутні.

До процесу перевірки був залучений головний інженер проекту (сертифікованим інженером-геодизистом) ДП Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою Монько О.П. За результатами здійснення топографо-геодезичних робіт з визначенням зовнішніх меж фактичного користування земельної ділянки, контурів об`єктів нерухомого майна та меж проведення будівельних робіт було складено та надано схему земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:69:253:0003. На даній схемі зазначено фактичні межі використання земельної ділянки відповідно Державного земельного кадастру, контури нерухомого майна та вказано їх площі.

На об`єкті перевірки дотримання вимог земельного законодавства, на фасадній частині відносно бульвару Вацлава Гавала вказаній земельній ділянці, влаштований будівельний майданчик, на якому розміщенні побутові приміщення та вже зведений 17-ти поверховий багатоквартирний будинок з площею під плямою забудови 0,2263 га. Дана частина земельної ділянки огороджена внутрішнім металевим парканом, який встановлено паралельно сторони на орієнтовній відстані 175 метрів та проходить від залізобетонного паркану по вулиці Академіка Білецького до такого ж паркану по вулиці Качалова. Також на цій частині земельної ділянки наявна будівельна техніка та знесена до нижнього рівня підвалу будівля.

В результаті подальшої перевірки встановлено, що зазначений вище металевий паркан та частина старозбудованої будівлі з дотичним до неї залізобетонним парканом, відповідно до наданої схеми виходить загальною площею 0,0158 га за межі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:179:0143, чим порушено вимоги ст. 125 Земельного кодексу України. Відповідальність за вчинене правопорушення, передбачена ст. 53-1 КУпАП та пунктом б частини першої статті 211 Земельного кодексу України. Від підпису протоколу Шарій В .В. відмовився, про що свідчить відповідний запис в протоколі. Розгляд справи було призначено на 05.09.2019 року.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідачем було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення № № 391-ДК/0084По/08/01/-19 від 05.09.2019 року, відповідно до якої позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі.

Крім того, відповідно до повідомлення ГУ Держгеокадастру у Київській області від 05.09.2019 року № 391-ДК/0053ШК/11/01/-19, було встановлено факт порушення - самовільного зайняття земельної ділянки, внаслідок чого заподіяно шкоду в розмірі 6355,86 грн., яка була розрахована відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ від 25.07.2007 року № 963.

Суд встановив, що постановою посадової особи відповідача про накладення адміністративного стягнення від 12.09.2017 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення статті 125, 126 та 211 ЗК України.

Так, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 р. № 442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади Державна інспекція сільського господарства ліквідується, а функції із здійсненням державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості грунтів покладаються на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 р. № 482 визначено, що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Київській області , затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 17.11.2016 року №308 (а.с.56-92) завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадстру на території Київської області, а в частині реалізації державної політики у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності,родючості грунтів - також і на території м.Києва.

З огляду на викладене, суд вважає, що постанова винесена уповноваженим органом в межах наданих йому повноважень.

Крім того слід зазначити, що відповідно до положень статті 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: а) укладення угод з порушенням земельного законодавства; б) самовільне зайняття земельних ділянок; в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами; г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об`єктів, що негативно впливають на стан земель; ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням; д) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов`язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; е) знищення межових знаків; є) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок; ж) непроведення рекультивації порушених земель; з) знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень; и) невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту; і) самовільне відхилення від проектів землеустрою; ї) ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них; й) порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За правиласи статті 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Стаття 53-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, та тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В обґрунтування позову позивачем зазначено про те, що земельна ділянка за договором підряду була передана ТОВ Варда Спецбуд Монтаж відповідно до акту прийому передачі № 1, а тому він не є належним суб`єктом правопорушення, а відтак він є неналежним суб`єктом та відсутній склад правопорушення, передбачений ст. 53-1 КУпАП.

Перевіряючи доводи позивача, судом встановлено, що дійсно 25.04.2016 року між КП Спецжитлофонд (замовник) та ТОВ Варда Спецбуд Монтаж (підрядник) було укладено договір підряду № 25/4, з подальшим укладенням додаткових угод до нього, відповідно до якого замовник доручає, підрядник забезпечує, відповідно до проектної документації та умов договору виконання у 2016 та 2017 р.р. роботи з реконструкції території виробничо-складської бази під будівництво житлових будинків.

Разом з тим, слід зазначити про те, що право КП Спецжитлофонд посвідчено державним актом на право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:69:253:0003 площею 6,8873 га, однак, відповідно до акту № 1 прийому-передачі від 09.06.2016 року, КП Спецжитлофонд (замовник) та ТОВ Варда Спецбуд Монтаж (підрядник) склали цей акт про передачу земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Качалова, 40 на період першої черги будівництва. Сторонами зазначено про те, що ділянка розташована в межах АДРЕСА_2 . Качалова, бульвара Івана Лепсе, кадастровий номер 69:253:003, площею 0,8829 га.

З огляду на те, що ідентифікуючі дані земельних ділянок (кадастровий номер та площа), які зазначені в акті про передачу земельної ділянки підрянику та ті, які зазначені в державному акті, на підставі якого КП Спецжитлофонд володіє земельною ділянкою, - є різними, а відтак доводи сторони позивача, що земельна ділянка передана належним чином підряднику та він не є належним суб`єктом, який має відповідати за правопорушення, передбачене ст. 53-1 КУпАП, є хибними та такими, що не ґрунтуються на наявних у справі доказах.

Інших доказів, які б беззаперечно свідчили про передачу земельної ділянки, якою володіє КП Спецжитлофонд іншим особам, матеріали справи не містять, а відтак, на думку суду, відповідачем було вірно встановлено суб`єктиний склад вчиненого правопорушення, та доводи позивача в цій частині є безпідставними.

Суд вважає, що при здійсненні перевірки дотримання вимог земельного законодавства державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Рудиком Б.І. не встановлено порушень Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

При здійсненні перевірки дотримання вимог земельного законодавства, державний інспектор діяв в межах своїх повноважень та керувався вимогамиЗакону України Про Державний контроль за використанням та охороною земель .

Приймаючи до уваги викладене, доводи позивача про те, що постанова винесена безпідставно та неналежному суб`єкту суд відкидає, оскільки ці твердження повністю спростовуються вказаними вище вимогами закону та наявними у справі доказами.

Також не знайшли свого об`єктивного підтвердження і доводи сторони позивача про те, що посадовими особами відповідача не дотримано процедури притягнення позивача до відповідальності, а також те, що в постанові відсутні відомостві про завдану матеріальну шкоду.

Відповідно до ст. 244 КУпАП, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловою комплексі, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель і порядку та умов ведення насінництва та розсадництва, правил технічної експлуатації самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування кожної обставини справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із ст.283 Кодексу про адміністративні правопорушення, постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити найменування органу, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа, опис обставин, установлених при розгляді справи, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте рішення по справі.

Проаналізувавши зміст постанови, винесеної відносно позивача, було встановлено, що, остання, відповідає зазначеним положенням закону.

Адміністративне стягнення, застосоване до ОСОБА_1 , як керівника КП Спецжитлофонду , накладено в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за даний вид правопорушення.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд вважає, що в даному спорі сторона відповідача довела належними та допустимими доказами з посиланням на відповідні положення закону про законність та обґрунтованість своїх дій, а також повну безпідставність позовних вимог.

Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги не знайшли свого об`єктивного підтвердження в ході розгляду справи та в повному обсязі спростовуються наведеними вище обставинами.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що при винесені постанови державний інспектор діяв в межах своїх повноважень та у відповідності до вимог чинного закону, визначивши вірний склад правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП, та обставини, на які посилається позивач при зверненні до суду, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, та відповідачем доведена правомірність винесеної ним постанови, а тому позов є необґрунтований та безпідставний, в зв`язку з чим в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 5-6, 8-10, 73-78, 241-246 КАС України, ст.ст. 9, 10, 23, 33 КУпАП, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Н.П. Чередніченко