Ухвала

від 26.11.2019 по справі 757/57871/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/57871/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖДСНАБКОМПЛЕКТ» ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

30.10.2019 в провадження слідчого судді Печерського районного суду ОСОБА_1 надійшло клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖДСНАБКОМПЛЕКТ» ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42019100000000113 накладеному на підставі ухвали слідчого судді у провадженні № 757/20145/19-к.

В обґрунтування клопотання зазначає, що арешт на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ накладено з порушеннями вимог Кримінального процесуального кодексу України. Окрім того, суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ не передбачено переліком майна, на яке може бути накладено арешт, оскільки ліміт ПДВ не відповідає вимогам ст. 98 КПК України.

Директор ТОВ «ТД «ЖДСНАБКОМПЛЕКТ» в заяві поданій до суду просив розглядати справу у його відсутність, вимоги клопотання підтримує у повному обсязі.

В судове засідання представник ТУ ДБР, розташованого у місті Києві не з`явився. Про день, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

За наведених обставин, слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання за відсутності особи, яка заявила клопотання та прокурора.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Судовим розглядом встановлено, що в межах кримінального провадження № 42019100000000113 ухвалою слідчого судді від 25.04.2019 задоволено клопотання Прокурор відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві та накладено арешт на кошти суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) на спеціальному рахунку ТОВ «ТД «ЖДСНАБКОМПЛЕКТ» (код 41880802); заборонено службовим особам та працівникам ТОВ «ТД «ЖДСНАБКОМПЛЕКТ» або їхнім представникам за дорученням, використовувати або будь-яким чином відчужувати зазначене майно; зобов`язано ДФС України зупинити реєстрацію виписаних податкових накладних ТОВ «ТД «ЖДСНАБКОМПЛЕКТ» (код 41880802) в Єдиному реєстрі податкових накладних ДФС України на дату та час отримання ухвали.

Згідно з п. 18 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

За змістом ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.04.2019 у справі № 757/20145/19-к арешт на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) в Державній фіскальній службі України, у тому числі, по ТОВ «ТД «ЖДСНАБКОМПЛЕКТ», накладено, оскільки у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що активи- суми ліміті ПДВ відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, набуте кримінально протиправним шляхом, визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів. Арешт накладено з метою забезпечення збереження речових доказів в кримінальному провадженні.

Будь-яких інших правових підстав для застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження у вищевказаній ухвалі не наведено.

Статтею 84 КПК України імперативно передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Під час судового розгляду слідчим суддею не встановлено належних та допустимих доказів, в розумінні положень ст. 86 КПК України, вважати, що майно, на яке накладено арешт, є об`єктом кримінально-протиправних дій та було набуто кримінально-протиправним шляхом та є речовим доказом у кримінальному провадженні. Сам факт наявності постанови про визнання речовим доказом не є достатнім підтвердженням того, що майно, на яке накладається арешт, відповідає вимогам ст. 98 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Слідчий суддя погоджується з доводами клопотання, що суми ліміту ПДВ не мають ознак переліку майна, яке визначено в ч. 10 ст. 170 КПК України, не відповідають вимогам ст. 98 КПК України щодо речових доказів.

Статтею 200-1 Податкового кодексу України передбачено, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200- 1.3 статті 200 - 1 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Крім того, згідно зі ст. 200-1.1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік ПДВ в розрізі платників податку. Тобто система електронного адміністрування ПДВ це база даних ДФС, яка аналізує та проводить автоматичний облік ПДВ по кожному підприємству.

Пунктом 4 постанови КМУ від 16.10.2014 р. № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» передбачено, що рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку. Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Отже, ліміт ПДВ не є грошовими коштами або електронними грошима, оскільки відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 року № 2346-ІII електронні гроші - це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов`язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі.

Сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) не може містити на собі ознак, які притаманні речовим доказам та вони не можуть стосуватись предмету доказування у кримінальному провадженні.

Також, при ухваленні судового рішення щодо накладення арешту не було враховано принцип розумності та співрозмірності обмеження права власності, що є завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, в умовах реалізації сторонами конституційного принципу змагальності і свободи в наданні ними суду своїх доказів, слідчим суддею вставлені фактичні дані для висновку про відсутність у справі обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння юридичної особи майном та обумовлювали арешт її майна, оскільки суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ у будь-якому випадку не можуть містити на собі сліди вчинення ймовірного злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЖДСНАБКОМПЛЕКТ» ОСОБА_3 про скасування арешту майна про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати ухвала Печерського районного суду м. Києва від 25 квітня 2019 року у справі № 757/20145/19-к в частині накладення арешту на кошти суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) на спеціальному рахунку ТОВ «ТД «ЖДСНАБКОМПЛЕКТ» (код 41880802).

Скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 25 квітня 2019 року у справі № 757/20145/19-к в частині заборони службовим особам та працівникам ТОВ «ТД «ЖДСНАБКОМПЛЕКТ» або їхнім представникам за дорученням, використовувати або будь-яким чином відчужувати зазначене майно.

Скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 25 квітня 2019 року у справі № 757/20145/19-к в частині зобов`язання ДФС України зупинити реєстрацію виписаних податкових накладних ТОВ «ТД «ЖДСНАБКОМПЛЕКТ» (код 41880802) в Єдиному реєстрі податкових накладних ДФС України на дату та час отримання ухвали.

Скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 25 квітня 2019 року у справі № 757/20145/19-к в частині зобов`язання ДФС України надати особі, яка буде виконувати дану ухвалу суду, довідку про суму ліміту ПДВ, яка знаходиться на рахунках ТОВ «ТД «ЖДСНАБКОМПЛЕКТ» (код 41880802) в системі електронного адміністрування ПДВ ДФС України на дату та час отримання ухвали, а у подальшому письмово, у 3-х денний термін, повідомляти прокуратуру міста Києва (вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, 03150) та Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві (б-р Лесі Українки, 26, 7 поверх, м. Київ, 01133) про зміну суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) за весь час існування арешту.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1