Ухвала

від 02.12.2019 по справі 446/2232/19

КАМ'ЯНКА-БУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 446/2232/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2019 року суддя Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області Костюк У. І. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янка-Бузька заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернулась до суду із даною заявою, в якій просить до подання позовної заяви вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 869537446221, загальною площею: 178,4 кв.м, житловою площею: 118,8 кв.м, яка належить ОСОБА_2 , номер запису про право власності 13596283 та земельну ділянку, загальною площею 0,0551 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4622110100:01:001:0043, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 869459246221, що належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку, серія ЯГ №511056, від 01.08.2006р. номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13594978 та заборонити всім державним реєстраторам, включаючи державних реєстраторів структурних підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України, виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, районної державної адміністрації, нотаріусам та акредитованим суб`єктам державної реєстрації, приватним реєстраторам та іншим органам з належними повноваженнями вчиняти будь-які нотаріальні та реєстраційні дії, щодо державної реєстрації права власності, відчуження житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 869537446221, загальною площею: 178,4 кв.м, житловою площею: 118,8 кв.м, яка належить ОСОБА_2 номер запису про право власності 13596283 та земельної ділянки, загальною площею 0,0551 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4622110100:01:001:0043, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 869459246221, що належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку, серія ЯГ №511056, від 01.08.2006р.номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13594978.

В обгрунтування заяви посилається на те, що 22.04.2016 між нею та ОСОБА_3 було укладено договір позики, згідно якого остання надала їй кошти в розмірі 200 000,00 грн, на строк до 22.10.2016 та 22 050,00 грн. на строк до 21.10.2017. 18.08.2016 вона згідно додаткової угоди №1 отримала додатково кошти в сумі 22050,00 грн. Згідно домовленості із позикодавцем договір відтермінували укладенням додаткової угоди №1. Станом на 09.05.2018 нею було погашено заборгованість за вказаним договором повністю. Однак оскільки всю суму вона погашала періодично до 25.04.2018, позикодавець через свого представника повідомила про необхідність укладення додаткових угод, якими продовжувати строк дії договору. Вказані проекти додаткових угод ОСОБА_3 не були підписані та фактично сум коштів, які вказані в угодах №2,3,4,5 вона не отримувала. В забезпечення виконання договору між її чоловіком ОСОБА_2 та ОСОБА_3 22.04.2016 було укладено договір іпотеки, згідно якого він поручився за виконання основного зобов`язання за договором позики належним йому майном- житловим будинком, що за адресою АДРЕСА_1 та земельною ділянкою загальною площею 0,0551 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Заборгованість була погашена, однак 12.10.2019 на адресу її чоловіка надійшла заява від ОСОБА_3 , згідно якої вона повідомляє про свій намір звернути стягнення на предмет іпотеки для повернення заборгованості. А тому вважає за необхідне до подання позовної заяви про визнання договору іпотеки недійсним вжити заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на вказане майно та заборони вчиняти будь-які нотаріальні та реєстраційні дії, щодо державної реєстрації права власності, відчуження житлового будинку та земельної ділянки.

Учасники справи у судове засідання на час розгляду заяви про забезпечення позову у відповідності до положень ч.1 ст. 153 ЦПК України не викликалися.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову, зокрема позов забезпечується накладенням арешту на майно та грошові кошти, а також забороною вчиняти певні дії, в тому числі іншим особам. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч.2 ст.150 ЦПК).

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

У відповідності до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Згідно з п.п.1,4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При вирішенні такого питання суд має враховувати, чи дійсно між сторонами є спір, та чи наявна у сторони можливість вчинення таких дій, направлених на уникнення реального виконання рішення суду.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен встановити чи дійсно є необхідність у застосуванні відповідних заходів.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору буде визнання договору іпотеки недійсним.

Заявницею, як на підставність наявного спору з ОСОБА_3 подано до суду копії договору іпотеки від 22.04.2016, договору позики від 22.04.2016, додаткових угод, квитанцій. Про існування реальної загрози втрати майна, що може призвести до можливого не виконання рішення суду, у разі задоволення позову, свідчить копія заяви ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки для повернення заборгованості, наданий заявницею.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходу, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Як передбачено положеннями ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 869537446221, загальною площею: 178,4 кв.м, житловою площею: 118,8 кв.м, яка належить ОСОБА_2 , номер запису про право власності 13596283 та земельну ділянку, загальною площею 0,0551 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4622110100:01:001:0043, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 869459246221, що належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку, серія ЯГ №511056, від 01.08.2006 номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13594978.

Заборонити всім державним реєстраторам, включаючи державних реєстраторів структурних підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України, виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, районної державної адміністрації, нотаріусам та акредитованим суб`єктам державної реєстрації, приватним реєстраторам та іншим органам з належними повноваженнями вчиняти будь-які нотаріальні та реєстраційні дії, щодо державної реєстрації права власності, відчуження житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 869537446221, загальною площею: 178,4 кв.м, житловою площею: 118,8 кв.м, яка належить ОСОБА_2 номер запису про право власності 13596283 та земельної ділянки, загальною площею 0,0551 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4622110100:01:001:0043, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 869459246221, що належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку, серія ЯГ №511056, від 01.08.2006р.номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13594978.

Відомості відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України Про виконавче провадження :

Стягувач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1

Боржник: ОСОБА_3 АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Копію ухвали направити для виконання Кам`янка-Бузькому районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (Ярослава Мудрого вул. 17Б, Кам`янка-Бузька, Львівська, 80400), Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Кам`янка-Бузької міської ради (45000, м. 80400, м. Кам`янка - Бузька, вул. Незалежності.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову 3 (три) роки.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області в порядку і строки передбачені ст.ст.354, 355, п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Костюк У.І.