Ухвала

від 03.12.2019 по справі 466/9978/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/9978/19

У Х В А Л А

про забезпечення позову

03 грудня 2019 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого - судді Глинської Д.Б.

при секретарі Лань М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В :

03 грудня 2019 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу і просить постановити ухвалу, якою накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 в межах суми позовних вимог (7 191 029,50 грн.), а саме на:

- земельну ділянку кадастровий номер 4610137500:10:005:0126, площею 0,07 га, цільове призначення: для індивідуального дачного будівництва, код КОАТУУ : 46101, що знаходиться у м. Львові;

- земельну ділянку кадастровий номер 4625382000:02:000:0217, площею 2 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування об`єктів торгівлі, код КОАТУУ: 46253, що знаходиться у Стрийському районі Львівської області;

- земельну ділянку кадастровий номер 4623685600:07:000:0251, площею 0,1 га, цільове призначення: для індивідуального садівництва, код КОАТУУ : 46236, що знаходиться у Пустомитівському районі Львівської області;

а також заборонити ОСОБА_2 та будь - яким іншим особам у будь - який спосіб вчиняти будь - які дії пов`язані з відчуженням цього майна ( в тому числі і безоплатної передачі).

В обґрунтування цієї заяви покликається на те, що 10 червня 2017 року між ним, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 укладено договір позики, згідно з якого він передав відповідачу грошові кошти в розмірі 250 000 доларів США, що на той час було еквівалентно 6 537 300 грн. Відповідно до даного Договору позичальник ОСОБА_2 зобов`язався повернути кошти до 10 червня 2019 року.

Відповідач ухиляється від досудового врегулювання спору, не вчиняє жодних дій, спрямованих на добровільне погашення заборгованості. Існує імовірність відчуження відповідачем належного майна, що в подальшому може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду та призведе до порушення його майнових інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.153 Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України) в судове засідання сторони не викликались.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Ознайомившись з поданою заявою, матеріалами справи, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Позов забезпечується забороною вчиняти певні дії (п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України).

У роз`ясненні, які дані в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які

гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних

вимог.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Як зазначено в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з роз`яснень даних в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

При розгляді заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову суд встановив, що між сторонами існує спір щодо стягнення суми боргу за договором позики. Зазначені вимоги є вимогами майнового характеру. Забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах ціни позову на все нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 , суд вважає співмірними заходами забезпечення з огляду на розмір пред`явлених позовних вимог.

Враховуючи суть позовних вимог та ціну позову, суд вважає, що заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову є обгрунтованою і підлягає задоволенню, оскільки даний вид забезпечення позову є співмірним позовним вимогам та забезпечить в подальшому виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 149-153, 157, 247, 258-260, 261, 353ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

заяву задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 в межах суми позовних вимог (7 191 029,50 грн.), а саме на:

- земельну ділянку кадастровий номер 4610137500:10:005:0126, площею 0,07 га, цільове призначення: для індивідуального дачного будівництва, код КОАТУУ : 46101, що знаходиться у м. Львові;

- земельну ділянку кадастровий номер 4625382000:02:000:0217, площею 2 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування об`єктів торгівлі, код КОАТУУ: 46253, що знаходиться у Стрийському районі Львівської області;

- земельну ділянку кадастровий номер 4623685600:07:000:0251, площею 0,1 га, цільове призначення: для індивідуального садівництва, код КОАТУУ : 46236, що знаходиться у Пустомитівському районі Львівської області.

Заборонити ОСОБА_2 та будь - яким іншим особам у будь - який спосіб вчиняти будь - які дії пов`язані з відчуженням цього майна ( в тому числі і безоплатної передачі).

Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

Боржник: ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Ухвала суду підлягає до негайного виконання.

Копії ухвали направити для відому сторонам по справі.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову 3 (три) роки.

Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Суддя: Д. Б. Глинська