Рішення

від 04.12.2019 по справі 160/9847/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року Справа № 160/9847/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В. за участі секретаря судового засіданняСтогній К.В., за участі: представника позивача: представника відповідача: Гармидера А.А. Малишевої А.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в якій просила суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №10284-1302 від 25.06.2016 року за формою Ф на суму 62 231, 90 грн. за 2016 рік; №10285-1302 від 25.06.2016 року за формою Ф на суму 90 910, 63 грн., за 2016 рік; №10285-1302 від 17.10.2016 року за формою Ф на суму 89 856, 98 грн., за 2016 рік; №934036-1319-0464/1 від 10.05.2018 року за формою Ф на суму 65 965,81 грн., за 2017 рік; №934037-1319-0464/1 від 10.05.2018 року за формою Ф на суму 96 365, 26 грн., за 2017 рік; №934036-1319-0464 від 10.05.2018 року за формою Ф на суму 65 965,81 грн., за 2018 рік; №934037-1319-0464 від 10.05.2018 року за формою Ф на суму 96 365, 26 грн., за 2018 рік; №225739-5353-0464 від 26.04.2019 року за формою Ф на суму 96 365, 26 грн., за 2019 рік; №225740-5353-0464 від 26.04.2019 року за формою Ф на суму 65 965,81 грн., за 2019 рік; №0056141319 від 09.02.2018 року за формою Ш на суму 1 117,77 грн.; №0056131319 від 09.02.2018 року за формою Ш на суму 5 974,72 грн.; №0003155353 від 06.11.2018 року за формою Ш на суму 1 743,32 грн.

В мотивування позовних вимог та відповіді на відзив на позовну заяву позивач зазначила, що оскільки в період з 28.04.2016 року, розташований об`єкт нерухомого майна на орендованих позивачем земельних ділянках за адресою: пр. Миру, 1-Б (Індустріальний район) за кадастровими номерами 1210100000:04:186:0176 площею 0,0526 га, та 1210100000:04:186:0136 площею 0,0791 га, перебуває у власності іншої фізичної особи, право власності якої було зареєстроване у встановленому законодавством порядку, тому позивач після відчуження цього об`єкту нерухомості та реєстрації права власності на нього за іншою особою не повинен сплачувати орендну плату за земельні ділянки, оскільки не є користувачем останніх з 28.04.2016р.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву та заперечення щодо відповіді на відзив на позовну заяву, у яких податковий орган заперечує щодо задоволення позовних вимог. В обгрунтування своєї позиції посилається на те, що ОСОБА_2 як власника нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці, права на яку у неї не оформлені, не можна вважати платником орендної плати в розумінні п.288.2 ст.288 ПКУ до моменту виникнення відповідних прав на цю земельну ділянку. Саме такий висновок викладено в Узагальнюючій податковій консультації щодо сплати земельного податку власником нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці, права на яку у такої особи не оформлено (наказ Міністерства фінансів України №602 від 06.07.2018). Таким чином, позивач, як орендар земельних ділянок за діючими і зареєстрованими у встановленому законом порядку договорами є платником орендної плати за земельні ділянки за адресою: м. Дніпро, просп АДРЕСА_1 Миру, АДРЕСА_2 (кадастровий номер 1210100000:04:186:0176), м. Дніпро, просп. Миру, 1-Б (кадастровий номер 1210100000:04:186:0136). Крім того, позивач, стверджуючи, що до нового власника об`єкта нерухомості - ОСОБА_2 перейшов і встановлений податковим законом обов`язок зі сплати орендної плати за вищевказані земельні ділянки, не надає жодних доказів, які підтверджували факт сплати ОСОБА_2 грошових зобов`язань з плати землю.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/9847/19 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження. Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів від ГУ ДФС у Дніпропетровській області задоволено. Витребувано від ГУ ДФС у Дніпропетровській області засвідчені належним чином відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України: податкове повідомлення-рішення №10284-1302 від 25.06.2016 року за формою Ф на суму 62 231,90 грн. за 2016 рік; податкове повідомлення-рішення №10285-1302 від 25.06.2016 року за формою Ф на суму 90 910, 63 грн., за 2016 рік; податкове повідомлення-рішення №934036-1319-0464/1 від 10.05.2018 року за формою Ф на суму 65 965,81 грн., за 2017 рік; податкове повідомлення-рішення №934037-1319-0464/1 від 10.05.2018 року за формою Ф на суму 96 365, 26 грн., за 2017 рік; податкове повідомлення-рішення №934036-1319-0464 від 10.05.2018 року за формою Ф на суму 65 965,81 грн., за 2018 рік; податкове повідомлення-рішення №934037-1319-0464 від 10.05.2018 року за формою Ф на суму 96 365, 26 грн., за 2018 рік; податкове повідомлення-рішення №0056141319 від 09.02.2018 року за формою Ш на суму 1 117,77 грн.; податкове повідомлення-рішення №0056131319 від 09.02.2018 року за формою Ш на суму 5 974,72 грн.; податкове повідомлення-рішення №0003155353 від 06.11.2018 року за формою Ш на суму 1 743, 32 грн.; податкове повідомлення-рішення №10285-1302 від 17.10.2016 року за формою Ф на суму 89 856, 98 грн., за 2016 рік; податкове повідомлення-рішення №225739-5353-0464 від 26.04.2019 року за формою Ф на суму 96 365, 26 грн., за 2019 рік; податкове повідомлення-рішення №225740-5353-0464 від 26.04.2019 року за формою Ф на суму 65 965,81 грн., за 2019 рік; детальний розрахунок спірних рішень та нормативну грошову оцінку земельної ділянки за період з січня 2015 року по квітень 2019 року. Позивача зобов`язано подати до суду оновлену інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майн та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 2019 рік.

У судове засідання 04.12.2019 року прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позові відмовити, посилаючись на доводи, наведені у письмовому відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представника позивача та пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з огляду на таке.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між Дніпропетровською міською радою (орендодавцем) та ОСОБА_1 (орендарем) 23.02.2006 року було укладено два договори оренди землі за якими позивачу було надано в строкове платне користування за цільовим призначенням роздрібна торгівля та комерційні послуги земельні ділянки які, знаходяться за адресою просп. Миру, 1-Б (Індустріальний район) за кадастровими номерами 1210100000:04:186:0176 площею 0,0526 га, та 1210100000:04:186:0136 площею 0,0791 га відповідно.

Згідно з пунктом 4.1 вказаних договорів оренди землі, орендар сплачує орендодавцеві орендну плату у грошовій формі у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки.

Договір оренди землі від 23.02.2006 року за яким позивач орендував земельну ділянку за кадастровим номером 1210100000:04:186:0176 площею 0,0526 га, був зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №040610400232 від 09.03.2006 року.

Договір оренди землі від 23.02.2006 року за яким позивач орендував земельну ділянку за кадастровим номером 1210100000:04:186:0136 площею 0,0791 га, був зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №040610400234 від 09.03.2006 року.

В подальшому, за договором дарування нежитлової будівлі, будівлі підприємства торгівлі з продажу продовольчих та непродовольчих товарів від 28.04.2016 року позивач передав у власність гр. ОСОБА_2 нежитлову будівлю, будівлю підприємства торгівлі з продажу продовольчих та непродовольчих товарів за адресою АДРЕСА_2 розташовану на земельній ділянці за кадастровим номером 1210100000:04:186:0176 площею 0,0526 га та земельній ділянці за кадастровим номером 1210100000:04:186:0136 площею 0,0791 га.

29.08.2016 року позивач звернулася до Дніпровської міської ради (орендодавця) з клопотанням (копія якого із відміткою про отримання додається до позову) відповідно до вимог чинного земельного законодавства про припинення права користування вищевказаними земельними ділянками за кадастровим номером 1210100000:04:186:0176 площею 0,0526 га та за кадастровим номером 1210100000:04:186:0136 площею 0,0791 га, у зв`язку із тим, що змінився власник нерухомого майна розташованого на вищевказаних земельних ділянках.

Проте після цього, ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПК України винесено такі податкові повідомлення-рішення якими позивачу визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати за вищевказані земельні ділянки за кадастровим номером 1210100000:04:186:0176 площею 0,0526 га та за кадастровим номером 1210100000:04:186:0136 площею 0,0791 га, та суми штрафу за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання, а саме: №10284-1302 від 25.06.2016 року за формою Ф на суму 62 231, 90 грн. за 2016 рік; №10285-1302 від 25.06.2016 року за формою Ф на суму 90 910, 63 грн., за 2016 рік; №10285-1302 від 17.10.2016 року за формою Ф на суму 89 856, 98 грн., за 2016 рік; №934036-1319-0464/1 від 10.05.2018 року за формою Ф на суму 65 965,81 грн., за 2017 рік; №934037-1319-0464/1 від 10.05.2018 року за формою Ф на суму 96 365, 26 грн., за 2017 рік; №934036-1319-0464 від 10.05.2018 року за формою Ф на суму 65 965,81 грн., за 2018 рік; №934037-1319-0464 від 10.05.2018 року за формою Ф на суму 96 365, 26 грн., за 2018 рік; №225739-5353-0464 від 26.04.2019 року за формою Ф на суму 96 365, 26 грн., за 2019 рік; №225740-5353-0464 від 26.04.2019 року за формою Ф на суму 65 965,81 грн., за 2019 рік; №0056141319 від 09.02.2018 року за формою Ш на суму 1 117,77 грн.; №0056131319 від 09.02.2018 року за формою Ш на суму 5 974,72 грн.; №0003155353 від 06.11.2018 року за формою Ш на суму 1 743,32 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернулася до суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначеннями, наведеними у пункті 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і надалі - ПК України):

14.1.147. плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

14.1.72. земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів;

14.1.73. землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з пунктом 269.1 статті 269 ПК України платниками податку (плати за землю) є: 269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); 269.1.2. землекористувачі.

Відповідно до пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є: 270.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; 270.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 271.1 статті 271 ПК України передбачено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно з пунктами 288.1, 288.2, 288.3, 288.4 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Пунктом 288.7 статті 288 ПК України передбачено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Відповідно до статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з пунктом 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

За пунктом 287.7 статті 287 ПК України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Відповідно до частин 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України.

У частині 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" зазначено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Згідно з абзацом 8 частини 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Верховний Суд України, усуваючи розбіжності у застосуванні вказаних норм права, у постановах від 08.06.2016 року (справа №21-804а16), від 12.09.2017 року (справа №2а-10596/12/2670) вказав, що аналіз цих норм дає можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є об`єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов`язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані.

У розумінні положень пп. 14.1.72, 14.1.73 п.14.1 ст.14, пп. 269.1.1, 269.1.2 п. 269.1 ст.269, пп.270.1.1, 270.1.2 п.270.1 ст.270, п.287.7 ст.287 ПК України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, до нового власника об`єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розташоване набуте ним майно.

Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постановах Верховного Суду від 31.01.2018 року (справа №825/308/17), від 18.04.2018 року (справа №2а-19166/09/0370), від 19.06.2018 року (справа №822/2696/17), від 05.11.2018 року (справа №822/2695/17), від 05 серпня 2019 року (справа №340/119/19).

Так в ухвалі Верховного Суду від 05 серпня 2019 року по справі №340/119/19 зазначено, що задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у разі набуття особою права власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, до особи переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Таке застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права відповідає правовій позиції, висловленій в постановах Верховного Суду України від 08.06.2016 (справа №21-804а16) та від 12.09.2017 (справа №21-3078а16).

Відтак, оскільки в період з 28.04.2016 року, розташований об`єкт нерухомого майна на орендованих позивачем земельних ділянках за адресою просп. Миру, 1-Б (Індустріальний район) за кадастровими номерами 1210100000:04:186:0176 площею 0,0526 га, та 1210100000:04:186:0136 площею 0,0791 га, перебуває у власності ОСОБА_2 , що підтверджується договором дарування нежитлової будівлі, будівлі підприємства торгівлі з продажу продовольчих та непродовольчих товарів від 28.04.2016 року, право власності якої було зареєстроване у встановленому законодавством порядку, тому позивач після відчуження цього об`єкту нерухомості та реєстрації права власності на нього за іншою особою не повинен сплачувати орендну плату за земельні ділянки, користувачем яких позивач з 28.04.2016 року не являється.

Як вказав Верховний Суду у постановах від 10.04.2018 року (справа №915/672/17), від 05.06.2018 року (справа №920/717/17), у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розташоване у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. Отже з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розташоване це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною 2 статті 120 ЗК України.

Тобто особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже договір оренди не підлягає розірванню. Відчуження об`єкта нерухомості, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, не є підставою для розірвання договору оренди з попереднім власником, оскільки такий договір припиняється щодо останнього, однак діє на тих самих умовах щодо особи, яка, набувши право власності на нерухоме майно, розміщене на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки, зокрема із сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

За таких обставин, під час розгляду справи судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цим вимогам КАС України відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вище зазначене, суд погоджується з доводами позивача про безпідставність нарахування останній орендної плати за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки. Тож, податкові повідомлення-рішення: №10284-1302 від 25.06.2016 року за формою Ф на суму 62 231, 90 грн. за 2016 рік; №10285-1302 від 25.06.2016 року за формою Ф на суму 90 910, 63 грн., за 2016 рік; №10285-1302 від 17.10.2016 року за формою Ф на суму 89 856, 98 грн., за 2016 рік; №934036-1319-0464/1 від 10.05.2018 року за формою Ф на суму 65 965,81 грн., за 2017 рік; №934037-1319-0464/1 від 10.05.2018 року за формою Ф на суму 96 365, 26 грн., за 2017 рік; №934036-1319-0464 від 10.05.2018 року за формою Ф на суму 65 965,81 грн., за 2018 рік; №934037-1319-0464 від 10.05.2018 року за формою Ф на суму 96 365, 26 грн., за 2018 рік; №225739-5353-0464 від 26.04.2019 року за формою Ф на суму 96 365, 26 грн., за 2019 рік; №225740-5353-0464 від 26.04.2019 року за формою Ф на суму 65 965,81 грн., за 2019 рік; №0056141319 від 09.02.2018 року за формою Ш на суму 1 117,77 грн.; №0056131319 від 09.02.2018 року за формою Ш на суму 5 974,72 грн.; №0003155353 від 06.11.2018 року за формою Ш на суму 1 743,32 грн., прийняті Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області є протиправними та підлягають скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 7388,29 грн., що документально підтверджується квитанції № 0.0.1487610113.1 від 09.10.2019 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 7388,29 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 04 грудня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Виготовлення рішення у повному обсязі здійснено 05 грудня 2019 року.

Керуючись ст. ст. 139, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №10284-1302 від 25.06.2016 року за формою Ф на суму 62 231, 90 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №10285-1302 від 25.06.2016 року за формою Ф на суму 90 910, 63 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №10285-1302 від 17.10.2016 року за формою Ф на суму 89 856, 98 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №934036-1319-0464/1 від 10.05.2018 року за формою Ф на суму 65 965,81 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №934037-1319-0464/1 від 10.05.2018 року за формою Ф на суму 96 365, 26 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №934036-1319-0464 від 10.05.2018 року за формою Ф на суму 65 965,81 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №934037-1319-0464 від 10.05.2018 року за формою Ф на суму 96 365, 26 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №225739-5353-0464 від 26.04.2019 року за формою Ф на суму 96 365, 26 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №225740-5353-0464 від 26.04.2019 року за формою Ф на суму 65 965,81 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0056141319 від 09.02.2018 року за формою Ш на суму 1 117,77 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0056131319 від 09.02.2018 року за формою Ш на суму 5 974,72 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0003155353 від 06.11.2018 року за формою Ш на суму 1 743,32 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 7388,29 грн. (сім тисяч триста вісімдесят вісім гривень двацять дев`ять копійок), сплачені згідно квитанції № 0.0.1487610113.1 від 09.10.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 05 грудня 2019 року.

Суддя С. В. Прудник