Рішення

від 15.11.2019 по справі 160/8085/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2019 року Справа № 160/8085/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКонєвої С.О. при секретарі судового засіданняЗіненко А.О. за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи: Лазаренко В.О. Пономаренко О.О. Шутенко А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа: Фермерське господарство "ПЕРЕМОГА КВІ" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №270116-5353-0417, №270116-5353-0417/1 від 28.05.2019р., -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2019р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа: Фермерське господарство "ПЕРЕМОГА КВІ" та, з урахуванням уточненої позовної заяви від 09.09.2019р., просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №270116-5353-0417, №270116-5353-0417/1 від 28.05.2019р., прийняті відповідачем, якими визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 35789,76 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.05.2019р. контролюючим органом було прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення, за якими податковим органом позивачеві визначено суму податкового зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб на загальну суму 35789,76 грн. Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення безпідставними та таким, що підлягають скасуванню, оскільки він, як орендар, передав право користування земельною ділянкою створеній ним юридичній особі - Фермерському господарству "ПЕРЕМОГА КВІ", яке і сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою. Так, позивач вказує на те, що на виконання умов договору оренди земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства від 03.06.2014р. ним було створено та зареєстровано Фермерське господарство "ПЕРЕМОГА КВІ"; фактичним користувачем земельної ділянки площею 46,0000 га є ФГ "ПЕРЕМОГА КВІ", яке своєчасно сплачує орендну плату за землю; контролюючим органом без заперечень приймалися податкові декларації з плати за землю від ФГ "ПЕРЕМОГА КВІ"; протягом 2016-2019 років орендна плата сплачена ФГ "ПЕРЕМОГА КВІ" в повному обсязі відповідно до умов договору на загальну суму 48406,85 грн.; вимога контролюючого органу щодо сплати орендної плати за 2016 рік не підлягає задоволенню з підстав спливу строку загальної позовної давності терміном у три роки відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на постанову Верховного Суду від 04.09.2018р. у справі №814/1005/16.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, у відзиві на позов просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі посилаючись на те, що позивач є користувачем земельної як фізична особа, оформив право оренди земельної ділянки на себе як на фізичну особу та, оскільки обов`язок нарахування орендної плати покладено на контролюючий орган, то відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяло у спосіб та в порядку, визначеному чинним законодавством України. Також і представник відповідача зазначає, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна саме на позивача зареєстроване право оренди земельної ділянки (а.с.133-135).

Представник третьої особи (Фермерського господарства "ПЕРЕМОГА КВІ") у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити посилаючись в усних поясненнях на те, що дійсно спірна земельна ділянка знаходиться у користуванні третьої особи та саме третя особа сплачує орендну плату за її користування.

Ухвалою суду від 16.09.2019р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі та розгляд її призначено за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні на 11.10.2019р. (а.с.2).

У судовому засіданні 11.10.2019р., у зв`язку із неявкою представника позивача та не повідомлення останньою причин неявки, розгляд справи було відкладено до 06.11.2019р., що підтверджується змістом протоколу судового засідання від 11.10.2019р. (а.с.143-144).

У судовому засіданні 06.11.2019р., за клопотанням представника відповідача, розгляд справи було відкладено до 15.11.2019р. що підтверджується змістом протоколу судового засідання від 06.11.2019р. (а.с.155-156).

У ході судового розгляду справи судом встановлені наступні обставини у даній справі.

03.06.2014р. між Головним управлінням Держземагенства у Дніпропетровській області (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки №16/05/14/1-ДО, за умовами п.2.1 договору встановлено, що земельна ділянка передається в оренду строком на 25 років для ведення фермерського господарства загальною площею 46,0000 га (вид угідь - пасовища), кадастровий номер 1221486800:01:053:0003, що підтверджується змістом копії відповідного договору (а.с.19-21,85-87).

Згідно п.6.2 договору передбачено, що цільове призначення земельної ділянки за КВЦПЗ: код 01.02 (для ведення фермерського господарства) - (а.с.85-87).

Вказаний договір оренди земельної ділянки був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.06.2014р., за яким орендарем визначено ОСОБА_1 , що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с.83).

З метою виконання умов вищезазначеного договору оренди земельної ділянки щодо ведення фермерського господарства, рішенням власника Фермерського господарства "ПЕРЕМОГА КВІ" ( ОСОБА_1 ) №1 від 17.07.2014р. було засновано Фермерське господарство "ПЕРЕМОГА КВІ", за яким єдиним його членом та засновником є ОСОБА_1 (а.с.84).

Згідно п.4.1 Статуту ФГ "ПЕРЕМОГА КВІ" до складу майна фермерського господарства можуть входити зокрема, права на користування землею, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу (а.с.78-81).

За п.5.1 та п.5.2 Статуту ФГ "ПЕРЕМОГА КВІ", основна діяльність Господарства здійснюється на земельній ділянці, що розташована за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, сільська рада Балівська, кадастровий номер 1221486800:01:053:0003.

Право на земельну ділянку засноване на договорі оренди земельної ділянки №16/05/14/1-ДО від 03.06.2014р., укладеного між Головним управлінням Держземагенства у Дніпропетровській області та ОСОБА_1 (а.с.11-17).

У подальшому, згідно з копіями податкових декларацій з плати за землю за 2016р., 2017р., 2018р. та 2019р. поданими до контролюючого органу ФГ "ПЕРЕМОГА КВІ", а також згідно копій платіжних доручень видно, що орендна плата за вищенаведеною земельною ділянкою сплачувалася саме ФГ "ПЕРЕМОГА КВІ" (а.с.24-61).

Незважаючи на наведене, 28.05.2019р. контролюючим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення №270116-5353-0417, №270116-5353-0417/1, за якими позивачеві визначено суми податкового зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб за 2016-2019 роки на загальну суму 35789,76 грн., що підтверджується змістом копій відповідних податкових повідомлень-рішень (а.с.76-77).

Позивач просить визнати протиправними та скасувати вищевказані податкові повідомлення-рішення посилаючись на те, що фактичним користувачем земельної ділянки площею 46,0000 га за договором оренди земельної ділянки №16/05/14/1-ДО від 03.06.2014р. є ФГ "ПЕРЕМОГА КВІ", яке своєчасно сплачує орендну плату за землю, контролюючим органом без заперечень приймалися податкові декларації з плати за землю ФГ "ПЕРЕМОГА КВІ" та протягом 2016-2019 років орендна плата сплачена ФГ "ПЕРЕМОГА КВІ" в повному обсязі відповідно до умов договору на загальну суму 48406,85 грн., оскільки позивачем було укладено договір оренди земельної ділянки саме з метою ведення фермерського господарства та на виконання цього договору позивач створив таке фермерське господарство, яке і є користувачем земельної ділянки, що не суперечить вимогам податкового законодавства.

Заслухавши учасників справи, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення адміністративного позову повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України Про фермерське господарство (далі - Закон №973) визначено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

За нормами ст.4 Закону №973 встановлено, що головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. Голова фермерського господарства представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об`єднаннями відповідно до закону. Голова фермерського господарства укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України.

У відповідності до ст.7 Закону №973 надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Згідно до вимог ст.8 Закону №973 (в редакції чинній на момент укладання договору оренди земельної ділянки та створення фермерського господарства) після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Тобто, до складу майна фермерського господарства можуть входити, зокрема, майнові права, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Частиною 2 ст.12 Закону №973 встановлено, що права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Підпунктом 269.1.2 п.269.1 ст.269 ПК України визначено, що платниками земельного податку є, зокрема, землекористувачі.

Об`єктом оподаткування земельним податком є, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (п.п.270.1.1 п.270.1 ст.270 ПК України).

Відповідно до ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки; платником орендної плати є орендар земельної ділянки; об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду; розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що об`єктом сплати за землю у даних правовідносинах є земельна ділянка, надана в оренду фізичній особі з метою створення фермерського господарства, а майнові права на користування такою земельною ділянкою передані до статутного складеного капіталу фермерського господарства, яке, реалізуючи права землекористувача, має обов`язок внесення плати за землю.

Так, як встановлено судом із матеріалів справи, 03.06.2014р. позивачем було укладено договір оренди земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства, на виконання якого згідно рішення №1 від 17.07.2014р. позивачем було засновано Фермерське господарство "ПЕРЕМОГА КВІ", за яким єдиним його членом та засновником є ОСОБА_1 (а.с.84,85-87).

При цьому, упродовж 2016-2019 років (спірний період) ФГ "ПЕРЕМОГА КВІ" подавалися до контролюючого органу податкові декларації з плати за землю (орендної плати), які були прийняті без зауважень Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, що підтверджується копіями відповідних декларацій та квитанцій про їх прийняття контролюючим органом (а.с.109-130).

Окрім того, ФГ "ПЕРЕМОГА КВІ" своєчасно та у повному обсязі сплатило орендну плату за земельну ділянку за період з 2016 року по 2019 рік, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень про перерахування орендної плати за землю до бюджету (а.с.89-108).

Отже, із наведеного видно, що у даному випадку саме ФГ "ПЕРЕМОГА КВІ" реалізувало право на користування вищезгаданою земельною ділянкою шляхом виконання свого обов`язку як землекористувача, а саме: шляхом подання декларацій про нарахування орендної плати за землю та її сплати у встановленому законодавством порядку, що підтверджується вищенаведеними доказами, які не спростовані відповідачем жодними доказами.

Таким чином, проаналізувавши вищенаведені норми чинного законодавства та встановлені обставини у даній справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивач, передавши своє право користування земельною ділянкою створеному фермерському господарству, реалізував виконання умов договору оренди земельної ділянки та цільове використання земельної ділянки, оскільки земельна ділянка була надана позивачеві саме для ведення фермерського господарства, а, відповідно, передача майнових прав на користування земельною ділянкою до статутного складеного капіталу фермерського господарства свідчить про те, що такі права перейшли до такого фермерського господарства як землекористувача, який і має обов`язок внесення орендної плати за землю до бюджету.

Відповідна правова позиція також узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у його постанові від 04.09.2018р. у справі №814/1005/16.

Згідно ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, слід дійти висновку, що за умови набуття майнового права користування земельної ділянки Фермерським господарством "ПЕРЕМОГА КВІ", сплати останнім у встановлені законодавством строки орендної плати за земельну ділянку, позивач не має обов`язку сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 03.06.2014р., а тому оспорювані податкові повідомлення-рішення про нарахування орендної плати позивачеві є протиправними.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, представником відповідача у ході судового розгляду даної справи не наведено обґрунтованих підстав та не надано жодних доказів правомірності прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням обставин встановлених судом, аналізу вищенаведених проаналізованих судом норм чинного законодавства, а також правової позиції Верховного Суду, яка не спростована відповідачем.

Є безпідставними та необґрунтованими доводи представника відповідача стосовно того, що із інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди на спірну земельну ділянку зареєстровано за позивачем, а тому саме позивач є платником орендної плати за цим договором оренди земельної ділянки, з огляду на те, що контролюючий орган, на якого покладено контроль за справлянням податків та зборів, протиправно не врахував наявну у нього інформацію (декларації з плати за землю подані до податкової інспекції) про реалізацію саме Фермерським господарством "ПЕРЕМОГА КВІ" свого права користування спірною земельною ділянкою як землекористувачем з урахуванням норм податкового та спеціального законодавства щодо створення фермерського господарства, якими не передбачено сплату орендної плати за одну й ту саму земельну ділянку двома землекористувачами (позивачем та ФГ "ПЕРЕМОГА КВІ").

Між тим, судом враховується і те, що підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень були не тільки протиправні дії відповідача, які полягають у неврахуванні наявної у контролюючого органу інформації про землекористувача земельної ділянки ФГ "ПЕРЕМОГА КВІ" з Державного реєстру, а ще й дії позивача, які полягають у тому, що, передаючи майнові права на користування вищевказаною земельною ділянкою Фермерському господарству "ПЕРЕМОГА КВІ", позивач не дотримався порядку та процедури державної реєстрації передачі таких прав відповідно до закону, зокрема, не дотримався вимог ст.ст. 177, 182 Цивільного кодексу України, що і призвело до формування відповідачем оскаржуваних рішень.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги викладене та перевіривши правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень №270116-5353-0417, №270116-5353-0417/1 від 28.05.2019р., суд приходить до висновку, що приймаючи наведені податкові повідомлення-рішення щодо визначення позивачеві сум податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2016-2019 роки, відповідач діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень №270116-5353-0417, №270116-5353-0417/1 від 28.05.2019р., відповідачем були порушені права та інтереси позивача, які підлягають судового захисту шляхом визнання протиправними та скасування наведених податкових повідомлень-рішень.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Виходячи з наведеного, наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову у повному обсязі, слід стягнути з бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп., понесені позивачем згідно квитанції №0.0.1430162294.1 від 08.08.2019р. (а.с.3).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа: Фермерське господарство "ПЕРЕМОГА КВІ" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №270116-5353-0417, №270116-5353-0417/1 від 28.05.2019р. - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №270116-5353-0417, №270116-5353-0417/1 від 28.05.2019р.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, або протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення (у разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини рішення) відповідно до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу УІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено - 20.11.2019р.

Суддя С.О. Конєва