Рішення

від 30.10.2019 по справі 160/6889/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2019 року Справа № 160/6889/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С. при секретарі судового засідання - Чорній М.В. за участю: представника позивача - Кисельова А.В. представника відповідача - Радіновського Р.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтопроходчиське управління Гірник» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 08.07.2019 року № 0019811417, яким ТОВ «Шахтопроходчиське управління Гірник» донараховано зобов`язання по податку на додану вартість на загальну суму 2 578 557,50 грн., (2 062 846 грн. - за основним платежем, 515711,50 грн. - за штрафними санкціями).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що висновки зроблені відповідачем в акті перевірки, які слугували передумовою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення не відповідають дійсності. Первинні документи, надані до перевірки, відповідають приписам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» . На момент здійснення господарських операцій, ТОВ Шахтопроходчиське управління Гірник та його контрагенти ТОВ Фірма Картал , ТОВ "Техно Глобал Трейд, ПП Імпульс були зареєстровані платниками податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались. Реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, актами та платіжними дорученнями, тощо, а податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені чинним на момент їх виписки законодавству та зареєстровані у встановленому законом порядку. Враховуючи викладене, спірне податкове повідомлення-рішення від 08.07.2019 року №0019811417 є протиправним та його слід скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

У відзиві на позов відповідач, а його представник в судовому засіданні зазначили, що укладені між ТОВ ШПУ Гірник та ТОВ Фірма Картал (код ЄДРПОУ 42079958), ТОВ "Техно Глобал Трейд" (код ЄДРПОУ 40645158), ПП Імпульс (код ЄДРПОУ 31858123) договори не опосередковувалися реальним виконанням операції, яка становить його предмет. Фактично ТОВ ШПУ Гірник здійснено безпідставне документальне оформлення господарської операції з ТОВ "Фірма Картал , ТОВ "Техно Глобал Трейд", ПП Імпульс для формування податкового кредиту всупереч норм ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пп.2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704.

При перенесенні ТОВ ШПУ Гірник інформації з неправомірно складеного первинного документа до облікових регістрів (порушено норми ч.5 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.061995 р. за № 168/704, абз.2 розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 р. за №893/4186. Також при перенесенні позивачем неправомірно відображеної інформації у регістрах бухгалтерського обліку до фінансової звітності порушено норми п.3 розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868. За таких обставин, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 23.05.2019 р. по 29.05.2019 р. посадовими особами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Шахтопроходчиське управління Гірник з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ Фірма Картал за період з 01.11.2018 року по 30.11.2018 року, ТОВ Техно Глобал Трейд за період з 01.11.2018 року по 30.11.2018 року, ПП Імпульс за період з 01.12.2018 року по 31.12.2018 року, ТОВ Фірма Дніпробуд за період з 01.12.2018 року по 31.12.2018 року.

Порушення виявлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті від 05.06.2019 року № 31149/04-36-14-17/41284960, а саме: порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.198.1 п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI зі змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 911 864 грн в т.ч. за листопад 2018 р. в розмірі 1 166 676 грн., за грудень 2018 р. в розмірі 743 691 грн., за лютий 2019 р. в розмірі 1497 грн. (в т.ч. ТОВ "Фірма Картал - 940 328 грн., ТОВ "Техно Глобал Трейд" - 227 845 грн., ПП Імпульс - 743 691 грн.).

На підставі висновків вказаного акту від 05.06.2019 року №31149/04-36-14-17/41284960, контролюючим органом прийняте податкове повідомлення-рішення від 08.07.2019 року № 0019811417, яким ТОВ «Шахтопроходчиське управління Гірник» донараховано зобов`язання по податку на додану вартість на загальну суму 2 578 557,5 грн., (2 062 846 грн. - за основним платежем, 515 711,5 грн. - за штрафними санкціями).

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 08.07.2019 року № 0019811417, є предметом позову, який передано на розгляд суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Приписами п.14.1. ст.14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Згідно з п.185.1. ст.185, п.187.1. ст.187, п.188.1. ст.188 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п.201.1., 201.4., 201.6. ст.201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із способів, визначених п.201.1. ст.201 ПК України; податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1. ст.200 ПК Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п.198.1. ст.198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п.198.2., 198.3., 198.6. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 Кодексу).

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

У перевіряємий період ТОВ ШПУ Гірник мало господарські відносини з ТОВ Фірма Картал , ТОВ Техно Глобал Трейд , ПП Імпульс .

В періодах, що перевірялись згідно з актом позапланової перевірки №31149/04-36-14-17/41284960 від 05.06.2019 року, ТОВ ШПУ Гірник здійснював господарські операції з ТОВ Фірма Картал , ТОВ Техно Глобал Трейд , ПП Імпульс , ТОВ Фірма Дніпробуд .

Так, між ТОВ Фірма Картал та ТОВ Шахтопроходчиське управління Гірник було укладено договір поставки № 01-11-18 від 01.11.2018 року, відповідно до умов якого ТОВ Фірма Картал (Постачальник) зобов`язується поставити металопродукцію, іменовану Товар, а ТОВ Шахтопроходчиське управління Гірник (Покупець) у свою чергу зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього ж передбачену договором ціну. Об`єм поставок і ціна товару визначається сторонами у Специфікаціях. Оплата товару відбувається протягом 3-х календарних днів з моменту отримання рахунку товару, яке інші умови не визначені у специфікаціях. Згідно з специфікацією №1 до договору від 01.11.2018 року №01-11-18 позивачем від ТОВ Фірма Картал було отримано наступні товарні позиції: металеві конструкції опорної рами (1,9 т), металеві конструкції для монтажу шкивів прохочиських (2,316 т), проводник коробчастий (43,888 т).

Факт отримання товару покупцем на складі ТОВ Фірма Картал підтверджують: видаткова накладна № 556 від 12 листопада 2018 року, видаткова накладна №557 від 12 листопада 2018 року, видаткова накладна №558 від 12 листопада 2018 року, видаткова накладна №559 від 12 листопада 2018 року, видаткова накладна №560 від 12 листопада 2018 року, видаткова накладна №561 від 12 листопада 2018 року, видаткова накладна №562 від 12 листопада 2018 року, видаткова накладна №563 від 12 листопада 2018 року, видаткова накладна №564 від 12 листопада 2018 року, видаткова накладна №565 від 12 листопада 2018 року, видаткова накладна №566 від 12 листопада 2018 року, видаткова накладна №567 від 12 листопада 2018 року.

За правилом першої події ТОВ Фірма Картал виписало та направило на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні, кожна з яких була успішно зареєстрована. Придбаний товар зберігався на ТОВ Фірма Картал на підставі договору зберігання №12/11-18 від 12 листопада 2018 року, що підтверджують акт прийому-передачі матеріальних цінностей на зберігання від 12 листопада 2018 року, акт повернення матеріальних цінностей зі зберігання від 14 лютого 2019 року, акт повернення матеріальних цінностей зі зберігання від 20 березня 2019 року, акт повернення матеріальних цінностей зі зберігання від 16 січня 2019 року.

Придбані у ТОВ Фірма Картал товари було використано під час здійснення робіт по заміні клітьового стовбура: направляючих коробчастих провідників і руд станка горизонту згідно з договором, укладеного із ДП ШУ Південнодондаське №1 .

Факт використання даних матеріалів під час будівництва підтверджують підсумкові ресурсні відомості, оформлені до актів приймання передачі виконаних робіт.

Транспортування товару на територію ДП ШУ Південнодондаське №1 відбувались силами Постачальника, та підтверджується товарно-транспортними накладними. Оплата товару відбувалась безготівково у повному обсязі, та засвідчена платіжними дорученнями.

Також, між ТОВ Шахтопроходчиське управління Гірник та ТОВ Техно Глобал Трейд було укладено договір на постачання продукції № 1511/18 від 15 листопада 2018 року, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити у власність Покупцю продукцію за найменуванням, кількістю, ціною і в терміни, узгоджені сторонами у специфікаціях. Поставка товару здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту отримання оплати, якщо інше не передбачено у специфікаціях, сума договору дорівнює сумі усіх складених видаткових накладних. Поставка товару здійснюється транспортом Постачальника та за його рахунок на склад Покупця.

Відповідно до специфікації № 1 від 21 листопада 2018 року, та специфікації № 2 від 20 листопада 2018 року позивачем придбавались наступні ТМЦ: болт Т-подібний з 2 гайками (948 шт.), кабель ТАШ (1370 м), канат подвійного звивання без покриття з дроту марки В, маркірувальна група 1770 Н (2290 м), канат подвійного звивання без покриття з дроту марки В, маркірувальна група 1570 Н (1740 м), чотирижильний кабель напругою 1000 в перерізом 3.25+1.10 (70 м), кабель перерізом 3.13+1.10 (380 м).

Факт отримання товару підтверджують видаткова накладна № 3 від 20.11.2018 року, видаткова накладна № 4 від 21.11.2018 року.

Вищезазначений товар зберігався на території ТОВ Техно Глобал Трейд на підставі договору зберігання № 20/11-18 від 20.11.2018 року, акту прийому-передачі ТМЦ на зберігання від 20 листопада 2018 року, акту прийому-передачі ТМЦ на зберігання від 21 листопада 2018 року, акту повернення ТМЦ зі зберігання від 10 січня 2019 року, акту повернення ТМЦ зі зберігання від 16 січня 2019 року.

Отримані від ТОВ Техно Глобал Трейд товарно-матеріальні цінності позивачем були використані у власній господарській діяльності під час здійснення робіт по заміні армування клітьового стовбура: направляючих коробчастих провідників і руд станка горизонту згідно з договором, укладеного із ДП ШУ Південнодондаське №1 .

Доставка до об`єкта будівництва частково відбувалась транспортом і за рахунок Постачальника та підтверджується товарно-транспортними накладними, частково - силами ТОВ Нова Пошта , що підтверджується відповідними квитанціями. Розрахунки між позивачем та ТОВ Техно Глобал Трейд були здійснені безготівково та підтверджені платіжними дорученнями.

Крім того, 11 грудня 2018 року між ТОВ Шахтопроходчиське управління Гірник та ПП Імпульс було укладено договір поставки № 11/12-2018, предметом якого були наступні ТМЦ: проводник коробчастого армування, металоконструкції люльки верхньої, металоконструкції робочих майданчиків, сталь листова, штуцери з заглушками та ін. Кількість, номенклатура, вартість товару та строки поставки погоджуються сторонами у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору. Розрахунки за поставлений товар проводяться у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Обов`язок Постачальника вважається виконаним після прийняття товару Покупцем по кількості та якості.

Доказами прийому-передачі товару виступають видаткова накладна №559 від 18 грудня 2018 року, видаткова накладна №560 від 18 грудня 2018 року, видаткова накладна №561 від 18 грудня 2018 року, видаткова накладна №563 від 18 грудня 2018 року, видаткова накладна №565 від 18 грудня 2018 року, видаткова накладна №566 від 20 грудня 2018 року, видаткова накладна №567 від 18 грудня 2018 року, видаткова накладна №568 від 20 грудня 2018 року, видаткова накладна №569 від 20 грудня 2018 року, видаткова накладна №570 від 20 грудня 2018 року, видаткова накладна №571 від 20 грудня 2018 року, видаткова накладна №572 від 20 грудня 2018 року. Товар, отриманий на підставі вищезазначених видаткових накладних, зберігався на території Постачальника на підставі Договору зберігання №18/12-18 від 18 грудня 2018 року.

Придбані у ПП Імпульс будівельні матеріали Позивачем були використані у власній господарській діяльності під час здійснення робіт по заміні армування клітьового стовбура: направляючих коробчастих провідників і руд станка горизонту згідно з договором, укладеного із ДП ШУ Південнодондаське №1 .

Доставка до об`єкта будівництва відбувалась транспортом і за рахунок Постачальника та підтверджується товарно-транспортними накладними. Розрахунки за відвантажений товар проведені у безготівковій формі, та підтверджені платіжними дорученнями.

Як видно з матеріалів справи, відповідач в обґрунтування нереальності здійснення господарських операцій з контрагентами посилається на дані інформаційної бази ДФС України та аналіз податкової звітності контрагентів позивача під час дослідження яких було виявлено, що інформація про наявність трудових ресурсів на підприємствах відсутня; відсутні баланси основних фондів, які використовувались в господарській діяльності.

Однак, такі посилання є безпідставними, оскільки вони не є безумовною підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податку від інших осіб, від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту та визначення суб`єктом господарювання понесених витрат поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Доводи відповідача про відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, транспортних засобів тощо, є безпідставними, оскільки для проведення господарських операцій щодо постачання товарів, виконання робіт наявність власних транспортних засобів складських приміщень не є обов`язковим, ці активи можуть орендуватися.

В п.19 постанови Верховного Суду від 08.08.2018 р. по справі № 820/4428/17 зазначено, що посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Проте, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентами, в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару, податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку йдеться мова в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 р. по справі № 826/7704/16.

Верховним Судом вже неодноразово в своїх постановах від 15.05.2018 р. по справі № 810/4391/16, від 19.06.2018 р. по справі № 826/7704/16, від 07.08.2018 р. по справі №808/760/16 наголошувалося, що відсутність у спірного контрагента матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця або підрядника права на формування податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця (замовника) належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Аналіз реальності господарської діяльності здійснюється на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Як видно з вищезазначених господарських операцій, вони відповідають критеріям реальності, оскільки вони пов`язані з господарською діяльністю позивача, податкові накладні, за якими сформований податковий кредит, видані особами, які мали на це право, виконання всіх цих господарських операцій підтверджено належно оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, всі ці господарські операції мають економічний сенс їх здійснення, адже вартість підрядних робіт є більшою від вартості придбаного товару, а тому в результаті даних господарських операцій позивач отримував прибуток, який декларував і сплачував і до обчислення якого у податкового органу не виникло жодних питань.

До того ж, рішеннями Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 р. у справі Інтерсплав проти України та від 22.01.2009 р. Булвес АД проти Болгарії, які згідно зі ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, вказано на те, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

З огляду на ці обставини, не можуть бути прийняті посилання відповідача в акті перевірки, як на доказ порушення позивачем вимог податкового законодавства на інформацію щодо нереальності вищезазначених господарських операцій.

Згідно із п.135.2. ст.135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Відповідно до п.138.2. ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

В силу п.п.139.1.9. п.139.1. ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.1. ст.198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду, (п.198.3. ст.198 ПК України).

Згідно з п.198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. Податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В силу ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Так, відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В силу ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно із ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямованих на виготовлення та реалізацію продукції виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку є підприємництвом.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Однак при цьому зазначені вище договори між позивачем та вказаним контрагентом були спрямовані на реальне настання обумовлених ними правових наслідків і такі наслідки настали, що підтверджується актами виконаних робіт.

Згідно з ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договори між позивачем та зазначеним контрагентом не є нікчемними, вони не визнані недійсними судом, а значить є правомірними та дійсними.

Ніхто не в праві застосовувати наслідки недійсності договору без визнання такого договору недійсним. Зважаючи на викладене, відповідач не надав належних обґрунтувань та доказів, які вказувати б на правомірність його дій при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Аналізуючи викладене суд доходить до висновку, що відповідач під час винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 08.07.2019 року № 0019811417, діяв не на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Враховуючи, що позов задоволено, сплачений судовий збір в розмірі 19 210 грн., підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.07.2019 року № 0019811417, прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтопроходчиське управління Гірник» судові витрати по справі у розмірі 19 210 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення складений 08.11.2019 року.

Суддя К.С. Кучма