Рішення

від 03.12.2019 по справі 808/1383/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 грудня 2019 року (17 год. 45 хв.)Справа № 808/1383/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., секретар судового засідання Стовбур А.Ю., розглянув за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить: визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу №Ф-0008071305 від 25.01.2018.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві позивач зазначає про безпідставність висновків податкового органу щодо встановленого маніпулювання звітними даними як ТОВ Абсолют-Буд-Сервіс , так і контрагентами в тому ФОП ОСОБА_1 , що полягало у використанні схемного податкового кредиту . Так, позивач при здійсненні господарських операцій з ТОВ Адденум , ТОВ Б.К.Фінансова Група , ТОВ Січ Девелопмент , ТОВ Вікторіа Терра Трейд , TOB Абсолют-Буд-Сервіс правомірно та добросовісно керувався достовірними відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, даними офіційного веб-сайту ДПА України про платників податку на додану вартість, у зв`язку із чим в жодному разі не може нести відповідальність за необізнаність про можливу недостовірність таких відомостей і даних. Разом з цим, ФОП ОСОБА_1 має всі первинні документи, які не дають підстав вважати, що господарські операції позивача з його контрагентами, за якими сформовано податкову інформацію та ведеться облік, та податковим органом в Акті перевірки не було наведено жодних фактів, які свідчать про неправильність та невідповідність вказаних первинних документів фактичним обставинам укладених правочинів. Отже, на думку позивача, висновки контролюючого органу про порушення ФОП ОСОБА_1 податкового законодавства під час здійснення ним господарських операцій не відповідають дійсності та є лише припущеннями. Беручи до уваги вищезазначене, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є протиправними, у зв`язку із чим, у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваної вимоги.

Ухвалою суду від 15.05.2018 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 18.06.2018.

18.06.2018 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх. №18636), в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає, зокрема зазначає, що під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що постачальники ТОВ «Адденум» , ТОВ «Б.К.Фінансова Група» , ТОВ «Січ Девелопмент» , ТОВ «Вікторіа Терра Трейд» , TOB «Абсолют-Буд-Сервіс» виписували (оформлювали) первинні документи щодо надання послуг на адресу ФОП ОСОБА_1 без їх реального здійснення та, якщо наведені у договорах послуги фактично не поставлялись позивачу по цим взаємовідносинам, то відповідно право на включення сум до складу податкового кредиту та валових витрат у такого платника податків не виникає. Так, при проведенні перевірки встановлено взаємовідносини позивача з контрагентами-постачальниками без встановлення його ланцюга походження, позивач придбає послуги у підприємств-постачальників, які мають ознаки «фіктивності» та по яких наявні кримінальні провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205, 212 КК України. З урахуванням зазначеного, перевіркою не підтверджено здійснення товарних операцій вищеописаними постачальниками на адресу позивача та встановлено надходження товарів (послуг) з джерела невідомого походження, тобто такі товари (послуги) не постачалися та не надавалися. Таким чином, на думку відповідача, в первинних документах зазначені господарські операції, які фактично не відбулись, у зв`язку із чим вони (договори, податкові накладні, видаткові та прибуткові накладні, акти надання послуг, акти здачи-приймання робіт тощо) не мають юридичної сили первинних документів, і як слідство ФОП ОСОБА_1 неправомірно формував регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність з ПДВ на підставі таких первинних документів. Таким чином, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, прийнявши оскаржувану вимогу, вважає, що діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих органам ДФС прав, а тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 18.06.2018 продовжено строк підготовчого провадження до 13.08.2018 та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 03.07.2018.

Ухвалою суду від 03.07.2018 проведення підготовчого засідання відкладено до 01.08.2018.

Ухвалою суду від 01.08.2018 провадження у справі зупинено до 05.09.2018.

Ухвалою суду від 05.09.2018 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 05.09.2018 провадження у справі зупинено до 16.10.2018.

Ухвалою суду від 16.10.2018 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 16.10.2018 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 808/1923/18.

Ухвалою суду від 02.09.2019 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 09.09.2019 провадження у справі зупинено до 15.10.2019.

Ухвалою суду від 15.10.2019 провадження у справі поновлено.

Протокольною ухвалою суду від 15.10.2019 закрито підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи по суті на 15.10.2019.

15.10.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 05.11.2019.

05.11.2019 до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. Представник відповідача проти задоволення клопотання не заперечує, про що свідчить відповідна відмітка на клопотанні.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 КАС України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Суд, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) є фізичною особою-підприємцем та зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 02.04.1999. Основним видом діяльності за КВЕД є: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

ГУ ДФС у Запорізькій області було проведено документальну планову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, за результатами якої складено Акт №4779/08-01-13-05/2604110050 від 15.12.2017 (далі - Акт перевірки).

Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема: п.2 ч.1 ст. 7, ч. 11 ст. 8, п. 8 ст. 9 (у редакції, що діяла по 2015 рік), п.2 ч.1 ст. 7, п. 5 ст. 8, п. 8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (у редакції, що діє з 01.01.2016), а саме: заниження сум єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 110666,57 грн., у т.ч. за 2015 рік в сумі 76333,63 грн., за 2016 рік в сумі 34332,94 грн.

Вказані висновки обґрунтовано тим, що при проведенні перевірки було перевірено відомості про підприємств-контрагентів в єдиному реєстрі судових рішень. Перевіркою встановлено взаємовідносини ФОП ОСОБА_1 з конрагентами-постачальниками без встановлення його ланцюга походження. ФОП ОСОБА_1 придбає послуги у підприємств-постачальників, які мають ознаки "фіктивності" та по яких наявні кримінальні провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.205,212 КК України, а саме: по взаємовідносинам в з TOB Абсолют-Буд-Сервіс (код ЄДРПОУ 39283879) на суму 1459000 грн. та TOB Адденум (код ЄДРПОУ 38390934) на суму 275000,00 грн.

Крім того, в Акті перевірки зазначено, що при проведенні перевірки перевірено відомості про підприємств-контрагентів в єдиному реєстрі судових рішень. Перевіркою встановлено взаємовідносини ФОП ОСОБА_1 з конрагентами-постачальниками без встановлення його ланцюга походження. ФОП ОСОБА_1 придбав послуги у підприємств-постачальників, які мають ознаки "фіктивності" (придбають одну групу товарів, а реалізують по ланцюгу поставки іншу групу товарів (пересорт)), та по яких наявні кримінальні провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.205,212 КК України, а саме: по взаємовідносинам в вересні-грудні 2016 року на суму 685000грн. з TOB Січ-Девелопмент (код ЄДРПОУ 35535963), в червні-вересні 2016року на суму 1019000,0 грн. з TOB Вікторіа Терра Трейд , в січні - травні 2016року на суму 859000,00 грн. з TOB Б.К.Фінансова Група .

На підставі Акту перевірки №4779/08-01-13-05/2604110050 від 15.12.2017 та виявлених порушень відповідачем прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0008071305 від 25.01.2018 про стягнення з позивача недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 110666,57 грн.

Не погоджуючись із вказаною вимогою, 20.02.2018 позивач звернувся до ДФС України зі скаргою на неї, проте рішенням Державної фіскальної служби України №4165/п/99-99-11-02-02-25 від 23.03.2018 про результати розгляду скарг, скарга на вимогу про сплату боргу №Ф-0008071305 від 25.01.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області залишена без задоволення.

Вважаючи прийняту відповідачем вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування. При цьому, суд зауважує, що спір щодо правомірності дій під час призначення та проведення перевірки, яка стала підставою для винесення оскаржуваного рішення, між сторонами відсутній.

Статтею 67 Конституції України закріплено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним Законом України, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI (в редакції, чинній на час існування спірних відносин).

Відповідно до статті 2 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно із частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини третьої статті 6 вказаного Закону обов`язки, передбачені частиною 2 цієї статті, поширюються на платників, зазначених у пунктах 1, 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону.

Пунктом 4 частини першої 4 Закону визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

За змістом частини одинадцятої статті 8 України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (в редакції до 01.01.2016) єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

З 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року №909-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році (далі - Закон N 909), яким, внесено зміни Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування Відповідно до внесених змін єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) для платників, зазначених у статті 4 Закону №2464, встановлюється у розмірі 22 відсотка визначеної статтею 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п`ята статті 8 Закону № 2464).

Згідно з положеннями частини сьомої статті 9 Закону, єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв`язку.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що за змістом Акту перевірки донарахування єдиного соціального внеску здійснено з посиланням на заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу отриманого від діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб за 2015-2016 роки та донарахованого нарахування на суму такого заниження ЄСВ.

Пунктом 2.5.3 Акта перевірки №4779/08-01-13-05/2604110050 від 15.12.2017 (ст.43-44 акту) визначено, що проведеною перевіркою встановлено заниження за 2015-2016 роки суми чистого оподатковуваного доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7% (22%-2016 рік) на загальну суму 4305830,06 грн., що в свою чергу призвело до порушення п. 2 ч.1 ст. 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування . Виходячи з вищевикладеного перевіркою встановлено заниження бази оподаткування єдиним соціальним внеском всього на суму 376040,40 грн., у т.ч. у 2015р. в сумі 219981,60 грн., 2016р. в сумі 156058,80 грн.

Так, за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 , у Акті перевірки №№4779/08-01-13-05/2604110050 від 15.12.2017 відповідачем зроблені висновки також про порушення податкового законодавства: п.177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, а саме заниження податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2015-2016 рр. на суму 804 466,50 грн., в т.ч. за 2015 рік в сумі 342 226,16 грн., за 2016 рік в сумі 462 240,34 грн.

На підставі вказаних висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.01.2018 №0008051305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 1 206 699,75 грн., з яких 804 466,50 грн. за податковими зобов`язаннями та 403 233,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем у судовому порядку.

Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.02.2019 по справі №808/1923/18, яке набрало законної сили 02.07.2019, адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Запорізькій області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення прийняте від 25.01.2018 №0008051305 про збільшення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 розміру грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 804 466,50 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 402 233,25 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі №808/1923/18 встановлено наступне:

…..ФОП ОСОБА_1 придбав у TOB Абсолют-Буд-Сервіс консультаційні послуги щодо підготовки документів для проведення сертифікаційних робіт товарів ЗЕД на суму 1 459 000,00 грн.

Реальність господарських операцій підтверджуються первинними документами, а саме: актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) за період з січня 2015 року по грудень 2015 року, рахунками - фактурами за період з січня 2015 року по грудень 2015 року, які містяться в матеріалах справи.

З матеріалів справи судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 придбав у TOB Адденум консультаційні послуги щодо підготовки документів для проведення сертифікаційних робіт товарів ЗЕД на суму 275 000,00 грн.

Реальність господарських операцій підтверджуються первинними документами, а саме: актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) за грудень 2015 року, рахунками - фактурами за грудень 2015 року, які містяться в матеріалах справи.

З матеріалів справи судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 придбав у TOB Б.К.Фінансова Група послуги щодо підготовки документів для проведення сертифікаційних робіт товарів ЗЕД на суму 859000,00 грн.

Реальність господарських операцій підтверджуються первинними документами, а саме: актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) за період з січня 2016 року по червень 2016 року, рахунками- фактурами за період з січня 2016 року по червень 2016 року, які містяться в матеріалах справи.

З матеріалів справи судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 придбав у TOB Січ-Девелопмент консультаційні послуги щодо підготовки документів для проведення сертифікаційних робіт товарів ЗЕД.

Реальність господарських операцій підтверджуються первинними документами, а саме: актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) за період з вересня 2016 року по грудень 2016 року, рахунками-фактурами за період з вересня 2016 року по грудень 2016 року, які містяться в матеріалах справи.

З матеріалів справи судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 придбав у TOB Вікторіа Терра Трейд консультаційні послуги щодо підготовки документів для проведення сертифікаційних робіт товарів ЗЕД.

Реальність господарських операцій підтверджуються первинними документами, а саме: актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) за період з червня 2016 року по грудень 2016 року, рахунками-фактурами за період з вересня 2016 року по червня 2016 року, які містяться в матеріалах справи.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб`єктами права.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність та Положення.

Документи, які надані позивачем, суд вважає достатніми та такими, що підтверджують факт придбання послуг у контрагентів, використання їх у власній господарській діяльності та настання змін в майновому стані платника податків.

Наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб є необґрунтованим, що виключає наявність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

До того ж, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

На сторінці 15 Акту перевірки вказано, що встановлено маніпулювання звітними даними як ТОВ Абсолют-Буд-Сервіс , так і контрагентами в тому числі ФОП ОСОБА_1 , що полягало у використанні схемного податкового кредиту . Так, ТОВ Абсолют-Буд-Сервіс закупало товари та реалізувало ФОП ОСОБА_1 послуги щодо надання консультаційних послуг щодо підготовки документів для проведення сертифікаційних робіт товарів ЗЕД.

Однак, суд зазначає, що поняття схемний податковий кредит відсутній у податковому законодавстві та не визначений жодним законом або нормативно-правовим актом, тому його застосування контролюючим органом при кваліфікації дій платника податків є недопустимим.

Аналогічні висновки зроблені в Акті перевірки щодо взаємовідносин ФОП ОСОБА_1 з ТОВ Адденум , ТОВ Б.К.Фінансова Група , ТОВ Січ Девелопмент , ТОВ Вікторіа Терра Трейд .

Зазначений вище висновок став підставою для твердження податкового органу про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства України, які наведені вище……

Таким чином, у рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 20.02.2019 по справі №808/1923/18, яке набрало законної сили 02.07.2019, спростовано висновки податкового органу, викладені у Акті перевірки №4779/08-01-13-05/2604110050 від 15.12.2017 про відсутності фактичного виконання позивачем господарських операцій за укладеними договорами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету укладених договорів з напрямом господарської діяльності позивача, що зумовило необґрунтованість і невідповідність закону висновків суб`єкта владних повноважень про їх вчинення без мети реального настання правових наслідків. Усі доводи відповідача носять характер припущень.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд зазначає, що обставини, встановлені у рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 20.02.2019 по справі №808/1923/18 є за своєю суттю преюдицією для розгляду зазначеної справи, а відтак преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

Беручи до уваги вищезазначене, з огляду на обставини встановлені рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.02.2019 по справі №808/1923/18 щодо неправомірності збільшення контролюючим органом ФОП ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 804 466,50 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 402 233,25 грн., суд приходить до висновку про неправомірність нарахування недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 110666,57 грн.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства, зроблені відповідачем в Акті перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, у зв`язку з чим спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) контролюючого органу, прийнята відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправною та підлягає скасуванню.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб`єктом владних повноважень у справі було Головне управління ДФС у Запорізькій області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати зі сплати судового збору, документально підтверджені у сумі 1106,67 грн.

Керуючись ст.ст.9, 139, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.01.2018 №Ф-0008071305, винесену Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1106,67 грн. (одна тисяча сто шість гривень 67 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 03.12.2019.

Суддя Ю.В. Калашник