Ухвала

від 04.12.2019 по справі 623/753/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

05 грудня 2019 року

м. Харків

справа № 623/753/19

провадження № 22-ц/818/6051/19

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - судді Піддубного Р.М.,

суддів колегії: Котелевець А.В., Колтунової А.І.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про відмову від позову до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, з апеляційною скаргою Селянського (Фермерського) господарства Моноліт на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18 березня 2019 року, ухвалене у складі судді Винниченка П.П.,

в с т а н о в и в :

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 01 квітня 2018 року у розмірі 100 000 грн. звернути стягнення на належну ОСОБА_2 земельні ділянки площею 8,5752 га, кадастрові номери 6321082000:06:001:0022 та 6321082000:06:001:0030, що розташовані на території Ізюмської сільської ради Борівського району Харківської області шляхом визнання за ним права власності на вказане нерухоме майно, визнати такими, що втратили чинність, правовстановлюючі документи відповідача на земельні ділянки.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18 березня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. В рахунок погашення заборгованості за договором позики у розмірі 100 000 грн. звернуто стягнення на предмет застави - земельні ділянки загальною площею 8,5752 га., кадастрові номери 6321082000:06:001:0022 та 6321082000:06:001:0030, що розташовані на території Ізюмської сільської ради Борівського району Харківської області. Визнано за ОСОБА_1 право власності на вказані земельні ділянки, визнано такими, що втратили чинність, правовстановлюючі документи ОСОБА_2 на земельні ділянки.

В апеляційній скарзі Селянське (Фермерське) господарство Моноліт , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просило рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

02 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського апеляційного суду із заявою, в якій просив закрити провадження у справі у зв`язку з відмовою від позову. Зазначив також, що передбачені ст. 256 ЦПК України наслідки відмови від позову та закриття провадження у справі йому відомі та зрозумілі.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою від позову.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Пунктом 1 частини 2 статті 49, частиною 1 ст. 206 ЦПК України передбачено, що позивач вправі відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом (п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України).

Згідно з частиною 1 статті 377 ЦПК судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 373 ЦПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову відповідає вимогам статті 206 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Як убачається із заяви ОСОБА_1 , наслідки закриття провадження у справі в зв`язку з відмовою позивача від позову, передбачені ч. 2 ст. 256 ЦПК України, йому відомі та зрозумілі.

Оскільки відмова ОСОБА_1 від позову не суперечить закону, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви, прийняття відмови від позову, процесуальними наслідками чого є визнання рішення суду першої інстанції нечинним та закриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 206, 256, 260, 261, 368, 373, 374 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 про звернення стягнення на земельні ділянки.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18 березня 2019 року визнати нечинним.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на земельні ділянки закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її підписання безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст ухвали складено 04 грудня 2019 року.

Головуючий Р.М. Піддубний

Судді А.В. Котелевець

А.І. Колтунова