Рішення

від 26.11.2019 по справі 600/514/18

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 600/514/18

Справа № 2/600/224/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді - Гриновець О.Б.,

з участю: секретаря судового засідання - Фещак Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дибщенської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на цілий житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача, у якому просить визнати за нимправо власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що ОСОБА_2 , батьку позивача, належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами - колишній колгоспний двір, який складався із 3 (трьох) членів. Членами колгоспного двору були: батько позивача ОСОБА_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ), мати позивача ОСОБА_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та позивач ОСОБА_1 .За життя батько та мати позивача заповіту не склали. Зазначає, що звернувся до державного нотаріуса для прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у зв`язку з тим, що питання спадкування колгоспного двору вирішується виключно в судовому порядку. На даний час, позивач бажає оформити право власності на вказаний будинок, тому просить у судовому порядку визнати його власником житлового будинку в АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 02.08.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання (а.с.23).

31.01.2019 року ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області постановлено закрити підготовче провадження та призначити її до судового розгляду по суті (а.с.30).

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, однак через канцелярію суду останній подав клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності, згідно з якого позовні вимоги підтримують повністю, просять їх задовольнити (а.с.47).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однакчерез канцелярію суду подав клопотання, у якому вказав, що Дибщенська сільська рада Козівського району Тернопільської області визнає позовні вимоги позивача та просить здійснювати розгляд справи у його відсутності (а.с.43, 50).

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права або законні інтереси.

Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, який складається з трьох членів, головою якого був ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок від 21.11.1987 року (а.с.16).

Відповідно до виписки з погосподарської книги №2 за 1986-1990 року від 15.05.2018 року, виданої Дибщенською сільською радою Козівського району Тернопільської області, колгоспний двір складався з трьох членів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.17).

Згідно з виписки з погосподарської книги №4 за 1991-1995 роки станом на 15.04.1991 року від 13.02.2018 року, виданої Дибщенською сільською радою Козівського району Тернопільської області, колгоспний двір складався з двох членів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.18).

У відповідності до ст. 17 Закону України Про власність майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Пунктом 6 (абзаци а, б) Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності (із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05.1998 року) визначено, що до правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Враховуючи те, що станом на 15 квітня 1991 року членами колгоспного двору були ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , то кожному із них фактично належить 1/2 частина колгоспного двору.

Згідно із копій свідоцтв про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 05.05.1992 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та серії НОМЕР_2 , виданого 28.01.1997 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.8, 9).

Згідно з довідки Козівського РБТІ від 07.03.2018 року №17 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . При цьому, кожному із зазначених осіб належить по 1/2 частини (а.с.19).

За життя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заповітів не склали.

Згідно з копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 10.03.1966 року,батьками позивача є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а відтак ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після їх смерті (а.с.7).

24.01.2018 року державний нотаріус Козівської державної нотаріальної контори Гетьман І.М. видала постанови про відмови у вчиненні нотаріальних дій, згідно з яких повідомила ОСОБА_1 про те, що свідоцтв про право на спадщину на майно колгоспного двору видати не може, оскільки відповідно до ст. 47 Закону України Про нотаріат для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства і за таких обставин потрібно звертатися до суду за оформленням своїх спадкових прав (а.с.12-15).

Вказані вище обставини учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12, 89 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За положеннями ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися в момент його смерті.

Крім того, ч.1 ст.392 ЦК України закріплено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 померли, ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом, відмов від прийняття спадщини не заявляв, в належному порядку прийняв спадщину, виходячи з приписів п.1 ч.2 ст.16 ЦК України суд вважає, що слід визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 952,47 грн. залишити за останнім.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12-13, 76-81, 89, 141, 206, 247, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до Дибщенської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на цілий житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на житловий будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з врахуванням вимог п.15.5 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: с.Дибще, Козівський район, Тернопільська область, РНОКПП - НОМЕР_4 ; паспорт серія НОМЕР_5 , виданий Козівським РВ УМВС України в Тернопільській області 07.03.2000 року.

Відповідач - Дибщенська сільська рада Козівського району Тернопільської області; місце знаходження: с.Дибще, Козівський район, Тернопільська область; код ЄДРПОУ 04392681.

Суддя О.Б.Гриновець