Рішення

від 28.11.2019 по справі 600/622/17

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 600/622/17

Справа № 2/600/62/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючої судді - Гриновець О.Б.,

з участю: секретаря судового засідання - Фещак Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вівсянської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача, у якому просить визнати за ним право власності на земельну ділянку, яка належала його бабці ОСОБА_2 , згідно державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯБ №355221 зареєстрованого 14 листопада 2005 року площею 2,4047 га, кадастровий номер 6123081400:01:001:0519, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його баба ОСОБА_2 . Після смерті останньої відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 2,4047 га , яка розташована на території Вівсянської сільської ради Козівського району Тернопільської області,згідно з державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №355221 виданого 14 листопада 2005 року. За життя ОСОБА_2 розпорядився своїм майном та склала заповіт, за яким все належне їй майно заповіла позивачу. Зазначає, що звернувся до приватного нотаріуса для оформлення спадщини після смерті баби, однак йому було відмовлено у зв`язку з тим, що на дану земельну ділянку відсутній правовстановлюючий документ. На даний час, позивач бажає оформити право власності на вказану земельну ділянку, а тому просить у судовому порядку визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 2,4047 га, яка розташована на території Вівсянської сільської ради Козівського району Тернопільської області .

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 13.07.2017 року відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання (а.с.21).

15.08.2019 року ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області постановлено закрити підготовче провадження та призначити її до судового розгляду по суті (а.с.63).

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, однак через канцелярію суду останній подав клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності, згідно з якого позовні вимоги підтримують повністю, просять їх задовольнити (а.с.77).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак подав 22.11.2019 року клопотання, у якому вказав, що Вівсянська сільська рада Козівського району Тернопільської області визнає позовні вимоги позивача та просить здійснювати розгляд справи у його відсутності (а.с.75).

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права або законні інтереси.

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 2,4047 га кадастровий №6123081400:01:001:0519, яка розташована на території Вівсянської сільської ради Козівського району Тернопільської області, належала ОСОБА_2 , згідно державного акту серії ЯБ №355221, який був виданий 14.11.2005 року, що підтверджується копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 06.06.2017 року №НВ-6103603542017 (а.с.14-16).

Згідно із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 08.04.2016 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10).

03.04.2006 року ОСОБА_2 розпорядилася своїм майном та склала заповіт , згідно з якого належне їй майно, яке буде належати їй на день смерті заповіла позивачу (а.с.11 ).

Відповідно до довідки виданої виконкомом Вівсянської сільської ради Козівського району Тернопільської області від 02.06.2017 року №413 , ОСОБА_1 вступив в управління земельною ділянкоюпісля смерті ОСОБА_2 , згідно державного акту серії ЯБ №355221 (а.с.12).

07.07.2017 року приватний нотаріус Козівського районного нотаріального округу Боднарук Н.М. видала роз`яснення щодо оформлення спадкових прав, згідно з яким повідомила заявника про те, що свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку видати не може, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно, а саме державний акт на право власності на земельну ділянкусерії ЯБ №355221, виданий 14.11.2005 року (а.с.18).

Таким чином, судом встановлено, що позивач позбавлений можливості у встановленому законом порядку оформити свої спадкові права, що порушує його право на власність.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За змістом норм статей 1268-1269 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Так, відповідно до частин 3, 4 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.

Відповідно до ч.1 ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Приписами ч.2 ст.328 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України Про Державний земельний кадастр відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Пунктом г ч.1 ст.81 ЗК України, яка кореспондує положенням ч.1 ст.131 цього ж кодексу встановлено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Крім того, частиною 5 статті 1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Враховуючи, що ОСОБА_2 померла, ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, відмов від прийняття спадщини не заявляв, в належному порядку прийняв спадщину, виходячи з приписів п.1 ч.2 ст.16 ЦК України суд вважає, що слід визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 2,4047 га кадастровий №6123081400:01:001:0519, яка розташована на території Вівсянської сільської ради Козівського району Тернопільської області, згідно з державного акту серії ЯБ №355221, який був виданий 14.11.2005 року.

Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 640,00 грн. залишити за останнім.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 12-13, 76-81, 89, 206, 247, 258-259, 263-265, 273, 352-355 ЦПК України, -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до Вівсянської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на земельну ділянку- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 2,4047 га кадастровий №6123081400:01:001:0519, яка розташована на території Вівсянської сільської ради Козівського району Тернопільської області, згідно з державного акту на право власності на земельну ділянкусерії ЯБ №355221, який був виданий 14.11.2005 року ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з врахуванням вимог п.15.5 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: с. Нагірянка, Чортківський район, Тернопільська область; РНОКПП: НОМЕР_2 ; дані паспорта: серія НОМЕР_3 , виданий Чортківським РВ УМВС України в Тернопільській області 27.01.1997 року.

Відповідач - Вівсянська сільська рада Козівського району Тернопільської області; місце знаходження: с. Вівся, Козівський район, Тернопільська область; код ЄДРПОУ 04392592.

Суддя О.Б.Гриновець