Постанова

від 27.11.2019 по справі 594/256/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 594/256/19Головуючий у 1-й інстанції Зушман Г.І. Провадження № 22-ц/817/1115/19 Доповідач - Ткач З.Є. Категорія - 351000000

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2019 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого Ткач З.Є.

суддів: Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,

за участю секретаря Костів Х.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 594/256/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Борщівського районного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2019 року, постановлену суддею Зушман Г.І., повний текст постанови складено 04 жовтня 2019 року, у справі за заявою ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення у цивільній справі №594/256/19 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагаріна 7" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відстрочку виконання рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 07 червня 2019 року, яким з нього на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Гагаріна 7 (надалі - ОСББ Гагаріна 7 ) стягнуто заборгованість по внесках та платежах співвласників об`єднання за період з 01 листопада 2016 року по 07 лютого 2019 року в розмірі 3377,38 грн.

В обґрунтування заяви посилається на те, що він має старечий вік, є важкохворим, інвалідом ІІ групи, двічі на рік проходить курси стаціонарного лікування у спеціалізованих клінічних закладах. Наявні у нього хвороби потребують регулярного прийому ліків, які дуже дорогі. У нього низька пенсія по інвалідності, а необхідність постійного проходження лікування в медичних закладах, так і постійна необхідність придбання ліків, харчів, поїздок, оплату комунальних послуг, внесків та зв`язкових платежів, ставить його у скрутне фінансове становище.

Враховуючи наведене, просить в порядку ст. 435 ЦПК України відстрочити виконання рішення суду першої інстанції до 07 червня 2020 року.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2019 року постановлено:

«У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення у цивільній справі №594/256/19 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Гагаріна 7 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.»

Не погодившись із ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його заяву.

Вважає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, яка винесена з порушенням норм процесуального права.

Вказує, що судом першої інстанції не було враховано, що він є особою похилого віку, є важкохворим та інвалідом II групи.

Наголошує на тому, що низька пенсія по інвалідності, необхідність (двічі на рік) проходити лікування в медичних закладах, та постійна необхідність придбання ліків, харчів, оплата комунальних послуг, внесків та обов`язкових платежів, ставить його в скрутне матеріальне становище.

У відзиві на апеляційну скаргу голова правління ОСББ «Гагаріна 7» просить ухвалу Борщівського районного суду від 04 жовтня 2019 року залишити без зміни, мотивуючи тим, що відповідач є пенсіонером та отримує пенсію. Зазначає, що окрім квартири АДРЕСА_1 також має у власності квартиру АДРЕСА_2 . Наголошує на тому, що майновий стан відповідача надає йому можливість виконати обов`язок передбачений ч. 4 ст. 319 ЦК України .

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У відповідності до вимог статей 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи заяви про відстрочку виконання рішення, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції установлено наступні обставини, які не заперечувались сторонами.

Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 07 червня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ Гагаріна 7 заборгованість по внесках та платежах співвласників об`єднання за період з 01 листопада 2016 року по 07 лютого 2019 року в сумі 3927 грн. 77 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою суду від 14 червня 2019 року виправлено описку, допущену у рішенні Борщівського районного суду Тернопільської області від 07 червня 2019 року у справі за позовом ОСББ Гагаріна 7 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та в першому абзаці резолютивної частини зазначено в сумі 3927 грн. 77 коп. замість в сумі 3377 грн. 38 коп.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 07 червня 2019 року - без змін.

01 жовтня 2019 року на підставі заяви від 27 вересня 2019 року судом на адресу ОСББ Гагаріна 7 направлено виконавчі листи по справі.

Згідно довідки МСЕК від 03 грудня 1997 року та пенсійного посвідчення серії №13155, виданого 10 січня 1997 року ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, загальне захворювання.

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 11 вересня 2019 року №141 заявнику встановлено діагноз: ішемічна хвороба серця, стенокардія напруження II функціональний клас, кардіосклероз, гіпертонічна хвороба II ступеня, гіпертрофія другого шлуночку, ризик високий, ДОАПФС ІІ ступеня. ОСОБА_1 знаходився на амбулаторному лікуванні з 13 травня 2019 року по 17 травня 2019 року та йому назначено розчин 0,9%, 100 + кавінтон 2,0 крапельно та пірацетам- 50 в/в струмінно.

За даними виписки ГУ ННЦ Інститут кардіології ім. акад. Н.Д.Стражеско від 22 березня 2017 року №1896 заявнику рекомендовано прийом ліків: амлеса; кардіомагніл; індап; аторвастатин; сиднофарм; гліцисед.

Згідно довідки про доходи №4959819024961948 11 вересня 2019 року сума пенсії ОСОБА_1 за період з 01 січня 2019 року по 31 серпня 2019 року складає 22701,30 грн.

Відмовляючи у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано суду доказів на підтвердження передбачених законом виняткових підстав для відстрочки виконання судового рішення та обставин, які унеможливлюють або ускладнюють його виконання.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції є обґрунтованим та в повній мірі відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства України, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Виконання рішення суду є завершальною стадією цивільного процесу і здійснюється у певній процесуальній формі.

За вимогами ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Отже, порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов`язки суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Тобто, при набранні рішенням законної сили воно є обов`язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба, як єдиний орган примусового виконання, зобов`язана прийняти всі необхідні заходи для його виконання.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення ЦПК України визнав обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 435).

Згідно ч. 4 зазначеної статті, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд, зокрема враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, щодо фізичної особи - тяжке захворювання фізичної особи або членів її сім`ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим актом.

Згідно із ч.1 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Отже, закон пов`язує можливість відстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

У відповідності до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази додаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріали справи свідчать, що як на підставу відстрочення виконання рішення суду ОСОБА_1 посилається на похилий вік, та зазначає, що є важкохворим, інвалідом II групи, двічі на рік проходить курси стаціонарного лікування у спеціалізованих закладах.

На підтвердження цього боржник надав копію виписок з медичної картки амбулаторного (стаціорного) хворого та копію пенсійного посвідчення.

Разом з тим, надані суду докази про захворювання ОСОБА_1 , а саме: виписка із його амбулаторної картки від 11 вересня 2019 року та виписка із ГУ ННЦ Інститут кардіології ім. акад. Н.Д.Стражеско , підтверджують наявність у заявника ряду захворювань, які не можуть бути підставою для відстрочення виконання судового рішення, оскільки такі хвороби мають триваючий характер і були наявними у боржника і на час ухвалення судом рішення, яке виконується примусово.

Крім того, докази, що ОСОБА_1 поніс або несе витрати на лікування та у яких розмірах, у матеріалах справи також відсутні.

Зокрема судом першої інстанції було вірно враховано, що боржником не надано будь-яких належних та допустимих доказів того, що ним були придбані лікарські засоби та на яку суму, згідно із переліком медичних препаратів рекомендованих ОСОБА_1 . ГУ ННЦ Інститут кардіології ім. акад. Н.Д.Стражеско . (а.с. 150)

Безпідставними є твердження апеляційної скарги щодо проходження боржником двічі на рік курсів стаціонарного лікування в спеціалізованих медичних закладах з огляду на відсутність доказів протилежного.

Також заявник як на підставу відстрочення виконання рішення суду посилався на скрутне матеріальне становище та вказав, що його офіційний дохід складається лише з пенсії. (а.с.151)

Проте, колегія суддів вважає, що даний факт не може вважатись винятковою обставиною, оскільки сума боргу (3377,38 грн.) в порівнянні з розміром нарахованої пенсії (22701,30 грн. з січня по серпень 2019 року) є значно меншою.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, відмовляючи у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення, так як ОСОБА_1 не було надано у відповідності до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, доказів щодо виникнення виключних обставин в розумінні ст. 435 ЦПК України, а наведені ним підстави не можуть бути визнанні судом такими, що вказують на відстрочення виконання рішення суду.

Доводи, які викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , є аналогічними його обґрунтуванню у заяві про відстрочення виконання судового рішення та отримали судом першої інстанції належну правову оцінку.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржувана ухвала постановлена судом з додержанням вимог процесуального закону, а тому колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 389 ЦПК України, Тернопільський апеляційний суд в складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Борщівського районного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повна постанова складена 02 грудня 2019 року.

Головуючий: Ткач З.Є.

Судді: Міщій О.Я.

Шевчук Г.М.